Чому країни стають "фейлд стейтс" тобто невдахами

[kerbasi]

У вихідні здебільшого сидів дома та щось робив на тлі інтернет-радіо. Замість радіоточки в мене були Всесвітня служба Бі-Бі-Сі та «Голос Америки». На обох станціях з’явився професор з Масачусетського технологічного інституту економіст Дарон Аджемоглу. Він людина з неабияким міжкультурним досвідом: у школі вчився у Туреччині, в університеті – у Великобританії, науковою роботою займається у США. Поява його одразу ж на двох англомовних станціях глобального мовлення пояснюється виходом у березні його книги «Чому нації занепадають» (Why nations fail). Більш детально про нього є у Вікіпедії.

Одразу ж зазначу, що з кожним словом професора Аджемоглу я згідний. Ба більше, чимало з того, що я почув від нього, я вже сам передумав та чимало написав у своєму щоденнику за три роки його існування.

Основні тези професора Аджемоглу наступні.

По-перше, для того, щоб нація була заможною потрібно лише забезпечити два чинники:
сприятливий клімат для інвестиції в інноваційну діяльність і створити механізми для того, щоб люди максимально розкривали свої таланти з економічним зиском для себе. Зробити це дуже просто. Прикладів історій успіху більш, ніж достатньо для наслідування.

По-друге, причини занепаду деяких країн не у тому, що їм не вдалося створити інституції для забезпечення названих двох чинників, а у тому, що їхні правлячі еліти навмисно створили інституції з протилежним завданням для збагачення небагатьох за рахунок всієї нації. Тобто бідність і занепад не прикра помилка, а навмисний план.

Дарон Аджемоглу розширює значення деяких понять. Так країна-невдаха в нього це не тільки Сомалі або Афганістан, а значна більшість країн з так званою extractive economy. Останньому терміну, який буквально означає «видобувна економіка», тобто економіка, яка заснована на експлуатації природних ресурсів, він також додає нового значення, використовуючи багатозначність англійського слова “extract”, що крім видобутку корисних копалин ще означає й витягування, екстракцію. Отже, витяжна економіка - економіка, в якій еліта витягує всі ресурси задля свого збагачення з решти населення.

У передачі «Голосу Америки» професор Аджемоглу сказав, що він не вірить у можливості трансформації витяжної економіки. Тому що така трансформація протиприродна для правлячого класу. Одразу ж він додав, що трансформації можливі під тиском суспільства. «Тиск суспільства» це, я так вважаю, політкоректний евфемізм для революції.

На жаль, «Голос Америки» не зберігає архів передач. Посилання на відповідну програму «Бі-Бі-Сі» та сайт книги:h

http://www.bbc.co.uk/programmes/p00qdrqv

http://whynationsfail.com/

UPD: http://rizne.livejournal.com/958259.html

Comments

[r0mn.livejournal.com]

ви дуже любите с/г ). але повірте, на с/г ще ніхто не збагатів!
демократія - це ще не устрій економіки чи роль держави в економічному устрої.
населення Канади значно менше. одна Каліфорнія як ціла Канада.
і вона значно більш соціалістичніша, що, можливо, і має значніший вплив.

[dniprovska.livejournal.com]

Ви знову ж таки розумієте поняття "збагатіти на с/г" досить спрощено. Наприклад, у США 1 фермер може годувати 140 городян, а в Україні - 12-13. Тому у США 140 чоловік може присвятити свій час створенню дод. вартості в інших галузях, а в укр. - удесятеро менше. Чим продуктивніше С\г, тим менше % зарплатні городянин витрачає на продукти харчування і створює тим самим попит на прод. промисловості і сфери послуг. У цивіліз. країнах тільки 15, максимум 20% зарплатні витрачається на прод. харчування, а в укр. від 50% до 80, тому у цивіліз. країнах ємкий внутрішній ринок пром. товарів, вони багатіють високими темпами, ми - ні.

Почитайте історію японії чи півд. кореї, чи Тайваню після ІІ світ. війни. Там чудеса починалися із реформування с/г сектора. Непродуктивне с\г, з якого вилучається уся додана вартість - це гальмо розвитку.

[r0mn.livejournal.com]

ви все правильно пишете про продуктивність і в с/г зокрема, але не забувайте, що цей американець тратить лише 15-20% на продукти харчування не лише тому, що фермер продуктивний, а тому, що він заробляє більше на чомусь, що і не пов'язано з с/г.

я не знайомий з методами реформування с/г сектора в країнах ви написали, але саме слово "реформування" мені нагадує "державне планування" і мене це дуже лякає. поділіться з джерелами, якщо маєте під рукою.
але коли я дивлюся на історію Китаю і їхню проблему, як було прогодувати їхнє населення, то вони вчастно зрозуміли, що використовуючи державне регулювання заведе в нікуди. це, до речі, і стало початком змін в бік вільного ринку, які привели Китай до нечуваного зростання капіталу в цій країні.

[dniprovska.livejournal.com]

Щодо реформ у кореї та японії, спробуйте знайти роботи Джо Стадвелла, автора одного из головних азіатских бестселлерів останніх двох років— книги Asian Godfathers, автора книг по Китаю і Азии, колишнього директора консалтингового агентства Dragonomics, колишній головний редактор China Economic Review.

[r0mn.livejournal.com]

можливо треба його книжку почитати (знайшов його блоґ), але, читаючи про с/г Японії з її урядовою програмою встановлення ціни на рис, то мені це абсолютно не імпонує. про що і самі японці пізніше зрозуміли.
знайшов трохи по Тайвань, але те, що вони робили є якраз з метою перетворити Тайвань з с/г країни в індустріальну/чи різногалузеву. відповідно частка с/г в ВВП постійно зменшується (->1.9%!), а не-с/г індустрії зрозстають. що і є дуже добре.
звичайно, це пройшло через реформування с/г, але ж не з метою зробити його основним для країни. http://www.gio.gov.tw/info/taiwan-story/agriculture/eframe/frame2.htm

[dniprovska.livejournal.com]

Ви трохи плутаєте поняття основний і єдиний. Частка с/г продукції у ВВП не є єдиним показником його важливості для економіки, не треба на цьому показнику зациклюватися. Новітні ек. теорії - річ хороша, але не варто забувати і про здоровий глузд. Коли ви будуєте 9-ти поверховий будинок, то частка площі фундаменту відносно до частки площі поверхів поступово зменшується, по мірі того, як збільшується кількість поверхів. Але якщо ви не заклали міцний фундамент, будинок упаде.

Дискусія почалася з того, що я зазначила: у СРСР на відміну від Японії, Німеччини, США та ін. індустріалізація здійснювалася за рахунок грабунку с\г, тому рад. економіка перетворилась на колос на глиняних ногах і врешті-решт завалилася.

Попробуйте подивитися статтю на expert.ru/expert/2010/.../zemelnaya_reform...

[kerbasi.livejournal.com]

В таких формулюваннях я з Вами згідний. Ваш же початковий коментар витриманий в зовсім іншій тональності і слововжитку. Від нього сам собою напрошується наступний крок: втілити в Україні полпотівську програму, тобто залишити лише 29% населення (сільські жителі), решту - забити до смерті мотиками, щоб не витрачати набої, і щасливо жити силим високодуховним селом при натуральному господарстві.

[dniprovska.livejournal.com]

Ви, певно, невірно зрозуміли початковий комент (Кожен судить по собі:)

Я ніколи не ратувала за натуральне господарство, але у СРСР, який хвалився своїми індустріальними здобутками, сільське господарство будо де-факто натуральним. Селяни жили зі своїх городів, тожі як фермери у цивілізованих країнах купували прод. харчування, бо мали спеціалізовані господарства. А сади-огороди-дачі, за які так ратує нині вихідець із промзони Азаров?

Здирницька промисловість, нагромаджена форсованими темпами відкидає нас у натуральне господарство.

[kerbasi.livejournal.com]

Також погоджуюся. Ба більше, якби Ви були читачем цього щоденнику з самого початку, Ви б багато знаходили антинатуралгосподарського пафосу, власне аргументації, що нас до нього вікидали і відкидають аномальні економічні моделі, що існували на наших теренах принаймні протягом минулого сторіччя.

І стосовно промисловості погоджуюся, тільки з одним зауваженням: Ви маєте рацію відносно промисловості з малою доданою вартістю, промисловість з великою доданою вартістю не є здирницькою, навіть якщо її побудували за совка. За совка вона могла бути збитковою, але її можна було використовувати на користь всьому суспільству тепер. Насправді ж правлячий клас фактично знищив другу, і сконцентрував зусилля на підтримці першої за наш спільний кошт.

PS:

(Кожен судить по собі:)

Навіщо цей додаток? Ну, я, припустимо, humiliation proof, але якщо Ви так з усіма спілкуєтеся, то багатьох потенційних однодумців повідлякуєте.

humiliation proof

[dniprovska.livejournal.com]

Ні, не з усіма я так спілкуюся. Просто Ви зробили якийсь дикий висновок із моєї тези щодо грабіжницького характеру укр. індустрії, що до речі, є доведеним і обгрунтованим у екон. та історичних публікаціях.

Якщо пром. гіганти розорюють ек-ку, то їх треба модернізувати, а не побивати мотиками тих, хто на них працює.

Я гуманніша за адептів індустріалізації, які ладні були переморити голодом мільони селян, щоб скоріше забабахати важку індустрію, наробити побільше зброї та завоювати і колективізувати увесь світ.

[r0mn.livejournal.com]

зараз б ще і про ссср пописати та експерт ру почитати...
;>

[dniprovska.livejournal.com]

What does it mean?