Кому засідати у парламенті?

[kerbasi]

Згадалася давня історія у зв’язку з обговореннями у моєму блозі наступних виборів.
Коли керівництво СРСР вирішило проводити справжні вибори на альтернативній основі, а не з одного кандидата від «блоку комуністів та безпартійних», як раніше, совітською пресою прокотилася ціла хвиля статей, в яких автори стверджували, що начебто в розвинених демократіях до парламентів обирають здебільшого юристів та економістів. І це кліше тоді таки міцно вбили у мозки народу.

Власне тоді я був студентом, і одного дня нас замість фізкультури попросили прослідувати до автобусу і повезли на південь від Миколаєва, аж до Коблева. Дорогою ми зупинялися у кожному селі, виходили та роздавали листівки перехожим та розсовували по поштових скриньках. Листівки агітували за ректора нашого інституту товариша Алєксандрова. Його опонентом був головний економіст Чорноморського суднобудівного заводу товариш Лисицький.

Хоча ця агітаційна подія не була зовсім добровільною, вона цілком співпадала з моїми електоральними преференціями. Власне я й збирався голосувати за Алєксандрова, оскільки мені він здавався людиною з державним мисленням, людиною самостійною, яка за період обіймання посади ректора підняла інститут на новий рівень, на відміну від Лисицького, який попри велику посаду був лише гвинтиком гіганту оборонної промисловості та справляв враження людини доволі непримітної. Близько я не знав жодного з них, тому, це були тілько мої враження - не більше.

Втім, більшість селян, яки висловили, що вони думають з приводу наший листівок, схилялися до голосування за Лисицького саме через те, що він економіст. А ректор інституту та ще й професор – це звучало для них якось непрактично. Зрештою, переміг власне «економіст» Лисицький.

Якогось політичного значення той вибір не мав: обидва кандидати були за тодішніми мірками демократично налаштованими, та й вже за два роки не стало СРСР. Алєксандров помер у себе в кабінеті на початку 1992-го, а Лисицький повернувся до України, поселився у Києві і зрештою осів в ющенківському НБУ на посаді радника голови. Під час помаранчевих подій відмітився на трибуні Майдану, а інтернетом розповсюджувалася його книжка про кучмізм та наміри помаранчевих. Втім, після перемоги його патрона, здається, Лисицькому ніяк не віддячили, хіба що на деякий час він став «керівником групи радників НБУ», а тепер гуглиться як член ради Незалежної асоціації банків України, хоча на сайті НАБУ чомусь його у складі немає (проте є політичне викопне - Роман Шпек, про існування якого я вже й забув, а була ж колись надія євро-атлантизму!).

Тепер вже поняття «економіст» у виборчому словнику поступилося місцем поняттю «господарник», що більш відповідає реальності, бо, напевно, коли йдеться про склад західних парламентів, то під економістами маються на увазі знавці економіки як теоретичної дисципліни, а не планувальники бюджетів корпорацій.

А спогади ці до того, що, на мою думку, хибно приписувати, якого фаху люди мусять обиратися до парламенту. Головне, щоб у парламенті опинялися люди зі стратегічним мисленням та характером політика. Диплом юриста або економіста цього зовсім не гарантує. А зрештою це абсолютна компетенція суспільства, кого обирати. Хочуть письменників і повій – хай будуть письменники і повії. Хочуть україномовних селян і російськомовних бардів - хай будуть селяни і барди. Тільки суспільству слід пояснювати, що воно мусить рахуватися з наслідками дивакуватого голосування «по приколу».

Comments

[lembitkoroedov.livejournal.com]

о вспомнил те выборы. в Мариуполе они запомнились хорошими сказочными фамилиями альтернативных кандидатов - Качура и Каира. Качура был старый известный партиец а Каира какойто менее известный председатель колхоза. Качура тогда сильно испортил о себе общественное мнение расбросав листовки с вертолета. Все сказали - листовки с вертолета бросает, а бедный колхозник Каира себе такого позволить не может и назло все проголосовали за Каиру в порыве антикоммунизма хоть Каира тоже наверняка был коммунист, просто не титулованный. С малым перевесом Каира выиграл. Но кажется потом ничем особым не отметился, думаю гугл ничего не скажет ни о том ни о другом.

[kerbasi.livejournal.com]

Качура, мабуть, цей:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%80%D0%B0,_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

Ще один "розбудовник" української незалежності з промислового Донбасу:
"В 1990—94 гг. — заместитель главы Комитета Верховной Рады Украины по вопросам развития тяжёлой промышленности".

[lembitkoroedov.livejournal.com]

да. он наверняка

[lembitkoroedov.livejournal.com]

надо же. а Каира живет и здравствует. и оказывается на конец 80-х был еще очень даже молод
http://sovet.donbass.com/?lang=ru&sec=01.02&iface=30&cmd=deputat&args=id:178

[oranzhopa.livejournal.com]

Віктор Лисицький (в молодшому віці звісно) якраз - яскравий представник тієї малочисельної верстви українців, що їм варто бути нардепами.

[kerbasi.livejournal.com]

Він і зараз виглядає доволі життєздатним, тому міг би й у ВР засідати. Але чомусь Вашу думку політичні партії демократичної спрямованості не поділяють.

Ну, якщо вони Донія і Стецьківа не взяли ...

[oranzhopa.livejournal.com]

 

Re: Ну, якщо вони Донія і Стецьківа не взяли ...

[kerbasi.livejournal.com]

В Лисицького один недолік. Він абсолютно позбавлений харизми та, взагалі, якоїсь впізнаваності. Але порівняно з більшістю ВР, де або харизматичні ідіоти або безпросвітна сірість він просто супер-зірка.

[stekunova-sem.livejournal.com]

не хочу переходити на особистості, але маю честь знати одну пані з подвійною освітою - юридичною та економічною.
коли вона змінила роботу, з її нового місця праці телефонували на попереднє з питання "што дєлать???", бо вона взагалі була непридатна до будь-якої розумової діяльності :-(
тим не менш освіта поки що - у загальному - є маркером годєн/нєгодєн. якби у районних лікарнях, у яких люди страждали від доктора Пі, кадровики виконували свій обов"язок і для проформи вимагали в нього оригінали дипломів про медосвіту, не було б жодного операції "нейрохірурга" з дипломом швачки :-(

[kerbasi.livejournal.com]

З лікарями все зрозуміло. Стосовно парламентарів особисто мене необхідність економічної та юридичної освіти не переконує. Ці види освіти фактично про ніщо, про те, що вигадано людьми, і що є дуже відносним і міцно детермінованим суспільним ладом. Тоді б вже краще щось, щоб давало уявлення з одного боку про більш універсальні речі, з іншого боку - про те, як влагтований світ та Всесвіт. Філософська освіта, наприклад. Або фізико-математична.

[oranzhopa.livejournal.com]

Ці види освіти фактично про ніщо, про те, що вигадано людьми, і що є дуже відносним і міцно детермінованим суспільним ладом

Е-ні, закони і мікро- і макроекономіки є обйективними, а не вигаданими, недарма вони діють однаково і всюди і завжди.

[kerbasi.livejournal.com]

Економіка сама по собі є вигадкою людини. Це наука про таку ж саму умовність і конвенцію, як, наприклад, літературознавство. Хоча дійсно економічна освіта (тобто теоретична наука, а не сукупність управлінських дисциплін, як передбачає розповсюджене "заводське" розуміння фаху "економіст") може бути корисним для політика.

[oranzhopa.livejournal.com]

Економічні закони базуються на раціональній поведінці людини (біологія), на законі збереження (фізика), ітн.

[kerbasi.livejournal.com]

Ну, я знайомився й з іншими філософськими концепціями,при чому зовсім навіть не стародавніми, але заглиблюватися у те, що мені\е безпосередньо на даному етапі життя не гріє, не буду, тому констатуватиму, що Вашу думку зараховано. :-))

[totaltelecom.livejournal.com]

Економічні закони базуються на раціональній поведінці людини (біологія), на законі збереження (фізика), ітн.

Овва!

Нобелевским лауреатом по экономике в этом году стал не совсем обычный ученый. Дэниел Канеман всю свою жизнь посвятил опровержению главного тезиса экономической теории - о рациональности человеческого поведения. Дав ему премию, экономисты фактически извинились за то, что последние 300 лет морочили людям голову. (Фенько А., Человек безумный, Коммерсантъ-ВЛАСТЬ, 21.10.2002) http://www.riskland.ru/lib/kahneman.shtml

Чи Ви про марксизм-ленінізм?

[stekunova-sem.livejournal.com]

погоджуюсь, але ми забуваємо, на жаль, що парламент є передусім законодавчим органом влади. в людей, які до нього потрапляють, має бути уявлення про це. або відповідна кваліфіація, або досвід роботи у державній службі, щоб "хоть что-то чітал". інакше доведеться мати те, що маємо ми - з 450 товарісчей 20-30 передивляються законопроекти - у кращому випадку. як вони ухвалюються, краще не згадувати. і про яку продуктивність Ради можна мріяти...

[kerbasi.livejournal.com]

Є така думка у філософів державотворення - не пригадаю в кого (Дж. С. Міль???) - що представницький орган, набраний саме з непрофесіоналів мусить врівноважувати технократів-профі. Профі завжди мислять тоталітарно: військовий хоче всіх вишукувати та повести стройовим кроком, лікар хоче всіх змусити аналізи здавати, вчитель всіх виховує, незалежно від віку. Якщо довірити суспільство професіоналам, то буде концтабір. А той самий лікар, вчитель, військовий, будучи профанами у дердавному устрої, у парламенті не дадуть технократам побудувати надто досконалу державу, державу без людей, але з процедурами.

[stekunova-sem.livejournal.com]

:-) треба його до нас на перевиховання.
чула від людей, які мали щастя працювати при ВРУ, про неймовірну тупість обранців. тут нема нагоди оцінювати їх як профі чи не профі, надто сумна реальність.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, цей підхід не для клептократичної охлократії)

[ibanuzza.livejournal.com]

В якомусь з інтерв'ю у Буша молодшого журналіст досить зухвало запитав, як він, президент Сполучених Штатів може приймати рішення з міжнародних питань (йшлося про початок війни в Іраку) в яких він зовсім не розбирається. Буш йому спокійно відповів, що має прекрасного радника, Кондолізу Райс, якій в цих питаннях довіряє.

Це я до того, що ми 20 років голосуємо за "фахівців" і "господарників" але результату нема. Як на мене, то при владі бракує елементарно порядних людей. Тому особисто я не маю нічого проти спортсмена чи барда у парламенті при умові, що вони мають клепку в голові, чогось досягнули в житті і є самостійними фігурами, а не є маріонетками в чиїхось руках.

[stekunova-sem.livejournal.com]

до такого стану політичної системи, коли президент має притомних радників, а не банду наволочі з купленими дипломами, США йшли не один рік.
почитайте хоча б Мітчелл - в неї є чудові описи того, що робили з Півднем після громадянскьої війни і як там нєгров возили цілими потягами на виборах з міста в місто, щоб переміг потрібний кандидат.
боюсь, є трохи недоречним порівнювати умовно адекватну країну з нашим бардаком.
але наш ценз теж треба з чогось починати. бодай з наявності мозку в голові та чимсь підтвердженої кваліфікації.

[viewpoint.livejournal.com]

> совітською пресою прокотилася ціла хвиля статей, в яких автори стверджували, що начебто в розвинених демократіях до парламентів обирають здебільшого юристів та економістів. І це кліше тоді таки міцно вбили у мозки народу.

> більшість селян, яки висловили, що вони думають з приводу наший листівок, схилялися до голосування за Лисицького саме через те, що він економіст. А ректор інституту та ще й професор – це звучало для них якось непрактично.


якi це були наївнi часи...

[kerbasi.livejournal.com]

Шкода, що з них нічого путнього не вийшло...

[vampirynka.livejournal.com]

кліше на цих парламентських виборах - це те, що кандидат по мажоритарному окрузі має бути кимось на зразок голови ОСББ або мера міста. тобто має дбати за свій округ, опікуватися господарськими, місцевими питаннями. і тепер навіть кандидати від партії, яка була проти введення голосування за мажоритарними округами, пишуть в своїх програмах хоч один пункт на тему благоустрою округу, бо інакше їх люди не зрозуміють. особливо круто написати, що він/вона народилися на території цього округу. бо це дуже важлива штука для законотворчої діяльності депутатів - де вони народилися...

[kerbasi.livejournal.com]

Це і тоді так було. А як же ж без обіцянки заасфальтувати дорогу та відремонтувати школу? Власне Лисицького оцінювали за потенціалом заводу, який за дороги та школи чверті міста відповідав, а Алєксандрова - за його будівничою сверблячкою: "господарським засобом" величезний корпус інституту побудував на голому місці.

[totaltelecom.livejournal.com]

Знайомий з Віктором Івановичем особисто. Достатньо сказати, що він ще з тих часів вважає за необхідне спілкуватися українською. Хоча є 100% росіянином.

Русским, а не россиянином.

До речі, що робити із цим семантичним дальтонізмом, що притаманний українській мові? Рамзан Кадиров і Володимир Путін, Віктор Лисицький та Філіп Кіркоров - вони ж всі "росіяни"

Що для російських державників ми всі "братья-славянє", що для націонал-схвильованих "вони" всі "на одне лице". І російськомовні українці також, до речі.

[magner58.livejournal.com]

"До речі, що робити із цим семантичним дальтонізмом, що притаманний українській мові?"

Українська мова у цьому плані від інших не відрізняється. Тут проблема у мови російської, для зміни якої все ще не вистачає сучасної (тобто національної) політичної практики.

[totaltelecom.livejournal.com]

На жаль, нездатність розрізняти Рамзана Кадирова та Віктора, наприклад, Шендеровича не є великою проблемою для німців чи китайців. А для українського соціуму, як на мене, це спричиняю масу зайвих непорозумінь.

Що Ви маєте на увазі, кажучи про зміну російської мови?

[magner58.livejournal.com]

"На жаль, нездатність розрізняти Рамзана Кадирова та Віктора, наприклад, Шендеровича не є великою проблемою для німців чи китайців. А для українського соціуму, як на мене, це спричиняю масу зайвих непорозумінь"

І що українцям з тих непорозумінь? Порушиться слов"янська єдність? Отож бо й воно :-)

"Що Ви маєте на увазі, кажучи про зміну російської мови?"

За нормальним сценарієм перетворення із імперії у сучасну національну державу викликало б відповідні зміни в мові щодо визначення себе. Тобто "ми нація" власне хто? "Руские"? А чим ми відрізняємося тоді від білорусів чи українців? Там теж якісь русини, руські. А як не відрізняємося то це вже віє якимось прілим імперським душком, а "ми" ж сучасна нація.

Це сталося скажімо щодо визначення "їх" - "украинцы", "в Украине". Мусило б, і колись вочевидь станеться і з "росіянами". Але без реальних процесів і "росияне" і "в Украине" звісно буксує назад.

[totaltelecom.livejournal.com]

І що українцям з тих непорозумінь? Порушиться слов"янська єдність?

Що таке слов"янська єдність і де Ви таке побачили?

За нормальним сценарієм перетворення із імперії у сучасну національну державу викликало б відповідні зміни в мові щодо визначення себе. Тобто "ми нація" власне хто? "Руские"? А чим ми відрізняємося тоді від білорусів чи українців? Там теж якісь русини, руські. А як не відрізняємося то це вже віє якимось прілим імперським душком, а "ми" ж сучасна нація.

Не зрозумів Ваших закидів дорогеньким сусідам. ВОни вже років з десять як "россияне". В будь-якому випадку, здається, Ви плутаєте домінуючий в соціумі дискурс та власне мову як засіб комунікації, тло, на якому розгортаються будь-які процеси в суспільній та індивідуальній свідомості. Мова, по-перше, не є константою і помітно відрізняється в представників різних верств, професійних груп і т.і. По-друге, одна й та сама мова (лексика, граматика) обслуговує носіїв дуже різних поглядів.