Ще старе з мого ФБ, най тут повисить
Monday, 21 March 2022 10:18 am21 березня 2018 р.
Я трохи займаюся антикорупційними порадами в індустріальному секторі, ось в процесі роздумів згадав таку історію зі своєї колишньої роботи. Є, чи може вже слід казати, було, таке підприємство криворізьке, Констар, газотурбінний завод. В інтернеті пишуть про банкрутство, сайт вже не працює. Здається, все...
Ось на початку 2000-х з цього підприємства протягом кількох років з інтервалами в кілька місяців приходив запит на запчастини для металообробної німецької лінії, купленої за часів Горбачова на останньому видиху радянської промислової політики. Сума була невелика як для такого підприємства, тисяч на десять доларів. І що цікаво, що в перші кілька років запит не приходив безпосередньо від заводу, але від кількох бігунків, фірмачєк нікому не відомих з різних кутків України. А також іноземні колеги мені пересилали аналогічні запити, які отримували в Італії, Німеччині, Чехії. І жодного разу ніхто не звертався до наших офіційних дистрибуторів, і ніхто нічого не купував по отриманню комерційної пропозиції. Вже під кінець цієї багаторічної епопеї нарешті запит прийшов від головного механіка самого Констару, але все одно купив він через одну одеську фірму, відому на той час. Хоч не в одноденних бігунків, і на тому дякую... Я ще жартував, мовляв, назвіть в Одесі ім'ям механіка якийсь плавзасіб, якщо не буксир, то хоча б шлюпку рятувальну, бо ж яка тривала боротьба...
Ось бачите, колись купили високоточне обладнання для
забезпечення високої якості, а вже згодом, на практиці можна роками не заміняти елементи цього обладнання: ну погано працює, але ж пихтить-коптить... Ставлення таке ж, як до роздовбаної "Лади", що раз на рік виїжджає на кладовище на Гробки.
І ці люди кажуть, що їм промисловість розвалили якісь підступні зовнішні сили.
Я трохи займаюся антикорупційними порадами в індустріальному секторі, ось в процесі роздумів згадав таку історію зі своєї колишньої роботи. Є, чи може вже слід казати, було, таке підприємство криворізьке, Констар, газотурбінний завод. В інтернеті пишуть про банкрутство, сайт вже не працює. Здається, все...
Ось на початку 2000-х з цього підприємства протягом кількох років з інтервалами в кілька місяців приходив запит на запчастини для металообробної німецької лінії, купленої за часів Горбачова на останньому видиху радянської промислової політики. Сума була невелика як для такого підприємства, тисяч на десять доларів. І що цікаво, що в перші кілька років запит не приходив безпосередньо від заводу, але від кількох бігунків, фірмачєк нікому не відомих з різних кутків України. А також іноземні колеги мені пересилали аналогічні запити, які отримували в Італії, Німеччині, Чехії. І жодного разу ніхто не звертався до наших офіційних дистрибуторів, і ніхто нічого не купував по отриманню комерційної пропозиції. Вже під кінець цієї багаторічної епопеї нарешті запит прийшов від головного механіка самого Констару, але все одно купив він через одну одеську фірму, відому на той час. Хоч не в одноденних бігунків, і на тому дякую... Я ще жартував, мовляв, назвіть в Одесі ім'ям механіка якийсь плавзасіб, якщо не буксир, то хоча б шлюпку рятувальну, бо ж яка тривала боротьба...
Ось бачите, колись купили високоточне обладнання для
забезпечення високої якості, а вже згодом, на практиці можна роками не заміняти елементи цього обладнання: ну погано працює, але ж пихтить-коптить... Ставлення таке ж, як до роздовбаної "Лади", що раз на рік виїжджає на кладовище на Гробки.
І ці люди кажуть, що їм промисловість розвалили якісь підступні зовнішні сили.