Про класову свідомість

[kerbasi]

Я з самого початку подій, пов"язаних з ухваленням податкового кодексу, висловився, що не підтримуватиму вимог фізичних осіб - підприємців. бо їхні економічні інтереси не співпадають з моїми, а інших вимог вони й не висувають або висувають лише для проформи, щоб сподобатися більш широкому загалиу, ніж їхнє середовище. Ба більше, вони не мають ніяких вимог, крім повернення status quo, яке мене зовсім не влаштовує. І ще більше - вони в принципі не мають ніяких організаційних форм, щоб якось з ними можна було б вести діалог, щось запропонувати, може, знайти спільну позицію. А ця спільна позиція важлива, бо я, в принципі, не маю нічого проти самих ФОПів, але мене абсолютно не влаштовує податкова система та всі оборудки, котрі уможливлюються податковими пільгами для ФОПів. 

Цікаво, що в дискусіях мене одночасно звинуватили у "противсіхізмі" і одночасно у  "БЮТофілії"! А згодом я подібні дискусії читав і під іншими дописами у ЖЖ. Ось це і є індикатором того, наскільки далеко сягнула політична, ідейна порожнеча українського суспільства. Навіть затяті противники плутаються, що відповідає їхнім переконанням, а що - ні. 

Всі ці люди дивляться зі свого кута, але чомусь не можуть зрозуміти, що є й інші кути, де існує зовсім інший набір причин і наслідків. Взагалі, нічого не буває однозначним. Комусь стало погано через Юльчини рішення на посту прем"єра,а комусь навпаки - і корупція тут ні до чого. В економіці завжди від будь-якого рішення хтось отримує зиск. а хтось несе збитки. Мудрість вищого керівництва у балансуванні інтересів та обиранні пріоритетів. Так само і стосовно підприємців. Їм погано через скасування їхнього статуса, а в когось вони тепер відбирають заробіток через можливості більшого цінового маневру завдяки пільгам, уможливленню "отимізаційних" схем для зовсім не малого бізнесу та викривлення ролей на ринку праці, коли фактично найманого фахівця змушують реєструватися підприємцем, щоб заощадити на відрахуваннях та можливості за одну хвилину звільнити без формальностей і соціальних виплат.

Правлячий режим, звісно, потворний, але чому я маю через це підтримувати тих, чиї класові інтереси протилежні моїм? Щоб у разі перемоги отримати ще один режим, котрий не рахуватиметься зі мною і волати, що мене знов підманули-кинули? Ми любимо Україну, вживаємо мову, не любимо владу, але все ж таки належимо до різних соціальних станів, шарів та прошарків. І крім інтересів політичних, культурних, естетичних, ніхто не скасовував важливості інтересів економічних, котрі в нас можуть бути різними. Чомусь це не доходить до багатьох  інтернетних мудрагелів. І не тільки до інтернетних. Різні інтереси мали б адресуватися політичними партіями, але останні як залишалися лідерськими групами с єдиною причиною існування - за-для проходження до рад різних рівнів представників бізнесової та політичної "иліти", так і залишаються такими. 

Comments

[k0t1.livejournal.com]

а до чого тут "стригтися у перукарні не дорого и гарно"? Моя дружина має ательє, та є "спрощенцем", як ви висловились. Та незважаючи на те, ми не приймали участі в протестах. Чому? Тому, що ті, хто стояв на майдані - вони вимагають не змін - наприклад посилення контролю за тим, куди витрачають податки - вони вимагають "щоб все було як раніше". Я цілком згоден тут з kerbasi - цю систему треба міняти.

[kerbasi.livejournal.com]

В багатьох дискусіях виявляється незнання азів ринкової економіки. Якщо перукарня стриже гарно і має заможних клієнтів, тоді навіщо стригти дешево? Стригти треба за ті гроші, котрі згодний платити клієнт. Те ж саме діє і навпаки: продавець може спробувати перекласти свої видатки, що пов"язані з державою, на споживача, але споживач може перестати купувати продукт. Тоді доведеться або шукати спроби скоротити витрати на чомусь іншому, щоб знизити ціни, або/та замислитися про організований захист своїх інтересів перед державою. Можливо, останні події стануть поштовхом для дрібного бізнесу замислитися про створпення якихось організаційних форм для самозахисту і лобіювання своїх інтересів. Я сам і знаю багато людей, хто так само б, залюбки допомагав підприємцям, бо мені є чого їм порадити, писав би до видання, якби було таке (не глянцевий "Бізнес" та бухгалтерсько-податкові аркушики). А наразі нема де, нема кому.