Совки - "діти різного віку"

[kerbasi]

Навіяне дискусіями з приводу некоректних висловлювань українських відомих майстрів слова.

Совок – совковість. На мою думку, в інтернетних дискусіях ці поняття використовуються надмірно розширено. Я б обмежив «совковість» психологічними травмами, які завдавала людям совітська система. Хіба що додати хибні життєві стратегії та підходи до справ та праці, які були прищеплені людям за тодішньої аномальної системи, а тепер заважають людям пристосуватися до сучасності. Не більше. Багато людей отримали травми, але це не означає, що вони мусять їх нести як прапор, а за певних обставин – як індульгенцію. Так само і стосовно життєвих стратегій та звичок: за двадцять з гачком років можна напрацювати собі інші. Совковість – не тавро, совковості людина, здатна до самоаналізу та самовдосконалення може позбутися.

Окремі риси «совковості» можна знайти в людей з інших суспільств, які не мали ніколи ніякого стосунку до СРСР. Часто кажуть, що слово «хамство» немає перекладу на англійську мову. Насправді, має – rudeness. І воно, це іноземне хамство, розповзається тоді, коли починається кризу, у компанії або у суспільстві, коли послаблюють запобіжні механізми у вигляді суспільної нетерпимості до цього явища, виконання корпоративних політик та державних законів, тобто коли клієнту, корпоративному функціонеру та поліціянту стає не того, щоб займатися хамом. У нас така ситуація перманентна, тому й хамство здається вічним та невідворотно успадкованим або притаманним тільки пост-совітським народам. Так само і різні прояви мізогінії або національної пихи, часом навіть расизму в багатьох письменників. Такі вислови бувають і на «толерантному» Заході, але там людина, яка їх собі дозволяє, мусить миритися зі своїм маргінальним станом. Наші «совісті нації» верзуть дурниці не тему, що вони якісь особливі , суто локальні «совки», а тому що суспільство надто толерантне до таких проявів, тому «совість нації» нічим не ризикує, скоріш навпаки. І хто тут толерантний?

Насправді «совковість» характеризується інфантилізмом дорослих людей, які ніколи не знали свободи прийняття рішень, у тому числі й рішень відносно себе. Про це дуже давно написав есей російсько-французький письменник Дмітрій Савіцький:
http://dsavicky.narod.ru/texts/forcible.htm

От цим поняття «совковості», на мою думку, варто й обмежити. І в будь-якому разі, совковість може бути поясненням, але тільки поясненням і не більше, аж ніяк не виправданням.

Comments

[totaltelecom.livejournal.com]

Часто густо це поняття використовують як ярлик, стігму, аби уникнути змістовної розмови. Сказав - "совок", "совки" - і ніби все стало зрозуміло. Так само, як "хохли", "жиди", "чорнопикі", "комуняки", "донецькі" etc. "Oh, thouse Russians..." (с)

А от Пєлєвін визначає зміст цього слова у такий спосіб: "Совок - вовсе не советский или постсоветский феномен. Это попросту человек который не принимает борьбу за деньги или социальный статус как цель жизни"

http://pelevin.nov.ru/rass/pe-jon/1.html

[larry-bc.livejournal.com]

Дякую.

[kerbasi.livejournal.com]

Пелевин робить спробу ошляхетнити явище, але від цього віддає, нмд, типово російсько-інтелігентським "возвєдєнієм нужди в добродєтєль".

суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

власне, так, це головне=
звідси необхідність емансипації суспільства в бік нетолерування ним дефолтно нетолерованих в нормальному суспільстві явищ=
я би ще уточнив - що не все суспільство, а його переважна (?) більшість, тому що частина супільства (хай і менша)все ж реагує адекватно, питання в тому - як збільшити цю частину від меншості до хоча б відносної більшості, від пасивного сплячого "совкізму" до активного його нетолерування=
відповідь очевидна, мені здається, все починається з батьків і школи, ну і, звичайно, має бути якісна державна політика

[vitaly68.livejournal.com]

Я не магу ўлезьці некуды без чаргі. Не магу — і ўсё тут, хоць што хочаш рабі. Ці перашкаджае мне гэта прыстасавацца да сучаснасьці? Безумоўна, перашкаджае. Адкуль у мяне гэтая хіба? А ўсё адтуль, з савецкага дзяцінства з дурным саўковым выхаваньнем.

[kerbasi.livejournal.com]

Невже не лізти без черги - це чеснота виключно з совітського виховання?

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[kerbasi.livejournal.com]

На школу та державу надій небагато. Родина? Залежить від того, яка родина. Наразі лишається тільки сподіватися, шо ті, хто не такі як всі, будуть висловлювати й свої інакшу думку. Чим більше нас, тим менше їх.

[kerbasi.livejournal.com]

Прошу!

[vitaly68.livejournal.com]

Ну, ня ведаю. Іншага выхаваньня ў мяне неяк не было)))

[kerbasi.livejournal.com]

Ну, в моє совітське виховання входила книга Всеволодла Овчіннікова "Корені Дуба" (1979), де він ділився своїми враженнями від проживання в Англії в якості совкора. Він поведінці англійців у черзі (на відміну від поведінки "сов") присвячує чимало рядків. Власне з цієї книги, а не з совітського виховання, я навчився ще, наприклад, вибачатися не тільки, якщо я когось штовхну у транспорті чи на вулиці, а й коли мене штовхають.

А от Пєлєвін...

[chita-i.livejournal.com]

Ці люди були не матеріальними матераіалістами не з власного вибору та від привитих історично "цінностей". Тим більше, тому що гроші є загальнолюдським еквівалентом ресурсів, за які шиши житимуть ці "ідеальні" люди? Грабуватимуть (чи крастимуть чи "коситимуть") у (за рахунок) інших (бо працювати - то признавати цінність оплати) та пропиватимуть все вщент на знак презирства до багатства, щоб, як зголодніють, знов йти грабувати тих хто працює? Дуже бандитська національна (русская) філософія я вам скажу. Історично склалася, але від того не менш відвратна.

Чому я так говорю, бо "нє цель жизні" означає шукати пожерти як ходиш голодним. Решту часу не витрачати на те, щоб задумуватись, що жертимеш як зголоднієш. А вільний час, мабуть, витрачати на грабіж, крадіжку, пригноблення інших, або "вознєсеніє"-пияцтво.

Та й логіка "залізна" "Совок - вовсе не советский или постсоветский феномен" тіпо сальйомся в екстазє с бєлимі хіппі, які розвалили ліцемірство експлуататорського суспільства, але так і не почали працювати самі.

[chita-i.livejournal.com]

Твої дописи завжди спонукають мене подумати, тому я, мабуть, так часто тебе і коментую. Все. Виправдалась таки. )) Тепер по темі.

Я повністю з тобою згодна, що совок – то певний різновид інфантилізму у дорослих людей. Я б додала що той інфантилізм спровокований систематичною покарою (не тільки державою, а й "рівними", бо вони "запрограмовані" не відходити від канону, та сміливо виправлять-засудять чють шо "тєбе больше всєх нада, да?") за проявлення власної ініціативи у думанні, дії, поведінці, вигляді, бо все визначається стандартизовано ззовні, у обмін на можливість отримувати мінімальні життєві блага без витрати на те зайвого власного труду, нібито «на шару». Тому що справжній каторжний труд оплачувався копійками, та самопожертва представлялася, з одного боку, як «священньій долг» (так само релігійними словами), або бачився як само собою зрозуміле та не варте щоб зупинитися та аналізувати. Крім того, труд той був розділений між «кастами» (якщо нібито не було класів) дуже нерівномірно, тому у деяких, не причасних до каторги особисто, і складалося враження «раю великих строєк», саме ті зараз так плачуть по совку та його поверненню та складають міфи про «золоті часи», а зовсім не ті, хто на його проектах витратив здоров’я час та життя. Можеш зі мною не погоджуватися та сердитися, але я вважаю таку схему похідною від військової російської культури, де вищий пілотаж та стремління водити рукою над новими рабами, самим нічого не роблячи. «Вот благодатная зємля, воткні палку, а она расцвєтет!», тобто копатися у землі та виривати бур’яни чи виколупувати каміння - то не царська справа. Бо хто горбатився в совку – то були або «мужикі і бабі», нижчий екстракт «нації-гегемону» (їм навіть патякати дозволялось, тому зараз вони краще вміють не ховатися за чужі спини, як українські недобиті «прості», вони більш "емансиповані"), або інші більш приручені історично нації, як то білоруси та українці, бо азіати були ще не «об’їджені», їхній інфантилізм виходив з релігії та активного несприйняття рос.культури, тому і вішали «бублік» «білетів» на шию командировочним з далекої їм ментально совковії.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Щоб виховати дітей, треба виховати дорослих які їх виховують. Дітей мольдувати легше, але дорослих ефективніше. Поки не буде "переосмислення" у зрілих людей, розуміння етапів розвитку та визначення етапу на якому вони залишились (чи їхній суміші), неможливо виховати ніяких дітей. А загарбницьку державу (у противагу національній, чи ідеальній мультікультурній, якої поки не існує в природі, через примативне виховання більшості людства), перевиховати неможливо, тільки знищити та повернути інфраструктуру що може діяти зовсім у інше русло.

[chita-i.livejournal.com]

Вах, ще трошки перчику. До багатьох то "прозріння" приходить тільки в армії що є, по русскому абьічаю, єдиним достойним чоловічим ремеслом. Решта, у тому числі жінки, (прівєт, русская мізогінія, якою зараз новітньо у "креативі" розхиблюють під економічною п'ятою хохлів традиціно за допомогою церкви), мусять горбатитись на тих 10 відсотків, чи скільки там, здорових бугаїв "а вдруг вайна а мьі усталі?".

Re: А от Пєлєвін...

[totaltelecom.livejournal.com]

"Синоьоглазка (сама до себе): Ето піздєц!..." (с)

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

безумовно потрібно дорослих
емансипованих, щоб могли навчити дітей не мурки а хоча б silent night
а тут впираємось в якісну політику

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Ще один англофіл! (вибачаюсь за нечемні вигуки). А чому silent night а не щедрика?

Re: А от Пєлєвін...

[chita-i.livejournal.com]

А змістовніше?

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

silent night просто до слова прийшлося - вона, до речі, здається німецька за походженням (і свого навчайтеся...)
а англофільство то вже не така й велика біда, як на мене)

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Та взагалі, інші культури - то дуже корисна справа, як на мене. Я, правда, проти того, щоб вибирали тільки імперські культури домінантних народів, як то прийнято у русскіх, наприклад (от вже отримаю, мабуть, від Кербасі по голові, коли він візьме з десяток спокійних вдохів-видохів і возразіт проти злиття русской культури і совку, бо нікому не приємно коли лають рідну батьківську культуру, хоч русскіє то роблять з ідеологічних постулатів іншим культурам, але то не рахується для багатьох, бо "натурально"-природно, як дихати). Я вважаю що у бідніших культур є також чому повчитися, хоч у них справи пішли не так добре, як хотілося б. Але люди тільки копіюють "success stories", що зрозуміло.

Але біда у українців пост-совків, що вони, услід за русскімі, у душі вважають себе недокультурними (я не кажу, що без приводу). Гарний тому приклад вчорашній пост у історичній комуні (http://foto-history.livejournal.com/2462696.html), коли вдягнуті (зашибісь, у кросовки в часи совку!) та модньо (з відривом десь на 30 років) зачісані ленінградці сприймаються зовсім дарма принижено у порівнянні з якимись франзузськими "скуластенькими" тичками у шубах серед демісезону. От комплекс у людей!

[kerbasi.livejournal.com]

На мілітаризм ще треба десь заробити. Власне росвяни заробляють на природних ресурсах. Тому я б казав, що витоки російської ментальності, імперіалізму, суспільного устрою тощо у ресурсному проклятті, а не у мілітаризмі, бо мілітаризм є похідним від ресурсного прокляття.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо ти вже так наполягаєш на понятті про батьківську культуру, то вона в мене тожі скоріш совітська, а не російська. В моєму дитинстві не було ані російських казок, а ані пісень. Та й взагалі слова "Росія" та "русскій" не часто вживалися. Власне тому я й виріс космополітичним і з вкрай підозрілим ставленням до села.
Моя мама в Росії народилася, але прожила там аж один рік з гачком свого життя. Смішно казати, що за цей час сформувалася її русскість.

і зняти джинси - надіти шаровари

[kerbasi.livejournal.com]

А ти спробуй скласти список українських пісень, які можна співати з дітьми, щоб з виховальним ефектом. Це всі так кажуть, що давайте своє, рідне. А як скласти репертуар, то хіба що на дві години радіоефіру виходить.
Та й взагалі українська культура у прийнятному для сучасної міської людини варіанті практично тільки починає формуватися, але настільки повільно і зігзагами, що Україна за даних умов стільки не протримається.

Re: і зняти джинси - надіти шаровари

[nekrashevych.livejournal.com]

У мене син пізно почав говорити, але до того почав співати. Оскільки він ходить в американський садочок, то і мелодії мугикає англійські, і дуже їх любить слухати. Я хотів знайти йому (наприклад на ютюбі) якісь українські дитячі мелодії, і абсолютно нічого путнього (крім може скрипкового "щедрика", і то скоріше як мультик, а не як пісня для наспівування дитині) не знайшов. От, наприклад, я з дитинства знаю пісню про Лисичку-Сестричку. Ніде в зрозумілому для дитині вигляді я її знайти не міг.

Re: і зняти джинси - надіти шаровари

[kerbasi.livejournal.com]

Невдовзі на шкільних базарах, а потім і на шкільних лінійках заграють "дівчьонка Наташка тєпєрь пєрвоклашка" та й інші подібні пісні. Це, звісно, недобре, що так з дитинство російське та ще й совкове. Але спробуйте замінити! 22 роки незалежності, 26 років з перебудови не вистачило.