Ази розуміння влади

[kerbasi]

Кілька простих питань і простих відповідей.

В інформпростір зроблено злив про те, що в ВР зареєстрований законопроект, котрий забороняє паління навіть дома, на балконах і у власних авто. На що воно треба?

Ні, зовсім не для наближення до євро-атлантичних цінностей. Просто так сталося, що працівники ДАІ мають значну перевагу над працівниками патрульно-постової служби і дільничними інспекторами, бо мають можливість зупиняти авто не якихось злидарів, а саме тих, хто залюбки віддасть кілька десятків гривень, аби дали спокій. А решті міліції залишається тільки п’яниць шмонати, а якщо той зовсім пустий, то з горя – головою об стінку, щоб синців не було, тіпа сам упав. І є ризик перестаратися. Тепер ППС і дільничні матимуть можливість пристібатися до грошовитого дядька чи жінки і піти задоволеним життям з грошвою у кишені.

Перехід на 11-річну освіту. Навіщо?

Тут треба згадати дві події. Перша – реформа школи за совка почалася до Горбачова за володарювання Черненка. Черненко кілька років у молодості працював вчителем десь у Сибіру, тому перед смертю, коли мозок вже майже відключився, єдине на що він був здатний, це організувати реформу школи. До речі, задуми були непогані, і фактично реформа школи, коли 11-річку впровадили – це було найяскравіша подія пост-брежнєвського і пре-горбачовського СРСР. Отже, ностальгія. А ще більш старше покоління, кому зараз під 79 пам’ятають ще “стару» 11-річку. Отже, ностальгія і старим і малим.

Друге – треба згадати, на що цю 12-річку впроваджували. Якщо ви вважаєте, що для наближення до Європи, то я вас вітаю: вам вдалося прожити останні два десятки років поза політикою і економікою. Щаззз вам Кучма наближуватиме освіту до Європи! А вечірню школу робочої молоді не хочете?..  Насправді завдань було два. По-перше, покращити статистику зайнятості, бо тоді це було критично, для того ж МВФ з Всесвітнім банком. По-друге, зробити більш проблематичним ухилення від служби у війську. Тоді це також було актуально, бо людей призивали більше. Коли ти закінчуєш школу у 17, маєш рік кудись зникнути. Коли у 18 – на тебе чекає повістка одразу з випускного вечора. 

Як можете бачити, це все зараз вже не пече владу (крім ностальгії, звісно).

А на що тоді 6-денний навчальний тиждень дітям?

Колись читав за часів сексуальної революції в наших краях, що більшість людей займаються сексом суботнього ранку. Тобто не обов’язково тільки по суботах, але саме суботнього ранку більше людей робить «ето», ніж в інші години і дні. До речі, про це вже можна почитати на різних форумах на жіночо/сімейно/дитячу тематику.  Там є такі, що там прямо і кажуть: дякуємо президентові за час для траху, а інші більш завуальовано – ура, тепер спиногризи хоча б у суботу пристроєні. Ось на тих, кому діти - «спиногризи» це й розраховано.

Взагалі, це помилка вбачати в діях влади виключно іноземне або бізнесове замовлення. Значно більш зрозумілими мотиви цих людішек стають, коли аналізуєш їхні дії через призму стереотипів і фобій сірої маси. Звісно, більшості україномовної публіки це важко, бо ця публіка переважно має сільське коріння, їм зрозуміліший був Ющенко, але нічого, трохи попрактикуєтесь і зрозумієте хлопця з Зарєчной уліци робочої слобідки. У нас ще багато років на спостереження.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Я б хотів пожартувати, але насправді все серйозно.

[shepita.livejournal.com]

як жертва незрозумілих реформ у виші я дуже співчуваю дітям.
та й після своєї педагогічної практики я зрозуміла, що в школі про дітей думають в останню чергу. винятки, звичайно, є (в особі кількох учителів), але це не впливає на бажання вести дитину до школи взагалі, не кажучи вже про шестиденку.

[kerbasi.livejournal.com]

В школі, на мою думку, золотий період був з черненківської реформи (1984) і до розпаду СРСР. Вчителям стали платити стільки, скільки білий комірець в СРСР ніколи не отримував, в результаті з мого випуску (1985) в педин пішли найкращі, а на деякі факультети відбувся справжній конкурс медалістів. Це ні в яке не йде порівняння з "ума нєт - іді в пєд" попередніх років. Але, на жаль, недолугі реформи 1990-х на цьому поставили крапку.

[shepita.livejournal.com]

я народилася у той золотий період, а до школи пішла уже у дев'яностих. тобто я - продукт уже цієї недолугої освітньої системи.
ну а висновок одни - не те реформують (і не тільки про зарплатню йдеться, ясна річ).

[kerbasi.livejournal.com]

Мали місце кілька масштабних експериментів і нововведень, крім підвищення зарплати. Саме тоді впровадили "нульовий" клас. Наскільки пам"ятаю, малюкам дуже подобалося. Вчителі почали звикати, що є варіанти виховання, крім армійської муштри. Впровадили курс інформатики. Який би він не був смішний з точки зору сьогодення, але тоді це був справжній прорив. Впровадили курс етики і психології родинного життя. До цього все статеве виховання обмежувалася тим, що десь у середніх класах вчителька виганяла хлопчиків з класу, а дівчатам розповідала про місячні і вагітність - от і все виховання. Звісно, нововведення не скрізь впроваджувалися ефективно чи мудро, але, принаймні, якийсь зсув намітився, бо до цього школа була чимось подібним до війська, тільки для малоліток. На жаль, я змушений констатувати (не тільки у сфері освіти), що ми тепер відкочуємося навіть не до 1991-го року, а як би не до періоду ще раніше 1984 р. А там були Андропов з його лінійним розумінням дисципліни і ефективності, і Брежнєв з його вірою, що на врожайність впливають постанови ЦК КПРС.

[shepita.livejournal.com]

про такі реформи в освіті навіть не чути. а варто було б переглянути хоча б методику викладання, впровадити якісь альтернативні підходи до звичного читання правила з підручника й заучування його вдома на пам'ять (саме так це й відбувається, я не вигадую, до того ж, практику я проходила не у звичайній школі, а в гімназії, про статус якої невтомно наголошується при будь-якій нагоді).
я навчаюся не в педагогічному виші і не знаю, як готують майбутніх вчителів, але ці нинішні чомусь вважають, що діти мають ходити повільно, говорити тихо і їм неодмінно мають подобатися нудні й безкінечно довгі уроки, на яких мало що відбувається. про те, що залежить від них, вони не говорять, посилаючися на малі зарплати.
у мене теж була шестиденка, але я не жаліюся. мені пощастило з ліцеєм: я знала, навіщо я ходжу на уроки і навіщо недосипаю вночі, а це головне. і мене ніхто не змушував вчитися.
а що зараз відбувається у вишах із впровадженням кредитно-модульної системи - це взагалі смішно. про це навіть не буду говорити.

[kerbasi.livejournal.com]

Різні системи, що мали за мету заохочення студента працювати в семестрі, а не тільки "спіхівать" сесію та заліки, впроваджували й за моїх часів. Постійно посилалися на закордонний досвід і т.д. Але це мавпування без розуміння внутрішньої сутності звісно ні до чого не приводило, крім зайвого клопоту студентам.
Взагалі, всі "реформи" у нас тупцюють на місці або ходять колом. Про більшість "нововведень" писала ще горбачовська преса.

[shepita.livejournal.com]

тепер клопіт є і у викладачів, бо жоден з них не розуміє суті нововведень, тому кожен вигадує щось своє. переважно вони просто виставляють у відомості якісь ефемерні бали - от і весь болонський процес.
нам цю систему ввели рік тому, вже в магістратурі. а до цього вона три роки впроваджувалася на молодших курсах, але попри сподівання, за цей час не вдалося ні розробити якісь єдині критерії, ні навести лад у тому плюралізмі думок у одній голові. словом, Ви праві - "всі "реформи" у нас тупцюють на місці або ходять колом". прикро.
а навчаюсь я в Київському національну імені Шевченка, якщо що.