Моя сибіріада: прибуття

Продовження спогадів про мандри Сибіром. Попередні дописи під відповідним теґом.

Дивне судно з водометним двигуном, схоже на занурений по самі вікна у коричневі води сибірської ріки трамвай, доставило нас до селища. Десь тут має бути розташована ремонтно-експлуатаційна база флоту – місце нашого призначення. Селище виглядало типово, як будь-яке інше селище на схід від Уралу: дерев’яні будинки, дощатий настил замість тротуарів, колії замість доріг, клаптики асфальту перед деякими будівлями, деінде замість настилу – просто посипані галькою узбіччя, а часом - багнюка та широченні калюжі. Сучасності краєвиду додавала лише низенька телевежа на найвищому пагорбі.
( Читати далі )