Чому в нас аркушики замість газет

Останнім часом кілька разів літав до Польщі та й у самій Польщі і в літаках брав запропоновані газети, щоб не нудьгувати під час польоту. Завжди пропозиція налічувала газети Rzeczpospolita i Gazeta Wyborcza. Так само й у готелях я мав можливість брати свіже число «Виборчей» під час сніданку. Ось що вражає, так це великий обсяг кожного щоденного числа! В Україні немає жодного видання, будь-якою мовою, бодай тижневика такого обсягу (гламур не враховується!). Наші - це просто якісь жалюгідні аркушики!Славетний Український тиждень, навіть за тиждень набирає контенту не більше, ніж якась нерегулярна кольорова вкладка до «Виборчей» на зразок «Реляції з фестивалю музики Гвінеї у Варшаві». Та й російськомовні видання не кращі.

Кажуть, що інтернет вбиває паперові ЗМІ… Втім, чому не вбив у Польщі, де значно більше людей долучені до інтернету, ніж в Україні? А у Великій Британії чому не вбив Financial Times? Та й якщо навіть припустити, що український читач більш просунутий, ніж у Європі, все одно не знайти жодного сайту інтернетного-ЗМІ з таким обсягом контенту, щоб змінювався щоденно, як на сайтах згаданих газет.

У чому ж причина? На мою думку, причина у відсутності середнього класу в Україні. Середній клас, на відміну від інтелігенції, це поняття не стільки моральне, скільки економічне. Якщо людина розумової праці заробляє копійки, вона не може поводитися на ринку, як вибагливий споживач з потребами, що виходять за межі фізіологічного відтворення. З іншого боку, якщо середній доход має герой моїх дописів з серії «Цього не вчать у бізнес-школах», тобто тупе, пихате, самовдоволене хамло, що видряпалось у невеликий або середній бізнес, то це хамло також не поводиться на ринку, як вибагливий споживач з потребами, що виходять за межі фізіологічного відтворення. Коли був бідний їв мало ковбаси? Тепер їстимеш багато ковбаси! Випивав тільки коли теща пригостить? А тепер будеш щодня бухим! Їздив у відпустку «оздоровити» дітей на якусь річку-вонючку з «удобствамі» в очереті? Тепер літає на курорти «ол інклюзів»! Які там газети з інтелектуальним контентом!

Ця деформація середнього прошарку суспільства триватиме в Україні довго. Частково провина за неї лежить на самих людях розумової праці, колишній інтелігенції та службовцях, котрі вчасно не навчилися забезпечувати всі свої потреби, включно з культурними та інтелектуальними. Але поступово ці люди вчаться. У мене практично вся френд-стрічка складається з людей, котрі не махають кувалдою і не підметають вулиці, втім, заробляють достатньо на пристойне життя й інтелектуальні інтереси. Тільки сам собою цей процес триватиме ще сотню років, щоб поняття середній клас почало дорівнювати класу людей розумової праці з більш, ніж базовими потребами та досить високим рівнем культури. Держава мала б сприяти створенню робочих місць для таких людей, відкриттю можливостей для них. Але цього у найближче десятиліття не станеться, навіть якщо кудись зникне режим вЫсокоповажностей та до влади прийде будь-хто з особистостей, котрі зараз більш-менш помітні у політиці чи навколо неї.  

Звідси й невтішний висновок: в Україні не має і не може бути у найближче десятиліття передумов для існування компетентної журналістики. Тому що немає вдячного і платоспроможного читача.

Якщо поміркувати, то це саме стосується не тільки читачів, а й слухачів і глядачів. Ну й питання з очевидною відповіддю: чи може за таких умов існувати свобода слова, свобода, як від політичного тиску, так і від комерційної залежності?

Навіяно дописом МШФ holera_2