Про перенесення етнічного у сучасність

[kerbasi]

Спробую поставити та відповісти на питання: а яка може бути правильна політика по відношенню до етнічної культури?

Спочатку поясню, що я маю на увазі під етнічною культурою. Це автентична культура конкретно взятого етносу в широкому сенсі слова, від способів виготовлення знарядь праці, землеробства та ремісництва до форм духовної культури, як то усна народна творчість, пісні, танці, музика. Звісно, сюди потрапляє і етнічний одяг, і етнічна кухня, і етнічний ландшафтний дизайн («садок вишневий коло хати») і етнічний дизайн інтер’єрів.

Зараз у західному світі набирає обертів тренд повернення до традиційних технологій. Особливо це проявляється у виноробстві та виготовленні деяких продуктів харчування. Хоча й не тільки. Згадують часто і про меблі, і про той самий ландшафтний дизайн, флористику і т.д. Там, де традиції повністю втрачені через дуже тривале, протягом кількох століть, масове виробництво, там шукають, де можна запозичити. За рецептами виноробства їдуть, наприклад, до Грузії. Як не дивно, але кажуть, що залишки традиційного виноробства зберігаються ще деінде у південній Німеччині, щоправда там клімат зовсім не такий, як у ключових виноробних країнах, тому досвід Грузії цікавіший. Традиційне виробництво сиру шукають у Швейцарії. Там ще можна знайти людей, які пам’ятають, як сири вироблялися п’ятдесят років тому, а саме півстоліття тому виробництво сирів у цій країні ще лишалося значною мірою традиційним.

Однак, головне, що мені вдалося підслухати в розумних людей, це те, що цей пошук це зовсім не консервація. Консервація часто веде або до музейного пилу та карнавального кітчу або до ідеологічної «шароварщини». Хоча в деяких сферах немає іншого засобу, ніж консервація: якщо ви знаєте, якусь бабусю, яка співає незвичних колядок, то мерщій за диктофоном, поки вона жива, бо з нею піде пласт культури, про який вже ніхто ніколи не дізнається і не відтворить.

В обговорюваних же у цьому дописі сферах головне – знайти те, що продукується традиційним способом, і перенести його у середовище з сучасними технологічними та маркетинговими можливостями. Звісно, традиційне вино чи сир ніколи не конкуруватимуть за кількістю пропозиції та ціною з масовим виробництвом (яке часто, майже завжди себе декларує «традиційним»), але свою нішу, значно більшу, ніж одне ізольоване господарство старих людей у віддаленому селі, займе.

Такій політиці сприяють і держави, впроваджуючи концепцію «контролю справжності походження». Хто не знає, що це таке, прошу звернутися до Вікіпедії:
http://en.wikipedia.org/wiki/Appellation_d'origine_contr%C3%B4l%C3%A9e
Там є і «панятними» мовами, українською немає, тому що .

Власне, в Україні кухня є прикладом дуже вдалого перенесення етнічного у сучасне. Але тільки сама кухня в сенсі набору характерних страв, а не виробництво інгредієнтів та продуктів. Українське сало, сири, ковбаси, вино, алкогольні настоянки цілком заслуговують на захист за допомогою контролю справжності походження. Це і традиції зберегло б, і якість підвищило, і дало б можливості виходу на ринки гурманів всього світу.

Невдалий приклад перенесення у сучасність – одяг. Так, вишиванки. Вони стали маркером, чого завгодно, тільки не одягом. Політично навантаженим маркером. А чому? Тому що не з низу процес пішов, а з революційної сцени та з чиновницького кабінету. Це не означає, що друга спроба не вдасться. Пробуйте!

Щоб у читачів не склалося враження, що можливості перенесення етнічного у сучасне вичерпуються тільки побутовою матеріальною культурою, наведу приклад – щоправда не український – з музики. У мене є тег «мій плейліст», а там кілька статей про грецьку музику. В деяких з них я описую жанри сучасної грецької музики, які утворені на основі етнічних (або ширше – народних) жанрів, і при цьому стали масово популярними. Від етнічної відокремився жанр «лаїкі» (буквально: народна), але це не фольклор, а популярна сучасна музика на дещо осучаснених традиційних та сучасних інструментах, рембетіко – пісні міських низів, ошляхетнені до рівня якісної масової культури, не те, що російський «шансон» і т.д. У нас, на жаль, етнічне зведене тільки до родинних посиденьок, або у шароварному вигляді – до офіціозу, у кітчевому – до різних фестів. Сучасна міська пісенна творчість – блатняк. Щойно йдеться про більш-менш прийнятні масові жанри, одразу ж все запозичене або глобалістичне, навіть якщо й українською мовою співається.

Отже, що робити? По-перше, поясніть своєму улюбленому депутату, що таке «контроль справжності походження», і нехай готовить законопроект і список продуктів /додайте, яких саме/. По-друге, скажіть вашим улюбленим поетам та композиторам, щоб не цуралися впроваджувати у маскульт етнічні пісенні форми, але не переспівами «Ти ж мене підманула», а написанням та виконанням сучасних творів на основі етнічної спадщини. Карочє, хай пару тижнів послухають грецьке музичне радіо в інтернеті – і все зрозуміють.

По-третє, поясніть вашому улюбленому підприємцю, що ви хочете, щоб у вас дома був етнічний посуд, етнічні меблі, одяг, але виготовлені з урахуванням вимог сучасності (тобто не будете ви їх на порозі та на колінах ладнати, якщо що, та й якість мусить бути гарантована, матеріали перевірені і т.д., і не будете ви якусь бабусю за 1000 км шукати а хочете будь-якої миті приїхати до супермаркету та купити). На межі 90-х і нульових, коли почалася ера гіпермаркетів, в них цілі ряди були заставлені посудом в етнічному стилі. Де це все? Скажіть, що хочете рідного.

От десь так можете додати ще пунктів.

Comments

[nik-adams.livejournal.com]

Можна ще до автентичного бабусиного співу додати ритмічне "умц-умц" і відправити її на Євробачення. Щось самому від цієї думки погано стало... Ідея толкова, але мені здається, що тут все зводиться до моди, яка, як відомо, скороминуча. Ні, коли мова йде про їжу, то тут без проблем. Ресторан, де в будь- який час можна поїсти справжнього борщу, щойно з печі, гуцульської бринзи чи випити наливки за рецептами прадідів завжди знайде свого клієнта. Інтерес до всього іншого- скороминучий і в решті решт такий товар, як то одяг чи посуд опиниться там, де він і мусить бути- на полицях сувенірних крамниць. І ще. Я не вважаю, що моду на автентику можна сформувати знизу. Щоб щось стало модним, потрібно, щоб хтось авторитетний сказав, що це модно. Тобто, якщо я хоч сто листів напишу своєму улюбленому депутату чи підприємцю, він навряд чи прислухається до моєї думки. Ідея повинна йти саме згори. А те, що у підприємців не вистачило підприємливості скористатися бумом львові до вишиванок і створити не лише популярний, але і функціональний варіант, це вже інша проблема.

[polar-bird.livejournal.com]

ну, в Галичині на базарах і маршрутках з блатняком конкурують попсові коломийки.

[alla-g.livejournal.com]

Не знаю, чи збереглися до сьогодні етнічні пісні та звичаї, але я в дитинстві все це ще застала. І весільні обряди, й купальські та різдв'яні, і справжні народні пісні. І хатинки, як в Пирогові.
Та й зараз, коли проїжджаю по різних областях України - бачу їх характерні риси, спільні та відмінні одна від одної. Звісно, законсервувати все це не вдасться, та й не потрібно. Хай собі живе й розвивається ).

[res-in-se.livejournal.com]

Правильна політика стосовно етнічної культури – використовувати її елементи, пристосовуючи до нових форм побуту, господарювання, культури тощо. Адже етнічна культура - це повсякденне життя минулих поколінь: побут, дозвілля і т.д. Вона не може закостеніти в певних рамках, а має змінюватися відповідно до технологічних цивілізаційних досягнень. Намагатися законсервувати і відтворювати з максимальною точністю те, що було кілька століть тому – це справа музейників.
Я особисто тільки «за» стосовно перенесення етнічного у сучасність. Але конкретно в умовах України, мені здається, проблема полягає в тому, що етнічне звикли показувати як тотожне до традиційного селянського способу життя і тому воно не сприймається як елемент сучасного урбанізованого світу і навряд чи асоціюється з витонченістю і високим стилем. Наприклад, словосполучення «етнічний посуд» одразу викликає в уяві хрестоматійний перелаз з глечиками. Потрібен неабиякий дизайнерський хист, щоб зробити той-таки посуд достатньо вишуканим, але зберігши етнічні елементи.
Щодо одягу простіше. Наприклад, та ж вишиванка цілком підійде під стиль «casual». Достатньо, щоб ті, хто має в гардеробі вишиванки, почали їх вдягати не лише до ідеологічно забарвлених дат чи походу на етнофестиваль, а просто на щодень – решта швидко звикне.
Ключове завдання – винести за дужки ідеологічне навантаження у використанні речей з етнічними елементами. Це перш за все зручні функціональні речі. Головне, що це не має бути раптовий сплеск цікавості, мода на сезон, бо така цікавість згасне так само швидко, як і з’явилася.

[liniyka.livejournal.com]

Всіма руками "за"! І давно всім кажу навколо, як би класно було, щоб наші палинки дозволили людям випускати!
Мені здається, поки що про такі проекти можна тільки мріяти, бо виробництво дуже залежить від держави. Від Польщі до Франції, скрізь у Європі фермерське в-во домашніх лімітованої серії джемів або настоянок, чи монастирського пива пропагується і підтримується. Бо вони самі за цим їздять у місця агротуризму і туристи полюбляють регіональні особливості. У нас ті ж виробники горілки пов'язані з верхівкою влади і антимонопольним комітетом, і всі вкупі не допустять випуску домашньою сливовиці (це я про свої місцеві ідеї, бо палинка на Закарпатті смачніша за будь-який віскі і чистіша, звісно). Попри те, що об'єми такої продукції будуть крихітними, її все одно з принципу не допустять.
З приводу музики. Чула я в Афінах цього року, як вони співають щовечора в тавернах! Це фантастика! Напевно, це була лаїкі. Але ж у них це розвинулось поступово і логічно. У нас же народна потреба співати за часи совка якось присіклась - у містах некошерно співати, соромно бути схожим на селян. Ну, це окрема довга тема.
І з ближнього досвіду: друг має молочну ферму - продукти на основі козячого та коров'ячого молока. Людям цього не треба. У нас ще не час цих трендів, навіть "Волошкове поле", що продається в маркетах, не беруть, бо й досить заможні люди не бачать різниці в етикетках, їм байдуже - з сухого чи натурального молока все зроблено.
На все потрібно час. Сподіваюсь, ми цього дочекаємось! З нашою підтримкою.

[chita-i.livejournal.com]

Йдеться не тільки про матеріальне (жрачку, одяг, інтер'єр), а про манеру думання, говорення, сприйняття етнічного. І тут неперемирних совків і обруссованих ніякою кухнею не проймеш. Кухню захищати майже не треба. Її усі загарбники і так полюбляють.

Але думку твою я зрозуміла. Вона вирішує тільки дуже поверхові проблеми, але початок був би добрим. Бо через матеріальне деколи таки зможе прийти і справжнє. Осучаснитись втрачене за браком вжитку.

Тому, дуже підтримую! Крім того, те що є українське, мусть так і знатися. Щоб не було як з Щедриком чи видатними особистостями, що про них мало хто знає, що вони українці. Це через брак укр.держави, однією з функцій якої настаювати у світі що наш внесок - то саме наш, як це роблять "провідні" держави.

[arfelio.livejournal.com]

[motaradi.livejournal.com]

Це прекрасна альтернатива шароварщині і необґрунтованому народництву.
Ну а ще, щоб це все адекватно перенести на сучасність, потрібно трохи більше дослідити оте минуле і етнографію.

[odyn-owl.livejournal.com]

все точно, дякую

щодо вишиванок, ситуацію можна було б теж виправити. Зазбруччя та і Київ, могли б цілком перевести вишиванку у нішу кежуал чи легко-парадний.

Що робить.

[livejournal.livejournal.com]

Користувач arfelio посилається на ваш запис з Що робить. (http://arfelio.livejournal.com/214161.html) пишучи: [...] це неодноразово писав  Наприклад у цьому дописі http://kerbasi.livejournal.com/162048.html [...]

Що робить.

[livejournal.livejournal.com]

Користувач arfelio посилається на ваш запис з Що робить. (http://ua.livejournal.com/172017.html) пишучи: [...] це неодноразово писав  Наприклад у цьому дописі http://kerbasi.livejournal.com/162048.html [...]

Що робить.

[livejournal.livejournal.com]

Користувач r_es посилається на ваш запис з Що робить. (http://r-es.livejournal.com/159983.html) пишучи: [...] це неодноразово писав  Наприклад у цьому дописі http://kerbasi.livejournal.com/162048.html [...]