І про програми "Удару"
Thursday, 16 August 2012 11:00 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiНа сайті партії «Удар» розміщені два цікавих документи: Програма партії і Виборча програма.
http://klichko.org/ua/about/programma/ekonomichna-politika (розділ «Економічна політика»)
http://klichko.org/ua/about/viborcha-programa
Загальне враження – програми більш ринково орієнтовані, ніж в «Об’єднаної опозиції». Навіть пропонується серйозно прописати в законах приватну власність. Це вже крок уперед, порівняно з помірковано совітськими підходами інших політичних програм аж з горбачовської доби.
Аналізувати програму по всіх положеннях я не буду, зупинюся на двох пунктах, які викликали в мене неабиякий подив. Взагалі, таке враження, що економічний розділ, як і в ОО, писав не дуже обізнаний в реальності «у полі» викладач кафедри економіки якогось вишу. Звідси, напевно, вжиток терміну «основні фонди» замість давно вже впровадженого в ужиток «основні засоби».
Неабияк здивував наступний пасаж з Програми партії:
Основою для обрахунку митної вартості при імпорті мають стати дані про відшкодування податку на додану вартість у країні-експортері, отримані через пряму кореспонденцію з її митними службами. Для спрощення та прискорення процедури слід широко застосовувати автоматизовані системи, основані на оцінці ризику, а також сучасні методи контролю.
Я перечитав цей фрагмент кілька разів, переглянув Угоду про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, зазирнув до Митного кодексу України, перечитав визначення митної вартості і в першому, і в другому документі,і
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/981_011
UPD: поснили, що це напевно стосується боротьби з контрабандою шляхом обміну інформацією з іноземними митними службами. На жаль, не допоможе. Це системна хвороба. Все одно питання лишається стосовно країн, де немає ПДВ, і чому це так неоковирно подане у Програмі. Точно, що доказ невідредагованої компіляції!
Ще одна цікавинка стосується податків. Виборча програма обіцяє нам скорочений перелік податків і називає їх:
Скоротити кількість загальнодержавних податків і зборів, залишивши: податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, акцизний збір, податки на нерухомість і землю.
Водночас Програма партії пропонує неназваний у Виборчій програмі податок:
Податок на основні фонди, разом із вивільненням від оподаткування інвестиційних коштів та канікулами для оподаткування новостворених основних фондів, стимулюватиме технічну модернізацію і заміну застарілих, неефективних основних фондів, з одночасним збільшенням необхідної для цього ресурсної бази фондового ринку і взагалі ринкових інвестицій.
Коли я це прочитав, мені згадалися милі моєму серцю ностальгійні часи горбачовської перебудови та навіть трошки до неї, десь з Андропова, коли партійні ідеологи вже готували реформи, але ще повністю не визначилися, що саме і як вони хочуть реформувати. Тоді основними осередками передової економічної думки були такі поважні видання, як журнал «Інженер» та «Літературная газета». От звідти ми дізнавалися, що «в Англії рушниці цеглою не чистять». Розповідалися небилиці про те, як всі технічні знання безнадійно застарівають за 5 років, як інженерів звільняють, якщо вони нічого не винаходять за ті ж п’ять років, як компанії викидають та заміняють обладнання, яке на покоління новіше за найсучасніше совітське.
Коли я вже сам побував на західних виробництвах та почав працювати у західних виробничих компаніях, я переконався, що все це далеко не так. Якщо «основні фонди» приносять гроші і не збільшують видатків, ніхто не поспішає їх викидати. Фреза та свердло вони фреза та свердло попри їх вік, і моральне старіння їх не так торкається, як модних мобільних телефонів. А далеко не всі виробничі операції потребують надсучасної швидкості та точності.
Я розумію, що безіменний автор Програми хоче, щоб компанії якомога швидше позбавилися застарілої совітської техніки та технологій. Але для цього є інші засоби. Цього досягли в колишніх соцкраїнах Європи та колишніх республіках Балтії завдяки законодавству, що впроваджує вищі вимоги екологічної безпеки та безпеки праці. Навіщо перевантажувати податкову систему, додавати податкового тягаря впровадженням нового податку, який ще треба примудритися виписати так, щоб він слугував поставлений меті , і не конфліктував з податком на прибуток через конфлікт з порядком амортизації основних засобів?
Податок на основні засоби у світі трапляється. Є, наприклад, у Японії:
http://www.city.yokohama.lg.jp/zaisei/citytax/shizei/detail-of-fixed-assets-tax.html
Втім, мета цього податку не у прискоренні відновлення основних засобів. Цей податок йде на побудову інфраструктури промислових та ділових зон міст. Якщо ви утворюєте новий бізнес, придбаєте або орендуєте майданчик, встановлюєте обладнання, розмішуєте людей, до вас приїздять постачальники, клієнти, інші відвідувачі, хтось мусить подбати про дороги до вашого підприємства,відвід стічних вод, запобігти утворенню стихійної промзони, організуючи належним чином усю прилеглу місцевість. Ось на це йде податок на основні засоби.
Взагалі, час вже закінчувати з читанням програм опозиції (чим це я займаюся у відпустці!). Правильно зауважили деякі дописувачі під попередніми записами, що читання програм – справа марна, бо вони пишуться не для того, щоб їх читали, і не для того, щоб їх виконувати.
Дуже давно, на початку нашого державотворення я спочатку підробляв, а потім і трошки працював в одній місцевій консалтинговій фірмі. На той час таких фірм утворилося у місті практично стільки ж, скільки спритних викладачів з кафедр економіки місцевих вишів, і найбільш успішними були, звісно, утворені найбільш титулованими та відомими викладачами. Ну, це зрозуміло чому. Сидить, якийсь завгар, який вечірній інститут закінчив, отримав диплом та влаштувався десь на автобазі, щоб на завод з пропускним режимом не ходити, а тут – перебудова, гласність, незалежність – і він власник транспортної компанії або керівник департаменту при органі влади. Хто для нього авторитет з економіки? Ну, звісно, якийсь доцент Петренко, до якого він кілька разів ходив залік здавати з непрофільного, периферійного предмету, який для нього був «мрак, кошмар, брєд» саме тому, що непрофільний та периферійний, і він, взагалі, на лекціях спав або гуляв. Кумедно, що тоді до свого кадрового резерву вносили кількох таких доцентів і представники влади кравчуковської, і представники влади кучмовської, і навіть напівпідпільні комуністи-реваншисти. Здається, одна група таких багатоцільових доцентів вже 22-й рік поспіль пише програми для всіх українських партій.
http://klichko.org/ua/about/programma/ekonomichna-politika (розділ «Економічна політика»)
http://klichko.org/ua/about/viborcha-programa
Загальне враження – програми більш ринково орієнтовані, ніж в «Об’єднаної опозиції». Навіть пропонується серйозно прописати в законах приватну власність. Це вже крок уперед, порівняно з помірковано совітськими підходами інших політичних програм аж з горбачовської доби.
Аналізувати програму по всіх положеннях я не буду, зупинюся на двох пунктах, які викликали в мене неабиякий подив. Взагалі, таке враження, що економічний розділ, як і в ОО, писав не дуже обізнаний в реальності «у полі» викладач кафедри економіки якогось вишу. Звідси, напевно, вжиток терміну «основні фонди» замість давно вже впровадженого в ужиток «основні засоби».
Неабияк здивував наступний пасаж з Програми партії:
Основою для обрахунку митної вартості при імпорті мають стати дані про відшкодування податку на додану вартість у країні-експортері, отримані через пряму кореспонденцію з її митними службами. Для спрощення та прискорення процедури слід широко застосовувати автоматизовані системи, основані на оцінці ризику, а також сучасні методи контролю.
Я перечитав цей фрагмент кілька разів, переглянув Угоду про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, зазирнув до Митного кодексу України, перечитав визначення митної вартості і в першому, і в другому документі,і
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/981_011
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495%D0%B0-17/paran451#n451
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:347:0001:0118:en:PDF
UPD: поснили, що це напевно стосується боротьби з контрабандою шляхом обміну інформацією з іноземними митними службами. На жаль, не допоможе. Це системна хвороба. Все одно питання лишається стосовно країн, де немає ПДВ, і чому це так неоковирно подане у Програмі. Точно, що доказ невідредагованої компіляції!
Ще одна цікавинка стосується податків. Виборча програма обіцяє нам скорочений перелік податків і називає їх:
Скоротити кількість загальнодержавних податків і зборів, залишивши: податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, акцизний збір, податки на нерухомість і землю.
Водночас Програма партії пропонує неназваний у Виборчій програмі податок:
Податок на основні фонди, разом із вивільненням від оподаткування інвестиційних коштів та канікулами для оподаткування новостворених основних фондів, стимулюватиме технічну модернізацію і заміну застарілих, неефективних основних фондів, з одночасним збільшенням необхідної для цього ресурсної бази фондового ринку і взагалі ринкових інвестицій.
Коли я це прочитав, мені згадалися милі моєму серцю ностальгійні часи горбачовської перебудови та навіть трошки до неї, десь з Андропова, коли партійні ідеологи вже готували реформи, але ще повністю не визначилися, що саме і як вони хочуть реформувати. Тоді основними осередками передової економічної думки були такі поважні видання, як журнал «Інженер» та «Літературная газета». От звідти ми дізнавалися, що «в Англії рушниці цеглою не чистять». Розповідалися небилиці про те, як всі технічні знання безнадійно застарівають за 5 років, як інженерів звільняють, якщо вони нічого не винаходять за ті ж п’ять років, як компанії викидають та заміняють обладнання, яке на покоління новіше за найсучасніше совітське.
Коли я вже сам побував на західних виробництвах та почав працювати у західних виробничих компаніях, я переконався, що все це далеко не так. Якщо «основні фонди» приносять гроші і не збільшують видатків, ніхто не поспішає їх викидати. Фреза та свердло вони фреза та свердло попри їх вік, і моральне старіння їх не так торкається, як модних мобільних телефонів. А далеко не всі виробничі операції потребують надсучасної швидкості та точності.
Я розумію, що безіменний автор Програми хоче, щоб компанії якомога швидше позбавилися застарілої совітської техніки та технологій. Але для цього є інші засоби. Цього досягли в колишніх соцкраїнах Європи та колишніх республіках Балтії завдяки законодавству, що впроваджує вищі вимоги екологічної безпеки та безпеки праці. Навіщо перевантажувати податкову систему, додавати податкового тягаря впровадженням нового податку, який ще треба примудритися виписати так, щоб він слугував поставлений меті , і не конфліктував з податком на прибуток через конфлікт з порядком амортизації основних засобів?
Податок на основні засоби у світі трапляється. Є, наприклад, у Японії:
http://www.city.yokohama.lg.jp/zaisei/citytax/shizei/detail-of-fixed-assets-tax.html
Втім, мета цього податку не у прискоренні відновлення основних засобів. Цей податок йде на побудову інфраструктури промислових та ділових зон міст. Якщо ви утворюєте новий бізнес, придбаєте або орендуєте майданчик, встановлюєте обладнання, розмішуєте людей, до вас приїздять постачальники, клієнти, інші відвідувачі, хтось мусить подбати про дороги до вашого підприємства,відвід стічних вод, запобігти утворенню стихійної промзони, організуючи належним чином усю прилеглу місцевість. Ось на це йде податок на основні засоби.
Взагалі, час вже закінчувати з читанням програм опозиції (чим це я займаюся у відпустці!). Правильно зауважили деякі дописувачі під попередніми записами, що читання програм – справа марна, бо вони пишуться не для того, щоб їх читали, і не для того, щоб їх виконувати.
Дуже давно, на початку нашого державотворення я спочатку підробляв, а потім і трошки працював в одній місцевій консалтинговій фірмі. На той час таких фірм утворилося у місті практично стільки ж, скільки спритних викладачів з кафедр економіки місцевих вишів, і найбільш успішними були, звісно, утворені найбільш титулованими та відомими викладачами. Ну, це зрозуміло чому. Сидить, якийсь завгар, який вечірній інститут закінчив, отримав диплом та влаштувався десь на автобазі, щоб на завод з пропускним режимом не ходити, а тут – перебудова, гласність, незалежність – і він власник транспортної компанії або керівник департаменту при органі влади. Хто для нього авторитет з економіки? Ну, звісно, якийсь доцент Петренко, до якого він кілька разів ходив залік здавати з непрофільного, периферійного предмету, який для нього був «мрак, кошмар, брєд» саме тому, що непрофільний та периферійний, і він, взагалі, на лекціях спав або гуляв. Кумедно, що тоді до свого кадрового резерву вносили кількох таких доцентів і представники влади кравчуковської, і представники влади кучмовської, і навіть напівпідпільні комуністи-реваншисти. Здається, одна група таких багатоцільових доцентів вже 22-й рік поспіль пише програми для всіх українських партій.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Saturday, 15 September 2012 10:14 am (UTC)1. Я б уникав давати у програмі просунуті схеми податкових новацій. І тому, що ці програми ніхто не читає, ніхто не виконує (Програма Український прорив була в цілому непоганою, Уряд Тимошенко робив все навпаки, але серед докорів навіть найбільших критиків не було, мабуть, жодного про невідповідність дій програмі), і тому, що програма дає дороговказ, а техничні подробиці - справа дискусій експертів та практиків
2. Про основні засоби - у світі є прискорена амортизація, коли саме податковими пільгами ініціюють заміну основних засобів. Тому вигадувати з цією метою щрсь інше навряди чи є сенс. Але таке корисно коли в країні виробляють ці основні засоби. Коли ж вони майже всі імпортовані, сенсу немає
3. Про митницю буду вдячний, якщо хтось пояснить. В Україні працює валютгий контроль. Якщо я перевів закордон по контракту 1000$, я повинен ввести товар на 1000$ на протязі 180 днів, інакше банк стукає у НБУ та податкову. Увага, питання. Якщо я перевів 1000$, як я можу ввести товар на 1200$, які мені втуляє митниця? Як я їх оплатив? Чому митниця рахує ЛДВ та інші збори з 1200$
Сьогодні контроль зробили більш пильним, вже тільки 1 банк може вести 1 контракт. Митниця реєстр накладних посилає в банк. Банк усе одно контролює, щоб ніхто не перевів більше грошей, ніж отримав товару. Він може надсилати на митницю всі платежі за контрактом. Чому цього контролю недостатньо?
no subject
Date: Sunday, 16 September 2012 06:22 am (UTC)2. Прискорена амортизація має зворотній бік, а саме таке ж саме прискорене зростання витрат, тобто практично гарантовано - зростання ціни продукції, якщо не знайдуться джерела економії. Це по-перше. А по-друге, повна амортизація не забов'язує до виведення основних засобів з експлуатації. Тому кращий спосіб позбутися старої техніки - підвищення вимог стандартів, обов'язкових до виконання.
3. ПДВ рахується з митної вартості (МВ) плюс акциз плюс мито. Стосовно розрахунку МВ можуть бути суперечки - це так. Звідки у Вашому прикладі ті зайві 200 доларів?
no subject
Date: Sunday, 16 September 2012 06:36 am (UTC)2. Так, але підвищені вимоги до фрезерного станка - мабуть такого ще в світі не було? На мій погляд, в нас і так вимоги стандартів завищені. Та й навіщр? Україна ен виробляє фрезерні станки, наскільки мені відомо. В Харкові виробляють шлифувальні. Нехай до них і збільшують вимоги о)))
3. В Вашому пості та коментарях саме суперечки про МВ. Митниця сьогодні нараховує МВ дивлячись в якійсь прайси. Програма Кличка пропонує обмінюватись даними про сплату ПДВ контрагентом. Ви критикуєте цю пропозицію. Я й питаю, чому недостатньо даних валютного контролю, що його виконує банк7 Якщо я переказав за контрактом 1000$, як можна МВ по митній декларації нараховувати більше, дивлячись у прайси чи ще кудись?
no subject
Date: Sunday, 16 September 2012 06:51 am (UTC)2. Є вимоги до безпеки, екології та багато чого, що змушує купити новий верстат, бо апгрейд до вимог коштує порівнянно з новим. Так позбулися старої техніки у країнах Балтії.
3. Так, цей волюнтаризм має місце. З іншого боку - а як боротися з заниженням митної вартості? За даної фіскальної системи збирати мито без такого волюнтаризму не можливо. Вихід по-філософськи простий: збільшення економічної свободи, закон - для всіх, а перевірки не масові, а вибіркові, але високопрофесійними командами, здатними викрити махінації, і з вражаюче руйнівними наслідками для бізнесу та долі порушника. Як у тих же США - податкові перевірки дуже рідкі, не кожний бізнес за все життя під них підпадає, але якщо що - термін ув'язнення років в 70 це ще дуже пощастило.
no subject
Date: Sunday, 16 September 2012 06:57 am (UTC)3. Знову ж таки, є дані валютного контролю в банках. Якщо переведені 1000$ то й ввезені мають бути на 1000$. Чим недостатній цей валютний контроль в банках? Якщо Ви занизили МВ, то Ви не виправдаєте ті гроші, що переказали по контракту закородон. На Вас через 180 днів санкції введуть, пню нарахують та т.ін.
no subject
Date: Sunday, 16 September 2012 07:05 am (UTC)2. У нас ще з 1993-го інсує технічна можливість об1єднати бази даних митного, валютного та податкового контролю. Я тоді був близько держслужби, і сам читав цей проект. Але це не впроваджено й дотепер саме тому, щоб можливі були махінації з митною вартістю. І не своїх колег з інших державних органів лобісти бояться, а публіки, представник якої може отримати доступ (той же журналіст) та з одного джерела викрити всі схеми того чи іншого крутелика, а далі - зайве паблісіті.