Післясвяткове

[kerbasi]

Знайшов у стрічці Семесюка чудовий контр-пост на думки, що вчора я висловив у святковому дописі про закопаний в городах український історичний шанс.

Цей пост вартий того, щоб його процітувати повністю.
протягом дня цілком і повністю занурилась в домашні справи. прибирала, прала, жрать готувала...задовбалась ніпадєцкі. але реально, майже місяць всім було не до того, щоб лоск наводити... так - віхтиком махнув, посуд помив, шось зварганив. на генеральне прибирання не вистачало ні сил, ні бажання...
а тим часом хтось у ФБ розмірковує "як ви ставитеся до тих, хто працює в день незалежності, зокрема копає картоху"..і хтось відписує - так само як до тих, хто працює в релігійні свята.
і от я подумала: чи не щороку ми теж рили картоху на 24 серпня. всім кагалом. і це було прикольно. вся сім"я разом, ржаки, коментарі з приводу того, що воно понавиростало, яка ненажера медведка і т.д.. і гарний настрій. і відчуття єднання.
а потім подумалося далі, що ми ще не заслужили гуляти на День народження нашої держави. спочатку треба підготувати грунт під те, зачистити бока і захистити тил. напахати в погріб і нагодувати худобу. а тоді - на гульки. а то попривикали ))) і нема нам чого ще гульки гуляти...
а взагалі, я на свята стаю тотальним антисоціалом - якщо це не робота, то хрін мене виженеш на масовку. ненавиджу скописька народу під свята... одна справа - мітинг. там якось стрьомність розумієш, але так само чітко розумієш і мету. а святкові шобла для мене лишаються загадкою. поки була меншою, кілька разів велась на запрошення від подруги погулять в парку "Перемога", але так і не догнала сакрального сенсу спільного проведення часу половиною міста. тому в такі дні я віддаю перевагу втиченню вдома. щоб нікого не бачити і не чути. завтра все стане в колію, можна виповзати )
Зі святом! Слава Україні!

Справа у тому, що секрети успіху націй настільки прості, що їх важко ухопити розуму, схильному до складних міркувань. Особливо, якщо національна свідомість сформована життям у природних циклах. А національна скромність не дозволяє вживати українську мову, якщо вона не перфектна, проголошувати державність, якщо ще худобу не нагодували. Інколи у житті слід просто брати і йти проти вітру. Причому тут і зараз, у чому ти є, а не коли ти накачаєш м'язи, натренуєш дихалку, купиш наплічника, виростиш та збереш провіант на городі. Ось і весь секрет.  А для того, щоб ржати, яка ненажера медведка на вашому городі, самостійна держава геть не потрібна. Медведка й картопля вони й при будь-якому устрої медведка й картопля. І ненажера Медведчук вже готується нам це продемонструвати.

Ще читав пости (зокрема привітання від Турчинова), де все про Моїсея, який начебто сорок років своїх скотоводів пустелею водив. Це ж давно було! А у червні 1967 генерал Ісраель Таль лише за 6 діб провів 70000 вояків і 700 танків у зворотному напрямку. І це не вдалося б, якби вони всі програмували себе на десятиліття зализування історичних ран, зокрема від геноциду, який був тоді у більшості у свіжій пам'яті. Ось кого за приклад брати треба, якщо вже ніяк не можемо писати свою історію, не зазираючи до єврейських книг.

Comments

[line-o.livejournal.com]

Я вже не раз висловлювався, стосовно того, що поляки ніколи, ні за яких умов не працюватимуть у такі дні, як ото у нас День незалежності і тому подібні свята.
Звісно, що їх не слід брати за показник ідеалу, бо мають і вони свої мінуси, але у цьому плані вони — правильні.

[kerbasi.livejournal.com]

І не тільки поляки. Я також давно наголошую на тому, що всі ці поясння бідністю, врожаєм це просто маскування неприємної істини, що українцям державність не потрібна. Етнічність у родин ньому колі їх повністю влаштовує, а що за межами - не хвилює. Донаціональна, доіндустоіальна свідомість.

[line-o.livejournal.com]

мене дуже обурявало, коли у селі, як меньшим був, заставляли йти в поле в День незалежності, адже я не міг зрозуміти чим це свято меньш значиме, як Великдень, наприклад

[kerbasi.livejournal.com]

Я ширше на це дивлюся. Міжрегіональне українське явище - експлуатація дітей та сільських старих родичів на городах через те, що батьки нездатні приймати відповідальні рішення та виходити поза зону комфорту задля себе і дітей.

[jan grabowski (from livejournal.com)]

"українцям державність не потрібна"

No oczywiście! :)
Можно добавить, что те "украинцы", которым была нужна собственная государственность, стали Польшей.

про вплив на здоромля нації

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Певний час я жила поза Україною. Коли повернулася і прожила в Києві роки зо два, то побачила, що на час будь-яких свят слід впадати в анабіоз і проіснувати якось так, щоб не довелося виходити пізно на вулицю, не довелося звертатися до лікарів тощо. Тому що будь-яке свято для багатьох - це ріки алкоголю і розгул. Потім похмілля і брак грошей та інших ресурсів. З відповідними наслідками для всіх, хто похмільним трапиться назустріч. Тому люди, поки не навчилися святкувати, нехай краще займаються фізичними вправами на грядках. Воно хоч для здоромля корисніш.

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Ось і ще одна проста істина:
Міський простір належить тому, хто в нього виходить ним користуватися.
Я у Києві з 1997 до 2009 щороку виходив у місто на День незалежності і завжди знаходив чимало позитивного і гарного, крім того року, коли Ющ бездумно проголосив саме у цей день траур по загиблих в міському літаку.
П'яні вештаються? Ну то й що? Може тепер нам взагалі не жити? Чи ховається від них, як від окупантів?

Re: про вплив на здоромля нації

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

>П'яні вештаються? Ну то й що?
Їх багато, а я одна. І я не хочу, щоб мені у свято псували настрій. Мені і в будні "весело".

Над пьяными издеваться хорошо

[jan grabowski (from livejournal.com)]

И смешно и, большей частью, безопасно. :)

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

от-от..і я про те ж... що з такими святкуваннями я краще на город по картоху. небо, сонце або пасмурність..повітря... а то коли вся та маса виходить побухать, то їм без особої різниці - день ВДВ чи День незалежності чи Великдень. особисто я просто ненавиджу масові свята, тому має гостру потребу заховатися в ті дні якнайдалі... хіба це погано?

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо ховаєтеся, це означає, що віддаєте міський простір масам. І він Вам ніколи не належатиме.
І чесно не розумію, де такі жахи на вулицях Києва. На футболі, мабуть?

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

я не про Київ зараз, а взагалі... і це не означає, що жахи. просто я не люблю натовп: хлопці пристають, діти шляються попід ногами, пляшки валяються, навколо шум... бррр... один раз в житті я ходила на міську "йолку" в Полтаві. по тому - заріклась. і жодного разу за все житті не була на святкуванні дня міста на стадіоні, тільки пару раз на Співочому полі - вистачило )))
єдина святкова масовка, яка мене перла - новорічна ніч у 2004 році на Майдані в Києві. отам було справжнє свято, душа співала.

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Різні можуть бути способи святкування. В будь-якому разі те, що це свято, слід було ( зараз вже нмд пізно) демонструвати. Якщо не виходом у місто, тоді прапорцем на авто або на балконі. Запрошенням гостей, при чому підкреслено не просто посидіти, а з нагоди цього свята, відповідно перший тост і т.д.
А городи - це адаптивні життєві стратегії - ресурсне прокляття України.
Якщо матимете цікавість можете ознайомитися більш детально тут:
http://kerbasi.livejournal.com/tag/хибна%20адаптація

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

я ще на день прапора почепила на торбу стрічку і подарувала друзям такі самі. вдягла вишиванку...
щодо городів - я їх щиро ненавижду, якщо чесно. бо ти вкалуєш цілий рік, а по тому - хз що матимеш. але колективна праця на них зближує. і жодне вибирання картохи не лишило по собі гіркого осаду. інша справа - спапати, длубатися і т.д. протягом календарного року і на виході отримати дулю. тобто в цілому я за те, щоби наші агроельфи витратили цей час на читання розумних книжок. але знаючи природу їхню, думаю, що вони би завзято бухали, якби час, виділений на сапання, раптом вивільнився.
дайте людям роботу і вони покинуть городи. але з іншого боку, бажання робити у них теж відсутнє. Уроборос захоплено смокче свого хвоста...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Якби в моєї бабусі ще за совка не було б міської "фазенди" в тищу кв.м з фруктовими деревами, тоді в моїх батьків, мабуть, працювати в 10 хвилинах від дому та бігати на обід не було б аж такою цінністю, щоб погоджуватися на сторубльові зарплати і відхиляти пропозиції працювати на інших підприємствах в інших містах, а я б більше проводив часу з книжками та мабуть мав би репітиторів, щоб підготуватися до вступу в провідний столичний виш, а не в місцевий галузевиц лікнеп, відповідно не працював би все життя тим, ким не мріяв працювати. Отже, ці сади-городи мають прямий вплив на майбутнє дітей, тільки це не всі одразу розуміють. До мене дійшло, коли вже під сорок виповнилося, а до батьків - під сімдесят.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

моя родина все життя мешкала в приватному будинку. і ніколи не було ніяких фазенд. помідори-огірки купували, як приходив час катати банки. а потім прийшла перестройка. і якби від бабусі не лишилося городів і курочок-качечок, хрін би його зна шо їли. мама отримувала борошно бартером за роботу. батько привозив з сіл, де працював, бартером висівки та їншу фігню для птиці.
я в шостому класі пекла хліб з прісного тісна і на олії. після цього я ніколи в житті не пектиму його...
і репетиторів у мене не було жодного, і ні до якого супер-вузу я не готувалась, бо за що там учитися було? і в 17 років працювала на першій роботі - Всеукраїнському переписі...а потім вже системно працювала, коли однолітки мучилися на першому курсі комерційних вишів...
так що, в кожного своя історія...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я старший, я вже сам собі давав раду з розпадом СРСР, а батьки пекла хліб в городській квартирі, жили на хліба-молоці, але я це вважаю їхнім свідомих вибором. Вони могли жити краще за більшість, вони жили гірше саме через надмірна віру у сад-базар.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

мої батьки були надто чесні радянські інженери. коли їхні роботи почали пиляти на шмаття хитріші сородичі, вони того не зробили. в наслідку лишилися ні з чим. я їх не виню... і сад-город і досі їм кісткою в горлі. винне оте задавнене "так як у всіх" і "що люди скажуть" - це спочатку. а далі - звичка, накатаний сценарій...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я не про розпил держмайна. Інженером можна було працювати у Мурманську, Сибіру, навіть Москві, а також на воєнних морських об'єктах Северодвинську, Североморську, Находки, Гаджиєво і т.д. Тільки якщо на все дивитися, як Ах Москва це ж такий мурашник, а на півночі в дитятки шмарклі,бо він такий слабенький, а Миколаїв пуп землі і тут дім в однієї бабусі, квартира в іншої, відьми, але дітям готують, стирають, тоді зрештою дітям потім нічого і не залишиться, як самим кудись їхати за світ очі та починати з нуля. Це больна тема для мого покоління. Дуже у багатьох такі історії, в кого батьки - діти війни. Типова історія, коли діти старші за своїх батьків вже з самого дитинства.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

у мене тато - дитя війни. в окопі народився ))) обїздив з батьками Азію, Москву..багато де був. а тоді ніби осів, але все рівно - все життя по відрядженнях, на колесах. ніхто не тримався за комфорт. так получилось... мама моя каже, що поки не знала про закатованих кдбістами націоналістів, бачила все по іншому. реально, тоді багато хто не знав про інший бік медалі. і ставлення було таке - "а у мене все є"... були театри, були поїздки на курорти... а потім було прозріння, але пізно мабуть... не все так просто і не все так однозначно. хтозна, де ми будемо завтра...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Узагальнення не скасовують винятків. А сукупний результат поколінь видно по макроекономічних показниках та показниках гуманітарного розвитку, коли більшість управлінців на стратегічних посадах складає це покоління. Результат шестидесятників та дітей війни вже відомий. В мене немає ілюзій стосовно результату мого покоління. Через 10 років побачимо, але вже зараз можна починати плакати. Боюсь, що й з результату теперішніх 35-річних доведеться плакати, ну а далі - то вже за межами періоду надійного раціонального прогнозування.

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

важко не погодитися... і все, що робиться, вперто нагадує мишачу возню і імітацію діяльності...

Re: про вплив на здоромля нації

[nickeler.livejournal.com]

і взагалі, якого чорта я мушу виправдовуватися... це мій вибір - забити на "традицію" погоцати під шарварні групи які співають про "калину-україну", під біличок і тіків з настями і потапами... я не хочу в цей день ригати від усвідомлення цього дібілізму... моя Україна співає голосом Ніни Матвієнко і сестер Тельнюк, промовляє віршами Стуса і Симоненка... малює пензлем Івана Марчука.
до речі, українська музична сцена нинька занепала. і то не слабо. на плаву тільки ті, хто має історію понад 10 років існування. жодного гучного нового імені з 2010 року як мінімум... симптоматично...

Re: про вплив на здоромля нації

[kerbasi.livejournal.com]

Я Вас не змушую виправдовуватися. обмін думками вглиб теми без персональних оцінок, ні?
Чого це Ви так? Вибачте, якщо що.

Re: про вплив на здоромля нації

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Я на білик, тік і потапа можу піти лише з однією метою - кинути в них коктейлем Молотова. Хоча я дуже біла і дуже пухнаста.

[status-constr.livejournal.com]

А ми вчора, вiдзначаючи сiмейне свято, випили й за Україну, i довго спiвали українськi пiснi (сусiди-сабри мабуть були впевненi, що це "ha-rusim" шось росiйське спiвають :) ) Щоправда, я пив тiльки сiк та квас, бо "за кермом".

Можу пiдтвердити, тут День Незалежностi - велике свято. Всi парки та iншi "вiдктитi мiсця" в мангалах: це ж свято нерелiгiйне, тобто всiм можна вживати вогонь - їздити, смажити шашлики etc. Але треба зауважити, майже нiхто не має свого "хазяйства" окрiм роботи. Нема альтернативи святкуванню :)

Щодо "40 рокiв", тут завжди кажуть - чого вiн не взяв ще кiлька мiсяцiв, дурень такий - дойшов би вже до Швейцарiї...

Може, слабий social response через те, що люди не вiдчувають, мовою старого мультфiльму, "мы строили, строили - и наконец построили, ура".

Якби моя влада :) я в зробив два днi - перший таки "День українця" (огороди!), а вже другий - "День України", та навигадувати всiляких festivities, особливо для дiтей.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую Вам!
До цього дійде, що колись буде інше головне свято, коли населення дозріє. Це також може збереглися, але буде офіційним та бульборийним - як кому.

І такі-да, за Мойсея Швейцарія таки майже пуста була. ))

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

У нас і так було 3 вихідні дні поспіль.
А всяких флеш-мобів і так вистачало в кожному районі міста. Інша справа, що не всім цікаво чи комфортно до них приєднуватися.

[nathan-ketke.livejournal.com]

Дякувати чоловікові, що ми таки дісталися Львова на ці свята. В останній момент вирішилося. І вишиванка - то мабуть перше, що я до сумки поклала. І моєму щасливому здивуванню не було меж, коли я побачила так багато людей у вишиванках на вулиці, цілими сім'ями, особливо малеча мене зворушила. Так що не сумуйте, все те з нами є.

[kerbasi.livejournal.com]

Все по моїх теоріях. Жертовні старики помирають, їхні паразити-діточки підстаркуваті до села заради своїх дітей переїжджати не хочуть, городи-хати продають. А їх діти стають чисто урбаністичними людьми, кому нема на що розраховувати, крім своїх основних занять, і что таке незалежність їм не слід пояснювати. Звідси й святковий настрій.

[nathan-ketke.livejournal.com]

Вибачте, але я не бачу теорії у ваших словах :) У мене добудовується хата в селі, і город там є, і дитина все літо там мамі допомагала по хазяйству порати. Просто тут таке "богу - богове..."

[kerbasi.livejournal.com]

Теорія в тому, що немає у світі неурбаністичних успішних країн. Який би спосіб життя не обрав окремий індивід, вектор суспільства мусить бути у напрямку міської цивілізації. І міські жителі нарешті в Україні починають створювати свою культуру, окрему від городів.

[nathan-ketke.livejournal.com]

Тут згодна

[dniprovska.livejournal.com]

Ну так теперішні українці ж не вибороли свою незалежність - от і не відчуваємо свята.

Цінується лише те, що дісталося дорогою ціною.

А євреї, які створили державу - вони ж у більшості своїй приїхали з вільних країн, де засвоїли стереотипи поведінки.

А ми вилізли з тоталітарної азійської імперії.

[kerbasi.livejournal.com]

Українці самі винесли з імперії пост-імперський комплекс: так і хочеться комусь показати свою вищість. Чурки, хачі, азери, якщо не Піндостан, то Гамерика - все це повсякденний лексикон. На жаль, азійська імперія ставилися до нас не як до просто колонії, а залишалася можливості лізти вгору по ієрархії русскості, щоб можна було плювати на тих, хто на східцях нижче, мовляв, всріться, чурки нєрусскіє.

[dniprovska.livejournal.com]

Та то радше на побутовому рівні.

Якщо розібратися, нами ж "чурки" і рулять :)) Хто наші Ахметови і Тадєєви?

[kerbasi.livejournal.com]

Базові принципи ВОС саме карликово імперські.

[odyn-owl.livejournal.com]

Я розумію ваше ставлення до свят, саме як до свята , а не ще одного вільного дня. Проте наведені вами приклади зачіпають, можливо це просто моє занудство, але я бачив людей які "без наплічника", а лакових гостроносих туфлях перлися в зимові засніжені гори. Це ідіотизм. Наведений приклад з армією, яка за декілька днів зробила блискавичний марш кидок, це ж не приклад "просто брати і йти проти вітру", а добре спланованої (чи геніальної) операції. Йти проти вітру це Крути, з необстріляними хлопцями, яких перемололи кадрові вояки. Трагедія.
Без тренування мізків, без тренування м'язів, без ресурсів будуть просто нові Крути, як не військові так економічні.
Проте українці не накопичують резерви для якісного стрибку, вони прикидаються та прикриваються, а насправді тільки викохують свою дупу та черево, і тримають то все в теплі.
Дуже подобається німецька концепція, коли золоті прикраси здавалися і обмінювалися на залізні, заради потреб нації і носити такі прикраси було почесніше за дорогоцінні. Суспільна думка, суспільне схвалення.

[kerbasi.livejournal.com]

Знаєте, один з крилатих висловів засновника айкідо Уесіби Морихея: дійсна перемога- перемога над собою. Крутівців поставили в такі обставини, що для них така перемога була ціною життя. Але кожна людина в своїх обставинах може зробити щось проти течії. Можливо, в мене упередження, але мене не полишає враження, що в українців менше, ніж в сусідів людей, здатних до такого підходу.
Можливо, це результат депресії, пост-травматичних станів, що викликає бажання уявити себе підводним човном з запасом картоплі та принишкнути десь на дні у мулі, щоб ніхто не чув, не бачив. Але ж треба якось виходити з цього стану.

[toprunner.livejournal.com]

Звісно, мудро було б призначити День Незалежності на сезон коли картоплі викопані. З іншого боку, українці справді святкують і Пасху, і Спас. І картопля терпить.
Нажаль, мені також довелось працювати (щоправда, не на картоплях).
"Міський простір належить тому, хто в нього виходить ним користуватися." - Довершено. Згоден на 100%.
І взагалі пост підтримую.

П.С. Ще Дєнь Побєди справді святкують.