Післясвяткове

[kerbasi]

Знайшов у стрічці Семесюка чудовий контр-пост на думки, що вчора я висловив у святковому дописі про закопаний в городах український історичний шанс.

Цей пост вартий того, щоб його процітувати повністю.
протягом дня цілком і повністю занурилась в домашні справи. прибирала, прала, жрать готувала...задовбалась ніпадєцкі. але реально, майже місяць всім було не до того, щоб лоск наводити... так - віхтиком махнув, посуд помив, шось зварганив. на генеральне прибирання не вистачало ні сил, ні бажання...
а тим часом хтось у ФБ розмірковує "як ви ставитеся до тих, хто працює в день незалежності, зокрема копає картоху"..і хтось відписує - так само як до тих, хто працює в релігійні свята.
і от я подумала: чи не щороку ми теж рили картоху на 24 серпня. всім кагалом. і це було прикольно. вся сім"я разом, ржаки, коментарі з приводу того, що воно понавиростало, яка ненажера медведка і т.д.. і гарний настрій. і відчуття єднання.
а потім подумалося далі, що ми ще не заслужили гуляти на День народження нашої держави. спочатку треба підготувати грунт під те, зачистити бока і захистити тил. напахати в погріб і нагодувати худобу. а тоді - на гульки. а то попривикали ))) і нема нам чого ще гульки гуляти...
а взагалі, я на свята стаю тотальним антисоціалом - якщо це не робота, то хрін мене виженеш на масовку. ненавиджу скописька народу під свята... одна справа - мітинг. там якось стрьомність розумієш, але так само чітко розумієш і мету. а святкові шобла для мене лишаються загадкою. поки була меншою, кілька разів велась на запрошення від подруги погулять в парку "Перемога", але так і не догнала сакрального сенсу спільного проведення часу половиною міста. тому в такі дні я віддаю перевагу втиченню вдома. щоб нікого не бачити і не чути. завтра все стане в колію, можна виповзати )
Зі святом! Слава Україні!

Справа у тому, що секрети успіху націй настільки прості, що їх важко ухопити розуму, схильному до складних міркувань. Особливо, якщо національна свідомість сформована життям у природних циклах. А національна скромність не дозволяє вживати українську мову, якщо вона не перфектна, проголошувати державність, якщо ще худобу не нагодували. Інколи у житті слід просто брати і йти проти вітру. Причому тут і зараз, у чому ти є, а не коли ти накачаєш м'язи, натренуєш дихалку, купиш наплічника, виростиш та збереш провіант на городі. Ось і весь секрет.  А для того, щоб ржати, яка ненажера медведка на вашому городі, самостійна держава геть не потрібна. Медведка й картопля вони й при будь-якому устрої медведка й картопля. І ненажера Медведчук вже готується нам це продемонструвати.

Ще читав пости (зокрема привітання від Турчинова), де все про Моїсея, який начебто сорок років своїх скотоводів пустелею водив. Це ж давно було! А у червні 1967 генерал Ісраель Таль лише за 6 діб провів 70000 вояків і 700 танків у зворотному напрямку. І це не вдалося б, якби вони всі програмували себе на десятиліття зализування історичних ран, зокрема від геноциду, який був тоді у більшості у свіжій пам'яті. Ось кого за приклад брати треба, якщо вже ніяк не можемо писати свою історію, не зазираючи до єврейських книг.

Comments

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо ховаєтеся, це означає, що віддаєте міський простір масам. І він Вам ніколи не належатиме.
І чесно не розумію, де такі жахи на вулицях Києва. На футболі, мабуть?

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

я не про Київ зараз, а взагалі... і це не означає, що жахи. просто я не люблю натовп: хлопці пристають, діти шляються попід ногами, пляшки валяються, навколо шум... бррр... один раз в житті я ходила на міську "йолку" в Полтаві. по тому - заріклась. і жодного разу за все житті не була на святкуванні дня міста на стадіоні, тільки пару раз на Співочому полі - вистачило )))
єдина святкова масовка, яка мене перла - новорічна ніч у 2004 році на Майдані в Києві. отам було справжнє свято, душа співала.

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Різні можуть бути способи святкування. В будь-якому разі те, що це свято, слід було ( зараз вже нмд пізно) демонструвати. Якщо не виходом у місто, тоді прапорцем на авто або на балконі. Запрошенням гостей, при чому підкреслено не просто посидіти, а з нагоди цього свята, відповідно перший тост і т.д.
А городи - це адаптивні життєві стратегії - ресурсне прокляття України.
Якщо матимете цікавість можете ознайомитися більш детально тут:
http://kerbasi.livejournal.com/tag/хибна%20адаптація

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

я ще на день прапора почепила на торбу стрічку і подарувала друзям такі самі. вдягла вишиванку...
щодо городів - я їх щиро ненавижду, якщо чесно. бо ти вкалуєш цілий рік, а по тому - хз що матимеш. але колективна праця на них зближує. і жодне вибирання картохи не лишило по собі гіркого осаду. інша справа - спапати, длубатися і т.д. протягом календарного року і на виході отримати дулю. тобто в цілому я за те, щоби наші агроельфи витратили цей час на читання розумних книжок. але знаючи природу їхню, думаю, що вони би завзято бухали, якби час, виділений на сапання, раптом вивільнився.
дайте людям роботу і вони покинуть городи. але з іншого боку, бажання робити у них теж відсутнє. Уроборос захоплено смокче свого хвоста...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Якби в моєї бабусі ще за совка не було б міської "фазенди" в тищу кв.м з фруктовими деревами, тоді в моїх батьків, мабуть, працювати в 10 хвилинах від дому та бігати на обід не було б аж такою цінністю, щоб погоджуватися на сторубльові зарплати і відхиляти пропозиції працювати на інших підприємствах в інших містах, а я б більше проводив часу з книжками та мабуть мав би репітиторів, щоб підготуватися до вступу в провідний столичний виш, а не в місцевий галузевиц лікнеп, відповідно не працював би все життя тим, ким не мріяв працювати. Отже, ці сади-городи мають прямий вплив на майбутнє дітей, тільки це не всі одразу розуміють. До мене дійшло, коли вже під сорок виповнилося, а до батьків - під сімдесят.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

моя родина все життя мешкала в приватному будинку. і ніколи не було ніяких фазенд. помідори-огірки купували, як приходив час катати банки. а потім прийшла перестройка. і якби від бабусі не лишилося городів і курочок-качечок, хрін би його зна шо їли. мама отримувала борошно бартером за роботу. батько привозив з сіл, де працював, бартером висівки та їншу фігню для птиці.
я в шостому класі пекла хліб з прісного тісна і на олії. після цього я ніколи в житті не пектиму його...
і репетиторів у мене не було жодного, і ні до якого супер-вузу я не готувалась, бо за що там учитися було? і в 17 років працювала на першій роботі - Всеукраїнському переписі...а потім вже системно працювала, коли однолітки мучилися на першому курсі комерційних вишів...
так що, в кожного своя історія...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я старший, я вже сам собі давав раду з розпадом СРСР, а батьки пекла хліб в городській квартирі, жили на хліба-молоці, але я це вважаю їхнім свідомих вибором. Вони могли жити краще за більшість, вони жили гірше саме через надмірна віру у сад-базар.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

мої батьки були надто чесні радянські інженери. коли їхні роботи почали пиляти на шмаття хитріші сородичі, вони того не зробили. в наслідку лишилися ні з чим. я їх не виню... і сад-город і досі їм кісткою в горлі. винне оте задавнене "так як у всіх" і "що люди скажуть" - це спочатку. а далі - звичка, накатаний сценарій...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я не про розпил держмайна. Інженером можна було працювати у Мурманську, Сибіру, навіть Москві, а також на воєнних морських об'єктах Северодвинську, Североморську, Находки, Гаджиєво і т.д. Тільки якщо на все дивитися, як Ах Москва це ж такий мурашник, а на півночі в дитятки шмарклі,бо він такий слабенький, а Миколаїв пуп землі і тут дім в однієї бабусі, квартира в іншої, відьми, але дітям готують, стирають, тоді зрештою дітям потім нічого і не залишиться, як самим кудись їхати за світ очі та починати з нуля. Це больна тема для мого покоління. Дуже у багатьох такі історії, в кого батьки - діти війни. Типова історія, коли діти старші за своїх батьків вже з самого дитинства.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

у мене тато - дитя війни. в окопі народився ))) обїздив з батьками Азію, Москву..багато де був. а тоді ніби осів, але все рівно - все життя по відрядженнях, на колесах. ніхто не тримався за комфорт. так получилось... мама моя каже, що поки не знала про закатованих кдбістами націоналістів, бачила все по іншому. реально, тоді багато хто не знав про інший бік медалі. і ставлення було таке - "а у мене все є"... були театри, були поїздки на курорти... а потім було прозріння, але пізно мабуть... не все так просто і не все так однозначно. хтозна, де ми будемо завтра...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Узагальнення не скасовують винятків. А сукупний результат поколінь видно по макроекономічних показниках та показниках гуманітарного розвитку, коли більшість управлінців на стратегічних посадах складає це покоління. Результат шестидесятників та дітей війни вже відомий. В мене немає ілюзій стосовно результату мого покоління. Через 10 років побачимо, але вже зараз можна починати плакати. Боюсь, що й з результату теперішніх 35-річних доведеться плакати, ну а далі - то вже за межами періоду надійного раціонального прогнозування.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

важко не погодитися... і все, що робиться, вперто нагадує мишачу возню і імітацію діяльності...

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

і взагалі, якого чорта я мушу виправдовуватися... це мій вибір - забити на "традицію" погоцати під шарварні групи які співають про "калину-україну", під біличок і тіків з настями і потапами... я не хочу в цей день ригати від усвідомлення цього дібілізму... моя Україна співає голосом Ніни Матвієнко і сестер Тельнюк, промовляє віршами Стуса і Симоненка... малює пензлем Івана Марчука.
до речі, українська музична сцена нинька занепала. і то не слабо. на плаву тільки ті, хто має історію понад 10 років існування. жодного гучного нового імені з 2010 року як мінімум... симптоматично...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я Вас не змушую виправдовуватися. обмін думками вглиб теми без персональних оцінок, ні?
Чого це Ви так? Вибачте, якщо що.

Re: про вплив на здоромля нації

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Я на білик, тік і потапа можу піти лише з однією метою - кинути в них коктейлем Молотова. Хоча я дуже біла і дуже пухнаста.