Як Відень зупинив Прагу, і вони перемогли Варшаву і Київ
Monday, 17 October 2011 01:57 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiВлітку я написав два тексти Про матрьошки i Про Mozart Balls. Написання їх вивело мене на міркування про конкуренцію центральноєвропейських полісів за роль моста до Сходу, як його розуміють у даний історичний час: Центальна та Східна Європа у 80-ті та першій половині 90-х, тільки Східна Європа з другої половини 90-х і дотепер. Тоді я й закінчив тему наміром далі поміркувати, як Прага мало не посунула Відень. Чому Відень і Прага перемагають Варшаву і Київ. Зараз викладаю результати міркувань.
У період після другої світової війни Австрія себе вдало просувала, як країна-міст до комуністичного «сходу». І це їй вдавалося. Чимало раундів перемовин між СРСР та США відносно скорочень стратегічних ядерних озброєні, розрядки напруженості проходили саме у Відні. В результаті Відень став містом розташування низки світових організацій, як то ООН, МАГАТЕ, ОБСЄ. Австрія також була транзитним пунктом, куди виїжджали емігранти з СРСР. Відень також полюбляли і різні іноземні філії совітських зовнішньоторгівельних організацій. Звісно, не обійшлося і без шпигунських центрів.
Зрештою СРСР розпався, східний блок саморозпустився. Це не могло не вплинути на статус Відня. Якось наприкінці 90-х у літаку «Австрійських авіаліній» я перегортав сторінки їхнього журналу і натрапив там на статтю про те, як Відень веде конкурентну боротьбу з Прагою за роль моста до Східної та Центральної Європи. Дійсно, на той час Празі вдалося перетягти на себе чимало центрально- та східно-європейських штаб-квартир великих компаній. Показово, що туди з Мюнхену переїхало європейське бюро Радіо Свобода/Радіо вільна Європа.
Отже, у віденців були підстави хвилюватися. Втім, центрально-європейський регіон швидко інтегрувався до європейського культурного та економічного простору, а цікавість до Сходу навпаки вщухла, тому й ситуація з конкуренцією двох міст поступово розсмокталася, оскільки значення самої ролі моста до Сходу значно зменшилося.
Втім, якийсь місток до Сходу Європі не завадить, тому й з’явився й претендент. На початку нульових років так себе позиціонувала Польща і відповідно столиця – Варшава. Зіркова доба Польщі у цьому сенсі прийшлася на нашу помаранчеву революцію, але тепер можна константувати безперспективність цієї ролі Варшави. Причин тут кілька, і вони наступні:
- конфронтаційна зовнішня політика відносно Росії, хай навіть виправдана, але не сприяє статусу мосту між культурами,
- ставка на власну роль лідера із затягнення до ЄС України, а у майбутньому, можливо, й інших країн; немає успіхів – не потрібна роль,
- новий західний бізнес більше не просувається на Схід, тому й немає достатнього попиту на східно-європейські штаб-квартири у Центральній Європі, для задоволення невеликого попиту достатньо Відня і Праги,
- серед поляків менша кількість людей вільно володіє англійською порівняно з чехами, тому Прагу не посунути.
- поляки менш адаптивні і менш чутливі до чужих культур, ніж чехи, - знов-таки перевага Праги у боротьбі за нові регіональні проекти.
Останні дві причини я прочитав колись давно у статті на американському бізнес-ресурсі, присвяченій перенесенню бізнесі за кордон.
Взагалі, цікава складається ситуація: таке враження, що будування мостів до нас завжди було справою виключно іноземців. Чомусь ніхто серйозно не пропонував і не намагався просувати Україну та Київ як місто до Сходу. Дещо злітало з губ Ющенка під час його нудних промов, але момент вже давно було втрачено, та й конфронтаційна політика з РФ не сприяла, та й не збирався ніхто насправді, хіба що побалакати…
Підготовка до Євро-2012, яка що у Варшаві, що у Києві проходить проблемна також додасть аргументів на користь використання Австрії і Чехія в якості баз для просування на Схід, якщо таке ще когось цікавитиме у найближчу чверть століття.
У період після другої світової війни Австрія себе вдало просувала, як країна-міст до комуністичного «сходу». І це їй вдавалося. Чимало раундів перемовин між СРСР та США відносно скорочень стратегічних ядерних озброєні, розрядки напруженості проходили саме у Відні. В результаті Відень став містом розташування низки світових організацій, як то ООН, МАГАТЕ, ОБСЄ. Австрія також була транзитним пунктом, куди виїжджали емігранти з СРСР. Відень також полюбляли і різні іноземні філії совітських зовнішньоторгівельних організацій. Звісно, не обійшлося і без шпигунських центрів.
Зрештою СРСР розпався, східний блок саморозпустився. Це не могло не вплинути на статус Відня. Якось наприкінці 90-х у літаку «Австрійських авіаліній» я перегортав сторінки їхнього журналу і натрапив там на статтю про те, як Відень веде конкурентну боротьбу з Прагою за роль моста до Східної та Центральної Європи. Дійсно, на той час Празі вдалося перетягти на себе чимало центрально- та східно-європейських штаб-квартир великих компаній. Показово, що туди з Мюнхену переїхало європейське бюро Радіо Свобода/Радіо вільна Європа.
Отже, у віденців були підстави хвилюватися. Втім, центрально-європейський регіон швидко інтегрувався до європейського культурного та економічного простору, а цікавість до Сходу навпаки вщухла, тому й ситуація з конкуренцією двох міст поступово розсмокталася, оскільки значення самої ролі моста до Сходу значно зменшилося.
Втім, якийсь місток до Сходу Європі не завадить, тому й з’явився й претендент. На початку нульових років так себе позиціонувала Польща і відповідно столиця – Варшава. Зіркова доба Польщі у цьому сенсі прийшлася на нашу помаранчеву революцію, але тепер можна константувати безперспективність цієї ролі Варшави. Причин тут кілька, і вони наступні:
- конфронтаційна зовнішня політика відносно Росії, хай навіть виправдана, але не сприяє статусу мосту між культурами,
- ставка на власну роль лідера із затягнення до ЄС України, а у майбутньому, можливо, й інших країн; немає успіхів – не потрібна роль,
- новий західний бізнес більше не просувається на Схід, тому й немає достатнього попиту на східно-європейські штаб-квартири у Центральній Європі, для задоволення невеликого попиту достатньо Відня і Праги,
- серед поляків менша кількість людей вільно володіє англійською порівняно з чехами, тому Прагу не посунути.
- поляки менш адаптивні і менш чутливі до чужих культур, ніж чехи, - знов-таки перевага Праги у боротьбі за нові регіональні проекти.
Останні дві причини я прочитав колись давно у статті на американському бізнес-ресурсі, присвяченій перенесенню бізнесі за кордон.
Взагалі, цікава складається ситуація: таке враження, що будування мостів до нас завжди було справою виключно іноземців. Чомусь ніхто серйозно не пропонував і не намагався просувати Україну та Київ як місто до Сходу. Дещо злітало з губ Ющенка під час його нудних промов, але момент вже давно було втрачено, та й конфронтаційна політика з РФ не сприяла, та й не збирався ніхто насправді, хіба що побалакати…
Підготовка до Євро-2012, яка що у Варшаві, що у Києві проходить проблемна також додасть аргументів на користь використання Австрії і Чехія в якості баз для просування на Схід, якщо таке ще когось цікавитиме у найближчу чверть століття.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 11:09 am (UTC)no subject
Date: Monday, 17 October 2011 11:16 am (UTC)Втім, географічну експансію завжди споводували мандрівники-авантюристи та торгівці. Еквівалентом перших тепер можна назвати різних мистців та гуманітаріїв-ідеалістів, а других - бізнес. І першим, і другим немає чого робити на понурому пейзажі української дійсності.
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 11:27 am (UTC)І як їх спрямувати на ЄС?
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 11:36 am (UTC)no subject
Date: Monday, 17 October 2011 11:51 am (UTC)no subject
Date: Monday, 17 October 2011 02:38 pm (UTC)прапорів в рази більше
Date: Monday, 17 October 2011 05:26 pm (UTC)А гасла чого стоять останніх років,більш запам'ятались фрагменти,ключові фрази їх:Тому що...або: Вона-це...:)))
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 12:37 pm (UTC)Росія сама не може жити як проект, як такий, не будучи ні з ким у конфронтації. Тобто не Україна чи Польща були у конфронтації з Росією, а Росія була з ними у конфронтації, а вони лише в'яло огризалися.
Моя думка.
|F|=|-F|
Date: Monday, 17 October 2011 01:20 pm (UTC)Re: |F|=|-F|
Date: Monday, 17 October 2011 01:28 pm (UTC)Наче в РФ папіки не пхають дипломатію свої співучі труси.
Re: |F|=|-F|
Date: Monday, 17 October 2011 02:38 pm (UTC)Re: |F|=|-F|
Date: Tuesday, 18 October 2011 06:41 am (UTC)Re: |F|=|-F|
Date: Sunday, 23 October 2011 07:28 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 17 October 2011 02:59 pm (UTC)Та й потім, може це й суб'єктивне, але а ні Огризко, наприклад, чи там нинішній Грищенко, щось мені на завгарів не схожі. А от наш президент, да, - таки завгар. Може в тому головна причина. :)
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 04:17 pm (UTC)Огризко не глупий, але на дипломата мало схожий. Хіба що на якогось червоного доби наркома Літвінова... Грищенко - типовий совітський кар"єрист. Йому б до РФ переїхати, був би непоганий заступник губернатора якоїсь області на зразок Курської...
no subject
Date: Sunday, 23 October 2011 08:29 pm (UTC)Re: наболело
Date: Monday, 17 October 2011 07:09 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 17 October 2011 07:13 pm (UTC)Недавно говорила з одним німцем, і він казав, як їм не їздиться у Польшу, хоча стільки поляків та змішаних родин є у них. Це так, трошки не в тему.
no subject
Date: Monday, 17 October 2011 08:46 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 18 October 2011 09:12 pm (UTC)