Не їж "біфу" - козльоночком станеш

[kerbasi]

Почув рекламу на Еф-Емі: м’ясний ресторан Beef, що на Шота Руставелі, запрошує тих, хто бере участь у перегонах справжніх тарганів, у битві справжніх чоловіків. Змагаються справжні чоловіки, на думку якогось велемудрого представника «креативного класу» з рекламного бізнесу, за владу і дуже потребують м’яса. І це б ще було нічого, якби не головний «месідж»: знижка до 28 жовтня всім пред’явникам депутатського посвідчення.

Ну, що тут казати? Beef не дуже схожий на депутатський ресторан – пафосу замало. Втім, маркетологам видніше… Принаймні, вони вибір зробили. От тільки відтепер цей ресторан потрапляє до мого чорного списку закладів, куди я ніколи не завітаю ані за свої гроші, ані за корпоративні. Моїм читачам пояснювати причину, напевно, не потрібно, але спеціально для «креативного класу» та рестораторів, якщо такі під час моніторингу соціальних мереж на згадки про їхні заклади натраплять на цей допис, поясню. Розумієте… як би це там літературно сформулювати… Інтереси українського середнього класу і інтереси депутатського корпусу всіх рівнів – це вектори протилежних напрямків. Ба більше, депутатський корпус своїм стилем життя відверто демонструє, що в їхньому баченні суспільства роль середнього класу відводиться тільки як вигляді челяді. Власне той представник «креативного класу», який цю рекламу створив, сам себе челяддю й усвідомлює, щоб він/вона не говорили на словах.

Якщо літературною мовою не зрозуміло, можна й засобами мегапопулярних телесеріалів північно-східного виробництва пояснити: їсти за «депутатським» столом це самому «зашквареним» стати. Притомна і пристойна людина собі це мусить заборонити. Ну, недоторкані вони, депутати всіх рівнів. У індійському кастовому сенсі недоторкані.

От так я вас люблю, панове «елітарії» та панове челядь!

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, на жаль, це не якісь сторонні дослідження, а суто статистика склад-магазин. Само по собі не дивує, що в люмпена викликає відгук саме люмпенська реклама, але я, як людина старої формації, русскої за твоєю термінологію, я за те, щоб інтелектуальна верства або креативний клас, як вони тепер себе називають, все ж таки інколи не все робили по вітру, а інколи й проти. Люмпену слід не потурати, а ставити його в рамки так, щоб він за це був вдячний. В Європі якось еліта навчила їх охайності, а це означає, що в принципі це можливо.

[chita-i.livejournal.com]

Я далека від того, щоб вважати на цих висотак свого життя усіх людей однаковими (чи рівними), хоча довгий час я так вважала, і тепер бачу що культури, розуміння, поведінки і, потому, підходи, дуже різні. Але я також поважаю декого з бідних людей, вони мають свою правду і так дико до них ставитись як той "креативний клас" - то просто моральне уродство я вважаю.

Тим більше, бачиш, і тебе така реклама бидляча достала, і чують її усі навкруги. Тобто, бидлом ти вважаєш когось, а хтось, може, тебе. Інакше б поважали більше і не в'янули твої вуха. Вони сцуть та плюють проти вітру, і не думаю щоб це була виграшна життєва стратегія, це, скоріше за все, перманетнтне банкротство країни Україна і української культури загалом.

[kerbasi.livejournal.com]

Головною ознакою бидла не є бідність. В принципі, на Луркморі про них вичерпно написано.

Согласно статье М. Вербицкого и Педивикии, быдлу присущи следующие признаки:
Авторитарная субмиссивность — сильное желание подчиняться властям, установленным в обществе легитимно: «хорошо иметь строгого авторитарного лидера».
Авторитарная агрессия — общая агрессивность, сильно выражающаяся по отношению к различным группам или индивидуумам, и якобы санкционированная властями: «полезно быть жестокими к тем, кто не следует правилам».
Конвенционализм — высокий уровень приверженности традиционным конвенциям, якобы разделяемым всем обществом и властями, «традиции — лучше всего».
Жестокое попирание заповеди «не сотвори себе кумира». Кумиры лепятся на ура из чего угодно — политиков, певцов, журналистов, футбольных игроков, денег, вещей…

Произрастает это всё из неспособности и, соответственно, боязни принятия собственных решений; даже сама мысль о необходимости что-то сделать самому, а не получить в виде указаний (приказов, линии партии и т. п.) от кого-либо вводит в ужас.

http://lurkmore.to/%D0%91%D1%8B%D0%B4%D0%BB%D0%BE

Ти не зрозуміла про "проти вітру". На жаль, в українському сооуіумі саме й прийнято йти завжди не проти вітру, тобто йти шляхом найменшого опору. Але це призводить до того, про що у цитаті з Л. Гумільова у Луркморі описано (йди за посиланням): люди перестають цікавитися чимось, чого не можна з'їсти та випити, а інтелектуальні радощі викликають лють.

[chita-i.livejournal.com]

Дякую за цікаві відповіді. Ви, мабуть, там усі попросипалися, а у мене був, хоч і приємний день, але я вже втомилася і йду спатки. Відповім завтра.

[chita-i.livejournal.com]

От вже відповідаю. Я начиталася про філософів і зрозуміла, що люди створюють штучні конструкції концептів щоб якось змінити світ. До речі, це набагато конкретніша справа, ніж може видатись. От, наприклад русско-імпортоване поняття "бидла" можна "вписати" у концепти раб, совєцький чєлавєк, тощо. Люди придумують концепти щоб ними оперувати. Так от, "как тьі лодку назовешь, так она и попльівет". Такий концепт був створений щоб придушувати, не щоб культивувати. А ти вхопився і віриш що таке у житті існує насправді. Воно усе те лайно розцентровано, тому що кожний москалик привіз у голові свою суб'єктивну модель своєї імперії і понятій. Але вони мають загальний вірус, який українському організмові чужий. Вони вже давно нас заразили і ми хворіємо.

Учора зовсім випадково я прочитала про такого гамериканського жида David Bohm (http://en.wikipedia.org/wiki/David_Bohm) (ти чув про такого?), так от він пише цікаві речі (я найближчим часом збираюся покопатись більше, про нього у інтернеті дещо є):

...the general tacit assumption in thought is that it's just telling you the way things are and that it's not doing anything - that 'you' are inside there, deciding what to do with the info. But you don't decide what to do with the info. Thought runs you. Thought, however, gives false info that you are running it, that you are the one who controls thought. Whereas actually thought is the one which controls each one of us. Thought is creating divisions out of itself and then saying that they are there naturally. This is another major feature of thought: Thought doesn't know it is doing something and then it struggles against what it is doing. It doesn't want to know that it is doing it. And thought struggles against the results, trying to avoid those unpleasant results while keeping on with that way of thinking. That is what I call "sustained incoherence".

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, Чіто. Концепція бидла чисто наша, українська. Коли я в армії служив і лаявся цим словом, жоден москаль не розумів, що це таке. Не їхнє це слово. Але вже розповсюдилося. Мабуть, через інтернет.

Цей соціальний стратум існував до мене, і від того, як я його назву, вони ні на що не програмуватимуться. Але от коли вони глузували з "самих умних", з "ботанів" та "умний мальчік не професія", то чимало розумних хлопчиків таки поламали. Тому не треба тут мені захищати антиінтелект. Ми у цьому питанні не порозуміємося. Подобається тобі всіляка людська шелупонь - твоє право. Але мене ти до цього не залучиш. Тому нумо поставимо крапки під цією темою.

[chita-i.livejournal.com]

Не побачила твого допису і продовжую писати. Просто ти виражаєш інтереси певного соціального класу, а мій соціальний клас (у всякому разі, по мамі) нижчий, можливо. Тому ми насправді не порозуміємося.

Ніякий "бидляк" тебе не поламав, як і ти навряд чи поламав якого. Твій дискурс виключний, і я його сприймаю дуже специфічно. Мабуть, треба таки звикнути, що в інтернеті зовсім не всі такі однакові, як і у житті, і кожний захищає свої інтереси, які можуть не співпадати у багатьох місцях. Дуже жалко, що ти мене не схотів зрозуміти.

Якщо ті москалі, які зараз імперують віртуально, зрозуміють, що я хотіла сказати, то буде дуже корисною для них зброєю. Але український огранізм, який вони так успішно отруюють і який лежить postrado, навряд чи скористується моєю "мудрістю" (яка зовсім не моя) через власну неосвіченість, фільтри, затюканість. І це мені дуже жалко.

[kerbasi.livejournal.com]

Охкати-ахкати з тяжкої долі простонароддя та всіляко принижувати себе до їхнього рівня - це і є власне русська інтелігентська парадігма.

[chita-i.livejournal.com]

Це твої очі так бачать! Це твій фільтр! Я не охаю про простнароддя, воно мене порядком дратує. Але й напраслини, як ти, я зводити не буду. Тому що, звідки я стою, те, що ти критикуєш те і культивуєш мимоволі! Ото почитай того жидка що помер у 92му році і пояснив, чому ми не можемо вирішити наших проблем, хоч і не святий він також.

[chita-i.livejournal.com]

А Лукоморье чиє, здрасьте! Якщо "бидло" це "наше, українське"? Ясен красен, що ми москалів навчили багато чому і частка нашого у них залишилась (найкраща), але я перепрошую, це ти про що? Чи в них у болоті у своєму мурашнику мало "мужиков" (бо баби ті ще менше люди) які те ж "бидло"? То перерециклені концепти, які зараз б'ють по лобі крєатіфщікав а ти зойкаєш в інтернеті від дискомфорту, тому що піднімається хвора частина суспільства і прокламує свою хворобу "нормальною". Але ти впертий звинувачувати тих "українських (зверни увагу!) селюків". Я думаю, що західна Україна така ж підлабузницька (чи ще більше) ніж східна через того усе вирішуючого зовні бога та іншу імперію. Але напіврусская душа того винести не в силі.

Ладно, я вже несу свого рота ще кудись. Не хочеш як хочеш. Твоя справа. Тільки тоді я не буду вже в тебе коментатор номбер ван. ))))

[chita-i.livejournal.com]

Ще одна цитата звідти ж:

What I mean by "thought" is the whole thing - thought, felt, the body, the whole society sharing thoughts - it's all one process. It is essential for me not to break that up, because it's all one process; somebody else's thoughts become my thoughts, and vice versa. Therefore it would be wrong and misleading to break it up into my thoughts, your thoughts, my feelings, these feelings, those feelings... I would say that thought makes what is often called in modern language a system. A system means a set of connected things or parts. But the way people commonly use the word nowadays it means something all of whose parts are mutually interdependent - not only for their mutual action, but for their meaning and for their existence. A corporation is organized as a system - it has this department, that department, that department. They don't have any meaning separately; they only can function together. And also the body is a system. Society is a system in some sense. And so on. Similarly, thought is a system. That system not only includes thoughts, "felts" and feelings, but it includes the state of the body; it includes the whole of society - as thought is passing back and forth between people in a process by which thought evolved from ancient times. A system is constantly engaged in a process of development, change, evolution and structure changes...although there are certain features of the system which become relatively fixed. We call this the structure.... Thought has been constantly evolving and we can't say when that structure began. But with the growth of civilization it has developed a great deal. It was probably very simple thought before civilization, and now it has become very complex and ramified and has much more incoherence than before. Now, I say that this system has a fault in it - a "systematic fault". It is not a fault here, there or here, but it is a fault that is all throughout the system. Can you picture that? It is everywhere and nowhere. You may say "I see a problem here, so I will bring my thoughts to bear on this problem". But "my" thought is part of the system. It has the same fault as the fault I'm trying to look at, or a similar fault. Thought is constantly creating problems that way and then trying to solve them. But as it tries to solve them it makes it worse because it doesn’t notice that it's creating them, and the more it thinks, the more problems it creates.

[chita-i.livejournal.com]

До речі, щоб показати тобі несумісність русскіх претензій, подивимося на таке протиріччя: так що, багато гетьманів на душу населення, чи сліпе та раде підкорення владі? Треба вже визначитись, бо так і до шизи дійти недовго.