Тепер і я лавреат

[kerbasi]

Дорогою на роботу зайшов сьогодні до поштового відділення перевірити свою скриньки, а там на мене чекала посилочка від шановної bapbapa_serafym   зі спеціальним призом  за написання до спільноти lvivska_kava
дописів "Нельвівська кава" (у моєму щоденнику - "Кавове").  

Посилочка містила десяток пакуночків з "Кавою зі Львову" та файні ручки з фірмовим логотипом "Кава зі Львова". Довго йшла до мене, але нарешті дісталася. Щоправда, судячи з кількості "Українських тижнів" у скринці, я вже п'ять тижнів скриньку не перевіряв... А здавалося, що лише пару тижнів... Час ресурс швидкоплинний.

Коли починав писати на кавову тему було планів щонайменш на десяток дописів, але, як часто зі мною трапляється, щось не визріли. Може, тепер під впливом чарівних ароматів "Кави зі Львову" нарешті достигнуть.

Отже, робочий тиждень для мене в офісі почався з горнятка запашною львівською кави.

Особливо приємно, що це перша відзнака за мої дописи у ЖЖ та, взагалі, за будь-які дописи. Дуже-дуже приємно! Дякую, Барбаро!

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

перші думки: продовження австрійських традицій у той час, як подібні традиції на "малоросійських теренах" були перервані (див. нижче відповідь vjn), також концентрація інтелігенції вища за середнє обласне місто, сильніша за інші міста (крім хіба що Донецька та Одеси) місцева ідентифікація, яка співпала в тому числі і з кавовою культурою.

А, взагаді, дійсно цікаво, чому.

[kachka-dyvachka.livejournal.com]

в мене була думка примітивніша. через те, що Львів знаходиться практично "в ямі", то тут підвищена концентрація гіпотоніків, до того ж погода (переважно похмура і дощова) сприяє загальній сонливості.

[kerbasi.livejournal.com]

У Миколаєві (обласному) за мого дитинства та юності також погода була "лондонська" 7-8 місяців на рік, і мені здавалося, що наше місто то місто блідих, млявих жінок, які повзають вулицями та коридорами, не прокидаючись, а тепло на обігрів своїх тіл беруть з розігрітих горняток.

У нас в принципі кава не продавалася. Коли я був зовсім малий, я ще пам*ятаю, очі мої були на рівні вітрин, там пакунки з зернами кави. А року з 1978 і аж до кінця СРСР - тільки коробочки з "ячмінним" та "цикорієвим". Каву "діставали", хто мав блат, з порту. Інші - з відряджень. Може, хтось і з кав*ярень тягнув, але їх, щоб не дитячі з морозивом, і не разом з баром-розливайкою, було, здається, лише дві на півмільйонне місто.