Флора батьківщини

[kerbasi]

Мабуть буду інколи писати про рослини, що мене оточували та оточують, а деякі, можна навіть сказати, мене виростили та виховали. Ми знаємо про різні рослини, котрі або є священними для певних народів або міцно пов’язані з тим чи іншим народом через фольклор чи національно символіку. Для мене, як українця з півдня України таких рослин далеко не одна. Сьогодні розповім про рослину, назву якої я не знав, і не знав ніхто навколо мене. Встановлення істини зайняло кілька десятиліть, були навіть хибні гіпотези, але її таки встановлено! Ботаніків та ботанів закликаю до толерантності до мене, нерозумного.

З вікна кухні нашої квартири у місті Миколаєві відкривався вид на дворик однієї контори. Дворик з бесідкою. Бесідку будували на моїх очах, коли мені було років п’ять. Я був зайнятий спостереженням роботи людей, і надовго давав спокій бабусі. Отак практикою на дітях перевіряється мудрість армійської максими, що нескінченно довго можна дивитися на вогонь, на воду та на товариша, що працює. Так от, бесідку ту будували під височенним деревом з довгим голим стволом і розкидистою кроною. Дерево дещо нагадувало пальму. Якось я запитав батька, як це дерево називається, отримав розлогу розповідь про реліктові рослини, що зберегли свій вид з часів динозаврів, але назви я так і не почув. До речі, реліктовість цієї рослини, скоріш за все, плід фантазії або мого батька, або його викладача ботаніки. На пальмоподібну рослину чи на гігантську папороть, як малюють на картинках до дитячих книг про динозаврів, це дерево схоже лише, коли воно молоде або росте там, де недостатньо місця розгорнути гілки.

«Вулиця» називала це дерево вонючкою, бо якщо розтерти його листя, а ще краще – гілки, то вони віддаватимуться специфічним запахом. Кажуть, що неприємним, але це вже, кому як смакує. Для мене він нормальний. Деякі райони міста, особливо, захаращені були фактично вкриті лісами цієї «вонючки» . Вже тепер з Вікіпедії я дізнався, що це південне за походженням дерево завоювало центральну Європу та навіть Німеччину саме після другої світової, бо полюбляє виростати на руїнах.

Після невдалих спроб знайти знавців справжньої назви цього дерева в Україні, я спробував за кордоном. Одного разу я жив в австрійському готелі, біля котрого, як мені здавалося, росли молоді «вонючки». Я запитав місцевого жителя, як ця рослина називається німецькою. – Essigbaum, - відповів місцевий, тобто оцтове дерево. Але вийшла помилка. Оцтове дерево або сумах дійсно схожі на молоду «вонючку», але це абсолютно інша рослина, сумах залишається кущем і ніколи не виростає у велике дерево.

Зрештою, сліди «вонючки» я знайшов на інтернетних форумах. Виявилося, що не тільки я один переймався пошуком наукової назви рослини. На форумах розумні люди й просвітили.

Ну що ж, час назвати українську назву цього дерева. Це – китайський ясен або айлант найвищий (Ailanthus Altissimus).

Батьківщиною айланта є Китай, а у Російську імперію його завезли у 1751 році. Мабуть, на Кавказ, бо є також інформація, що до Криму його завезли у 1814 році. Виявилося, що не тільки я плутав айлант з сумахом. Німецький ботанік Якоб Фрідріх Ерхарт свого часу (1782) назвав його Rhus cacodendron, що означає сумах-погане-дерево. Трохи згодом було доведено, що айлант немає ніякого стосунку до сумаху.

У сучасній китайській мові це дерево називається  臭椿 чоучунь, що власне і означає «смердюче дерево».  Власне у древній даоській філософській книзі «Чжуан-цзи» , у главі 4, де викладається концепція «користі некорисного» описується дерево, котре на вигляд високе, струнке, розлоге, що навіть табун з тисячі коней може в його тіні відпочити, втім з його тонких та перекручених гілок не зробиш стріх чи балок, з його дуплявого стовбура не виробиш труни, лизнув його листя – поранив язик, а вдихнеш його сморід – так три дні як отруєний ходиш, - отже, це дерево нікому не приносить користі і живе собі, на відміну від корисного дубу, якого рублять на різні речі, та фруктових дерев, котрим обламують гілля у пошуках фруктів. Хоча в тексті мова йде просто про дерево, є така думка, що це саме про «вонючку», хоча, як на мою думку, його страхіття явно перебільшені.

Отже, це дерево росте в наших краях принаймні 200 років. Айлант звучить занадто по-чужинські, китайський ясень – якось по-панські. Невже, не склалося за весь цей час з народною назвою, елегантнішою за вонючку? А англійською та німецькою є ще варіант "небесне дерево". Назва ця походить з мови населення острову Амбон (Індонезія), де означає власне небесне дерево.
 

Comments

[ferike.livejournal.com]

граммар-наці підказує, що слово "ясен" пишеться без м"якого знака :)

[henyk.livejournal.com]

а "бесідка"? ;)

[kerbasi.livejournal.com]

"Бесідка" - у Великому тлумачному словнику сучасної української мови таке слово є з позначною "рідковживане". От нехай тепер вживається частіше. Бо альтанка якесь не моє слово.

[henyk.livejournal.com]

ця шпилька призначалася "граммар-наці"... 8)

[kerbasi.livejournal.com]

Цікаво, що ліцензійний україномовний МС Ворд "ясень" не виправляє. Не виправляє він і "ясен", але щось підказує мені, що він останнє сприймає як род. відм. від "ясна". ))

[henyk.livejournal.com]

"Якість" словників — окрема тема :/

[smijana.livejournal.com]

У бабусі будь-які ясени звалися "ясенами" та й годі. Правда, може саме такого і не було.

Щодо м'якого знаку.. на поділлі завжди тверде "н" чула. "Ясень"- це російській мові більш притаманне, як на мене.
І от якщо чол.рід "пень" - то пні, але пеньковий, опеньки, пеньочки.
А якщо б було "ясень" - то ясені, але було б ясеньовий/ясеньєвий, ясеньочки..
Але всі похідні форми - без "ь": (сини)-ясени, ясеночки, ясеневий, з Ясеня, "Верхній Ясенів"(селище в Карпатах) тощо.
Так що, схоже, не дуже клеїться з тим "ь".. хіба що особливість вимови в деяких регіонах, як діалектне.

[kerbasi.livejournal.com]

Та ні до чого тут діалекти. Просто банальна помилка. Ні разу нє граматний я. :-)

Айлант схожий на ясінь дуже, так би мовити, приблизно. Він дійсно на півночі України не розповсюджений. У Києві деінде можна натрапити, але не так часто, як на півдні.

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо граммар-антіфа ще не видумали, я буду першим :)

[sparrow-hawk.livejournal.com]

cacodendron - класне слово %)

[kerbasi.livejournal.com]

говнодерев :)

[sparrow-hawk.livejournal.com]

згадую, як мені сподобалася класифікація духів у давніх греків: какодаймони і агафодаймони %)

[kerbasi.livejournal.com]

Мені у дитинстві також сподобалося слово "какофонія" через повну прозорість етимології навіть на мій тодішній розвиток. Я аж грецьку почав вивчати :-)

!

[toi-samyi.livejournal.com]

исчерпывающе
я слыхал название "уксусное дерево" от людей из Черниговской области. Однако, это действительно не "вонючка" т.к. вонючка не стоит осенью с красными листьями.
в Житомирской вонючки тоже не слишком распространенны, но есть.
а вот тут на Юге Германии - свирепствует.
ещё Хорваты очень её не любят. тяжело от неё избавиться - из кусков корней снова прорастает.

Re: !

[kerbasi.livejournal.com]

У саду моєї бабусі, коли вона вже стала зовсім стара, та сад захарастився, вирос цей айлант, так його, як не викорчовували, нічого не вийшло, бо дійсно легко "постає з мертвих".

[hvylya.livejournal.com]

в нас росте дерево, яке мені батько назвав як "оцтове", але, здається таки інше, з червоним листям.

[kerbasi.livejournal.com]

http://pl.wikipedia.org/wiki/Sumak_odurzaj%C4%85cy
Сумах оленерогий або оцтове дерево це зовсім інша рослина, навіть не споріднена.
Дай посилання польською, бо російською загадто довга адреса, простіше клікнути у мовному меню. Українською чомусь немає статті.

[chita-i.livejournal.com]

Цікаво. А я такого дерева не знаю.

Ще цікава згадка про концепцію «користі некорисного», мені подобається глибина думки тих китайців, ) та згадала, коли почула "це дерево нікому не приносить користі і живе собі, на відміну від корисного дубу, якого рублять на різні речі, та фруктових дерев, котрим обламують гілля у пошуках фруктів", як батько знайомив мене колись з десь прочитаною теорією про дерева. Що найкращі, найрівніші дерева, які годяться для, наприклад, будівництва, вирубують, та залишаються криві та не корисні рости. Таким чином, робиться не природний добір.

Дерево мого дитинства - верба. У нас під під'їздом росла, під нашими вікнами. Та клен з мілким листям. Теж якийсь японський, чи що.

[stp1973.livejournal.com]

Майже-синхронізм думок. Теж вчора про таку "антиселекцію" думав, шукаючи в лісі щось придатне на крокви... Треба законодавчо зобов'язати лісозаготівельників тотально вирубувати все криве на дрова, а з рівних якийсь відсоток на розплід лишати :-D Щоправда, не впевнений, наскільки то обумовлене генетично, а наскільки -- зовнішніми умовами...

[chita-i.livejournal.com]

"Щоправда, не впевнений, наскільки то обумовлене генетично, а наскільки -- зовнішніми умовами..."

І так і так, мабуть. )

[kerbasi.livejournal.com]

Так, верба також рідна рослина. І також біля під'їзду росла.

В китайській культурі, в різних її галузях, з цих філософем часто зовсім несподівані, як на європейську думку, висновки можуть витікати. От з користі некорисного витікає ідеал супермена - це виглядати як немічний старик, а не як крутий пацан. На пацана ворог збере стільки сил, скільки знадобиться, щоб його обламати, а старика може й не помітити взагалі.

ро немічних старців та крутих пацанів

[chita-i.livejournal.com]

Ібо нєфіг показушнічати перед ворогом, він вам не молодка! На мій погляд, досить мудро. )

[alla-g.livejournal.com]

Ой! дякую - тепер я знаю, що це за дерево! ) А в дитинстві ми цей чоучунь надибали десь і називали по своєму - кислинка чи якось так. Тому що ранньою весною на ньому виростають такі червонуваті "шишечки" чи бруньки, вони мають смак кислуватий (щось на кшалт обкусаної мурахами палички, якщо знаєте) ). Так от це було одне з наших ласощів, які самі "відкривали" ).

[kerbasi.livejournal.com]

У нас вони були зависокими, щоб до "кислинок" дістатися. Ми об'їдали акацію.))

[tzar-saltan.livejournal.com]

якось влітку на виробничій практиці начальниця складу послала мене вирубати саме такі деревця, що виросли у кутку, захаращеному цеглою. Я так надихався їх випаровуваннями, що відчував нудоту протягом двох-трьох днів, отже, був отруєний.

Тому у спекотний день зрізати ці дерева (особливо, наказувати робити це підлеглим) не слід. Краще робити це восени.

[kerbasi.livejournal.com]

Випари свіжого соку, мабуть, таки токсичні. Я якось вирубав айлант, також улітку, але пощастило. Може, вітер якийсь зносив всі токсини, не знаю.