Сучасний бізнес не перестає дивувати!

[kerbasi]

Деякий час тому я перетнув віковий поріг, за яким обов'язково потрібно міняти фотографію у паспорті. З усіх інших міркувань - це не ювілей, якщо не приділяти багато значення річницям свого виходу у  світ, то й особливої нагоди для урочистостей немає. Ось я на цей раз навіть вимкнув сповіщення у ЖЖ, щоб не провокувати читачів-френдів на вітання. Але це все йдеться про моє особисте бачення.

А тепер про бізнес, точніше про обслуговування клієнтів чи як модно англіцизмами сипати - кастомер сервіс. Контора, в який я працюю, має рахунки в одному банку з іноземним капіталом. Має рахунки дуже довго. Далеко не всі контори стільки живуть, не всі банки в Україні такого віку досягають. Це значно більше десяти років, скажемо так. Я всі ці роки, так би мовити, перший "підписант". От що ви думаєте, може мені прислати банк з нагоди дня народження? Привітальну листівку? Привітальний імейл?  Ага! Банк прислав нагадування, що без зміни фотокартки мій паспорт втрачає чинність, тому я мушу якнайшвидше показати банку чинний паспорт, щоб запобігти перерві у наданні нашій конторі банківських послуг. При чому прийшло не з якогось колективного імейлу, яким керує робот, а з імейлу "екаунт менеджера", яка нас обслуговує, мабуть, третину з усього часу нашої співпраці з тим банком.

Ну, я, як людина старого виховання, написав би так без зайвих розшаркувань: "Шановний пане Кербасі,  ПАТ "Крутий буржуйський банк - Україна" щиро вітає Вас з 45-літтям і нагадує про необхідність вклейки відповідної віку фотграфії"... Ось десь так. Тепер для такого, мабуть, слід бізнес-школу закінчувати, та й то, не гарантія, що там такого навчать.

Comments

[candrika.livejournal.com]

Та в них тут є інші документи прив'язані до віку, на приклад, після певного віку (правда, ще далеко не твого) водійські права та їх оновлення прив'язані до дня народження. А це тут державний документ, який використовується набагато більше (частіше) за паспорт.

Тобто бюрократія, вона і в Африці бюрократія. :)

Мені от недавно мало не скандал закатали, з позами і образами, за прострочену (майже на рік) SIN-card (яка дотепна назва) - це social insurance картка з номером, за чинністю якої мали би слідкувати мої роботодавці, тобто секретарка в уні, але оскільки я в них рідкісний птах досі на студентській візі, а не на постійному проживанні (тобто моя картка на відміну від всіх інших регулярно виходить з дії), то секретарка просто прогавила минулого року, а я не стала напружуватися, бо в принципі переконалися, що та картка в мене нічого не вирішує, лінь було в чергах стояти, бо то ж не паспорт і не віза і не дозвіл на навчання, за чинністю яких я дотошно слідкую сама, бо це дійсно важливо. Мені навіть податківці (а тут це страшні люде, як, мабуть і всюди), не звернули увагу, що воно недійсне, це при тому, що не я їм гроші плачу, а вони мені повертають, а ці гаврики з офісу грішних карток з'ївши десь годину часу сказали що не можуть видати нову, бо в мене вже закінчився робочий контракт (про що я їм з самого початку сказала), ще й прочитали лекцію как нада жить, ну то я плюнула, розвернулася і пішла геть - наступного разу, коли почнеться новий контракт у вересні, добре подумаю, чи йти туди взагалі, чи так і жити з недійсною SIN карткою.

[kerbasi.livejournal.com]

Як людина законослухняна, я не можу жити з нечинними документами, навіть другорядними. Такий вже характер. Я зовсім не схожий на педанта, і, взагалі, дисциплінованість не моя чеснота, але державні папірці тримаю у порядку.

[candrika.livejournal.com]

Та в мене теж є таке, того й пішла з тою дурною карткою :). Але дуже вже не сподобалося, що мені настирно пропонували подаватися на "дозвіл на роботу", бо тоді я зможу працювати будь-де за 8 доларів в годину, в той час як мій цілком дійсний дозвіл на навчання дозволяє мені працювати в моєму уні за 35, чи скільки там. Те що я можу за власним бажанням цього літа бути без роботи їм в голові ніяк не вкладалося. :)
Такі канадській соціальні сервіси - дуже стараються всім помагати, і всіх, в кого нема канадського паспорта чи постійного проживання автоматично сприймають за нужденних. Я взагалі не надто горда, але цього разу чомусь зачепило :). Того й бурчу. :)