На День Свободи і підприємницькі протести

В давній дискусії френд нагадав, що польські дисиденти написали проект конституції нової Польщі на дому під час масових заворушень у 80-ті роки минулого століття, коли постала «Солідарність». Вже тиждень протестують підприємці-ФОПи проти нового податкового кодексу. Чи мають вони альтернативний проект? Може, їм не бракує кваліфікації для такої роботи, але ж і суднобудівники з Гданської судноверфі не були фахівцями з написання конституції. В Польщі знайшлись фахові інтелектуали у русі спротиву. Я знаю людей, котрі б залюбки погодилися мозковим штурмом написати альтернативний кодекс, ба більше - мають напрацювання. Тільки не підуть вони себе пропонувати на вулицю. І знов повертаємося до питання, що для ефективного захисту своїх інтересів потрібно мати бодай якісь організації, періодичні видання – іншими словами, точки кристалізації. Фігура харизматичного політика партія його імені, які хочуть здобути політичних балів на стихійному протесті людей, не можуть бути такою точкою кристалізації. Ми в цьому могли переконатися шість років тому під час помаранчевої революції. Громадськість не була ніяк організована, більш-менш організованим виявилася частина кучмівського політкласу, політики-невдахи тодішнього режима. Принаймні вони мали якісь, хоча б і напіввіртуальні партії-вивіски, від яких бодай хоча б до спосора звернутися та чи до ЗМІ або депутата до ради провести. Ось вони й отримали все. І розпорядилися, як вміли.

Тепер прийнято лаяти іноземні та міжнародні організації, що мають за мету сприяння громадському суспільству. «Грантоїд» стало тавром, фільтром для спілкування, ледве не того ж рівня як в кримінальному світі «петух». Втім, варто було б не глузувати з «грантоїдства», а прислухатися до месіджу. Наша історія нашим власним прикладом доводить рацію головних месіджів ентузіастів громадянського суспільства: не може бути ніякого демократичного поступу, сталих здобутків, суспільно корисних реформ без структур громадянського суспільства. Отже, якщо грають гормони можете піти на Майдан та повикрикувати гасла, можете навіть з міліцією побитися, можете тішити себе надіями на нову революцію. Все одно це все не дасть нічого, поки не навчитеся вилазити зі своєї нори не на мітинги, а для інтелектуальної, культурної, політичної, громадської взаємодії з собіподібними.  Без цієї взаємодії всі дати нашої історії і далі матимуть негативний шарм «програли, зазнали поразки, проте як красиво виступили».