Про металевий предмет трусах або як врятуватися від традиційніої духовності

З величезним задоволенням слухаю Бі-Бі-Сі Ейжн Нетворк, тобто азійську мережу. Це англомовне радіо для т.з. азійської Британії. Головний фокус не на всій Азії, а на південній Азії - на Індостанському субконтиненту. Причини такого зрозумілі. В Британії другою найбльш розповсюдженою мовою після англійської є панджабі. А крім неї, ще чимало носіїв інших мов: бенгалі, маратхі, хінді, урду і т.д.

Останні тижні головна тема - зміни у британському тзаконодавстві, які впроваджують кримінальну відповідальність батьків за примус до вступу в шлюб сувоїх дітей. Тепер за таке люблячі мама та татко можуть сісти аж на термін до семи років! За рік у Корлівстві реєструють близько 1500 випадків, отже, законодавці вирішили, що час діяти.

На перший погляд здається, як це можна когось примусово одружити/видати заміж в такій країні, як Ю.Кей. Але система відпрацьована. Під час канікул родина їде з діться провідати батьківщину предків, відвідати родичів. Дехто з дітей не повертається. Вже на місці підлітку дуже важко вирватися, бо на варті стоїть цілий клан, а місцева поліція та інші представники влади скоріш на боці традицій, якщо це якесь високодуховне село або маленьке містечко. Зараз рекомендація розповсюджується для підлітків, як привернути увагу представників влади в аеропортах. В аеропортах, навіть внутрішніх є більше шансів на трапити на когось, хто продався бездуховному Заходу і може втрутитися і захистити від світлих традицій. Є одна проблема: любляче високодуховне кодло оточує жертву і проводить в середині своєрідного "каре", через яке до поліціянта не дострибнути.  Отже, слід сховати металевий предмет в нижній білизні. Металошукач точно зреагує. А традиційне кодло у цей час все ж таки змушене буде випустити жертву з оточення, бо через рамку кодлом не пускають.

Взагалі, все сказане це ілюстрація до мого іншого поста, поста про міжкультурну нетрансплантабельність поняття любові і неминучість міжкультурного конфлікту з лінією фронту, що пройде через родини:
http://kerbasi.livejournal.com/179075.html

Є одна концепція: любов-любов на все життя, фактично любов це контрольована пристрасть, на якій надбудовується родина, союз успішний, якщо партнери мають розвинену фантазію та чуттєвіть, або навпаки - їм пофіг, і секс, це взагалі, несерйозні ігри молодих, які слід перерости і заспокоїтися.

Є друга концепція: технічний секс, щоб на сторону не зиркати, союз з прагматичною метою, оснований на взаємній турботі, успішний, якщо обидва партнери не дуже сентиментальні та романтичні, натомість здатні до емпатії.
Обидві моделі ідеальні і в житті далеко не у всіх виходять. Сперечатися, як краще - марно. Сперечатися можна, чи мають батьки нав'язувати свою модель дітям. Британським законодавцям для симетрії і повної справедливості слід також передбачити покарання за засудження шлюбів з розрахунку, тобто фактично традиціних шлюбів.

Для українців, до речі, ця тема також має незабаром набути актуальності. У нас зараз, що не патріот, то "консерватор", а релігійність просто зашкалює. От що всі ці люди робитимуть, якщо іхні діти, вирощені серед дідухів з фарбованими яйцями, раптом почнуть закохуватися в буддистів, індуїстів, сікхів, кришнаїтів. Про євреїв та мусульман, взагалі, мовчу. Що тоді? Ото, діточки, зажди майте металевий предмет поруч - бо знадобиться...