Кілька спостережень про інтернетні диспути
Tuesday, 8 August 2017 03:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiЦе все з фейсбучного. Хай тут підсумується, мо знадобиться, коли вирішу стати злобним ботом-маніпулятором :-)
1. Моя регулярна та інтенсивна інтернет-активність в українському сегменті точиться вже понад десять років. За цей час мене часто не сприймали, але з величезним відривом від всіх інших кандидатів в номінації "Найкумедніший докір в соцмережі" посідає перше місце докір авторства якоїсь пані, мовляв, вона мені не довіряє, бо я на аватарці в костюмчику (було таке деякий час), тобто діловий, а ділові обробляють всіх з корисливою метою.
2. В дискусіях в соцмережах спостерігається ще й такий феномен. Учасники апріорно вважають, що опонент не має достатнього рівня, щоб судити про предмет диспуту. Це, може, має сенс про спортсменів, тобто, отримай хоч один пояс з тих, які брати Клички зібрали, потім критикуй, як вони боксують. Але коли йдеться про політиків, державних високопосадовців, то все абсолютно інакше. Багато з нас за 25 років, що існує незалежна Україна з усіма її перетвореннями та реформами, ходили тими ж стежками, що й теперішні керманичі. І про їхній рівень компетенції дуже навіть можемо судити. Саме тому президентський кпин з будкою був дуже невдалим і багатьох з нас вивів з зони мовчазного скептицизму на простір вільної критики.
3. Стандартна ситуація, коли в коментарях до написаного допису, звертають увагу не на головну ідею, а на другорядне, або прискіпуються до абсолютно не значущих дрібниць, розуміють не так, аж до протилежного смислу, переводять розмову в суміжну тему, або навіть і не суміжну, а зовсім іншу - і саме це підхоплюється, а не тема вашого допису. Можна продовжувати про всі біди ще довго... А до речі, те ж саме відбувається, коли ми пишемо листа, скаргу, пропозицію, службову записку, заяву на конкурс, грант, кредит, вакансію тощо на папері або імейлом кудись офіційній особі у фірму чи установу. Просто ми цього не бачимо. Звісно, це відбувається, якщо ми спеціально не навчені писати такого роду послання.
4. Спостерігаю давно вже ефект соціальної мережі. В принципі, кількість читачів - жменька порівняно з людством. Троленням (не найманим, а просто через індивідуальне несприйняття) займається ще менше. Тим не менш, дуже часто автори дописів після чергової суперечки з одним-двома такими тролями роблять висновок, що проти них цілий світ, та вдаються до різних драматичний дій: зникнення з "ефіру", вимкнення коментарів, розфрендження мільйонами і так далі.
1. Моя регулярна та інтенсивна інтернет-активність в українському сегменті точиться вже понад десять років. За цей час мене часто не сприймали, але з величезним відривом від всіх інших кандидатів в номінації "Найкумедніший докір в соцмережі" посідає перше місце докір авторства якоїсь пані, мовляв, вона мені не довіряє, бо я на аватарці в костюмчику (було таке деякий час), тобто діловий, а ділові обробляють всіх з корисливою метою.
2. В дискусіях в соцмережах спостерігається ще й такий феномен. Учасники апріорно вважають, що опонент не має достатнього рівня, щоб судити про предмет диспуту. Це, може, має сенс про спортсменів, тобто, отримай хоч один пояс з тих, які брати Клички зібрали, потім критикуй, як вони боксують. Але коли йдеться про політиків, державних високопосадовців, то все абсолютно інакше. Багато з нас за 25 років, що існує незалежна Україна з усіма її перетвореннями та реформами, ходили тими ж стежками, що й теперішні керманичі. І про їхній рівень компетенції дуже навіть можемо судити. Саме тому президентський кпин з будкою був дуже невдалим і багатьох з нас вивів з зони мовчазного скептицизму на простір вільної критики.
3. Стандартна ситуація, коли в коментарях до написаного допису, звертають увагу не на головну ідею, а на другорядне, або прискіпуються до абсолютно не значущих дрібниць, розуміють не так, аж до протилежного смислу, переводять розмову в суміжну тему, або навіть і не суміжну, а зовсім іншу - і саме це підхоплюється, а не тема вашого допису. Можна продовжувати про всі біди ще довго... А до речі, те ж саме відбувається, коли ми пишемо листа, скаргу, пропозицію, службову записку, заяву на конкурс, грант, кредит, вакансію тощо на папері або імейлом кудись офіційній особі у фірму чи установу. Просто ми цього не бачимо. Звісно, це відбувається, якщо ми спеціально не навчені писати такого роду послання.
4. Спостерігаю давно вже ефект соціальної мережі. В принципі, кількість читачів - жменька порівняно з людством. Троленням (не найманим, а просто через індивідуальне несприйняття) займається ще менше. Тим не менш, дуже часто автори дописів після чергової суперечки з одним-двома такими тролями роблять висновок, що проти них цілий світ, та вдаються до різних драматичний дій: зникнення з "ефіру", вимкнення коментарів, розфрендження мільйонами і так далі.
no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 06:54 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 9 August 2017 07:21 am (UTC)