І це все про нього...
Monday, 18 January 2010 10:36 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiМинулого тижня у понеділок я писав про одного літератора, Василя Рубана, котрому армійська дідівщина це спосіб виховання "матусиних синків".
http://kerbasi.livejournal.com/43876.html
У підсумку в дискусіях я написав:
Щоб армію змінити, потрібна воля суспільства, а її нема, тому що супільство складається з отаких рубанів, котрим що дідівщина, що сержант - блядун і пияка - все школа життя з виправлення "матусиних синків".
Згадую про це з приводу виборів. Я старався уникати конфронтаційних дискусій, а в щоденнику взагалі вже давно нічого не писав про вибори і кандидатів. Виім, моє ставлення до одного кандидата, В.А. Ющенка до заборони на аґітацію в останній день виборів містилося у моєму профілю. Я не підтримував цього кандидата і висловлювався, що фактично країною нібито правило пусте місце, дрібна людинка здіймала періодично якусь куряву, та й все.
Моє ставлення до нього сформували не пост-майданні події. Я ніколи не оцінював його високо. Мені є, що йому закидати. Це й оборудки з ЛОРО-рахунками в банках "рубльової зони" у середині 90-х, завдяки яким експортери отримали законну можливість уникати обов'язкового продажу валютної виручки. Це й його істерика на УТ-1 під час початку кризи у Росії у серпні 1998-му, що спровокували вже реальну паніку в Україні наступного дня, хоча напередодні все було більш-менш спокійно.
Вахтанґ Кіпіані в своєму дописі розмістив характерістичну світлину.
http://vaxo.livejournal.com/386330.html
Я бачив цю світлину ще у розпал майданівських подій. Мені ця світлина багато чого пояснює. Але я ніколи публічно про неї не висловлювався, щоб не давати ворогам арґументів. Самі вони або тупі, або замість армії сиділи чи "закосили", тому не здогадалися.
У Вахтанґа Кіпіані я узяв участь у дискусії. Перенесу сюди свої тези для систематизації
1. Гарна світлина! Для тих, хто служив в совармії, багато про що каже.
Потім я трохи розтлумачив:
2. Зачіска неуставна, як казав мій старшина - "товста", розстібнутий "до пупа", "подворотнічок" подвійний, "дідівський" - один дід підшився - три "молодих" залишились без тканини і підшивалися за принципом "нє є..ьот, іщі, шоб на осмотрє стоял подшитий". Ремінь "на яйцях". Якби світлина у повний зріст, то напевно були б ушиті галіфе та халяви гормошкою.Зі зброєю він би так не стояв (у караулі, наприклад), бо миттєво б на картоплю відправили, якщо не на "губу". А ще рука в бок! Стандартно, банально до нудоти. Типовий "дємбєль", вихідець з низів суспільства. По дурості та за компанію так багато хто фотографується та навіть у дембельський альбом такі світлини встромляє, але потім з дорослішанням притомній людині мало б бути соромно, що колись був настільки дурним, що за зухвальство вважав такий примітивізм, як перелічені ознаки.
Здається там ще "стрілки" на рукавах (на лівому видно), що також є ознакою "старослужащєва".
3. Як казали в армії "дєду так положено". Але не завжди так вдавалося. Залежить від суворості дисципліни. Смішно було спостерігати, як зухвалий дідок ховається за спинами молодих на построєніях, знаходить причини бути десь відсутнім на утренніх осмотрах, аби його "зухвалий" вигляд йому б не зіпсували офіцери. Зачіску "товсту" могли дозволити "дембелю" - скоріш за все на світлині Ю. і є за кілька тижнів до звільнення. А решта - це в нього такі були уявлення про крутий вигляд вояка.
Треба бути дуже сильно людиною за сторони, щоб бачити абсурд у цьому.
Я потрапив до війська, коли призивали студентів наприкінці 80-х. Я і був людиною зі сторони, тому в ці ігри пролетарів-дебілів не грався. Звісно, після року ходив з верхнім гудзиком розстібнутим, бо застібнутий гудзик після року служби це майже те саме, що їсти дирявою ложкою на зоні, але решту "традицій" ігнорував. Та не тільки я, багато було притомних солдат. Не одні ж колгоспники і пролетарі з глибинки туди потрапляли.
А додому я їхав у цивільному. До речі, практично всі мого призову (ДМБ 88 весна) з нашої частини - так само.
Слід ще зауважити, що так звані "дємбєльські альбоми" зазвичай не самі "дємбєля" роблять. Там треба, щоб все було охайно, гарним почерком підписано. Тому знаходять "молодого", котрий це робить у вільний час, тобто вночі. Або якщо дембель "крутий", то він "молодого" "звільняє" від обов'язків перед командирами та іншими "старослужащімі". Але "молодого" все одно за це потім битимуть, бо дембель додому поїде, а молодий зостанеться.
Один дописувач зауважив, що В.А.Ю. казав, що служив у прикордонних військах біля Ленінакану. Але в нього на погонах не ПВ, а СА, і погон виглядає скоріш, як чорний, ніж як зелений. Мабуть, служив біля кордону, але не у ПВ. Мій коментар:
4. Ну так, схоже на те, що бреше. Артелирійська емблема може означати ще ЗРВ ПВО. От тоді то точно бардак бардаком. Тоді навіть повірю, що він у такому вигляді там вже після "переводу в черпакі" ходив.Але це все одно йому честі не додає. Бо такий вигляд означає участь в системі нестатутних відносин, що відомі як дідівщина.
В які роки він служив? Ті, хто служили до 1970 про дідівщину не згадують взагалі, хоча певні "традиції", але наразі "безобидні" вже існували, але вже десь з 1972-73 розповіді практично ідентичні моєму власному досвіду (1986-88). Я цим цікавився свого часу і багатьох розпитував.
З офіційної біографії бачимо, що служив у 1975-1976. Отже, все з ним ясно.
Дрібна людинка, типовий вихідець з низів, котрий так і не спромігся подолати силу тяжіння того болота, з котрого вистрибнув. Добре, що він так швидко йде в історію. Шкода, що не було кращих.
І це все про нього.
http://kerbasi.livejournal.com/43876.html
У підсумку в дискусіях я написав:
Щоб армію змінити, потрібна воля суспільства, а її нема, тому що супільство складається з отаких рубанів, котрим що дідівщина, що сержант - блядун і пияка - все школа життя з виправлення "матусиних синків".
Згадую про це з приводу виборів. Я старався уникати конфронтаційних дискусій, а в щоденнику взагалі вже давно нічого не писав про вибори і кандидатів. Виім, моє ставлення до одного кандидата, В.А. Ющенка до заборони на аґітацію в останній день виборів містилося у моєму профілю. Я не підтримував цього кандидата і висловлювався, що фактично країною нібито правило пусте місце, дрібна людинка здіймала періодично якусь куряву, та й все.
Моє ставлення до нього сформували не пост-майданні події. Я ніколи не оцінював його високо. Мені є, що йому закидати. Це й оборудки з ЛОРО-рахунками в банках "рубльової зони" у середині 90-х, завдяки яким експортери отримали законну можливість уникати обов'язкового продажу валютної виручки. Це й його істерика на УТ-1 під час початку кризи у Росії у серпні 1998-му, що спровокували вже реальну паніку в Україні наступного дня, хоча напередодні все було більш-менш спокійно.
Вахтанґ Кіпіані в своєму дописі розмістив характерістичну світлину.
http://vaxo.livejournal.com/386330.html
Я бачив цю світлину ще у розпал майданівських подій. Мені ця світлина багато чого пояснює. Але я ніколи публічно про неї не висловлювався, щоб не давати ворогам арґументів. Самі вони або тупі, або замість армії сиділи чи "закосили", тому не здогадалися.
У Вахтанґа Кіпіані я узяв участь у дискусії. Перенесу сюди свої тези для систематизації
1. Гарна світлина! Для тих, хто служив в совармії, багато про що каже.
Потім я трохи розтлумачив:
2. Зачіска неуставна, як казав мій старшина - "товста", розстібнутий "до пупа", "подворотнічок" подвійний, "дідівський" - один дід підшився - три "молодих" залишились без тканини і підшивалися за принципом "нє є..ьот, іщі, шоб на осмотрє стоял подшитий". Ремінь "на яйцях". Якби світлина у повний зріст, то напевно були б ушиті галіфе та халяви гормошкою.Зі зброєю він би так не стояв (у караулі, наприклад), бо миттєво б на картоплю відправили, якщо не на "губу". А ще рука в бок! Стандартно, банально до нудоти. Типовий "дємбєль", вихідець з низів суспільства. По дурості та за компанію так багато хто фотографується та навіть у дембельський альбом такі світлини встромляє, але потім з дорослішанням притомній людині мало б бути соромно, що колись був настільки дурним, що за зухвальство вважав такий примітивізм, як перелічені ознаки.
Здається там ще "стрілки" на рукавах (на лівому видно), що також є ознакою "старослужащєва".
3. Як казали в армії "дєду так положено". Але не завжди так вдавалося. Залежить від суворості дисципліни. Смішно було спостерігати, як зухвалий дідок ховається за спинами молодих на построєніях, знаходить причини бути десь відсутнім на утренніх осмотрах, аби його "зухвалий" вигляд йому б не зіпсували офіцери. Зачіску "товсту" могли дозволити "дембелю" - скоріш за все на світлині Ю. і є за кілька тижнів до звільнення. А решта - це в нього такі були уявлення про крутий вигляд вояка.
Треба бути дуже сильно людиною за сторони, щоб бачити абсурд у цьому.
Я потрапив до війська, коли призивали студентів наприкінці 80-х. Я і був людиною зі сторони, тому в ці ігри пролетарів-дебілів не грався. Звісно, після року ходив з верхнім гудзиком розстібнутим, бо застібнутий гудзик після року служби це майже те саме, що їсти дирявою ложкою на зоні, але решту "традицій" ігнорував. Та не тільки я, багато було притомних солдат. Не одні ж колгоспники і пролетарі з глибинки туди потрапляли.
А додому я їхав у цивільному. До речі, практично всі мого призову (ДМБ 88 весна) з нашої частини - так само.
Слід ще зауважити, що так звані "дємбєльські альбоми" зазвичай не самі "дємбєля" роблять. Там треба, щоб все було охайно, гарним почерком підписано. Тому знаходять "молодого", котрий це робить у вільний час, тобто вночі. Або якщо дембель "крутий", то він "молодого" "звільняє" від обов'язків перед командирами та іншими "старослужащімі". Але "молодого" все одно за це потім битимуть, бо дембель додому поїде, а молодий зостанеться.
Один дописувач зауважив, що В.А.Ю. казав, що служив у прикордонних військах біля Ленінакану. Але в нього на погонах не ПВ, а СА, і погон виглядає скоріш, як чорний, ніж як зелений. Мабуть, служив біля кордону, але не у ПВ. Мій коментар:
4. Ну так, схоже на те, що бреше. Артелирійська емблема може означати ще ЗРВ ПВО. От тоді то точно бардак бардаком. Тоді навіть повірю, що він у такому вигляді там вже після "переводу в черпакі" ходив.Але це все одно йому честі не додає. Бо такий вигляд означає участь в системі нестатутних відносин, що відомі як дідівщина.
В які роки він служив? Ті, хто служили до 1970 про дідівщину не згадують взагалі, хоча певні "традиції", але наразі "безобидні" вже існували, але вже десь з 1972-73 розповіді практично ідентичні моєму власному досвіду (1986-88). Я цим цікавився свого часу і багатьох розпитував.
З офіційної біографії бачимо, що служив у 1975-1976. Отже, все з ним ясно.
Дрібна людинка, типовий вихідець з низів, котрий так і не спромігся подолати силу тяжіння того болота, з котрого вистрибнув. Добре, що він так швидко йде в історію. Шкода, що не було кращих.
І це все про нього.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Monday, 18 January 2010 09:14 am (UTC)А з приводу вихідця з низів можу сказати, що це й не обов'язково. Просто він така людина за характером - ідеальній пристосуванець. Як ті з тваринного світу, що народжені мімікрувати. Щоб вижити, він мімікрував, бо слабкий. Слабкі особистості можуть уродитися й серед аристократів, хоча значно-значно рідше ніж серед низів.
no subject
Date: Monday, 18 January 2010 10:58 am (UTC)Можна казати, що він силу тяжіння при зльоті не подолав. А можна, що й не збирався долати, бо якщо на наступній кар"єрній сходинці всі, то чому б і самому не поповзати... Все вірно, і результат наочний. (
no subject
Date: Monday, 18 January 2010 11:23 am (UTC)