І щось про Йужмаш

На колишній роботі в 11-му чи 12-му році ми натрапили на можливість дещо продати на "Южмаш". Згодом виявилося, що це до проекту, так званого "Бразильського старту", тобто закупівля та монтаж всього, що можливо - в Бразилії, бо й замовник не дуже довіряв українському виробнику в плані закупівель, та й сам менеджмент виконавця не хотів зв'язуватися з клопіткими процесами. В мене цікавість зійшла на нуль, бо за правилами корпорації українські обсяги - в Україні, бразильські обсяги - в Бразилії, але продукт-менеджер далі з цим бігав, бо в нього інші цілі та оцінки.

Так ось що я вам хочу сказати. Тоді южмашівці плакалися, що вся документація вже не в них, а в Днєпротяжмаші. В технічному бізнесі хто калькотримач часто важливіше за хто виробник чи хто розробник. Це як власник копірайтів на видавничому чи програмному ринку.
В першому коменті можете почитати про Днєпротяжмаш. Російський власник, вивозить обладнання, працює на російський ВПК.

Якби я віддавав накази СБУ, я б доручив їм перевірити, що саме було передано. Часом там документації на ракетну техніку військового призначення не було?

І ще раз повторю, що повторював вже раніше: в сфері ВПК потрібно жорстко й швидко навести лад. Не для Нью-Йорк Таймз, а для себе.

http://cfts.org.ua/news/dneprotyazhmash_zayavlyaet_o_vyvoze_sobstvennikom_chasti_oborudovaniya_v_rossiyu_28410