Невичерпне джерело самохвальби

[kerbasi]

Переношу сюди мій старий допис трирічної давнини з іншого ресурсу. Актуальності він за мого життя не втратить. Бо цитована стаття Добролюбова не втрачає її вже майже півтора століття.
===========================================
Літературно-історичні роздуми напередодні свята перемоги. Знов звертаємось до російської літератури. Цього разу Добролюбов.

Від великого до потішного один крок. Про це не слід забувати тим, хто звик привласнювати чужі здобутки. Багато з того, що відбувається зараз, вже мало подібні аналоги у минулому. Певним відзеркаленням життя є література. Звернемось до відомого російського критика та публіциста Ніколая Александровича Добролюбова (1836 – 1861), до його статті "Черты для характеристики русского простонародья". Наведемо цитату звідти:

Отечественная война показала нам, что мы такое есть на свете, и мы до того прониклись славою двенадцатого года, что наконец сделали-таки его смешным – и у себя и перед иностранцами. [Таким образом, в одной карикатурной истории России, изданной во Франции во время восточной войны, Олег идет на Константинополь с криком: "Не посрамим русской земли, умрем за веру и отечество! Мы те же герои, что и в 1812 году!" То же кричит и Игорь и Святослав и т. д.] Действительно, двенадцатый год сделался для нас неисчерпаемым источником самохвальства и заменою всех добродетелей. Толкуют нам о взятках, а мы вспоминаем двенадцатый год, [указывают на комиссариат – мы обращаемся к двенадцатому году,] говорят о движении идей – мы сейчас же к двенадцатому году и к Пушкину...

Незабаром, у день свята перемоги знов політики та військові почнуть рвати на себе сорочки проти фашистських загарбників, знов пойдуть марші під прапорами ганебно збанкрутілої імперії, всі політичні сили без винятку спробують притулитись до великого подвигу тих, кого вже нема. Слід нагадати цим історичним плагіаторам, що це не вони йшли в атаку та працювали день і ніч на фронт. Це не вони перемогли. Кожне покоління повинно мати свої здобутки. Якщо наступні покоління кращі за попередні, цивілізація розвивається. Якщо ні... Тоді сонце її заходить. Чи не від того, що у сучасних політиків, як наших, так і північного сусіда, значних досягнень нема, скоріше навпаки, так кортить їм узурпувати історичні надбання минулих поколінь?

Як бачимо з наведеного фрагменту статті Добролюбова історія дійсно інколи має схильність повторюватись. Але не треба забувати, що повторюється вона у вигляді фарсу.

Навіть якщо цей фарс підкріплений погрозами використати ядерну зброю.

За часів Добролюбова суспільство начебто потверезішало. Принаймні за його власними враженнями:

Так было до 1857 года, в конце которого появились первые официальные распоряжения об освобождении крестьян. Тут общество осмотрелось и, все продолжая восхищаться Пушкиным и двенадцатым годом, сделало, однако же, более точное определение своих мнений. Оно нашло, что двенадцатый год, как и Пушкин, не принадлежит всему народу без исключения, что не всякая голь перекатная способна понимать прелесть "Евгения Онегина", да не всем поголовно принадлежит и заслуга [вымораживания] французов

На жаль, цього не можна ще сказати про нашу сучасність.

Comments

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Краще й не скажеш. :)

[kerbasi.livejournal.com]

До речі, русская класика - непоганий аргумент у сучасних дискусіях.. В Росії завжди існував здоровий тренд, і на відміну від сучасних інтелігентів люди тоді якщо вже виступало проти царя та за західництво, то від цього не відступали і не робили різних реверансів на зразок "я, канєшна, за дємакратію, но вєдь Владімір Владіміравіч парядак навьол".

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Та ніхріна він не "навьол". Та і за Сталіна не було ніякого порядку. Почитаєш тогочасні газети (http://oldgazette.ru/) очі на лоба лізуть від здивування - це ж банкет під час чуми... Крали, як казав Шарапов у Горбатого, вагонами. :)))

[kerbasi.livejournal.com]

Це ще раз свідчить, що реальність і свідомість речі різні. Пропаганда створює струтктури свідомості, а не розкриває очі на реальність. І слабкодухі люди з нерозвиненим критичним мисленням також для компенсації своїх фобій несвідомо створюють для себе такі ж самі Образи, далекі від дійсності. Достатньо було Сталіно руками дійсно ефективного менеджера Анастаса Мікояна після голодів-голодоморів на рік-два заповнити полиці в магазинах продуктами в красивих упаковках (тоді ще були живі традиції капіталістичної та непманської реклами), щоб стерти з масової пам"яті жахи штучного голоду і змусити всіх цілком добровільно співати про "жить стало лучше, жить стало веселей". Помилка наших "відкривателів очей" на правду як раз у тому, що вони наближуються до об"єкту раціонально, а об"єкт мислить нераціонально.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Тому мені все частіше і частіше здаєьться, що прихід до влади ПР - насправді такий собі проект "нераціонального". Проект вибивання совка з мізків тих, кого ще можна із тенет совка врятувати. :)
І дивися на цих держиморд від ПР і бачиш же, що й вони не усвідомлюють того, що їх просто використовують. Вони свято вірять в свою якусь "місію" з "покращення життя вже сьогодні". :)

[kerbasi.livejournal.com]

Я кілька днів тому писав у дописі про зривання червоних прапорів, що "українці мають проблюватися совком". Ось тепер їм того совка пхають так, що аж скоро з вух полізе. І чим швидше і болісніше, тим краще.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Лишилось тільки "рублі" з голови повибивати (http://haxbcix.livejournal.com/25435.html). Бо це дуже важливо.

Треба якось в голові систематизувати наші бесіди на роботі з одним угандійцем.
Ти знаєш, у нього розум чистіший, аніж у нашої молоді. Я йому не раз казав, що Уганда не мала совка (ледве пояснив йому що це таке, але не певен, що він зрозумів), а тому вона матиме коротший шлях реформації. В Уганді одна з найкращих систем освіти, студенти і навіть школярі із сусідніх суахілі-мовних Танзанії та Кенії їдуть вчитися до Уганди...
Є там свої і таргани, як, наприклад 45 мов :Р, що страшенно гальмує розвиток, але в них нема совка. Цього раку розуму.

Доводилося читати ось цю книгу (http://en.wikipedia.org/wiki/The_Mind_Parasites)? Рекомендую. Вона і в перекладі є (http://chtyvo.org.ua/authors/Vilson_Kolin/Parazyty_svidomosti/). Коллін Уілсон, мабуть, і сам не усвідомив, що описав совок.

[chita-i.livejournal.com]

Дуже гарно сказано і допис чудовий. Дякую.

[larry-bc.livejournal.com]

Вы почитайте архивы СБУ рассекреченные - отчет НКВД о результатах коллективизации в Запорожской облсти - мрак кромешный.

[o-teren.livejournal.com]

Мені завжди подобався цей метод: апелювати до думки шанованих опонентом (чи критично налаштованою аудиторією) авторитетів. :)
Гарно вийшло! :)

[larry-bc.livejournal.com]

Спасибо.

[kerbasi.livejournal.com]

Та нема за що :)

"Діду, я за тобою скучив".

[pingback-bot.livejournal.com]

User je_suis_la_vie referenced to your post from "Діду, я за тобою скучив". (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/197619.html) saying: [...] я, тодішній 12-и річний, з розкритим від здивування ротом] Ще ось Kerbasi дав добру цитату [...]

[dibrov-s.livejournal.com]

Може, це тому, що у нас ще селян не почали возволяти?

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо не надто літерально розуміти слово "селянин", то такі-да! :-)

[liniyka.livejournal.com]

"Кожне покоління повинно мати свої здобутки. Якщо наступні покоління кращі за попередні, цивілізація розвивається. "

Дуже сильно, хоч і просто звучить.

"Чи не від того, що у сучасних політиків, як наших, так і північного сусіда, значних досягнень нема, скоріше навпаки, так кортить їм узурпувати історичні надбання минулих поколінь?"

Наші узурпують значно менше, тож, за такою логікою, у нас більше шансів на прогрес)))

[kerbasi.livejournal.com]

Багато залежить від того, кого мати на увазі під словом "наші" :-)

[liniyka.livejournal.com]

У даному контексті все просто: "наші" - українці як противага "ненашим" - росіянам. Не занурюючись у деталі накшталт: хто кого фінансує, чиї інтереси тощо.

[kerbasi.livejournal.com]

Ті, що тепер при владі, та ті, на кого влада сприрається, також українці. Вони не узурпують, вони просто тягнуть на себе здобутки совєцьких поколінь. Оскільки ті здобутки дуже обмежені та на них претендує ще російська імперська пропаганда, то доводиться викривлювати і прогинати свідомість, що ми можемо спостерігати в плутанині української "иліти" з ярликами: "українці", "православні", "слов'яни", "народи-брати", "русскій міръ". Українці-націоналісти тягнуть на себе здобутки, часто досить ефемерні та неоднозначні різних "борців за Україну та її волю". На Галичині вже починається тренд ностальгії за Австро-Угорщиною. Там багато чого не наузурпуєш, але це все одне - погляд у минуле. Тому стосовно шансів на прогрес, я залишаюся не дуже оптимістичним.