"Намалюй владі @#$" по-стародавньому
Monday, 19 September 2011 10:17 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiПам’ятаєте, напередодні виборів президента була така «противсішна» ініціатива намалювати на бюлетенях penis? Я натрапив на стародавній аналог такої акції у Стародавньому Єгипті часів 6-ї династії (2345-2181 рр. до н.е.) у статті в єгиптологічному онлайн-журналі Осіріс.нет. Отже, подібний хід думок був притаманний і єгиптянам. Хоча враховуючи, що піраміди будували праукри, то й не дивно…
Спочатку спробуємо трішечки навчитися читати давньоєгипетською. На малюнках офіційне і неформальне імена жерця поховальних ритуалів, який крім того обіймав ще чимало відповідальних та почесних посад в адміністрації місцевого намісника. Вчені знайшли його могилу і власне там і натрапили на древню акцію «намалюй владі penis».
Почнемо з неформального імені.
Бачите синє півколо? Так от, це літера Т. Нижче неї – санки. Санки – це комбінація ТМ. Птах, дещо схожий на сову – М. Пальмова гілка – Й. Ми отримали Т-ТМ-М-Й.
Тепер трохи пояснень. Єгипетська писемність не мала літер для голосних звуків. Взагалі, це типово для писемностей народів, носіїв афроазійських мов. В арабській та єврейських абетках також немає «чистих» голосних, є засоби на них «натякнути», так звані matres lectionis, «матері читання», тобто засоби, що допомагають читанню. Ткст, нпснй бз глснх, дсть вжк чтт вкрйнськй, але в афроазійських мовах внутрішні голосні у слові несуть граматичні значення, як у нас закінчення. У нас також є сліди подібного у вигляді чергувань: трУсити – трЯска, допомОгти – допомАгати, але це дуже обмежений засіб сигналізувати про граматичну функцію слова, а в афроазійських мовах – це головний. А реченн без закінчен чита не так важк навіть українськ. Так само і носіям афроазійських мов цілком реально навчитися читати тексти без голосних.
Ще однією особливістю єгипетської писемності є її, так би мовити, «ребус ний» характер. Вона має знаки для позначення окремих звуків. Ви вже знаєте Т, М, Й. Але єгиптянам подобалося доповнювати графічний образ слова ще знаком-малюнком, ідеограмою. При чому цей знак-малюнок не обов’язково мав те ж саме значення, що й слово, яке записувалося. Це якби в українській ми для написання слова «голосний», замість частини «голо» намалювали б фігуру оголеної людини. Це дійсно дуже схоже на принцип ребусів. От тільки єгиптяни знак-малюнок ще доповнювали літерами того ж звучання, щоб уточнити вимову. Тобто наш запис Т-ТМ-М-Й треба читати ТМЙ. Т і М тут тільки уточнюють читання знаку «саночки».
На перший погляд здається, що це занадто надмірна система. Насправді ж, саме така надмірність допомагає читанню. Ми читаємо не літера за літерою, а схоплюємо цілісний графічний образ слова . Саме тому тест, написаний з помилками, або альтернативною орфографією важко читати. Єгиптянам було легше схопити цілісний образ слова саме написаного таким чином, з доповненнями. Це компенсувало брак голосних у запису.
Зверніть увагу, що сова, саночки та пальмова гілка «дивляться» вправо. Це означає, що напрямок читання – протилежний, справа наліво. У даному слові це не має значення, але зараз ми побачимо, що композиційно буває і по кілька знаків у рядку.
Прочитаємо тепер повне ім’я небіжчика.
Куди дивляться саночки? Наліво? Отже, читати будемо зліва направо. Перший знак, схожий на пляшку, це якась розпотрошена тварина: серце та трахея. Читається НФР. Як там голосні розміщувалися і які саме – ми не знаємо. Півколо – Т, санчата – ТМ. Отже, повний набір знаків – НФР-Т-ТМ. Пам’ятаємо, Т-ТМ – треба читати ТМ? Маємо НФР-ТМ. Це ім’я бога рослинності. Фраза занадто коротка, щоб однозначно встановити її граматичну структуру, скоріш за все перекладається «Той, хто прийшов довершеним». От таке ім’я мав бог рослинності.
Далі маємо ламану зелену лінію – Н. Далі варто знати трохи граматики. Єгиптяни часто «забували» написати суфікси та закінчення наприкінці слова, якщо вони складалися з так званих напівголосних, тобто Й та У (як англійське W). З точки зору граматики тут Н – частина форми приналежності НЙ. Тобто читати треба НЙ.
Останній знак ви всі напевно знаєте з масової культури. Це так званий АНХ – знак життя. Насправді він не АНХ, тобто в ньому немає А, є приголосний звук, що скоріш за все був подібним до арабського звуку «айн». Він схожий на шурхіт у гортані, якщо вимовляти дві голосні одну за одною: ОА, УА. Спробуйте «кОАліція», «пунктУАція». Тільки у нас цей звук інколи є, інколи немає, і ніколи він не впливає на значення слова, а в єгиптян – це самостійний звук мови, з якого складаються і яким відрізняються слова. Його позначають у транскрипціях перевернутою комою, але щоб не шукати її на розкладці, залишимо А.
Отже, маємо у підсумку НФР-ТМ-НЙ-АНХ.
Єгиптяни дуже шанували богів, тому якщо людина носила ім’я, до якого входило ім’я бога, то на письмі ім’я бога мусило слідувати на початку, навіть якщо від цього порушувалася структура імені людини. Ім’я покійного жерця мало звучати НЙ-АНХ-НФР-ТМ, що означає «Життя належить Нефер-тему» або якщо ще й ім’я бога перекласти, то «Життя належить Тому, хто прийшов довершеним».
У сучасній літературі прийнято в єгипетські слова вставляти довільно Е, а також інколи вслід за грецькими транскрипціями інколи А або У, О як в «анх», Амон, Ра, Осіріс і т.д. Таким чином, ім’я нашого героя читатимемо й ми як Ни-анх-Нефер-тем, а неформальне ім’я – Темі.
На похороні Ни-анх-Нефер-тема були присутні його сини, доньки та вдова . Про це ми знаємо з його біографії та інших написах на стінах гробниці. Втім ніхто з них не помітив або не захотів помітити, що на однієї з дверей ієрогліф «санки» написаний у протилежному напрямку, до того ж його форма явно спрощена проти всіх можливих правил. З різних джерел відомо, що два з трьох його синів мали з них якісь суперечки та конкуренцію за вплив, але є ж ще один син, доньки та вдова. І вони не помітили? В Єгипті жінок спеціально грамоті у школах не вчили, але є чимало свідчень, що знатні жінки вміли, якщо не писати, то принаймні читати. І не помітили…
Пікантність ситуації додає те, що напевно спотворення знака «санки» натякало на інший знак – власне penis. Вживання знаків для статевих органів було цілком нормальним для давньоєгипетської писемності. Вони мали самостійне фонетичне значення та вживалися не тільки у словах для відповідних органів, але й як звичайні фонетичні знаки. Можливо, у цьому спотворенні знаку мала місце ще й якась гра слів, бо penis читався МТ, а санчата – ТМ. Отже, написання МТЙ замість ТМЙ могло нести ще якісь додатковий сенс, якусь дражнилку чи натяк на щось. Цього ми, на жаль, вже не дізнаємося. Але ми знаємо, що пан Ни-анх-Нефер-тем чимось заслужив на те, щоб йому намалювали penis. Та ще й який! Аж на чотири тисячоліття!
Випадковою помилкою це бути не може, тому що стародавні єгиптяни ставилися до імен, як до важливої частини особистості: збити вирізане у камені ім’я покійного – це означало дуже суворо помститися, знизивши його шанси на вічне життя, бо якщо не збережеться мумія та статуї то душі вселяться в написане ім’я. Якби хотіли помітити, то помітили б і винним стало б непереливки. З нещасним Ни-анх-Нефер-темом вчинили витончено жорстоко: його душу фактично послали на відповідний єгипетський знак!
Детальну статтю на Осіріснет (англ.) можна прочитати тут:
http://www.osirisnet.net/mastabas/nyankhnefertoum/e_nyankhnefertoum_01.htm
Там на ст. 1 та 5 є світлини з оригінальних написів.
Спочатку спробуємо трішечки навчитися читати давньоєгипетською. На малюнках офіційне і неформальне імена жерця поховальних ритуалів, який крім того обіймав ще чимало відповідальних та почесних посад в адміністрації місцевого намісника. Вчені знайшли його могилу і власне там і натрапили на древню акцію «намалюй владі penis».
Почнемо з неформального імені.
Бачите синє півколо? Так от, це літера Т. Нижче неї – санки. Санки – це комбінація ТМ. Птах, дещо схожий на сову – М. Пальмова гілка – Й. Ми отримали Т-ТМ-М-Й.
Тепер трохи пояснень. Єгипетська писемність не мала літер для голосних звуків. Взагалі, це типово для писемностей народів, носіїв афроазійських мов. В арабській та єврейських абетках також немає «чистих» голосних, є засоби на них «натякнути», так звані matres lectionis, «матері читання», тобто засоби, що допомагають читанню. Ткст, нпснй бз глснх, дсть вжк чтт вкрйнськй, але в афроазійських мовах внутрішні голосні у слові несуть граматичні значення, як у нас закінчення. У нас також є сліди подібного у вигляді чергувань: трУсити – трЯска, допомОгти – допомАгати, але це дуже обмежений засіб сигналізувати про граматичну функцію слова, а в афроазійських мовах – це головний. А реченн без закінчен чита не так важк навіть українськ. Так само і носіям афроазійських мов цілком реально навчитися читати тексти без голосних.
Ще однією особливістю єгипетської писемності є її, так би мовити, «ребус ний» характер. Вона має знаки для позначення окремих звуків. Ви вже знаєте Т, М, Й. Але єгиптянам подобалося доповнювати графічний образ слова ще знаком-малюнком, ідеограмою. При чому цей знак-малюнок не обов’язково мав те ж саме значення, що й слово, яке записувалося. Це якби в українській ми для написання слова «голосний», замість частини «голо» намалювали б фігуру оголеної людини. Це дійсно дуже схоже на принцип ребусів. От тільки єгиптяни знак-малюнок ще доповнювали літерами того ж звучання, щоб уточнити вимову. Тобто наш запис Т-ТМ-М-Й треба читати ТМЙ. Т і М тут тільки уточнюють читання знаку «саночки».
На перший погляд здається, що це занадто надмірна система. Насправді ж, саме така надмірність допомагає читанню. Ми читаємо не літера за літерою, а схоплюємо цілісний графічний образ слова . Саме тому тест, написаний з помилками, або альтернативною орфографією важко читати. Єгиптянам було легше схопити цілісний образ слова саме написаного таким чином, з доповненнями. Це компенсувало брак голосних у запису.
Зверніть увагу, що сова, саночки та пальмова гілка «дивляться» вправо. Це означає, що напрямок читання – протилежний, справа наліво. У даному слові це не має значення, але зараз ми побачимо, що композиційно буває і по кілька знаків у рядку.
Прочитаємо тепер повне ім’я небіжчика.
Куди дивляться саночки? Наліво? Отже, читати будемо зліва направо. Перший знак, схожий на пляшку, це якась розпотрошена тварина: серце та трахея. Читається НФР. Як там голосні розміщувалися і які саме – ми не знаємо. Півколо – Т, санчата – ТМ. Отже, повний набір знаків – НФР-Т-ТМ. Пам’ятаємо, Т-ТМ – треба читати ТМ? Маємо НФР-ТМ. Це ім’я бога рослинності. Фраза занадто коротка, щоб однозначно встановити її граматичну структуру, скоріш за все перекладається «Той, хто прийшов довершеним». От таке ім’я мав бог рослинності.
Далі маємо ламану зелену лінію – Н. Далі варто знати трохи граматики. Єгиптяни часто «забували» написати суфікси та закінчення наприкінці слова, якщо вони складалися з так званих напівголосних, тобто Й та У (як англійське W). З точки зору граматики тут Н – частина форми приналежності НЙ. Тобто читати треба НЙ.
Останній знак ви всі напевно знаєте з масової культури. Це так званий АНХ – знак життя. Насправді він не АНХ, тобто в ньому немає А, є приголосний звук, що скоріш за все був подібним до арабського звуку «айн». Він схожий на шурхіт у гортані, якщо вимовляти дві голосні одну за одною: ОА, УА. Спробуйте «кОАліція», «пунктУАція». Тільки у нас цей звук інколи є, інколи немає, і ніколи він не впливає на значення слова, а в єгиптян – це самостійний звук мови, з якого складаються і яким відрізняються слова. Його позначають у транскрипціях перевернутою комою, але щоб не шукати її на розкладці, залишимо А.
Отже, маємо у підсумку НФР-ТМ-НЙ-АНХ.
Єгиптяни дуже шанували богів, тому якщо людина носила ім’я, до якого входило ім’я бога, то на письмі ім’я бога мусило слідувати на початку, навіть якщо від цього порушувалася структура імені людини. Ім’я покійного жерця мало звучати НЙ-АНХ-НФР-ТМ, що означає «Життя належить Нефер-тему» або якщо ще й ім’я бога перекласти, то «Життя належить Тому, хто прийшов довершеним».
У сучасній літературі прийнято в єгипетські слова вставляти довільно Е, а також інколи вслід за грецькими транскрипціями інколи А або У, О як в «анх», Амон, Ра, Осіріс і т.д. Таким чином, ім’я нашого героя читатимемо й ми як Ни-анх-Нефер-тем, а неформальне ім’я – Темі.
На похороні Ни-анх-Нефер-тема були присутні його сини, доньки та вдова . Про це ми знаємо з його біографії та інших написах на стінах гробниці. Втім ніхто з них не помітив або не захотів помітити, що на однієї з дверей ієрогліф «санки» написаний у протилежному напрямку, до того ж його форма явно спрощена проти всіх можливих правил. З різних джерел відомо, що два з трьох його синів мали з них якісь суперечки та конкуренцію за вплив, але є ж ще один син, доньки та вдова. І вони не помітили? В Єгипті жінок спеціально грамоті у школах не вчили, але є чимало свідчень, що знатні жінки вміли, якщо не писати, то принаймні читати. І не помітили…
Пікантність ситуації додає те, що напевно спотворення знака «санки» натякало на інший знак – власне penis. Вживання знаків для статевих органів було цілком нормальним для давньоєгипетської писемності. Вони мали самостійне фонетичне значення та вживалися не тільки у словах для відповідних органів, але й як звичайні фонетичні знаки. Можливо, у цьому спотворенні знаку мала місце ще й якась гра слів, бо penis читався МТ, а санчата – ТМ. Отже, написання МТЙ замість ТМЙ могло нести ще якісь додатковий сенс, якусь дражнилку чи натяк на щось. Цього ми, на жаль, вже не дізнаємося. Але ми знаємо, що пан Ни-анх-Нефер-тем чимось заслужив на те, щоб йому намалювали penis. Та ще й який! Аж на чотири тисячоліття!
Випадковою помилкою це бути не може, тому що стародавні єгиптяни ставилися до імен, як до важливої частини особистості: збити вирізане у камені ім’я покійного – це означало дуже суворо помститися, знизивши його шанси на вічне життя, бо якщо не збережеться мумія та статуї то душі вселяться в написане ім’я. Якби хотіли помітити, то помітили б і винним стало б непереливки. З нещасним Ни-анх-Нефер-темом вчинили витончено жорстоко: його душу фактично послали на відповідний єгипетський знак!
Детальну статтю на Осіріснет (англ.) можна прочитати тут:
http://www.osirisnet.net/mastabas/nyankhnefertoum/e_nyankhnefertoum_01.htm
Там на ст. 1 та 5 є світлини з оригінальних написів.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Monday, 19 September 2011 05:14 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 04:57 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 05:46 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 09:51 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 01:05 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 02:17 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 02:18 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 02:45 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 02:59 pm (UTC)Саме цю гробницю не довго робили: стіни з цегли з нільського мулу, стели - з вапняку. Такий матеріал швидше обробляється.
no subject
Date: Tuesday, 20 September 2011 03:08 pm (UTC)можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Tuesday, 20 September 2011 03:16 pm (UTC)Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Tuesday, 20 September 2011 03:21 pm (UTC)Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Tuesday, 20 September 2011 03:39 pm (UTC)Ефективний менеджмент :-)) (http://media.photobucket.com/image/Ancient%20Egyptian%20punishment/PPatience/th_corporal-punishment-ancient-egypt.jpg)
Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Thursday, 22 September 2011 03:04 pm (UTC)Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Thursday, 22 September 2011 08:18 pm (UTC)Либонь, наші прихильники "наведення ладу" не до себе таке приміряють (http://www.kunst-fuer-alle.de/english/fine-art/artist/image/aegyptische-malerei/17993/118/124669/corporal-punishment---egypt-wall-paint-/index.htm#) А на всіх посад виконавців не вистачить :))
Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Friday, 23 September 2011 08:52 am (UTC)Але ж на наших теренах теж колись люди вміли відірватись на менших ближніх. І не так давно. Але пам'ять у нас тут погана, чи пак хороша, що все погане дуже швидко забувається)))
Re: можуть хоча б кількістю вільного часу похвалитися)))
Date: Friday, 23 September 2011 09:14 am (UTC)А в людей, так, пам"ять вибіркова. І оптимізм на зразок "я самий-самий, мене не битимуть, мене навпаки - нагороджуватимуть".