Шо дєлать і кто вінават

[kerbasi]

В новинах промайнуло, що Світовий банк пропонує Україні негайно провести непопулярні реформи. Серед найбільших проблем називалося те, що Україна витрачає на пенсії 17 відсотків ВВП. Це найвищий показник у світі. Таких інших країн на земній кулі нема. В ЄС, наприклад, у середньому 10%. Такі бідні країни, як Україна, мали б витрачати відсотки три, і те ще б було занадто щедро. Що означає ця цифра 17%? Якщо така велика доля ВВП перерозподіляється на пенсії, то можна назавжди забути про належне фінансування освіти, медицини. Про будівництво шляхів та науку я вже взагалі мовчу. І не може бути мови про якийсь розвиток, соціальний чи економічній в такій країні. З іншого боку, наші пенсіонери отримують жалюгідні гроші. Це означає, що макроструктура "Україна" не заробляє достатньо грошей. Отже, треба або в кілька разів скоротити пенсії, або в кілька разів підвищити ВВП, або обидва процеси одночасно з зустріччю десь по середині.

Висновок такий: з цієї ситуації вийти не можливо. Це піке занадто глибоке. Все. Колапс.

В останній рік СРСР гуманітарну допомогу літаками з Німеччини доставляли навіть до Москви. Ми тут, в Україні ще непогано жили. Завдяки клімату і тому, що більшість мала батьків в селі, а не завдяки розуму чи працелюбству.  Коли СРСР остаточно втратив можливість забезпечувати засадничі резони свого існування - він зник. Нічого особливого не сталося: ми так само вранці пішли до роботи чи до навчання, але лічильники обнулилися. Ось це і був колапс. Це в фільмах показують стрілянину, руїни і називають крахом. Насправді крах відбувається тихо. Стрілянина - це перезвантаження, катарсіс. І в нас було таке перезавантаження у 90-ті. Знов таки ми ще легко відбулися. У декого республіка розпалася, десь громадянська війна вибухнула, а десь просто на вулицях та в ресторанах інтенсивніше стріляли та підривали.

Тепер у колапсі знаходиться Україна зразку 1991-го року. А далі - або стагнація на століття як в деяких країнах, що (нібито) розвиваються, або failed state, або оновлення з новим перерозподілом, обнулінням колишніх забов"язань та всіма іншими "цукерками". Реформи більше не допоможуть. Тому що реформатору для генерації необхідних фондів доведеться, наприклад, продавати частини території: може, Зміїний, чи ділянкам під газовою трубою дати статус екстериторіальності під контролем ЄС, Крим продати не вдастся, бо русскіє звикли брати безкоштовно те, що на їхню думку їм і так належить. Доведеться брутально винищувати опозицію, будувати нові в"язниці, куди садити за думку і за слово. А головне - треба, щоб в наявності була сила, яка б знала, що власне реформувати і що отримати в результаті. Нічого цього не буде.

За даних обставин просто глупство приділяти багато часу обговоренню дій нібито українського президента і нібито українського уряду. А ще більшим глупством є шукати винних. Краще думати, що запропонувати суспільству, коли/якщо  почнеться перезавантаження.  

Comments

[gnat-goluj.livejournal.com]

Цілком вас підтримую.От тільки в нас багато є людей які матеральні інтереси ставлять вище духовних.Якщо з цього боку дивитися то Україна дійсно бідна держава.Але якщо порівнювати територію,людські ресурси,військові,особисті якості громадян,рівень освіти то ми стоїмо достатньо високо.А ті що виїжджають закордон вони фактично стають втраченими для України.Я бачив багатьох людей які були закордоном і коли вони приїздять в Україну то для них вона вже чужа і вони не вважають себе частиною нашого народу.

[groben.livejournal.com]

А ті що виїжджають закордон вони фактично стають втраченими для України.

Не всі. Але переважна більщість. Тому я проти апологетики "менталітету заробітчанства" як чесноти.