Скромнєє надо бить
Tuesday, 10 September 2013 12:46 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiЯ не з тих, хто пророкує занепад західної цивілізації, але певні тенденції розчаровують, якщо не казати приголомшують.
Два місяці мав платний акаунт на LinkedIn'e, почитав форуми, і натрапив на дещо неймовірне. Нічого нового у тому, що працедавець не дуже схиляється до того, щоб брати на роботу надмірно кваліфікованих. Це було й раніше. Але тепер вражають масштаби. Люди з великим досвідом та багатьма цінними навиками роками шукають роботу, бо фірми, від великих до малих, наймають найдешевший можливий персонал. На якість послуг та роботи всім начхать, бо головне економія.
Але навіть не це найгірше. Найгірше, що вже з'явилися фірми та консультанти-фрілансери, які пропонують за невеликі гроші переробити сі-ві шукача роботи так, щоб воно не виглядалo, як сі-ві надмірно кваліфікованого. Робити це слід обережно, щоб не виглядати в очах кадровика брехуном, тобто таке собі мистецтво власного притлумлення.
Мене це особливо вражає, тому що я звик до іншого. До протилежного. Коли в дрібного клерка вся стінка позаду його обклеяна сертифікатами з різник курсів та тренингів, коли ніхто не вдає з себе скромнягу та демонструє свої знання, хист, часто надмірно роздмухані, але амбітність, активність вибачають перебільшення. Це часом дратувало, викликало бажання кпинити та посміюватися, але тепер це все історія. Тепер слід замовчувати свої успіхи. Таке було за пізнього совка: попри пропагандистську риторику активізму у реальному світі мали шанс ті, хто вмів "не висовуватися", не кидатися в очі. "Скромнєє надо бить" - слова, які розумні хлопчики та дівчатка чули на кожному своєму кроці у кар'єрі. І де той совок? На звалищі історії. Чи не туди ж піде й західний світ, якщо заниження власного досвіду стане загальною чеснотою?
Єдине, що ще, на мою думку, рятує Захід, це наявність можливостей у приватному секторі. Чимало людей, що не можуть знайти роботу через надмірну кваліфікацію, зрештою опиняються у власному бізнесі або у спільному бізнесі з кількома іншими "сільна умнимі". До нас, напевно, також дійде цей тренд необхідності заниження свого досвіду. Мабуть, навіть у гіпертрофованій формі, як майже все, що сюди запозичується. Тільки в нас можливостей для приватного бізнесу катма. Так що, готуймося "бить скромнєє"?
Два місяці мав платний акаунт на LinkedIn'e, почитав форуми, і натрапив на дещо неймовірне. Нічого нового у тому, що працедавець не дуже схиляється до того, щоб брати на роботу надмірно кваліфікованих. Це було й раніше. Але тепер вражають масштаби. Люди з великим досвідом та багатьма цінними навиками роками шукають роботу, бо фірми, від великих до малих, наймають найдешевший можливий персонал. На якість послуг та роботи всім начхать, бо головне економія.
Але навіть не це найгірше. Найгірше, що вже з'явилися фірми та консультанти-фрілансери, які пропонують за невеликі гроші переробити сі-ві шукача роботи так, щоб воно не виглядалo, як сі-ві надмірно кваліфікованого. Робити це слід обережно, щоб не виглядати в очах кадровика брехуном, тобто таке собі мистецтво власного притлумлення.
Мене це особливо вражає, тому що я звик до іншого. До протилежного. Коли в дрібного клерка вся стінка позаду його обклеяна сертифікатами з різник курсів та тренингів, коли ніхто не вдає з себе скромнягу та демонструє свої знання, хист, часто надмірно роздмухані, але амбітність, активність вибачають перебільшення. Це часом дратувало, викликало бажання кпинити та посміюватися, але тепер це все історія. Тепер слід замовчувати свої успіхи. Таке було за пізнього совка: попри пропагандистську риторику активізму у реальному світі мали шанс ті, хто вмів "не висовуватися", не кидатися в очі. "Скромнєє надо бить" - слова, які розумні хлопчики та дівчатка чули на кожному своєму кроці у кар'єрі. І де той совок? На звалищі історії. Чи не туди ж піде й західний світ, якщо заниження власного досвіду стане загальною чеснотою?
Єдине, що ще, на мою думку, рятує Захід, це наявність можливостей у приватному секторі. Чимало людей, що не можуть знайти роботу через надмірну кваліфікацію, зрештою опиняються у власному бізнесі або у спільному бізнесі з кількома іншими "сільна умнимі". До нас, напевно, також дійде цей тренд необхідності заниження свого досвіду. Мабуть, навіть у гіпертрофованій формі, як майже все, що сюди запозичується. Тільки в нас можливостей для приватного бізнесу катма. Так що, готуймося "бить скромнєє"?
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Tuesday, 10 September 2013 10:43 am (UTC)А може з самою економікою щось сталося? Ну от справді не потрібні на "конвеєрі" занадто кваліфіковані і ініціативні. Як будуть для таких завдання, то й попит з'явиться?
ПС. Я в нас кілька разів стрічався з випадками (і вже доволі давно, років 10-15 тому), коли людей не брали явно тому, що "занадто розумні". І в приватному секторі таке бувало.
ППС. Таке було за пізнього совка: попри пропагандистську риторику активізму у реальному світі мали шанс ті, хто вмів "не висовуватися", не кидатися в очі
А як же горлопани-комсомольці? Ще й як висовувалися. І бонуси з того мали. Тільки тра було в "правильний бік" висовуватися. Власне, оті вішальщики сертифікатів мені тих комсомольців сильно нагадують. :)
no subject
Date: Tuesday, 10 September 2013 10:52 am (UTC)Років багато тому і мені в наших фірмах відмовляли, мовляв, надто розумний. Бувало. Але це якось не було правилом, чи як сформулювати, не знаю. В західних фірмах overqualified це вказівка на двері. Але коли дійсно надто дорогий актив. Принаймні, ніколи ніхто не бідкувався у сі-ві, щоб знайти роботу. Тепер же інший тренд.
Комсомольці то інше. Вони в нарямку роботи "освобождьоннимі" били.