Совки - "діти різного віку"

[kerbasi]

Навіяне дискусіями з приводу некоректних висловлювань українських відомих майстрів слова.

Совок – совковість. На мою думку, в інтернетних дискусіях ці поняття використовуються надмірно розширено. Я б обмежив «совковість» психологічними травмами, які завдавала людям совітська система. Хіба що додати хибні життєві стратегії та підходи до справ та праці, які були прищеплені людям за тодішньої аномальної системи, а тепер заважають людям пристосуватися до сучасності. Не більше. Багато людей отримали травми, але це не означає, що вони мусять їх нести як прапор, а за певних обставин – як індульгенцію. Так само і стосовно життєвих стратегій та звичок: за двадцять з гачком років можна напрацювати собі інші. Совковість – не тавро, совковості людина, здатна до самоаналізу та самовдосконалення може позбутися.

Окремі риси «совковості» можна знайти в людей з інших суспільств, які не мали ніколи ніякого стосунку до СРСР. Часто кажуть, що слово «хамство» немає перекладу на англійську мову. Насправді, має – rudeness. І воно, це іноземне хамство, розповзається тоді, коли починається кризу, у компанії або у суспільстві, коли послаблюють запобіжні механізми у вигляді суспільної нетерпимості до цього явища, виконання корпоративних політик та державних законів, тобто коли клієнту, корпоративному функціонеру та поліціянту стає не того, щоб займатися хамом. У нас така ситуація перманентна, тому й хамство здається вічним та невідворотно успадкованим або притаманним тільки пост-совітським народам. Так само і різні прояви мізогінії або національної пихи, часом навіть расизму в багатьох письменників. Такі вислови бувають і на «толерантному» Заході, але там людина, яка їх собі дозволяє, мусить миритися зі своїм маргінальним станом. Наші «совісті нації» верзуть дурниці не тему, що вони якісь особливі , суто локальні «совки», а тому що суспільство надто толерантне до таких проявів, тому «совість нації» нічим не ризикує, скоріш навпаки. І хто тут толерантний?

Насправді «совковість» характеризується інфантилізмом дорослих людей, які ніколи не знали свободи прийняття рішень, у тому числі й рішень відносно себе. Про це дуже давно написав есей російсько-французький письменник Дмітрій Савіцький:
http://dsavicky.narod.ru/texts/forcible.htm

От цим поняття «совковості», на мою думку, варто й обмежити. І в будь-якому разі, совковість може бути поясненням, але тільки поясненням і не більше, аж ніяк не виправданням.

Comments

суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

власне, так, це головне=
звідси необхідність емансипації суспільства в бік нетолерування ним дефолтно нетолерованих в нормальному суспільстві явищ=
я би ще уточнив - що не все суспільство, а його переважна (?) більшість, тому що частина супільства (хай і менша)все ж реагує адекватно, питання в тому - як збільшити цю частину від меншості до хоча б відносної більшості, від пасивного сплячого "совкізму" до активного його нетолерування=
відповідь очевидна, мені здається, все починається з батьків і школи, ну і, звичайно, має бути якісна державна політика

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[kerbasi.livejournal.com]

На школу та державу надій небагато. Родина? Залежить від того, яка родина. Наразі лишається тільки сподіватися, шо ті, хто не такі як всі, будуть висловлювати й свої інакшу думку. Чим більше нас, тим менше їх.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Щоб виховати дітей, треба виховати дорослих які їх виховують. Дітей мольдувати легше, але дорослих ефективніше. Поки не буде "переосмислення" у зрілих людей, розуміння етапів розвитку та визначення етапу на якому вони залишились (чи їхній суміші), неможливо виховати ніяких дітей. А загарбницьку державу (у противагу національній, чи ідеальній мультікультурній, якої поки не існує в природі, через примативне виховання більшості людства), перевиховати неможливо, тільки знищити та повернути інфраструктуру що може діяти зовсім у інше русло.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

безумовно потрібно дорослих
емансипованих, щоб могли навчити дітей не мурки а хоча б silent night
а тут впираємось в якісну політику

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Ще один англофіл! (вибачаюсь за нечемні вигуки). А чому silent night а не щедрика?

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

silent night просто до слова прийшлося - вона, до речі, здається німецька за походженням (і свого навчайтеся...)
а англофільство то вже не така й велика біда, як на мене)

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Та взагалі, інші культури - то дуже корисна справа, як на мене. Я, правда, проти того, щоб вибирали тільки імперські культури домінантних народів, як то прийнято у русскіх, наприклад (от вже отримаю, мабуть, від Кербасі по голові, коли він візьме з десяток спокійних вдохів-видохів і возразіт проти злиття русской культури і совку, бо нікому не приємно коли лають рідну батьківську культуру, хоч русскіє то роблять з ідеологічних постулатів іншим культурам, але то не рахується для багатьох, бо "натурально"-природно, як дихати). Я вважаю що у бідніших культур є також чому повчитися, хоч у них справи пішли не так добре, як хотілося б. Але люди тільки копіюють "success stories", що зрозуміло.

Але біда у українців пост-совків, що вони, услід за русскімі, у душі вважають себе недокультурними (я не кажу, що без приводу). Гарний тому приклад вчорашній пост у історичній комуні (http://foto-history.livejournal.com/2462696.html), коли вдягнуті (зашибісь, у кросовки в часи совку!) та модньо (з відривом десь на 30 років) зачісані ленінградці сприймаються зовсім дарма принижено у порівнянні з якимись франзузськими "скуластенькими" тичками у шубах серед демісезону. От комплекс у людей!

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо ти вже так наполягаєш на понятті про батьківську культуру, то вона в мене тожі скоріш совітська, а не російська. В моєму дитинстві не було ані російських казок, а ані пісень. Та й взагалі слова "Росія" та "русскій" не часто вживалися. Власне тому я й виріс космополітичним і з вкрай підозрілим ставленням до села.
Моя мама в Росії народилася, але прожила там аж один рік з гачком свого життя. Смішно казати, що за цей час сформувалася її русскість.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

А ти помічав що багато росіян вважають себе інтернаціоналістами, космополітами, тощо? Вважаю, що в тебе була якась "погранічна" культура. У твоєї ж мами були батьки? Вони напевно їй встигли привити свої цінності. Я, наприклад, точно знаю що схожа на обидвох своїх дідів, які ніколи у житті не зустрічались. А я от на обох схожа багатопланово від характеру та здібностей до зовнішності здоров'я та полгляду. )

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[kerbasi.livejournal.com]

бабуся народилася у родині, яка була урбанізована ще до революції, і підхопила революційний дух. В голодні роки вони переїхали до села предків, щоб вижити, але не інтегрувалися. Про діда я майже нічого не знаю, він був військовим, мама коли була малою частіше бачила його водіїв, ніж його. Від русскості у нас в родині була лише справжня чиста російська мова, більше нічого.
В Росії значно більше людей, ніж в Україні міські жителі. Звісно, вони космополітичні. І це добре. Бо інакше б Росія вже давно мала б режим типу іранських аятол, тільки, замішаний на гібриді православ'я з комунізмом. А так все ще можна співати "Стіну" в автозаку і вийти з нього не через 25 років.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Я вважаю космополітизм хоча й штучною, але не шкідливою ідеологією, завжди коли під нею не ховається компроміс індівидума між привитою батьками культурою та невідповідністю досвіду власного життя через те, що народився та виріс на зовсім іншому національному грунті. Тоді я бачу таке як сидіння на двох стільцях, але прикрашено іншими, по совєцькій традиції, пристосованими красивими іноземними запозиченими ідеями та досвідами. Тому що виховано не може людина повністю прийняти того, з чого живиться як своє і від того можуть вийти або збагатшення культури у якій живе або, що мені видається найчастіше, людина впаде у неприйняття з агресією до рідного по народженню середовищу та космополіт перетвориться ще на того фашиста.) Можливі і зворотні трансформації, залежності від того, чого хоче психіка.

У русскіх той інтернаціоналізм та космополітизм мені бачиться як внутрішнє бажання, як ти кажеш "возвєсті нужду в добродєтєль". Не будуть же вони самі себе вважати загарбниками, тоді б вони не були "хорошими" у своїх очах. Тому вони собі видумують ті "легалізучі" виправдання. Ну тіпа "міротворці".

Русскіє то сильна розумна нація, я себе не обманюю і поважаю ту націю, най навіть без вголос визнаної взаємності. Я бачу її величезні хиби, пиху, але також бачу її талант та силу життя. Так що я не звіряче нападаю і нема в мене сліпого кидання на "ворога".

привита батьками культура

[kerbasi.livejournal.com]

Перед очима стоїть картинка: стара баба дає онуку оберіг, опалений пожежою Києва після взяття ханом Батиєм, який їй дістався він її мами, а той - від бабки, і так далі аж до стародавності. Дід почухав потилицю і поліз до таємного льоху по стародавню шаблю з дивовижними візерунками і незрозумілими письменами. А окук дивиться у далечінь бачить свої майбутні перемоги, і крізь товщу століть проступають обриси майбутньої щасливої України.

Але ж ми, Чіто, життя живемо, а не кино знімаємо. Якось інакше свідомість формується у сучасному світі.

Re: привита батьками культура

[chita-i.livejournal.com]

Та вже вибачай за "кіношні ефекти" (то в тебе перед очима стоїть, я такого не казала), але тільки хочу сказати, що треба вийти з звичного середовища (ну там поїхать край очі, як я) і прожити десь пів життя щоб зрозуміти, що забрав з собою набагато більше ніж підозрював в тебе є. Також звучить непростимо пафосно, але що я можу робити. ) Без контрасту того не видно.

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[spitfire38.livejournal.com]

згоден повністю
але тут є, крім іншого, дошкульне питання ринку і вправного маркетингу=
погодьтеся, нема нічого безглуздішого з точки зору архетипічної французької культури, ніж забігаловка макдональдс на Avenue des Champs-Élysées у самому серці парижа!
крім гарно робити (інколи і в нас воно виходить, хоча рідко - той самий щедрик якраз приклад success story), требі вміти й гарно продати, а тут англосакси мають непогані досвід і вправність

Re: суспільство надто толерантне до таких проявів

[chita-i.livejournal.com]

Я ненавиджу маркетингу, але, правди нема де діти, "месидж" у тих укр.піснях що просто ховайся в жито. Ритм є, а слова просто другорядні. Я цю тему колись спромагалась розвити (http://chita-i.livejournal.com/57180.html) у відриві від конкретної культури, але не знайшла співрозмовників. Бідні ті українські дітки, як зохавають "месидж". Та й не знаємо ми успадкованого. Дуже хитро заховав від нас совок нашу власну культуру і придушив у найсильніших місцях та амплітудах, або видав за русскоє. Так і англійці. Мали свої таланти, але геометрично перебільшили за чужий рахунок і стали супернацією, як бувають інші по черзі у історії людства.

геометрично перебільшили

[spitfire38.livejournal.com]

як заклеймьонний позором англофіл, вступлюся трохи за скривджену націю=
так, як будь-яка імперська нація, вони всотали дуже багато від колоній та домініонів, у т.ч. в галузі культури, але, погодьтеся, не так багато перебільшили "за чужий рахунок" у порівнянні з нашою рідною сухопутною імперією=
і потім - вони багато взяли, але не менше, а може й більше "дали" світу
тільки французи можуть тут з ними конкурувати, як на мене

Re: геометрично перебільшили

[chita-i.livejournal.com]

Так, "заклеймьонний позором англофіл", ви повінстю маєте рацію!

Також вважаю, що французи, коли йдеться про поневолені народи, в рази скупіші за британців у "віддачі", НМД. А щодо порівняння з рос.імперією, затрудняюсь сказати, бо кожному більше болить своє, може тому так здається.

Але прошу: не спиймайте мої різкості близько до серця! То я погано вихована і в мене проривається часами!

Також хочу зауважити, що "поділилися" ті культури не від облагороженої у імперському дискурсі "цивілізаційності", а тому що хотіли відтворити у мініатюрі, зовсім у іншому контексті, той лад, який працював у них дома. То не від широти душі, то від бажання стандартизувати домініони. Кому пішло на пользу, enjoy!, як кажуть грінгос, кому як кістка посеред горла та не вписалося в місцеві відпрацьовані методи ведіння життя, ну що ж, "дикі" були "тваринки". Тому я не захоплююся їхнім "благородством".

Re: геометрично перебільшили

[spitfire38.livejournal.com]

повністю і цілком благородних тепер нема, а якщо були, то давно і напівлегендарно=
є тільки більш і менш благородні (цинічні), і тут я відношу бритів до кращої частини)

Re: геометрично перебільшили

[chita-i.livejournal.com]

Але імперська ідеологія саме це й робить. І багато хто вірить, з середини й зовні. Ви в це вірите, я бачу. У британців дуже переконлива та врівноважена та розумна пропаганда. Тому що всім хочеться приєднатися до чогось, чим можна пишатись.

чим можна пишатись

[spitfire38.livejournal.com]

наприклад, Великою Перемогою у ВВВ

Re: чим можна пишатись

[chita-i.livejournal.com]

for example :->

і зняти джинси - надіти шаровари

[kerbasi.livejournal.com]

А ти спробуй скласти список українських пісень, які можна співати з дітьми, щоб з виховальним ефектом. Це всі так кажуть, що давайте своє, рідне. А як скласти репертуар, то хіба що на дві години радіоефіру виходить.
Та й взагалі українська культура у прийнятному для сучасної міської людини варіанті практично тільки починає формуватися, але настільки повільно і зігзагами, що Україна за даних умов стільки не протримається.

Re: і зняти джинси - надіти шаровари

[nekrashevych.livejournal.com]

У мене син пізно почав говорити, але до того почав співати. Оскільки він ходить в американський садочок, то і мелодії мугикає англійські, і дуже їх любить слухати. Я хотів знайти йому (наприклад на ютюбі) якісь українські дитячі мелодії, і абсолютно нічого путнього (крім може скрипкового "щедрика", і то скоріше як мультик, а не як пісня для наспівування дитині) не знайшов. От, наприклад, я з дитинства знаю пісню про Лисичку-Сестричку. Ніде в зрозумілому для дитині вигляді я її знайти не міг.

Re: і зняти джинси - надіти шаровари

[kerbasi.livejournal.com]

Невдовзі на шкільних базарах, а потім і на шкільних лінійках заграють "дівчьонка Наташка тєпєрь пєрвоклашка" та й інші подібні пісні. Це, звісно, недобре, що так з дитинство російське та ще й совкове. Але спробуйте замінити! 22 роки незалежності, 26 років з перебудови не вистачило.

надіти шаровари сучасного ергономічного покрою

[chita-i.livejournal.com]

Так, пустеля і якісь замшілі "цінності".