Інтенсивний мандрівний період завершено. За останні 5 тижнів відвідав тричі Дніпропетровськ, і по одному разу Харків, Львів, Відень і одне невелике містечко в Австрії. Наступні два тижні (може, й більше) доведеться провести у Києві, отже щось з регулярних тем та дещо з особистої психотерапевтичної графоманії у щоденнику відновиться.
Колись давно мій перший іноземний шеф полюбляв повторювати, що йому значно комфортніше у відрядженнях, ніж в офісі. Я тоді вважав, що це просто понти старого менеджера. А ось тепер дуже добре розумію його. З 5 тижнів, тобто 35 діб мене не було в офісі 20, і якось нічого не зупинилося, ніхто не всрався , всі, хто зазвичай мене смикає, самі знайшли належні рішення і т.д.
На цей раз подорожував потягами та літаками, прочитав давно отримане число Кур'єру Кривбасу (Б.Бойчук, С. Жадан, Ю.Винничук, Б.Грабал і навіть дещо з поезії: приємне відкриття - Т.-М. Литвинюк), Леонідаса Донскіса (Збентежена ідентичність), частково Олеся Ульяненка (Жінка його мрії) і навіть Іздрика (Таке).
У Львові розвіртуалився з двома чудовими френдами. Щиро дякую за гостинність! До речі, за кілька днів у Львові напився кави, як за весь рік, добре, що про пігулки проти тиску подбав заздалегідь.
У поїздках довелося періодично відступати від моєї майже вегетаріанської дієти. Тепер з радістю повертаюся до свого "сілосу". Йогою займатися не припиняв. От тільки у Харкові готельний номер був так невдало заставлений меблями, що можна було только виконувати "одноногі" стоячі асани.
Отже, повертаюся до нормального життя, якщо нормальним життям можно назвати технічні виставки, іноземних та українських гостей, а також всіх тих, хто за часів моєї відсутності заготовляв довежелезні списки питань та проблем, якими завантажити мою трохи провітрену у поїздках свідомість.