Про Саакашвілі

[kerbasi]

Радіо Свобода випустила в ефір аж чотири передачі рубрики «Свобода в клубах»  з Тбілісі. Посилання я даватиму згодом у наступних дописах, де коментуватиму окремі теми з дискусій. А сьогодні хочу звернути увагу моїх читачів на факт, котрий дещо дисонує з розповсюдженими у нас думками. В Україні прийнято вважати, що Саакашвілі це такий собі лицар-рятівник грузинської нації, безперечний лідер, винятково популярний і викликає роздратування хіба тільки в невиправних русофілів-грузинофобів.

Насправді ж виявляється, що Саакашвілі грузинська інтелігенція не любить. І русофільство тут ні до чого. А його прозорі поліційні відділки вважають чи не символом архітектурної феєрії несмаку, що зараз має місце, на думку багатьох інтелігентів, у Тбілісі.

Я далекий від грузинських справ, тому не візьмуся глибоко аналізувати ставлення різних верств грузинського суспільства до свого президента. Але я маю спостереження, що можуть дещо пояснити.

Всі, хто стикався з представниками сонячної Грузії, наприклад, в армії СРСР, напевно погодяться з такою узагальнюючою характеристикою грузинського простонароддя – дикуни. З іншого боку, хто зустрічався з освіченими грузинами з Тбілісі, зазвичай, просто у захваті він їхнього інтелекту, мудрості, манер. Отже, маємо типове для недосформованих і не дуже економічно розвинених націй Східної Європи ситуацію, коли нація складається з кількох відсотків рафінованого освіченого прошарку, сучасних literati, і абсолютно темного народу. Подібного між цими верствами аж майже нічого. Ми й у нас таке ж саме маємо.

Цілком природно, що будь-які демократичні вибори або референдуми за таких умов завжди принесуть перемогу тільки тим політичним силам, котрі вміють впливати на простонароддя, тобто на дикунів або як у нас прийнято називати аналогічну більшість  - бидло. Саме такий хід міркувань і приводить наших освічених співвітчизників до думки, що для модернізації таких країн демократія не тільки не ефективна, а навіть шкідлива. Тобто потрібен якийсь сферичний у вакуумі прогресивний, цивілізований диктатор. І на перший погляд це дійсно так, бо вибери будь-якого інтелігента чи представника так званого офісного планктону, витягни його перед простонароддям і назви кандидатом у президенти… Можна сміятися…

От саме Саакашвілі є зовсім іншим типажем. Він не є інтелігентом, не є субтильним офісним хлопчиком, але він і не є представником простонароддя. Одна моя давня форумна знайома колись любила повторювати слова її бабусі про те, чим відрізняється інтелігент від аристократа. Коли інтелігента грабують на вулиці, він потім довго сам себе переконує, що в усьому винний він сам, бо нічого не робить, коли у суспільстві така несправедливість, що багатьом не вистачає грошей… ля-ля-ля-ля… грабіжникам хіба гроші були більш потрібні, ніж йому… ля-ля-ля-ля… насильницький спротив нічого не змінить, хіба навіть на гіpшe… ля-ля-ля-ля…  Аристократ просто зарядить грабіжнику у пику або навіть вистачить, що брутально виматюкає – і грабіжник відмовиться від свого наміру.

От власне для модернізації відсталих країн потрібен не диктатор, котрий напевно буде ментально таким самим, як простонароддя, а демократично обраний президент , умовно кажучи, аристократ. Будь-який, умовно кажучи, інтелігент – приречений. Звісно, інтелігент не буде любити аристократа, бо аристократ негуманний, буває, лається і б’ється.

У Грузії ще далеко до невідворотних результатів модернізації. І про однозначний успіх Саакашвилі ще говорити зарано. Втім, там проходить цікавий експеримент з цивілізування дикунів, і хотілося б, щоб він закінчився успіхом. Тоді це підкаже і нам шлях до розбидлячення співвітчизників.

Comments

[did-myron.livejournal.com]

Я недавно їхав в автобусі і пачув розмову двох чоловіків. Гаварили шось про Грузію. Запамятав адну фразу звідти: "А что такого особеного в Саакашвілі? Все самиє ініціатівниє і умниє давно уже уєхалі з Грузії, асталась одна сєрая масса, которой легко управлять". Схоже на ваші думки.

[o-teren.livejournal.com]

То що ж виходить: або "ініціатівниє і умниє" і бардак, або "сєрая масса" і порядок? Страшнеее. :)

[strelok17.oneid.ru (from livejournal.com)]

А все "инициативные и умные" это воры в законе? Так на хер они нужны...

[kerbasi.livejournal.com]

Таким, як діючий український президент, дійсно легко керувати сірою масою, а от попередник з керуванням не впорався, бо маса його своїм не визнала, і "немаса", і "несіра" також не визнали. Ті чоловики спрощують.

[crema-catalana.livejournal.com]

Еклєктіка з чудовим резюме. Кардинально зменшити кількість слів — і в маси :)

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!
Дійсно, тишком-нишком у дискусіях з розумними людьми формуются потрібні ідеї.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

"Саакашвілі грузинська інтелігенція не любить"


ота сама "інтіліхенція", яка сама наскрізь гнила (при всьому своєму шармі), оті всі династії "баринів-професорів", які жирували на традиційному для грузії блаті при вступі у виші і т.д.

хай далі не любить, хехе

[strelok17.oneid.ru (from livejournal.com)]

Вот именно...

[kerbasi.livejournal.com]

Так, маєте рацію. Але не уся інтелігенція така, крім науково-викладацької є ще творча, а також різні "позасистемні" інтелектуали.

[njuta-magic.livejournal.com]

Нещодавно тб показувало про грузинів в законі. Вони відкривають справу якщо людина тільки визнає себе таким! Без будь якого діючого злочину.. І майно конфісковують

[nik-adams.livejournal.com]

І правильно роблять. Злодій в законі- це виключно кримінальна посада, генерали злочинності, за визначенням. Який ще потрібно склад злочину?

[ripnyk.livejournal.com]

Все написано правильно

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[nik-adams.livejournal.com]

"Розбидлячення", наскільки я розумію, це процес формування громадського суспільства, тобто здатності громадян самостійно вирішувати свою долю і захищати свої права, виховання ініціативності. Цей процес апріорі виключає втручання держави і авторитарні методи, якими діє Саакашвілі. Не можливо наказати людині бути громадянином, такі методи прийнятні для бидла. Інша справа, що Мішико, хоч і авторитарними засобами, але все ж створив необхідні умови для такого розвитку: прибрав корупцію, звів до мінімуму бюрократію і втручання чиновників у суспільні та економічні процеси, знищив інститут "злодіїв у законі" (дуже сміливий і мужній вчинок, який запросто міг коштувати йому життя). Як грузини скористаються цими унікальними можливостями- справді цікаве питання. Почекаємо, побачимо. А от чи можна буде застосувати цей досвід в Україні? Навряд чи. Перш за все, для цього потрібен Саакашвілі, політик, який добровільно обере важкий і ризикований шлях, замість протореного і легкого шляху необмежених матеріальних благ гарантованих службовим становищем та корупцією. Чи є у нас такі? І навіщо це їм?

[kerbasi.livejournal.com]

Серед "иліти" таких немає, але це не означає, що немає у суспільстві. Революційні процеси розчистять шлях. Власне я не розглядаю помаранчеві події як революцію саме тому, що вони не розчистили шлях для ротації еліт. Інтелігентствучий сільський кар'єрист-комунономенклатурник та його оточення з комсомольсько-партійного активу горбачовських висуванців аж ніяк не є альтернативною елітою.

[tin-tina.livejournal.com]

не диктатор, котрий напевно буде ментально таким самим, як простонароддя, а демократично обраний президент , умовно кажучи, аристократ
У Греції ранньокласичного періоду був подібний тип влади і навіть термін виробився: тиран. Ідеальний приклад - афінський Пісістрат.
(Я без всяких натяків, просто з історичної точки зору :-) Пішла думати, до якої групи належу: інтелігенції, аристократії чи простолюду :-) Либонь, "мій жребій з простаками")

[o-teren.livejournal.com]

Та там годі якогось берега прибитися, імхо: все так попереплутувано. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Я вживаю сполуку "умовно кажучи" перед словами "інтелігент" та "аристократ". Хтось колись був першим аристократом в будь-якому шляхетному родоводі. Тих старих вже немає, але мусять постати нові. Впевнений, що якщо Вас помістити на деякий час з "простаками", то Ви швидко усвідомите свою від них відмінність.

[liniyka.livejournal.com]

Класно!
Вже десь рік Саакашвілі нагадує мені Ататюрка, якщо дивитися на дії обох умовно і огульно. Кемаль Ататюрк не був аристократом, але його влада дуже схожа на описаного в цій сучасній притчі Аристократа. Напевно, Ататюрк був аристократом за народженням, а не походженням, тому і став " батьком турків". І то нічого, що колись його дії не подобались ні інтелігентам, ні простолюдинам після радикальної заборони фесок.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, Ататюрк та Саакашвілі були покликані до подібних місій. Тільки про успіх першого вже відомо, а стосовно другого ще зарано підбивати підсумки.

До речі, Ататюрк народився у грецькому Салонікі, батько ймовірно, не був етнічним турком. Також він закинув релігійну освіту та отримав світську, а потім ігнорував вимоги батька стати торгівцем і підався у військові. Тобто абсолютно не типова для традиційного суспільства біографія.

В Саакашвілі також нетипово грузинські обставини формування. Мати - тюрколог, голова "Будинку дружби між Грізією та Азербайджаном". Яка була та "дружба" насправді, я незабаром писатиму у серії "Беззбройна несила". Вчився у Києві. Дещо плутано написано про його військову службу. Рос Вікі стверджує, що він служив строкову у прикордонних військах. Якщо так, то це також йому додає: хлопчику з інтелігентним вихованням дуже корисно отримати по пиці від простонароддя та пережитии приниження. Дуже корисно, це краще ставить на належне місце мозок, ніж тонни високочолої літератури.

Так саме Україну врятувати може тільки людина нетипова. Напевно це не може бути 100-відсотково етнічно чистий українець сільського походження, закоханий у вишиванку та сльозогінну українську класичну літературу, з життєвим досвідом, що не сягає далі бабусиної сільської хати та київського офісу "з євроремонтом".

[mtoto51.livejournal.com]

Цікаво! Є над чим замислитись...

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[tzar-saltan.livejournal.com]

В біографії Саакашвілі мене зацікавила така деталь.

Корупційний внесок за вступ до вишу у Тбілісі був занадто високим для його родини, тому хлопчика доправили у Київ, де Мішико, на власний великий подив (sic!) поступив до університету без хабаря, склавши вступні екзамени.

НМД, цей випадок, можливо, значно більше вплинув на його світогляд та покладання мети життя, ніж позірне отримання удару по пиці та будь-яке інше армійське приниження.

[kerbasi.livejournal.com]

Це може переконати у силі своїх здібностей і у ненормальності корупційної системи. А армійське приниження від простонароддя позбавляє народовольських кліше про те, що немає поганих людей, що всі люди рівні, що головне - бути морально вище покидьків, а не чинити їм спротив і т.д. "Ботан" складе іспити, але йому ніколи не підкориться натовп дикунів. Щоб обламати дикуна, треба мати особливий погляд, котрий книжками не виховувається.

[chita-i.livejournal.com]

Цікава думка і погоджуюсь. Кожній незалежній та розвиненій країні потрібні власні свої аристократи.

Ти от кажеш, що навіть у західному світі, який тобі так подобається, більшість людей не дуже вже і далекі та розвинені (навіть якщо судити по тому, які сувеніри купляють та що про нас знають, наприклад). Тобто, у майже будь-якому суспільстві більша маса людей – то, фактично, біороботи, які живуть на стереотипах, традиціях та автопілоті. Думати особливо їм не привчається, широкий кругозір не потрібен, аби тільки у сучасному світі освоїли якусь вузьку спеціальність без "біномів Н'ютона" та без "космічних наук", або вузько знали, де що треба зробити щоб заробити собі на життя. Чи стали експертами у своїй галузі, але у політиці мають такі дикі уявлення що краще їх не питати.

[kerbasi.livejournal.com]

На Заході ще кілька століть тому второпали, що простолюдинів краще відмивати та прищеплювати їм смак до гігієни та побутового комфорту, ніж тримати в рамках батогами та каторгою за дрібні провини. У нашій частині світу пішли двома іншими шляхами: пропагандою задурювати голову простолюдину, що він господар всього, при тому продовжувати експлуатувати його як раба, або падати перед нім на коліна та волати "О, Народе Святий! Я твій невдячний син! Пробач мені, що я не махаю кувадлою, а пишу букви ручкою!".

[o-teren.livejournal.com]

Мене трохи бентежить питання означень, думаю, що не одного мене. Всі ці інтелігенти, аристократи та посполиті - дуже вже непевні і абстрактні речі. До того ж, як на мене, ще й не утворюють "ортогональну систему": аристократ може виявитися ще тим бидлом, а посполитий бути цілком інтелігентною людиною (це якщо керуватися нинішніми уявленнями про значення цих слів). От, наприклад, чому Саакашвілі саме аристократ і чому аристократ не може бути диктатор? Як на мене, буває всяко. Яка різниця між аристократом і бандитом? (Бо, здається, вся та класична "історична" аристократія таки від звичайних бандитів і пішла). Он і Лариса Скорик в Януковичі свого часу теж аристократа розгледіла певно не випадково. :)
Пробачте, можливо трохи сумбурно, але без чітких визначень важко буде конструктивно щось робити надалі. Наприклад, висувати "технічні вимоги" до майбутнього кандидата в президенти. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Означення не потрібні, оскільки ми ж не комісію формуємо для визначення аристократії. Насправді у повсякдененому спілкування мені зовсім не важко визначити, хто є хто. Впевнений, що і Вам також. Отже на що означення? Головне - визначитися з профілем потенційного лідера і його шукати, йому допомогати, за нього голосувати. Або ним ставати.

[odyn-owl.livejournal.com]

тирану потрібна сила на яку він спиратиметься, яка буде інструментом його волі. інтелігенція шумна, пафосна, не насильницька і тому абсолютно беззуба, "сіра маса" це взагалі дуже аморфна субстанція, силові структуру (армія, міліція, СБУ і тд) сильно вражені корупційною хворобою, найбільш впливові і сильними видаються кримінальні і різноманітні тіньові організації. виходить щоб проводити зміни "тирану-аристократу" потрібно бути дипломатом-жонглером, забезпечуючи собі підтримку різних сил для здійснення конкретних цілей в конкретний час. перехід через дуууже велике болото стрибаючи з купини на купину.

[kerbasi.livejournal.com]

Історичні обставини часто спрощують картину. Революція у Грузії з проривом до сесійної зали парламенту дала месідж всім опонентам, що може, й розстріли почнуться. Тому Саакашвілі мав час для дій, поки противники більше про своє алібі дбали. Ющенко також мав деякий час, але по-перше, малий, бо не було в нас штурмів для демонстрації, що все серйозно аж до шибениці, а по-друге, Ющенко сам почав витягувати ворогів з історичного небуття.

[bogoeb.livejournal.com]

А де товариш хвиля?
А-а-а...
Товарш хвиля відпочива на чергових канарах.
Ну, добре. ггг