Про "золоту добу" немасової грамотності :-)
Thursday, 10 December 2009 12:27 pmВ дискусіях у
lembitkoroedov натрапив на його репліку, що в давні часи "книжки писали, видавали і читали люди письменні. тобто писали ті хто вміє писати, видавали ті хто міг зрозуміти читане, а читали ті хто міг читати. таких був мізерний відсоток. скажіть самі - 10, 5, 3%? решта 95% була неписьменна. зараз, грубо кажучи, книжки пишуть, видають і читають люди неписьменні. формально вміючи читати і писати, вони є прямими нащадками тих 95% неписьменних. тобто неспроможних до книжковох праці з того чи іншого боку. нащадки письменних звісно теж є. вони вимушені лавірувать в цьому говні і вибір видавництва тут нє останнє. а раптом видавець теж виявиться нащадком письменної частини людства? шансів мало, але якісь є ".
<:lj-cut>
Я вже практично 30 років зі своїх 41 намагаюсь переконати себе, що я егалітарист, ліберал, демократ, толерантний і т.д. Коли я почав, більшість з тих слів ще не була популярною, але розповсюджені були замінники, частіше апофатичного характеру, тобто казали не якою людина має бути, а якою має не бути. Людина, якщо вона не погана, не мала бути "діловою", "самою умною", "счітать сєбя више другіх" і т.д. Тобто практично потрібно було заляпати себе настільки сірою фарбою, щоб пересічна маленька людинка не відчувала дискомфорту, а краще - щоб ще й відчувала себе якоюсь величиною. Тут вектори культурного розвитку гуманістів епохи Відродження і комуністів СРСР зходились в одну точку: простолюдина вже не шмагали на стайні, йому пояснили, що він не ніщо, а все, його почали всіляко оберігати від різних розумників. Методи, звісно, різні, але результат практично один - усереднення скрізь і в усьому, навіть в тих сферах, де за логікою потрібно було б обирати найкраще (наука, творчість, медицина, військо, державне управління то що).
Зараз і ми, і Захід як культурний континент переживаємо епоху, котру є велика спокуса назвати з префіксом "пост-". Постсовок, постіндустріалізм, постпостмодернізм - словники пухнуть від неологізмів. Простолюдини або маленькі громадяни вже не такі як раніше. Їх не тільки навчили писати (спростивши, до речі, орфографію, прибравши "зайві" літери та правила), але вони вже самі навчились писати книжки і видавати їх. Але ж так не було завжди. Були й інші часи.
От на малюнках я трішечки порозважався з писемністю індіанців майя. Бачите, там зображена шалена, волохата рибка? Це не просто карикатура, Це записане слово kakawaja (j - майже як укр. Х - вплив іспанської орфографії на сучасну маянську транскрипцію). І ця какаваха означає шоколад. А справа один з варіантів запису мого ніку.
Мені здається, що проблема сучасної культури у тому, що освіту стало дуже легко отримати, а культурність - імітувати. Легко імітувати стало навіть творчість, бо будь-яке лайно зараз не можна просто узяти та назвати лайном без ризику наразитись на звинувачення в упередженості, снобізмі, корисних мотивах, заздрісті і т.д.
Попри давні ліберальні традиції Захід все ж таки залишив деякі бастіони, котрі простолюдин не може перетнути, принаймні, не викривши себе. Ось розповсюджена в мовах з латиничною абеткою традиція зберігати орфографію мови походження власних імен і назв, наприклад, одразу дозволяє побачити, хто є хто. Ти англієць, а для тебе у Польші є місто Рокло, а не Вроцлав (Wrocław)? Все з тобою ясно. А композитор для тебе Чопін, а для твого німецького приятеля - Хопін, коли він Шопен (Chopin)? Гаразд, від вашого кола треба триматись подалі інтелектуальній людині. На жаль, ми, в нашій кирилічній культурі не маємо навіть таких пасток для банального розуму. Може тут і треба шукати відповідь, чому наше культурне поле стале полем агресивного несмаку, попси та примітивних субкультур.
На мою думку, майбутнє, до котрого ми, на жаль, не доживемо, у поступовому зближенні стародавньої селективності і сучасної вседоступності. Мають постати якісь м"які, невидимі фільтри, щоб ніхто не образився, але тихенько собі зайняв достойне місце серед собі подібних і не потрапляв туди, де дурь особливо помітна та шкідлива. Мабуть, на вихідних перечитаю "Бунт мас"...
no subject
Date: Thursday, 10 December 2009 10:38 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 10 December 2009 10:50 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 10 December 2009 11:57 am (UTC)Мені цікаві ваші і вашого натхненника розмірковування про елітарне та егалітарне, але вони базуються на невірному твердженні, що неписьменним в нас було 95% населення. Це не так.
Якщо зануритися у вивчення історичних документів, а не блогів, виявиться, що в Україні писемними були люди різних станів, аж до селян включно. Навіть жінки були писемними, що в тогочасній Європі було швидше винятком. В Боплана є шикарний опис весільних звичаїв селянства, в якому молоді ходять запрошувати гостей від хати до хати зі списком, складеним батьками. Боплану це було дивно.
Тож, приєднавши саму Гетьманщину, Петро отримав в п'ять разів більше писемних підданих, ніж було в нього доти. Наприклад, козацька старшина не найвищого рангу в нас спокійно писала "Літописи Самовидців", до якої традиції - елітарної чи егалітарної - слід це відносити?
Про що взагалі говорити, якщо наш найкращий поет був писемним кріпаком?
Не користуйтеся для умовиводів неперевіреними даними з неперевірених блогів :)
no subject
Date: Thursday, 10 December 2009 12:09 pm (UTC)В історії існували ще більш писемні культури. В традиційному Китаї писемність не була дивиною. Там нормальним було селянам скинутися грошима найняти вчителя для дітей. Освіта була досить однобока: вчили писати стандартні твори старожитною мовою на моральні теми. За результатами державних іспитів молода людина отримувала посаду чиновника, тобто кордони еліти завжди в Китаї були прозорими для людей з низів, що, втім, не врятувало країну від стагнації, а у 20-му сторіччі від марксизму. Тобто не знання набору знаків і не вміння прочитати та скомпонувати стандартний текст визначає культуру, у тому числі і культуру державного управління, культуру суспільної думки і т.д. Хтось може казати, що я протирічю сам собі, бо китайська ієрогліфіка складна, але насправді навпаки - вона дозволяє її легко вивчити через низки стандартних тисячоліття тому вигаданих асоціацій без зупинок на розмисли про етимологію, значення, культурно-історичний вимір знаку. Як тільки еліта знайшла спосіб навчити маси грамоті та просуватись по службі, вона запустила часовий механізм, що веде відлік до занепаду.
no subject
Date: Thursday, 10 December 2009 11:06 pm (UTC)не можна ховати знання.
ота ізбранность, елітарність та закритість - це не наші звичаї.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 05:30 am (UTC)І ховати знання я не закликаю, і на відкритість не зазіхаю.
Однак, не погоджуся стосовно "не наші звичаї". Якби не наші звичаї, то не довелося б ледве не усім нашим талантам, включно з Шевченком, реалізовувати себе на чужині.
Наша відкритість - це відкритість по совєцькому, коли медаліст здавав один екзамен до вишу і парубок з 4 роками робітничого стажу, а якщо врахувати 2 года навчання в ПТУ та 2 роки в армії, то фактично взагалі без стажу. Так зникала відмінність між відмінником і трієчником.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 08:54 am (UTC)а реалізовувати (мислити себе) він міг тільки вдома.
Україна - це те, що його надихало.
Ви ж не будете казати, що за ті вірші, що "беруть за душу", ми маємо дякувати засланню - бо саме воно дало змогу "реалізуватися"?
--
Не треба ніяких офіційних (спеціальних) відмежувань.
Є таке поняття "образованний дурак".
А ще кажуть "пана видно по халявам".
А ще: От уявіть, що пропонований вами фільтр запроваджено - хто буде ним керувати? Хто прийматиме рішення? і де гарантії, що в той фільтр не проникне образована глупота?
Фільтр - ще одний бюрократичний бар'єр.
Вже краще створюйте таємні товариства розумних - та сприяйте з їх допомогою обдарованим джітям. Чи вченим.
А перешкоджати - не можна.
В історії є чимало прикладів, коли відкриття (теорії) ішли врозріз з сучасною їм системою знань. І як ставилися до тих першовідкривачів? Як до несусвітних дурнів та брехунів! Чи як до поплічників сатани.
А чому таке було можливо?
Бо обвінітєлі мали владу.
Так і запропонований Вами фільтр - це джерело влади..
А щодо 2 роки в ПТУ, 2 роки в армії..
зараз повно інститутів-університетів. І видають вони дипломи всім підряд. То якощо нині диплом - не_ознака розуму - значить для оцінки розумових здібностей потрібно користуватись якимись іншими критеріями.
Здоровий глузд - найкращий фільтр та бар'єр, здатний захистити нас від псевдомистецтва.
А Ваш сум з приводу того, що на ключових постах повно образованих дураків - я дуже розумію.
Але якщо ми зараз перестанемо вчити всіх - то в подальшому зрозуміти Ваш сум зможе менша кількість людей.
а потім дійде то того, що якийсь образований дурень буде кидатися словами з псевдо-латинськими закінченнями, імітуючи вченість,
а неосвідчена простота тим часом жатиметься по куткам - бо не маючи освіти (знань) не зможе відрізнити "якісного" мудреця від розумового афериса.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 09:19 am (UTC)Зверніть увагу на мої речення:
"Попри те, що писемність, в принципі, не особливо складна структурно,... все ж таки вона достатньо вражає своїм виглядом та графічною формою, щоб відлякати раз і назавжди будь-якого простолюдина".
"Ось розповсюджена в мовах з латиничною абеткою традиція зберігати орфографію мови походження власних імен і назв, наприклад, одразу дозволяє побачити, хто є хто. Ти англієць, а для тебе у Польші є місто Рокло, а не Вроцлав (Wrocław)? Все з тобою ясно. А композитор для тебе Чопін, а для твого німецького приятель - Хопін, коли він Шопен (Chopin)? Гаразд, від вашого кола треба триматись подалі інтелектуальній людині".
Ось про такі я фільтри. Я проти того, щоб робити зайві спрощення, аби кожен ледащо або дурень почувався комфортно. У нас таку функцію виконує теоретично складна і нелогічна система пунктуації та певною мірою правопис, але за сучасних умов завжди можна відмазатись, що не по тої клавіші вдарив та все таке інше. Це вже давно не є надійним індикатором. До того ж серед тих, хто пише українською дуже велика частина тих, хто має іншу мову у субстраті.
Ви пишете: "а потім дійде то того, що якийсь образований дурень буде кидатися словами з псевдо-латинськими закінченнями, імітуючи вченість,
а неосвідчена простота тим часом жатиметься по куткам - бо не маючи освіти (знань) не зможе відрізнити "якісного" мудреця від розумового афериса".
"Неосвічену простоту" і зараз дурять. Ми всі є у чомусь "неосвіченою простотою". Проблема в тому, що нема кому служити критерієм знань. Я - неосвічена простота у медицині, але чи є для мене лікар авторитетом? Чи не є він "образованим дурнем"? Де той еталонний розумник, ну хоча б головний лікар, чи міністр був би тим еталоном, відносно котрого порівнювати. А цього нема. Тому ми зараз у гіршому становищі, ніж простота у середньовіччя, бо якщо людина каже, що вона розбирається в справі, тому що має ступенбь, то перша думка, що саме тому, що в неї ступень, вона у справі не розбирається. Отже, середньовічна простота хоча б теоретично могла дістатись до реального авторитета, а ми - ні теоретично, ні практично.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 09:37 am (UTC)а ще гарно - алгебра тригонометрія та вища математика.
і фізика, і все-все інше - вже самі по собі не такі прості бар'єри.
А захистити себе від неосвіченого лікаря - так, важко.
єдиний спосіб - самому по книжках та довідниках перепровіряти рецепти та діагнози. чи щоб перевіряли ті, хто під час хвороби нами опікується.
Поганий лікар чи зрадливий друг - це більше ознаки долі.
Потрібно намагатися щоб було більше кращих (справжніх), а інше - вже як бог дасть.
--
це ж більше бесіда, аніж суперечка, правда?
)
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 09:55 am (UTC)Алгебра не всім потрібна. Та й не перевіриш.
Я маю деякі критерії, наприклад, стосовно ЗМІ або перекладачів. Якщо в статті зустрічаються китайські та японські назви, і їх перекручено, то для мене це індикатор непрофесіоналізму. Я ніколи не купую книжку з такими покручами. До нашої орфографії я б додав, щоб зберігалося оригінальне написання всіх назв та імен, що походять з мов, де використовується кирилічний алфавіт. Якщо хтось потім не зможе прочитате сербське прізвище, назву казахського міста або назву країни Българія, то це такий же індикатор, як назвати Ахматову Ахмєтовою, тільки розмов про Ахматову людина може легко униктнути, а на різні додаткові літери обов"язково натраплятиме при читанні газет чи новин на компі.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 10:56 am (UTC)ні в якому разі!
це я Вас від себе захищала))
А Ахматову Ахмєтовою він назвав, бо дуже багато знав.
Якби не знав про Ахмєтова - то і не переплутав би)
все інше - згодна.
)
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 11:54 am (UTC)"це я Вас від себе захищала))"
Та ну що Ви! Ви чемно і коректно все пишете. Та й я не з цукру. Ось за що в мене миттєвий бан та розрив відносин на завжди, так це за ремарки типу "автор не в теме", "автор не разбирается" і такого плану. Я пишу з власного досвіду. Може, він помилковий - можна сперечатись, але його не можна просто так відкинути, як дитячі балачки.
no subject
Date: Friday, 11 December 2009 02:48 pm (UTC)буду знати)