Головне за тиждень: попрацюю адвокатом диявола

[kerbasi]

Мій допис - реакція на це:
http://ragu.li/post/koly-ragulstvo-sylnishe-za-mystetstvo/

Перед тим, як долучатися до громадської акції з задовбування есесмесками нотаріуса, яка знищила арт-об’єкт на подільському подвір’ї раджу зробити павзу, з’їсти, що дієта дозволяє, і добряче подумати.

Он у мене дитинство проходило у подвір’ї двох “сталінок”.  Територія була досить велика, але ми постійно мали проблему, куди приткнутись, бо скрізь було ЩОСЬ. Як тільки ми десь з’являлися, одразу траплялися дивовижні зміни. Колективний котячий туалет з рештками якихось небезпечних для людей у темряві металоконструкцій перетворився на дитячий майданчик і якась матрона вже галасила з балкону: “Геть! Геть, шпана! Через вас діти бояться гратися”! Я сам тоді був у віці власне “діти”, але я ж не її “діти”. Порослий бур’яном якийсь бугорок в уяві ветерана війни дяді Валі ставав клумбою. Дядя Валя кидав палиці з балкону та поливав нас водою. Добряче утоптана ще попередніми поколіннями дітей площадка, одразу перетворювалася на ... газон, тільки-но ми збиралися пограти в футбол. Без жодної травички, але ГАЗОН! На парапетах сидіти також не можна було, бо від нас галас, немовлята не сплять, ветерани нервують і взагалі... геть з очей, покидьки, от ми у ваші роки!.. А Гайдар полком командував!

Мені вже за сорок, а здається, що все ті ж “дискурси” а-ля “куди, наркоман, по копаному”.
Ясно, що після того, як кулуарним рішенням, без обговорення Майдан Незалежності Омельченко со товариші перетворили на місце концетрації огрядних потвор та конструкцій на шестидесятницький (не)смак, тепер кожен митець вважає, що має моральне право виставляти будь-які арт-об’єкти, абсолютно не переймаючись тим, чи в захваті від цього інші мешканці та відвідувачі місця колективного використання. Чого паритися? Мистецтво, воно ж самоцінне! Ясно вам, ліміта рагульська?! А тут ще бронебійна індульгенція – встановили витвір на клумбі, де все одно паркуватися та ходити не можна. Нічого, що від цієї клумби давно нічого не лишилося, та, взагалі, вона якось на диво ірраціонально розміщена, що не витопчуть її тільки, якщо цілодобовий караул виставити з правом стріляти без попередження.

Ясно, що будь-хто, хто їздить на машині, автоматично є рагулем і сволотою. Як на машині, то одразу втрачаєш право на використання території, бо там в бідній, але веселій молодості дідусів та бабусь були клумбочки та палісаднички, а їхні діточки, котрим зараз під полтинник, гралися на дитячих майданчиках. Це нічого, що все це було забруджено, занедбано, знищено ще задовго до того, як підросли онуки та понаїхали рагулі. Геть, сволото! Забирайте свої “корита” та геть!!! Геть, геть, геть, клумбу я не відновлю, я тут арт-об’єкт розмісттив, а ви  - перестрибуйте, як хочете.  

Може, для затятих борців, що палають класовою ненавістю, є різниця між стрибанням на одній ніжці між машин на самоорганізованих паркингах і перестрибуванням через самовільно  встановленими витворами мистецтва чи через кущі, якогось біса висаджені маразматичним дідом, на протоптаній ще до мого народження стежці. Для мене немає.
 

Comments

[logvynenko.livejournal.com]

У вас досить виважена і розумна позиція :)
але завітайте в гості у двір і ви все зрозумієте
завітайте до нас і ви теж усе зрозумієте

ми пропонували нотаріусу облаштувати двір разом, але вони після цих слів розтрощили піаніно

ми не маємо свого бачення "дизайну двору", ми просто додаємо фарб і щось робимо :) і агітуємо інших - ще орендарі долучились нам допомагати, деякі мешканці

але ж ви можете й таку ситуацію уявити - у вас в під*їзді не стоїть домофон, бо більшість мешканців пенсіонери. ви готові заплатити за них й поставити самі домофон, тільки тому, що він ВАМ потрібен. так і ми - ми робимо, ми йдемо на компроміс навіть з бомжем-афганцем-двірником )) але але.

[kerbasi.livejournal.com]

Мені багато чого знайоме, бо я вже кілька років є заступником голови кооперативу (багатоповерхівка у жилмасиві). Так, є кілька маразматиків, котрі проти консьєржів, а коли все ж таки цю службу створюють, не вимагають грошей від маразматиків, то починають писати наклепи в податкову, що збирається нелегальна готівка. В результаті в нас все чітко і по законах і з усіма податками, платимо двічі, але з іншого боку - така наука іншим, що в Україні і чесно і прозоро можна жити і господарювати. Класова ненавість до власників авто - це ще одне питання. Обурення тим, що хтось захопив якусь територію при тому, що сасі захопили частину східцевої клітина та понабудовували тиам собі кладовок і т.д. Але, знаєте, вони - позаминулий час. Треба відрізнятись.

Я, може, десь різкувато висловлююся, бо я типовий self-starter, починав свій шлях у житті без жодної підтримки, скоріш навпаки, починав зі злидень, а тепер сам сплачую по своїх рахунках і ще за декого інколи доводиться. Отже, інколи починаю "проповідувати".

Ось також виважена, достатньо м"яка позиція:
http://yusmal.livejournal.com/620776.html

[yusmal.livejournal.com]

ну, моя позиція не дуже мяка. Думаю, Богдан вже з нею знайомий :).

[yusmal.livejournal.com]

Богдане, чисто з вредності розповім про шкоду від таких домофоноставців, мою особисту шкоду.
ПОставили одні такі домофон в під.їзді, ніби всім добре, пра? Але один магнітний ключик коштує двадцять гривень, два, відповідно, сорок, три, а встановлення апарату дома коштує 120 грн.... Сім.я однієї учениці школи, що знаходиться на індивідуальному навчанні (інвалід) - дуже бідна: мама-медсестра і дочка-інвалід, з усіма витікаючими. Грошей на апарат в них тупо нема, як нема грошей на оплату телефона, покупку нових сандалів дитині і т.д. І всі вчителі школи, які ходять вчити дитину-інваліда, стоять взимку чи влітку під під.їздом, чекаючи, поки в нього хтось зайде чи вийде (бо і телефона в людей нема, щоб подзвонити і сказати, що прийшов). НІби добра справа, пра? А от таке гівно з тої справи вийшло.

[kerbasi.livejournal.com]

Цей випадок не спростовує користі від зачинених дверей. Скоріш, він свідчить про низьку емпатичність сучасних активних людей.

В домі, в котрому я жив від народження, перший замок на під"їзді з"явився 1978-го року. Це була примітивна конструкція: одна дощечка на двері трималася згори на шматку гуми. Підходив, натискав на дощечку, встромляв руку і відкривав замок.І це виявилося рішенням. Не треба було більше хлюпати по калюжах сечі, протискатись через ватаги пияк і т.д.

[yusmal.livejournal.com]

я своєю розповіддю мала на увазі тільки те, що наші добрі справи не завжди і не тільки такі однозначно добрі для всіх людей, яких ми оточуємо.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, дійсно! Я чомусь деконтекстуалізовано прочитав Ваш коментар. Вибачте!

[logvynenko.livejournal.com]

Я прекрасно розумію, що у всіх ситуаціях є дві правди щонайменш )
як з піаніно, так і з домофоном.
про піаніно можна було домовитись і ми готові були до цього й це найважливіше, розумієш?
я ніколи не займався рукоприкладством і навряд чи хтось, крім тебе може про мене сказати як про "різку" людину. я маю деякі принципи - всі про них дуже добре знають, й ти теж :) але я вже навіть не сперечаюсь, бо нічого нового не чую або ж не хочу чути навіть.

і ще одне - я чудово розумію твою позицію. можливо, смски були помилкою, але ініціатива така не від мене пішла, я просто виклав телефон, написаний на дверях нотаріуса і в неті :)
і ще раз - розумію, тому що якби мені розповіли щось подібне - я б так само засумнівався б і не впевнений, чи підтримав би таку ініціативу людини, яку не знаю особисто. бо не звик до такої людської жорстокості. я й досі повірити не можу, що люди могли так вчинити без будь якої задньої думки.

[yusmal.livejournal.com]

Богдане, у твоєму дописі було конкретне закликання до надсилання смс, зараз просто не зі свого компа і шукати допису не буду. Починалося речення з "якщо кожен з вас пошле смс...", так шо от не треба змінювати правду на ходу.