Цього не вчать у бізнес-школах: закон гарантованої нелояльності

Претендую на авторство або співавторство одного з законів українського бізнесу.

Отже, без довгих вступів перейдемо до формулювання.

Закон Гарантованої Нелояльності

Якщо у кімнаті сидять представники чотирьох фірм – дистрибуторів вашої продукції, і ви під час презентації з вашої продукції наводите порівняння її з аналогами чотирьох конкурентів,

тоді

протягом наступного дня чотири ваших конкуренти отримають з України від чотирьох українських фірм чотири листи кожен (по одному від кожного з чотирьох ваших дистрибуторів) з пропозицією стати дистрибутором в Україні продукції кожного з конкурентів.

Окремий випадок Закону Горантованої Нелояльності

Якщо ваша фірма купує фірму-конкурента, у списку дистрибуторів цього конкурента в Україні ви знайдете всіх (або не менше, ніж всіх мінус одного) ваших дистрибуторів. 

Антидот (загальний випадок Закону Гарантованої Нелояльності):

Не давати у презентації назви фірм-конкурентів, а зосереджуватись тільки на технічних аспектах. Якщо ваш дистрибутор ставить конкретне питання стосовно продукції конкретного конкурента, то це означає, що цей конкурент вже отримував від вашого дистрибутора пропозицію стати диструбутором продукції цього конкурента в Україні, і ваш дистрибутор отримав відмову, тому тепер можна безпечно демонструвати відповідний слайд презентації і провести порівняння продукції з наданням назви конкуруючого виробника.

Дія закону перевірялася у період з середини 90-х до середини “нульових” років.

PS: дистрибутор підписував дістрибуторську угоду, в котрій йшлося також і про лояльність.

PSS: йдеться не про ринок споживчих товарів, ні про послуги, ні про комп’ютерну техніку. На цьому ринку гравців не так вже й багато, тому вигнати всіх на раз, і знайти нових  або використовувати якісь хитромудрі методи пошуку дистрибуторів – це з області райдужних мрій.