Кілька спостережень про інтернетні диспути
Tuesday, 8 August 2017 03:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiЦе все з фейсбучного. Хай тут підсумується, мо знадобиться, коли вирішу стати злобним ботом-маніпулятором :-)
1. Моя регулярна та інтенсивна інтернет-активність в українському сегменті точиться вже понад десять років. За цей час мене часто не сприймали, але з величезним відривом від всіх інших кандидатів в номінації "Найкумедніший докір в соцмережі" посідає перше місце докір авторства якоїсь пані, мовляв, вона мені не довіряє, бо я на аватарці в костюмчику (було таке деякий час), тобто діловий, а ділові обробляють всіх з корисливою метою.
2. В дискусіях в соцмережах спостерігається ще й такий феномен. Учасники апріорно вважають, що опонент не має достатнього рівня, щоб судити про предмет диспуту. Це, може, має сенс про спортсменів, тобто, отримай хоч один пояс з тих, які брати Клички зібрали, потім критикуй, як вони боксують. Але коли йдеться про політиків, державних високопосадовців, то все абсолютно інакше. Багато з нас за 25 років, що існує незалежна Україна з усіма її перетвореннями та реформами, ходили тими ж стежками, що й теперішні керманичі. І про їхній рівень компетенції дуже навіть можемо судити. Саме тому президентський кпин з будкою був дуже невдалим і багатьох з нас вивів з зони мовчазного скептицизму на простір вільної критики.
3. Стандартна ситуація, коли в коментарях до написаного допису, звертають увагу не на головну ідею, а на другорядне, або прискіпуються до абсолютно не значущих дрібниць, розуміють не так, аж до протилежного смислу, переводять розмову в суміжну тему, або навіть і не суміжну, а зовсім іншу - і саме це підхоплюється, а не тема вашого допису. Можна продовжувати про всі біди ще довго... А до речі, те ж саме відбувається, коли ми пишемо листа, скаргу, пропозицію, службову записку, заяву на конкурс, грант, кредит, вакансію тощо на папері або імейлом кудись офіційній особі у фірму чи установу. Просто ми цього не бачимо. Звісно, це відбувається, якщо ми спеціально не навчені писати такого роду послання.
4. Спостерігаю давно вже ефект соціальної мережі. В принципі, кількість читачів - жменька порівняно з людством. Троленням (не найманим, а просто через індивідуальне несприйняття) займається ще менше. Тим не менш, дуже часто автори дописів після чергової суперечки з одним-двома такими тролями роблять висновок, що проти них цілий світ, та вдаються до різних драматичний дій: зникнення з "ефіру", вимкнення коментарів, розфрендження мільйонами і так далі.
1. Моя регулярна та інтенсивна інтернет-активність в українському сегменті точиться вже понад десять років. За цей час мене часто не сприймали, але з величезним відривом від всіх інших кандидатів в номінації "Найкумедніший докір в соцмережі" посідає перше місце докір авторства якоїсь пані, мовляв, вона мені не довіряє, бо я на аватарці в костюмчику (було таке деякий час), тобто діловий, а ділові обробляють всіх з корисливою метою.
2. В дискусіях в соцмережах спостерігається ще й такий феномен. Учасники апріорно вважають, що опонент не має достатнього рівня, щоб судити про предмет диспуту. Це, може, має сенс про спортсменів, тобто, отримай хоч один пояс з тих, які брати Клички зібрали, потім критикуй, як вони боксують. Але коли йдеться про політиків, державних високопосадовців, то все абсолютно інакше. Багато з нас за 25 років, що існує незалежна Україна з усіма її перетвореннями та реформами, ходили тими ж стежками, що й теперішні керманичі. І про їхній рівень компетенції дуже навіть можемо судити. Саме тому президентський кпин з будкою був дуже невдалим і багатьох з нас вивів з зони мовчазного скептицизму на простір вільної критики.
3. Стандартна ситуація, коли в коментарях до написаного допису, звертають увагу не на головну ідею, а на другорядне, або прискіпуються до абсолютно не значущих дрібниць, розуміють не так, аж до протилежного смислу, переводять розмову в суміжну тему, або навіть і не суміжну, а зовсім іншу - і саме це підхоплюється, а не тема вашого допису. Можна продовжувати про всі біди ще довго... А до речі, те ж саме відбувається, коли ми пишемо листа, скаргу, пропозицію, службову записку, заяву на конкурс, грант, кредит, вакансію тощо на папері або імейлом кудись офіційній особі у фірму чи установу. Просто ми цього не бачимо. Звісно, це відбувається, якщо ми спеціально не навчені писати такого роду послання.
4. Спостерігаю давно вже ефект соціальної мережі. В принципі, кількість читачів - жменька порівняно з людством. Троленням (не найманим, а просто через індивідуальне несприйняття) займається ще менше. Тим не менш, дуже часто автори дописів після чергової суперечки з одним-двома такими тролями роблять висновок, що проти них цілий світ, та вдаються до різних драматичний дій: зникнення з "ефіру", вимкнення коментарів, розфрендження мільйонами і так далі.
no subject
Date: Tuesday, 8 August 2017 02:41 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 8 August 2017 06:31 pm (UTC)Оцей пасаж: "багатьох з нас вивів з зони мовчазного скептицизму на простір вільної критики" я б собі із задоволенням стягнув, в записник геніальності та довбо...бізму. Розкішна річ. З дозволу, зрозуміло, якщо.
п.4. - теж звичайне типове явище. Людина - істота емоційна, тому що. Бажає уваги, любить, щоб її хвалили, чули, возвеличували (це вже гіпертрофовано, якщо). Розуміти механізми власної роботи не бажає, керувати ними, тому, взагалі не вміє. Які можуть бути до них претензії?
no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 06:39 am (UTC)Всі ці особливості мас можна було б ігнорувати, якби не доводилося працювати з публікою. Мені б за моїм характером краще б не повністю відлюдником бути, інколи виходити на люди, але явно не для того, щоб мене оцінювали та розбирали по кістках. Але знайти таку нішу не вдалося. Отже, доводиться вчитися, аналізувати, підсумовувати, робити висновки...
no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 06:41 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 06:54 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 07:21 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 03:41 pm (UTC)