Мої рецензенти

[kerbasi]

http://chita-i.livejournal.com/141203.html?thread=1316755#t1316755

"Про пост-совєцьких «ліберал-фашистів» та їхню боротьбу з «агро-патріотами»
Представники: kerbasi, semesuk (це тільки наприклад)
Чому «ліберало-фашисти»? Тому що так представляються самі. Декларують себе по черзі то лібералами то фашистами, ніяк не турбуючись що ці ідеології мало сумісні. Хочуть пресувати та диктувати «агро-патріотам» (чи винищити їх фізично чи як «клас»), але також проповідують індивідуалістичні свободи та ненавидять совєцький режим. Але тоді виникає питання, для кого саме вони проповідують ці ліберальні свободи? Явно не для «агро-патріотів». Вони є прибічниками індустріальних соціальних кіл чи армійських «мандрівників»-захоплювачів, поважають тільки місто (краще метрополію). З цього можна зробити висновок що продовжують по совєцькі «винищувати селян як клас» . Яких саме селян? Раз ми в Україні, значить, українських селян. Яку культуру вони просувають? Або «першого світу», читай, багатих країн Європи (де самі ніколи не жили і тому їхні розуміння функціонування того світу жорстоко з совєцької системи координат, дуже специфічне сприйняття що має з дійсністю дуже мало). Вони хочуть результату поваги на собі, але не бажають поважати відмінність і готові винищувати людей як тарганів бо не мають емпатії незважаючи на власне коріння. Вони самі вийшли з небагатого осередку, з цього я роблю висновок, що вони «разночінцьі» як справедливо помітила О.Забужко «розриву поколінь». Поки нічого нового для прояву еклектичного українського варіанту рос.націоналізму. Також їм чомусь не подобається патріотизм тих «аграріїв». З чого б це? Може їм здається, що служити треба собі та «високій сутності» (що може бути що завгодно), а не тим, хто поруч: клану, земляцтву, нац.спільноті, родині. Тобто проповідують у цьому пункті москальські цінності. Мені здається, що вони хочуть жити в Україні без українців. Позбутися москальської жорсткої ієрархічності, але знищити український дух в Україні, вбачаючи саме його перепоною до їхнього щастя та добробуту. Вони або співпрацюють з нинішньою денаціоналізованою гопотою при владі (Семесюк захоплено ходить то на бомжатники, то на концерти де грабують «братішку» тирять в нього «мєлачь» та просять «пострибати»), Кербасі працює у іноземному представництві і звисока попльовує на місцеве підприємництво. Тобто позиція їхня або триматися збоку від влади (уявляючи себе у внутрішній еміграції та позанаціональними) або загравати з нею (нібито поборюючи як це модно серед владоскріпляючих дисидентів), бо нинішня влада також їх не балує особливо. Вони чомусь впевнені, що в ній заправляють ті ж самі «аграрії» а не декласовані денаціоналізовані комуністичні функціонери заповідника КПРС та нове покоління далеких від сільського хазяйства бандитів 90х та наближених та родини цих проф.ком.партійців. Але українців до влади вони допускати люто не бажають та дуже ревно дивляться на скидання нинішнього москальського домінування, хоча декларують себе просто скромними споживачами «вищої» рос.культури".
http://chita-i.livejournal.com/141203.html?thread=1317523#t1317523
"Ліберал-фашисти ні в якому разі не хочуть сприймати мінімального диктату з боку «агро-патріотів», але постійно диктують їм та знищувально оцінюють їхню поведінку, що говорить про асиметричність їхніх ліберальних розумінь. Лібералізм для побічників фашизму – це дуже смішно і дуже розповсюджено серед москалів та малоросів".
http://chita-i.livejournal.com/141203.html#t1318291
"Ліберал-фашисти добре пам’ятають злидні свого дитинства та благовійно ставляться до жрачки, бажаючи купляти «найтончіше» та «найвишуканіше» у багатих супермаркетах не задумуючись, звідки без аграріїв усе це візьметься. Вони живуть у майбутньому генетики, коли булки ростуть на деревах. Люблять описувати свої кулінарні походження досить снобічно і нібито ненароком. Це відділяє їх від пересічного піпла".

Tin+Tina ibidem:
"Але і я на прощання маю право сказати - Ви постійно нарікаєте на те, що якісь неуточнені вороги звинувачують Вас у нечистокровності, нелюбові до вишиванок і подібних речах. І цим закриваєте рота тим, хто вас ловить на поверхахапайстві, перекручуванні, ігноруванні фактів і, даруйте, снобізмі найгіршого можливого зразка.
А ці звинувачення маю під собою ого який солідний грунт"!

"Мені абсолютно все одно, одягаєте Ви лапті, фрак чи вишиванку, але інші речі є значно менш невинними. До таких належать упередженість, зашореність і обскуранція, якими Ви грішите в чималій мірі. Навіть якщо самі того не помічаєте".

Gloria-Ma ibidem:
"Занесіть в ваш пост про рецензії: я вважаю вас декоративним українофілом. Ви дивне поєднання української мови на базі російської тієї самої жлобської (у вашому визначенні) культури".

7еоn:
http://kerbasi.livejournal.com/168540.html?thread=4939100#t4939100
"Ваш снобізм своїми об'ємами здатен сперечатись хіба з нудотою Ваших дописів"

І про цього варто нагадати:
http://kerbasi.livejournal.com/164755.html

Comments

[candrika.livejournal.com]

Ггг, от дійсно - я таким тоном пишу студентам, коли вони попали в халепу, хоч я зовсім невеликий бос :). Тобто майже завжди, бо не будучи в ситуації халепи вони до мене письмово не звертаються :).

Але ж нам йдеться не про комунікації між начальником і підлеглим, і є 1000 способів, як заміною або додаванням одного слова можна пом'якшити тон цілої відповіді. Я, на приклад, роблю це часом по кілька разів перш ніж вислати імейл, особливо якщо йдеться про неробочі відносини і комунікації, тому що часто написане ніби-то нормальним тоном нон-нейтів спікером сприймається як rude.

Може я неточно висловилася, мені йшлося про випадки, коли такий стиль переноситься із робочої сфери в приватну, або якщо й не приватну, то в комунікації між рівноправними суб'єктами.

[kerbasi.livejournal.com]

Робоча стилістика неминуче впливає й на особисту. Це треба бути якимсь дуже шизофренічним, щоб досконало розділяти без накладання.)) Взагалі, я також часто перечитую і імейли, і коментарі. останнім часом зарікся брати участь у важких суперечках у ЖЖ з роботи, бо для мене це запарити кави та нашвидкоруч у "корпоративному стилі" набити три десятки лаконічних коментарів за 10 хвилин, а читачам напевно здається, що до них зверхньо пишуть чи агресивно.

А у даній темі є ще такий момент, як то, що Чіта давно живе за кордоном. Я не маю такого досвіду, але зі спостережень за багатьма юзерами бачу, що в якийсь момент настає така точка неповернення, коли відчуття батьківщини в людини притлумлюється. От тут варто б або знайти додаткові способи актуалізації своїх знань про батьківщину, або визнати, що вже трохи іноземець, і писати вже "думки здалека". "Багатий супермаркет" - це смішно для будь-кого, хто живе в Україні. Особливо "Ашaн" (про інші супермаркети я у себе не згадував: і відстріл пташок, і конфлікт з "данєцкім" - це в "Ашaні"). У цього супермаркету гасло: "Удар по цінах" та розвозки селян привозять по закупи. Там дешевше, ніж на сільському базарі скуплятися.

Ось вам ще приклад дискусії коли новоканадийка сперечається з теми, яку не знає і не може знати здалека:
http://kerbasi.livejournal.com/129815.html?thread=2694423#t2694423

[candrika.livejournal.com]

Та я ж теж за кордоном живу, і про багато українських реалій маю не надто чітке розуміння. Але багатий супермаркет це в будь-якій країні смішно, хіба ні? Ну нехай в будь-якій західноподібній, чи орієнтованій на захід...

Але коли йдеться про боротьбу з вітряками, то як їх не назви, вітряки залишаються вітряками, тобто ідеями, а не реаліями. Ви помітили, що вас там вже записали у вороги вареників? :) І якщо ви тепер ще раз повторите щось про бабусині вареники, вас звинуватять в непослідовності і лицемірстві, бо ж ви анти агрохтось-там. А що ви з самого початку в те агро-щось вкладали - то кому це вже зараз цікаво, вся ця дискусія грунтується на узагальненнях і непорозуміннях, тобто на вітряках, а не на реальних речах.

Як там в середньовіччі казали, коли ми мислимо неточно, нами керує диявол, чи щось таке. В українському ж дискурсі, коли починаєш пробувати мислити точно і це мислення виписувати, тобі спочатку ставлять діагноз нудоти, потім цей самий діагноз використовують як виправдання для того, щоб не вникати, але ж поговорити охота, от і розмова йде про вітряки (хто що про вас подумав, не дочитавши до кінця, або недозрозумівши), а не про деталі і реалії.

[kerbasi.livejournal.com]

Магазини характерного формату, які у 90-ті називалися супермаркетами,дійсно були не для пересічної людини, хоча й не такі вже захмарно дорогі - скоріш до них комплексували заходити. Мені дотепер дуже бракує Стелли на Подолі, яка належала італійцю. Я там вибірково дещо купував, що для мене мало значення, а що не мало - то на базарах та у совдепівського виду універсамах.
З 1999-2000 почався т.з. супермаркетних бум, коли з*явилися власне супермаркети, як їх розуміють всюди, і вони перестали бути для, так би мовити, обраних. Не знаю, як швидко цей процес поширювався Україною, але, здається, "супермаркетизація" країни вже давно завершена.

Так, битви навколо вітряків... От саме тому я й, напевно, більше писатиму за такі приємні речі, як гастрономія, одяг, міський стиль життя тощо. Якщо від цього комусь болить, то хай не читають - я попереджатиму заздалегідь. А для суспільно-політичних постів заведу окремий тег, поститиму не частіше, ніж раз на два тижні та, можливо, вимикатиму коментарі.

[candrika.livejournal.com]

Так, у Львові був "перший" такий "дорогий" супермаркет десь тоді ж - середина чи кінець 90х? з дверима із склопакета!!!, в якому можна було самому, руками!!! брати що тобі треба і класти в кошик, втім, кошика не пригадую, може там не було. Зато були шафки де треба було торбу залишати - поправка хапливість :) - ніде крім України таких шафок не пригадую :). Потім з'явилися "гуртівні" як прототипи справжніх західних супермаркетів (дешево, далеко і машиною - в нас машини не було, доводилося їхати з рюкзаком або в таксі :) - ми купували дуже багато (порівняно з іншими) соків, йогуртів і памперсів - це речі важкі або габаритні і відносно дорогі, ну і перші з третіми не псуються, тобто таксі себе окуповувало сповна, тим більше що гуртівні була близько). Потім вирівнялося десь до середнього між цими двома моделями, і тепер для дорогого магазина використовується слово не супермаркет, а бутік :) бутік м'яса, бутік італійського сиру і бельгійського шоколаду :) це я вигадую, звичайно :), але таке приблизно сприйняття сучасних реалій з-за кордону. Наскільки я знаю у Львові спеціалізовані продуктові магазини називають відповідно до продукта, а не словом бутік - але то слово для мене в українському контексті настільки смішно звучить, що я не могла стриматися - бутік макаронів :).

Уфф, виключати коментарі - то вже дуже драконівський підхід, але якщо реалії вимагатимуть, тоді хай навіть так...

[chita-i.livejournal.com]

Якщо Кербасі виключить коментарі у політ.дописах і почне писати про жрачку одяг та буену віту я його відфренджу нафіг. ))

[candrika.livejournal.com]

це ви йому кажіть, який стосунок це має до мене? вам подобається тролити ваших френдів - то ваша справа, я особисто людей яких мені охота тролити (ябо яким охота тролити мене) взагалі не зафренджую, бо мене цікавить здебільшого інший тон розмови і інший стиль відносин, в тому числі віртуальних. якби я ставилася до дописів кербасі так як ви - я б його вже давно розфрендила.

[chita-i.livejournal.com]

А з чого ви взяли що то тролення? Ну думаю вам діло є, бо ви дуже детально розбираєте разони що я могла мати щоб сказати те чи інше. )) Прикладаєте то до себе. Про супермаркети ви детально обговорюєте. Ото важлива струна, виявляється! Мені це кумедно. От я вам вживу і кажу, що для мене важливо і що ні. ) Щоб не напрягатися, думаючи.

[candrika.livejournal.com]

я в ці ігри не граю. хочете розмовляти як нормальні люди - тоді прошу дуже, а як ні - то до побачення, і гарного вам дня. :)

[chita-i.livejournal.com]

і вам гарного вам дня. :)

Еко вас понєсло!

[chita-i.livejournal.com]

Супермаркет багатий за асортиментом, Кербасі. Коли в ньому є все свіженьке з поля що ти тільки забажаєш. Причому, з поля будь-якого кліматичного поясу. Це в тебе конструкти совокові в голові, раз ти розумієш, як і у всіх, кстатє.