Вже рік пишу до ЖЖ

[kerbasi]

Минув рік від мого першого запису. Зареєструвався я кількома місяцямі раніше, виключно для коментарів, але згодом ЖЖ затягнув...


Збирався вести тут блог на ділові теми, але швидко переконався, що є цікавіші теми. Один день на тиждень зарезервований для ділової і економічної тематики - і цього досить. Цей день середа - як свідчать деякі дослідження, найменш активний день в інтернеті.


Зафіксую тут статистику на сьогоднішній день:
186 записів
1448 коментарів отримано
2237 коментарів додано
119 друзів маю
156 мають в друзях мене
113 взаємних друзів


Скромні цифри? Та ні, нормальні цифри. За рік, що я тут, я для себе прояснив, що ЖЖ - це щось типу спілки письменників. А пісатєлі, як правило, не чітатєлі. Масовість - ознака жовтої преси. Для чого ж тоді писати, як не для читача? І на це легко відповісти. Писати треба для
а) особистої психотерапії
б) для реалізації власного креативного свербіння
в) для свого власного, добірного читача.
З масовістю це не має нічого спільного.


"Ювілейних" переформатувань, чисток френд-стрічки, оголошень про плани, зміни кольорів і т.д. не буде.
Єдине що змінеться, у профілі зникне мій провокативний текст, через який багато хто мене додав, а ще більше мене не додали у друзі. Його теми вже достатньо розкриті в щоденнику, тому він своє відпрацював. Напишу щось нове.



Зазвичай я займаюся новими справами два роки, а далі вирішую їхню долю: варто чи не варто, цікаво чи не цікаво і т.д. Перший рік пройдений. Крокуємо далі.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Дуже приємно! Мене навіть інколи підозрюють у тому, що в мене заготовлені якісь франментарні тексти, котрі я потім у різних постах чи листуванні використовую. Насправді, я занадто ледачий, щоб таким займатися. Мені легше і швидше нашвидкоруч занотувати думки, ніж тримати базу знань. Більшість моїх думок не спонтанні, а вже багато разів передумані та відшлифовані у метро або у автомобільних корках в залежності від того, чи я за кермом, чи у міському транспорті. Чомусь транспорт для мене найкреативніше місце.

Я вирішив не нищити профіль, а перенести в минуле, в пости річної давнини. Я тільки приберу з нього агресивні закади лівим. Я залишаюся людиною правих переконань, але тепер вважаю, що ліві також потрібні суспільству.

[liniyka.livejournal.com]

Це ж треба в такому запідозрити)) Мені навпаки здаються всі тексти дуже свіжими і максимально відповідними кожній темі.
Зараз зловила себе на думці, що не можу правильно підібрати речення через той рідкісний випадок, коли не знаходжу правильне значення українською мовою, а в російській є 2 різних слова. Отже: Я теж часто маю думку (в сенсі мнєніє) з якогось приводу заздалегідь, осмислену неодноразово. А от думка в сенсі "мисль" формулюється і шліфується в процесі розмови/переписки. Цікава переписка чи пак розмова розвивають думку (в обох сенсах слова), вирощують її більше, ніж якесь власне осмислення.

Ліві, звісно, потрібні, особливо радикальні, щоб бачити всю безглуздість лівизни, нмд. Мої праві переконання зростають стрімко щодня, з кожним прочитанням новин. Вже й не знаю, як цьому пручатися...

[kerbasi.livejournal.com]

Просто при інтенсивній дискусії, що обмежена у часі, я можу видати готовий текст. чітко сформульовану думку, що може здаватися, що вона заздалегідь заготовлена. "Кнігі мудрой мислі" з заготовками я не маю, але те, про що беруся дискутувати, як правило, вже дійсно думано-передумано раніше.

Мнєніє :-) Мені ще з сов. часів з передач "Радіо Свобода" та "Голосу Америки" відомо слово "опінія", але для мене воно якесь неприродне, як мова деяких діаспорних "експетів", котрих відряджували сюди деякі компанії у 90-ті роки: "там мій кар за корнером припаркований".

[liniyka.livejournal.com]

Я теж згадала "опінію", але рука не повернулася...))) У мене для таких слів є спогад про одну знайому бабцю, що повернулася з Кенеди. Англійської вони не вивчила, але словниковим запасом шокувала родичів, коли інтонувала з відповідними акцентами: "дайте мою амбрелу, бо йду до шопи")))

[kerbasi.livejournal.com]

Написав повтор та видалив. Перегрівся за день. Якщо отримуєш імейли з коментарями - ігноруй.
Зараз вже забулось, а раніше всі ці "амбрели" з "карами" дратували офісних працівників так, що у 90-ті поняття "діаспорник" і "ідіот" були майже тотожними. А якщо врахувати, що ті діаспоряне ще полюбляли дорікати місцевим за зросійщеність, то ось тобі і одна з причин, чому національна ідея настільки не популярна в українському середньому класі.

[liniyka.livejournal.com]

Я й сама тепер маю через них алергію навіть на нормальні українські рідко вживані слова, які запроваджують, здається, на СТБ. Як з вуст діяспорян ті слова звучали понтами, так і тепер "прем'єрка" тощо теж звучить витребеньками на каналах, де переклад титрів не співпадає по змісту з російськими фільмами. Суцільна диверсія.

[kerbasi.livejournal.com]

До речі, передумав прибирати свій профільний текст. Зроблю його трохи логічнішим, дещо винесу в окремі пости, але в цілому все залишиться, як є.

[liniyka.livejournal.com]

Вітаю таке рішення!