День ЗСУ!

[kerbasi]

Про цей день я завжди пам'ятав, але для мене він не мав особливого значення. Як, до речі, й значна частка інших пост-уересерівських недороблених символів. Характерний мій текст з цієї нагоди ось тут:

http://kerbasi.dreamwidth.org/139030.html

Та й у суспільстві тоді про цей день не дуже згадували. Тепер все змінюється. Війна гартує українську націю. Сире стає міцним. В соцмережах ціла величезна хаиля з нагоди Дня українського війська.

Я мав дещо іншу уяву про те, які дати та символи мають бути в самостійній Україні, але природний хід подій обирає те, що доводить власну життєздатність, і воно часто-густо не те, що вигадує теоретичний розум. І це на добре!

Зі святом, мої захисники!

Comments

[myos_otis]

Тут вже не ледачість грає першу скрипку, а, вибачте, звичайна продажність. Бо коли той самий власник кількох магазинчиків по селах везе до них цигарки без акцизної марки, то зрозуміло, де він їх бере і за яку ціну. Особливо, коли молдавські цигарки на полицях (чи й під ними)раптово витісняє "Донской табак".
Років з 10 тому досить часто стрічав в інтернеті антиголівудські статті. Не тільки на проросійських ресурсах - а й у Франції, та ще багато де.
І ось ми зараз. Війна. А фільми крутять - з поза лінії фронту. Нехай би хоч гарні - але таке лайно... І що - де журналісти, де публікації ?
Таке враження, що всі перевелися на блогерів і всім аби тільки затіяти черговий срач - бо ж рейтинг від того росте !
Зараз голівуд вже не лають, ніхто, крім хіба що найзатятіших маргіналів. Бо збагнули, що в нього є таки чому повчитися. Але чому можна навчитися у Бондарчука чи Міхалкова, чи хай навіть авторів "Бандитского Петербурга" ?
Я вже мовчу про Чапаєва, та інших дебілів.
Зла на них не стає, одним словом, а на своїх і поготів.

[kerbasi]

Ледачість, як і чимало інших рис адаптативного характеру, є однією з передумов продажності.
Брак допитливості, брак фантазії, стереотипне мтслення.

Ось шановний блогер наводить приклад ще одного неподобства:
http://u-o-i.dreamwidth.org/36610.html