Совітська кава
Friday, 18 May 2012 12:29 pmМШФ
aniol7 нагадала про «кофє по-совєцкі» у меню мережі кав’ярень «Кофеїн».
http://aniol7.livejournal.com/6962.html
От скільки я себе пам’ятаю, ніколи за світської влади ніхто у моєму оточенні таку каву не пив і в принципі не міг пити, бо «згущенка» просто ніколи не продавалася у Миколаєві (тому, що біля Одеси, а не у тому, що біля Львову). Не допомогло навіть введення в експлуатацію десь на межі 70-х та 80-х заводу з виробництва цього делікатесу десь в Миколаївській області. От не продавали, і все. Щоправда давали у «пайках» з нагоди свят. Мої батьки відкладали їх одразу ж «до чорного дня». Таким чином на момент розпаду СРСР і появи цієї «згущенки» у продажу – хоч залийся – в нас накопичилося десь 3-4 баночки.
Згущенку я вперше скуштував в армії у кухонному наряді. За місцевої традицією у нашому віддаленому гарнізоні хліборіз «нагороджував» кухонний наряд кожному по баночці згущенки, які ми одразу ж цілком випивали через дві дірочки пробиті на кришці. Там, у війську нам і давали на сніданок «каву», тобто кавовий напій з ячменю або цикорію з великою кількістю згущенки. Інколи замість згущенки постачальники привозили таку ж баночку але вже з готовим кавовим напоєм зі згущеним молоком. В принципі, подібні продукти можна знайти в супермаркетах і зараз, для ностальгуючих їх все ще виробляють.
Для повноти занурення в атмосферу колишнього СРСР «Кофеїну» слід додати до споживання «совітської кави» такий ритуал. Замість офіціанта напій приносить кремезний чоловік, який дає замовнику добрячого стусана, а потім з великодушною посмішкою ставить на стіл банку кавового напою зі згущенкою та з кавказьким акцентом промовляє: «Дєржі, чмошнік, старий – добрий».
PS: добре пам'ятаю згадану МШФ процедуру розтертя розчинної кави з циукром у малій кількості води по стінках горнятка. От же ж чого тільки не вигадували тоді, тільки б від тодішнього убозтва бодай на хвилинку відволіктися!
http://aniol7.livejournal.com/6962.html
От скільки я себе пам’ятаю, ніколи за світської влади ніхто у моєму оточенні таку каву не пив і в принципі не міг пити, бо «згущенка» просто ніколи не продавалася у Миколаєві (тому, що біля Одеси, а не у тому, що біля Львову). Не допомогло навіть введення в експлуатацію десь на межі 70-х та 80-х заводу з виробництва цього делікатесу десь в Миколаївській області. От не продавали, і все. Щоправда давали у «пайках» з нагоди свят. Мої батьки відкладали їх одразу ж «до чорного дня». Таким чином на момент розпаду СРСР і появи цієї «згущенки» у продажу – хоч залийся – в нас накопичилося десь 3-4 баночки.
Згущенку я вперше скуштував в армії у кухонному наряді. За місцевої традицією у нашому віддаленому гарнізоні хліборіз «нагороджував» кухонний наряд кожному по баночці згущенки, які ми одразу ж цілком випивали через дві дірочки пробиті на кришці. Там, у війську нам і давали на сніданок «каву», тобто кавовий напій з ячменю або цикорію з великою кількістю згущенки. Інколи замість згущенки постачальники привозили таку ж баночку але вже з готовим кавовим напоєм зі згущеним молоком. В принципі, подібні продукти можна знайти в супермаркетах і зараз, для ностальгуючих їх все ще виробляють.
Для повноти занурення в атмосферу колишнього СРСР «Кофеїну» слід додати до споживання «совітської кави» такий ритуал. Замість офіціанта напій приносить кремезний чоловік, який дає замовнику добрячого стусана, а потім з великодушною посмішкою ставить на стіл банку кавового напою зі згущенкою та з кавказьким акцентом промовляє: «Дєржі, чмошнік, старий – добрий».
PS: добре пам'ятаю згадану МШФ процедуру розтертя розчинної кави з циукром у малій кількості води по стінках горнятка. От же ж чого тільки не вигадували тоді, тільки б від тодішнього убозтва бодай на хвилинку відволіктися!
Полюби ката свого...
Date: Sunday, 20 May 2012 07:21 pm (UTC)Мій батько каже, що зараз він живе як ніколи щасливо. Ти пам'ятаєш що "прівлєкалі за тунєядство" тих хто не "працював"? (хоча багата кількість тільки відсиджувалась на роботі). Що його батьки-діди (як раз при совку) жили набагаааато гірше. Голод, який від пережив у дитинстві (досі їсть дуже швидко і не може зупинитись, думаю, невроз дитинства). Не маємо права насміхатися над жертвами зараз.
Я не знаю, з ким ти б'єшся у моєму лиці. Я ж ясно написала: вважаю совок минулий і нео гидотою отруйною шкідливою і огидною.
Re: Полюби ката свого...
Date: Sunday, 20 May 2012 07:53 pm (UTC)