Про мову освіти
Monday, 25 September 2017 11:04 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiПідсумки дискусій на ФБ про мову освіти. Пункт 6 - з серії "а я ж казав".
1. Дипломатичне хамство наших сусідів, політиканство всередині країни, історичні образи не дають багатьом побачити головних загроз. Нагадаю: румунів та угорців в Україні разом близько 300 тисяч, і скоріш за все, це число перебільшене, бо не враховує міграцій неоформлених через паспортні відділи. Порівняйте з кількістю російськомовних. І скільки б кого не було, зовнішньому тиску слід давати гідну відсіч, але не слід створювати внутрішню напруженість. Йоббікі - погані хлопці, але це означає, що тепер ми маємо максимально прищемити жителя Закарпаття.
2. Головний недолік закону в тому, що він не розрізняє емігрантів російсько-імперського часу та часів СРСР від корінних. А через це корінні відчувають, що втрачають, бо досі мали повноцінну освіту своїми мовами, а українці мають всі підстави вважати, що будь-яким винятком для корінних скористуються некорінні, а насправді просто совєцкійнарот, якому байдуже етнічні мови предків, а йдеться про усунення української мови.
3. Не враховується роль російської мови як засобу агресивної пропаганди, культурної експансії та асиміляції. Саме те, що російськомовних в Україні в рази більше за етнічних росіян, відкриває можливість видавати консервацію та навіть розповсюдження зросійщення за реалізацію права на початкову освіту рідною мовою в районах, де ніякої значної російської етнічної меншини немає.
4. Закон вважає меншини гомогенними, хоча в реальності меншина може бути повністю русифікована в одному регіоні, українізована - в другому, зберігати свою мову - в третьому. Це відкриває можливості в місцях російськомовної асиміляції проголосити етнічну мову освіти, скажімо, з першого вересня, а з першого жовтня через недобір вчителів - перевести на всємпанятний їзик.
5. На мою думку знайти правильні формулювання та забезпечити реальне виконання закону на практиці дуже проблематично, тому найкращим виходом було б пряме, ручне управління освітою в окремих районах. При чому не місцеве, "децентралізоване", а тільки зі столиці. Взагалі, слід вже давно зрозуміти, що закон працює тільки тоді, коли його погоджується виконувати, при чому за його сутністю, а не за формою, більшість людей. Ніякі репресії закон працювати не змусять. Якщо немає можливості розробити дієвий закон, значить слід зайнятися підготовкою грунту під нього в ручному режимі.
6. Власне впровадження ручного управління ускладнюється тим, що наші міжнародні стейкголдери вимагають від нас законності, прозорості і так далі. Ось через це я й завжди казав, що не слід поспішати долучатися до всього поспіль та під кожною конвенцією ставити підписи. В цілому, не відмовляючися від курсу на Захід, слід розуміти, що чимало їхніх стандартів для України передчасні. Торгівельна угода, безвіз, перехід на технічні стандарти - це все можна робити без всезагальної асоціаційної угоди, з якою разом йдуть мовна хартія, конституційна комісія та інші інституції, через які ми не можемо тепер ані українофоба громадянства позбавити, ані всіх суддів разом звільнити, ані преференції українській мові над російською дати тощо. І це при тому, що асоціація - це навіть не обіцянка членства, що на вимогу Нідерландів введено в текст угоди, і при тому, що ЄС - не оборонний союз і не збирається нам давати ані гарантій безпеки, ані захищати нас невійськовими засобами.
1. Дипломатичне хамство наших сусідів, політиканство всередині країни, історичні образи не дають багатьом побачити головних загроз. Нагадаю: румунів та угорців в Україні разом близько 300 тисяч, і скоріш за все, це число перебільшене, бо не враховує міграцій неоформлених через паспортні відділи. Порівняйте з кількістю російськомовних. І скільки б кого не було, зовнішньому тиску слід давати гідну відсіч, але не слід створювати внутрішню напруженість. Йоббікі - погані хлопці, але це означає, що тепер ми маємо максимально прищемити жителя Закарпаття.
2. Головний недолік закону в тому, що він не розрізняє емігрантів російсько-імперського часу та часів СРСР від корінних. А через це корінні відчувають, що втрачають, бо досі мали повноцінну освіту своїми мовами, а українці мають всі підстави вважати, що будь-яким винятком для корінних скористуються некорінні, а насправді просто совєцкійнарот, якому байдуже етнічні мови предків, а йдеться про усунення української мови.
3. Не враховується роль російської мови як засобу агресивної пропаганди, культурної експансії та асиміляції. Саме те, що російськомовних в Україні в рази більше за етнічних росіян, відкриває можливість видавати консервацію та навіть розповсюдження зросійщення за реалізацію права на початкову освіту рідною мовою в районах, де ніякої значної російської етнічної меншини немає.
4. Закон вважає меншини гомогенними, хоча в реальності меншина може бути повністю русифікована в одному регіоні, українізована - в другому, зберігати свою мову - в третьому. Це відкриває можливості в місцях російськомовної асиміляції проголосити етнічну мову освіти, скажімо, з першого вересня, а з першого жовтня через недобір вчителів - перевести на всємпанятний їзик.
5. На мою думку знайти правильні формулювання та забезпечити реальне виконання закону на практиці дуже проблематично, тому найкращим виходом було б пряме, ручне управління освітою в окремих районах. При чому не місцеве, "децентралізоване", а тільки зі столиці. Взагалі, слід вже давно зрозуміти, що закон працює тільки тоді, коли його погоджується виконувати, при чому за його сутністю, а не за формою, більшість людей. Ніякі репресії закон працювати не змусять. Якщо немає можливості розробити дієвий закон, значить слід зайнятися підготовкою грунту під нього в ручному режимі.
6. Власне впровадження ручного управління ускладнюється тим, що наші міжнародні стейкголдери вимагають від нас законності, прозорості і так далі. Ось через це я й завжди казав, що не слід поспішати долучатися до всього поспіль та під кожною конвенцією ставити підписи. В цілому, не відмовляючися від курсу на Захід, слід розуміти, що чимало їхніх стандартів для України передчасні. Торгівельна угода, безвіз, перехід на технічні стандарти - це все можна робити без всезагальної асоціаційної угоди, з якою разом йдуть мовна хартія, конституційна комісія та інші інституції, через які ми не можемо тепер ані українофоба громадянства позбавити, ані всіх суддів разом звільнити, ані преференції українській мові над російською дати тощо. І це при тому, що асоціація - це навіть не обіцянка членства, що на вимогу Нідерландів введено в текст угоди, і при тому, що ЄС - не оборонний союз і не збирається нам давати ані гарантій безпеки, ані захищати нас невійськовими засобами.
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 08:38 am (UTC)І єдиним інструментом управляння в колишньому совку.
Просто у нас ці "репресії" нікому проводити - генетичні зміни вже відбулися.
На "ютьбі є кінчик як "новий" "український" "міністр культури" поїхав в Миколаїв і шпарить там кацапською в музєї....
А "епічне" "львов разгаваріваєт на русскам язикє" 2014 року садового то взагалі кацпец...
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 10:28 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 September 2017 10:32 am (UTC)Раніше азаров не знав а тепер аваков.
Різниці немає. більше того я думаю більша половина "нової влади" ніколи не були "українцями" - їм треба влада та бабки. А де і ким керувати - пофіг. Хоч "берегом слонової кістки" - головне що ти "міністр". Для цього можна і "Слава Україні" покричати...
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 01:22 pm (UTC)І уявіть собі, що всі виборчі дільниці зазвичай розміщені у таких ось школах...
І коли на те пішло, то краще хай Аваков чітко говорить російською, аніж мнеться як чи то заїка, чи то іноземець який, підбираючи слова українською, з помилками та перекрученнями.
Певно, вдома йому просто ні з ким натренуватися, як ото Порошенкові :)
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 04:58 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 September 2017 05:41 pm (UTC)От я так дуже люблю, коли хтось відразу хапається за наган, еге ж!
А давайте я всім зараз розкажу, що ви просто рагуль, га? :)
Я не знаю, чим вас так налякав Садовий, та коли ті слова про Львів та російську були сказані в короткому проміжку часу між подіями на Майдані відразу після втечі Януковича та початком агресії у містах Донбасу, то можливо ви просто щось собі не второпали, шановний.
Тоді, люди не дадуть збрехати, для жителів Донбасу влаштовувалися екскурсії по Києву, Межигір`ю, і, звичайно, Львову. Заради нацонального примирення мер Садовий міг і не таке сказати, я гадаю, що саме про це він собі і думав, коли це сказав.
А ви відразу: "епічне"! :)
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 06:30 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 September 2017 07:23 pm (UTC)Чи може ви слова "національне примирення" розумієте якось по-своєму, і ладні застрелити на місці будь кого, хто вам хоч тільки слово скаже російською?
Вибачте, але сьогодні здається у вас був невдалий день, відпочиньте краще.
На добраніч!
:)
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 05:10 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 September 2017 01:41 pm (UTC)А коли остання не те що в занепаді, коли кожен письменник покинутий сам на себе, то що ж ви хочете.
А росіянм не дрімають тим часом, ось вам наприелад один з листів, що мій дядько, котрий десь з шість років тому мав халепу отримати якусь там символічну винагороду за призове місце у якомусь літературному конкурсі в ЖЖ, отримує вже третій рік поспіль, починаючи з 2015-го (! Іловайськ, Дебальцево, ...):
Конкурсный отбор на участие в альманахе
<Литературная карта страны>
От Калининграда до Владивостока - каждый уголок нашей страны славится именами тех, кто там родился и вырос. Именами писателей, художников, ученых, артистов - выходцев из мегаполисов и крохотных сел, промышленных столиц и глухих полустанков пишется карта страны, в которой мы живем. А как туристу без такого путеводителя?
Альманах <Литературная карта страны> - это одновременно и азбука городов, и азбука авторов: один город - один автор. С июля по октябрь 2016 года именно с его страниц миллионы пассажиров самолетов и поездов начнут свое путешествие по нашей Родине.
В рамках акции Альманах <Литературная карта страны> будет распространяться на борту самолетов 12-ти авиакомпаний и на поездах дальнего следования по 7-ми железнодорожным направлениям.
Ваше имя и Ваше произведение станут первыми словами, открывающими путнику Ваш родной и любимый край.
К участию принимаются работы, в таких жанрах как:
- Рассказ
- Публицистика
- Любовная проза
- Ироническая и сатиричесая проза
- Фантастика
- Очерк
- Мемуары
- Пьеса
- Гражданская и философская поэзия
- Баллады
Предпочтения отдаются произведениям, относящимся к направлениям художественной литературы и работам, затрагивающим историю и описание городов; произведениям описывающим культуру России, ее обычаи и творчество.
Альманах будет распространяться в книжных магазинах: <Библио-Глобус>, <Молодая гвардия>, <Москва>, <Лабиринт>, <Республика>, ЛитРес, OZON и др.
Альманах будет отправлен в Центральные библиотеки во все города России (1 112 библиотек).
Авторы, прошедшие конкурсный отбор получают уникальные возможности:
Выступить на форуме <Культурное достояние> в рамках книжного фестиваля Книги России на Красной площади
Опубликовав свое произведение в альманахе <Литературная карта страны>, каждый автор становится участником премии <Культурное достояние> имени Н.М. Карамзина.
Внимание: Творчество авторов принимается на конкурсной основе. В сборник войдут работы победителей, - авторов, признанных лучшими, и лауреатов, - авторов, чье творчество не получило высшую оценку, но заслужило внимание судей. Победители будут публиковаться бесплатно, лауреаты - оплачивая взносы ниже рыночной стоимости (1250 рублей за полосу). Таким образом, часть расходов на издание сборника несут авторы, а расходы на распространение и издание сборника - организаторы.
Внимание: Редколлегия оставляет за собой право отказать в софинансировании автора и не принять рукописи для издания.
Срок окончания приема заявок - 25 мая
В теме письма нужно указать: <На конкурс альманаха <Литературная карта страны>.
В заявке также указать свои ФИО, мобильный телефон, город проживания, возраст.
Произведения присылаются по адресам:
info@roswriter.ru, roswriter@mail.ru
Справки по телефону:
+7-963-992-69-10
Вам відомо хоч щось подібне у відношенні до початківців на наших теренах?
PS: Він мовчить, хоч, каже й ледь стримується щоб не послати куди подалі, а листи все йдуть, щоразу нахабніші, а останні - то й взагалі просто безграмотні, ніби якісь аферисти неосвічені складали.
Більше того: дивним чином кілька останніх листів просто зникли з поштової скриньки.
Ну це вже я просто не знаю :)
Може тому, що він дав мені їх, а я один так само як оце зараз у вас, теж показала на Дрімі?!
Дідько його й знає, що! :)
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 05:08 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 September 2017 05:53 pm (UTC)Окремі нові автори, ціною надлюдських зусиль. Письменники старої когорти, що й десять років тому.
Якоїсь роботи з молоддю просто не видно. Банально нема де. Ось у росіян є Мошков. А у нас є щось хоча б приблизно такого рівня охоплення жанрів та тем, і при тому - доступності?
Щоб люди не бігли за лінію фронту, так би мовити, а працювали тут і тільки тут? Де стимул, зацікавленість, де організація?
no subject
Date: Monday, 25 September 2017 09:26 pm (UTC)