Про транспортно-цивілізаційне
Thursday, 10 January 2013 10:29 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiЦивілізаційне значення міста – бути центром обміну та транспортним вузлом. Як виникли міста, виникли й регулярні маршрути між ними, облаштовані пунктами охорони та перепочинку. Розглянемо, як «иліта» України, пов’язана з ПР безпосередньою участю або лобістсько-спонсорськими стосунками, порається з цивілізаційною місією.
1. Київ, напевно, тепер завжди прикрашатиме т.з. "подільський мостовий перехід". «Илітарії» думали просто розтягти грошенят, а замість них підкласти папарець-проектик, який ніхто ніколи не втілюватиме, а Хтось (Кучма?) з бодуна чи непоінформованості раптом вирішив будувати. Все ж таки спромоглися загальмувати будівництво, але в екстазі підготовки до Євро-2012 Хтось (Янукович?) вирішив добудовувати.. Щоб не сталося фатального фіаско, довелося кран перекидати.
2. Розрекламована реконструкція дороги Київ – Харків обмежилася заміною асфальту, як після Решетилівки дорога була з однією смугою в одному напрямку, так і залишилася, а це за сучасними стандартами не може бути дорогою національного значення. Згадаймо кірпивський «автобан», який все одно перетинає населені пункти, тому швидкісною трасою бути не може. Як і траса на Львів, бо яка ж це швидкісна магістраль, коли через шість смуг "зебри" намальовані.
3. На будівництві роз’вязки на магістрали, що сполучує Межигір’я з Маріїнським палацем минулого місяця перекинулася пересувна бурова вежа.
4. Колесников з тріском провалив проект впровадження в Україні швидкісного залізничного руху.
5. Коломойському вистачило спритності скупити авіакомпанії України та стати фактично монополістом на ринку пасажирських авіаперевезень, в результаті чого переліт з Києва до Дніпропетровську зрівнявся у цінах до перельоту з Києва до Праги (мій власний досвіт навесні 2011-го). Втім, спритність і стратегічне мислення та управлінський талант поняття не тотожні: Аеросвіт агонізує, залишаючи пасажирів наодинці з їхніми проблемами у далеких країнах, готується до банкрутства «ДонбасАеро».
Отже, що маємо у підсумку. По-перше, Партія Регіонів, щоб не декларувала, підсвідомо реалізує свою програму регіоналізації України, бо з таким транспортом регіони залишаться регіонами і ніколи не об’єднаються ні в людському, ні в господарському плані. По-друге, в сучасному світі головним видом транспорту є авіація. Завдяки Коломойському і тим, хто йому дозволив стати монополістом, Україна надовго залишиться тупиком земної кулі.
Хоча, мабуть, така політика цілком влаштовує патріотів-консерваторів, бо ж ніякої глобалізації, натомість ніхто ніколи не дізнається, скільки в ізольованих від світу закутках вбили геїв та публічно покарали жінок за недоварений борщ, молоді – за неповагу до церкви та старших, а «курвів» – за змішування з “чорною кров’ю” та й ту неправильно кров можна проливати на свій розсуд, поки вся не переведеться.
1. Київ, напевно, тепер завжди прикрашатиме т.з. "подільський мостовий перехід". «Илітарії» думали просто розтягти грошенят, а замість них підкласти папарець-проектик, який ніхто ніколи не втілюватиме, а Хтось (Кучма?) з бодуна чи непоінформованості раптом вирішив будувати. Все ж таки спромоглися загальмувати будівництво, але в екстазі підготовки до Євро-2012 Хтось (Янукович?) вирішив добудовувати.. Щоб не сталося фатального фіаско, довелося кран перекидати.
2. Розрекламована реконструкція дороги Київ – Харків обмежилася заміною асфальту, як після Решетилівки дорога була з однією смугою в одному напрямку, так і залишилася, а це за сучасними стандартами не може бути дорогою національного значення. Згадаймо кірпивський «автобан», який все одно перетинає населені пункти, тому швидкісною трасою бути не може. Як і траса на Львів, бо яка ж це швидкісна магістраль, коли через шість смуг "зебри" намальовані.
3. На будівництві роз’вязки на магістрали, що сполучує Межигір’я з Маріїнським палацем минулого місяця перекинулася пересувна бурова вежа.
4. Колесников з тріском провалив проект впровадження в Україні швидкісного залізничного руху.
5. Коломойському вистачило спритності скупити авіакомпанії України та стати фактично монополістом на ринку пасажирських авіаперевезень, в результаті чого переліт з Києва до Дніпропетровську зрівнявся у цінах до перельоту з Києва до Праги (мій власний досвіт навесні 2011-го). Втім, спритність і стратегічне мислення та управлінський талант поняття не тотожні: Аеросвіт агонізує, залишаючи пасажирів наодинці з їхніми проблемами у далеких країнах, готується до банкрутства «ДонбасАеро».
Отже, що маємо у підсумку. По-перше, Партія Регіонів, щоб не декларувала, підсвідомо реалізує свою програму регіоналізації України, бо з таким транспортом регіони залишаться регіонами і ніколи не об’єднаються ні в людському, ні в господарському плані. По-друге, в сучасному світі головним видом транспорту є авіація. Завдяки Коломойському і тим, хто йому дозволив стати монополістом, Україна надовго залишиться тупиком земної кулі.
Хоча, мабуть, така політика цілком влаштовує патріотів-консерваторів, бо ж ніякої глобалізації, натомість ніхто ніколи не дізнається, скільки в ізольованих від світу закутках вбили геїв та публічно покарали жінок за недоварений борщ, молоді – за неповагу до церкви та старших, а «курвів» – за змішування з “чорною кров’ю” та й ту неправильно кров можна проливати на свій розсуд, поки вся не переведеться.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Sunday, 13 January 2013 09:32 pm (UTC)бо таке Вас перетворює на москаля. Ви все це робите для себе, не для тих хто ще не так давно сер над діркою. Я теж неприємно була вражена оточенням, коли мої батьки з малого, але культурного інженерного міста переїхали до столичного сателіта, де живуть у панельних висотках майже усі селюки. Але, дивним чином, совкова культура бідності та сиротинства була приблизно однаковою незалежно від ментальних схем. Я от тільки що у відповідь зафрендила вчора і сьогодні відфрендила одного, що розказує про необтесаність селюків та вважає що життя закінчуюється у рівно 62 роки. Будемо вже дорослими нарешті та пошукаємо розуміння з оточенням.