Трава-мурава

[kerbasi]

У травні 1983 року я закінчував 8-й клас і брав участь у загальносоюзній великій кампанії з вирішення питання забезпечення совєцького народу харчовими продуктами. У той час на вулицях міста можна було побачити незвичайну картину: дівчата та хлопці повзають рачки по газонах з ножицями, ріжуть траву та збирають її у торби. В якомусь совєцькому фільмі про фашистів був такий епізод, коли людей труїли газом, і вони потім втрачали все людське, починали повзати по землі та жувати травичку. Але у нашому випадку труїли не школярів. Мабуть, отруїлося високе партійне та педагогічне керівництво. Норму треба було здати не таку вже й малу як для міста, десь кілограмів з 28. Достеменно я вже не пам'ятаю. Зібрану травичку треба було приносити до школи і здавати під підпис завгоспу. За невиконання плану лякали комсомольськими доганами, поганими характеристиками, що тоді означало фактично позбавлення можливості вступу до пристойного вишу. Навіть такий улюблений вислів був серед вчителів у нашій школі: "Ти таку характеристику отримаєш, паскуднику, що тебе навіть до в'язниці не візьмуть"!

Отже, великі боси тоді вирішили, що для забезпечення народу харчами потрібна худоба, а худоба їсть травичку, а школярі мають досить вільного часу - і почалося!

Щоб прискорити процес, нас централізовано повели на схили Флотського бульвару (Миколаїв - місто корабелів). Але там вже, мабуть, якась орда пройшлася до нас, бо за дві академічні години ми зібрали ледве по 4-5 кілограмів на кожного. Звісно ж, потім стільки крику було у школі. Класна керівничка кричала там, що аж шибки дрижали, мовляв, дівчата, не рожайте від таких нездар, що на бульварі не можуть ножицями трави настригти.

Перевагу мали ті, хто мав родичів у селі. Вони одразу попали у взірцеві комсомольці. А ще класно було тим, в кого батьки мали авто, бо могли десь за містом рослин насмикати. Дещо хтось зміг настригти по дачах. У моєї бабусі був приватний будинок з садом, але сад використовувався по повній програмі, отже, з усіма будяками мені пощастило насапати кілограмів дванадцять, тобто все одно далеко від норми. Воно так здається, що нібито трави купи, а як зважиш, та ще й лежалу та посохлу, то виходить, що ще повзати й повзати.

А потім вийшла стаття у "Комсомольській правді", що трава з міських газонів та з узбіч доріг не годиться, бо містить усі забруднювачі з вихлопів машин, а потім це все у молоко йде, якщо корову таким нагодувати.

Зрештою, все було вирішено централізовано. Виявилося, що  славетній миколаївській кінно-спортивній школі, котра виховувала переможців олімпійських ігор, не вистачає робітників, щоб траву з тракторних причепів розвантажувати, тому нас туди відрядили, ми поперегортали там той силос, і нам було зараховано виконання норми.

От кажуть про люстрацію, колишніх стукачів, а мене, наприклад, стукачі не цікавлять абсолютно. Навіть ті, що на мене стучали. І досьє на мене не цікавить. А ось авторам деяких совєцьких кампаній та винаходів я б хотів плюнути подивитися у вічі.

Disclaimer: для тих, хто такого не пам'ятає, не бачив або запитав маму й татка і мама й татко казали, що такого не було і бути не могло: подякуйте своїм батькам, керівникам ваших шкіл або батькам та керівникам їхніх шкіл, що якимось чином спромоглися уберегти вас або ваших батьків від цього ідіотизму.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

О-о-о, а, перепрошую за відвертість, масові перевірки в гінекологів переляканих дівчаток, для яких це відбувалося вперше в житті і не в присутності мами, а зі змученими і нетерплячими лікарями та безцеремонними санітарками.

[kerbasi.livejournal.com]

Коли у дівчат були перевірки в гінекологів, у хлопчиків - медкомісія у воєнкоматі. Запам`яталася молода лікарка-уролог, котра всім, хто заходив до кабінету замість "здрассьтє" казала: "Положи труси на кушетку". А потім, коли труси лежали на кушетці раптом командувала: "Залупляй"! Я був хлопчиком доволі зіпсутим вулицею, щоб не казати чорноротим, але й мені довелося перепитувати, бо не одразу дійшло. ))

[tin-tina.livejournal.com]

Жахіття. Наші однокласники навіть ніколи нам про таке не розповідали.

[100eva.livejournal.com]

я не знаю, звідки стільки чисто людського приниження було від дорослих. попри будь-яку систему можна було хоча б трішки ставитись до дітей, як до власних.
згадала, як в молодшій школі забула на урок трудового навчання приладдя, я і ще кілька дітей, і вчителька (мабуть для власного задоволення, інакше не можу це пояснити) на два уроки поставила нас перед класом обличчям до дошки. такий от моральний розстріл... я з дитинства була дуже вразливою, проплакала ті два довжелезні уроки, і тільки дівчинка, що стояла поруч, постійно торкалась моєї руки, щоб я заспокоїлась.
ніколи так багато не згадувала, як сьогодні...)

[kerbasi.livejournal.com]

Нас тягали за волосся, били обличчям о парту, вдаряли лінійками, кидалися книжками, не випускали на перерви та до туалету так, що потім після школи у молодших класах виходили у мокрих штанях, рвали зошити, дуже образливо лаяли перед усім класом. А головне, що батьки замість того, щоб захищати дітей всі дружно співали: "Ах, вони ж у вас душу вкладають"! Як же ж були провітрені мізки тоді в людей!

[100eva.livejournal.com]

Все це було і в нас. Я теж дуже швидко перестала жалітись батькам, бо в усьому все одно була винна я.