Головне за тиждень: розділ України
Saturday, 24 April 2010 09:15 amЕмоційна рефлексія у русо-ігтелігентському стилі шановного автора з ЖЖ спровокувала бурхливі емоції. Ще дивно, що не надбурхливі, бо зазвичай націонал-бовдурська частина українства разом з різними прекраснодушними мрійниками зацьковують значно брутальніше за значно менш єретичні думки.
Чи варто ділити Україну? Ось моя відповідь.
Треба розділити не Україну, а питання. Помилкою націонал-патріотів і націонал-демократів ющенківського розливу було вкидання всіх питань у пакеті: мова, Бандера, Голодомор, євроінтеграція, релігійна пропаганда, НАТО, геть від Москви. Тим самим навіть потенційних симпатиків більшості з переліченого відкинули, а аполітична більшість просто пакетом це все і заперечила.
Вихідці з заходу України здивуються, якщо знайдуть час відвідати Нікополь чи Кривий Ріг. Красиву літературну мову вони там почують просто на вулицях не рідше, ніж у Львові. А менш вишукану, не літературну - так само часто, як і діалектну мову у тому ж самому Львові. І ці жителі масово голосують за ПР. Треба розібратися з причинами, а поки нема чого їм запропонувати у політичній площині, потрібно розвивати мову. Зв"язок між мовним питанням і питаннями політичними і історичними абсолютно зайвий. Краще пишіть тексти, які були б цікаві не тільки вам, а то виходить, що як українською, то або стьоб, або матюки, або шароварщина.
Так само і з історією. Бандера - це Бандера, Голодомор - це Голодомор. Ці історичні явища не відбувалися синхронно і не треба їх загортати в одну обгортку. Війна СРСР з Рейхом - це одне, війна бандерівців проти всіх - це друге, придушення західноукраїнського спротиву СРСР після війни - це третє. Сучасні оцінки цих подій, ідей і явищ через призму того чи іншого бачення України - це четверте.
І з рештою питань - так само.
І не треба поспішати об"єднуватись аби з ким тільки, щоб проти Януковича та ПР. Бо флот від цього все одно не піде, а з протиприродних стосунків може якийсь мутант народитись, що потім вас самих і проковтне.
Чи варто ділити Україну? Ось моя відповідь.
Треба розділити не Україну, а питання. Помилкою націонал-патріотів і націонал-демократів ющенківського розливу було вкидання всіх питань у пакеті: мова, Бандера, Голодомор, євроінтеграція, релігійна пропаганда, НАТО, геть від Москви. Тим самим навіть потенційних симпатиків більшості з переліченого відкинули, а аполітична більшість просто пакетом це все і заперечила.
Вихідці з заходу України здивуються, якщо знайдуть час відвідати Нікополь чи Кривий Ріг. Красиву літературну мову вони там почують просто на вулицях не рідше, ніж у Львові. А менш вишукану, не літературну - так само часто, як і діалектну мову у тому ж самому Львові. І ці жителі масово голосують за ПР. Треба розібратися з причинами, а поки нема чого їм запропонувати у політичній площині, потрібно розвивати мову. Зв"язок між мовним питанням і питаннями політичними і історичними абсолютно зайвий. Краще пишіть тексти, які були б цікаві не тільки вам, а то виходить, що як українською, то або стьоб, або матюки, або шароварщина.
Так само і з історією. Бандера - це Бандера, Голодомор - це Голодомор. Ці історичні явища не відбувалися синхронно і не треба їх загортати в одну обгортку. Війна СРСР з Рейхом - це одне, війна бандерівців проти всіх - це друге, придушення західноукраїнського спротиву СРСР після війни - це третє. Сучасні оцінки цих подій, ідей і явищ через призму того чи іншого бачення України - це четверте.
І з рештою питань - так само.
І не треба поспішати об"єднуватись аби з ким тільки, щоб проти Януковича та ПР. Бо флот від цього все одно не піде, а з протиприродних стосунків може якийсь мутант народитись, що потім вас самих і проковтне.
no subject
Date: Sunday, 27 June 2010 08:16 am (UTC)"Далеко не всі, хто читає Булгакова, є російськими монархістами, правильно? Приваблює більше естетика, а ідеологія другорядна".
Буває, що правильно, а буває, що ні.
Я в принципі не виношу ніякої лівизни. На це є особисті причини з мого життя. Мертва корова з мухами є естетикою для Хьорста, наприклад, але для багатьох не є. Так і з лівизною.
Втім, я спробую дещо розшукати і прочитати з Вашого списку. Ще раз, дякую!
no subject
Date: Sunday, 27 June 2010 10:09 am (UTC)Розумієте, от так складається. Мені серед діячів громадянської найбільше симпатичний Скоропадський. Тоді як у літературі подобаються ті, хто доклав усіх зусиль, щоб гетьмана скинути. Власне, "прозріння" настало на 4-му курсі, коли ми якраз і проходили цей масив. А до цього я теж на дух не переносив усе ліве й комуністичне. Мене привабили саме ТЕКСТИ.
От не вставляють мене патріотичні і правильні Маланюк з Телігою, хоч убий. Тоді як на Семенка я готовий молитися.
Іще. Нікого з них не можна назвати совками у найгіршому розумінні цього слова. Тоді усе сприймалось зовсім по-іншому і комуняк підтримували найрозумніші люди. Не всі, щоправда.
Але я не розумію, як зараз можна не згадувати Еллана-Блакитного, людини, що фактично створила українську журналістику. І взагалі, доклала усіх зусиль, щоб створити саме українську Україну. Дарма що із червоним полотнищем і з ім'ям Леніна на вустах.
З.І. Перше, з чого я радив би почати, - це піти у книгарню Смолоскипа ;)