В черговий раз констатую: я таки мав рацію!

[kerbasi]

Ось такий твіт сьогодні побачив:

З особистих причин переконана, що ця людина була на Майдані за посаду. http://t.co/MPiSsammRF

— Kristina (@kgolomakh) August 12, 2014

Це про Булатова. Про його купівлю нерухомості, зізнаня про розкішний відпочинок під час Майдану, якісь дикі міркування про те, що начебто його викрали чи не самі майданівці і т.д.

Я під час Майдану писав, що не довіряю всім цим революціонерам з коштами на клініку "Борис", з відкритими Шенгенами, з підготовленим майданчиком для приземлення за кордоном, з візитками депутатів, з прямими телефонами генералів. Мені не вірили, велися на картинку, де вони побиті та їм боляче. Боляче, так. Злодіям також буває боляче, не тільки шляхетним лицарям. І на війну, і у революцію йдуть не тільки через переконання та вогонь у серці, а й заради кар'єри та зиску. В кожного своя ціна власного життя. Якийсь романтик за едельвейсом для випадкової знайомої на гору лізе, а інший так любить військові регалії та пишається званнями та посадами, що на війну за кар'єрою йде. А скільки людей за гроші своє життя віддають!

Отже, я мав рацію і стосовно всієї цієї креакло-планктонно-шиномонтажно-інтернетмагазинної буржуазії. Наступного разу двічі думайте перш, ніж зі мною сперечатися. Краще всотуйте поживу для роздумів.

Comments

[vilnodoom]

Деякого з тих, кого ви відносите до «хом'ячків» я знаю особисто і можу ручатися як за себе. Звісно, це нічого не значить для вас, але не шукайте розуміння у мене в цьому плані.

Взагалі, пане Кербасі, ви, на мою думку, таки занадто любите узагальнювати — постійно творите якісь колективні сутності в своїй свідомості. І дуже швидко, та нерідко без особливих підстав, зараховуєте до них різних людей. Хоп-хоп, щось хоч трохи збоку схоже між різними людьми і все — черговий «клас» готовий. І якщо є черговий ярлик, то є чергова «настороженість», а потім — одразу йде неприязнь, а там вже недовго до щирої ненависті і «я ж казав-попереджав». Це може здатись критичною думкою, та це ілюзія, я переконаний. Не знаю, що то є справді — я не серцевідець.

Ладно, з приводу етнічних питань — там є якась сутність, є ЩО узагальнювати, хоча, звісно, те теж є неоднозначним, бо досліджень якихось ґрунтовних все-таки нема. Особливо неоднозначними є заклики до сегрегації особистого простору за етнічною ознакою (в тому тексті про вірмен я навіть не одразу помітив це, коли читав, але з таким навряд чи можу погодитись). Судити треба за словами / ділами, а не за кров'ю наперед слів чи діл, чи тим більше наперекір словам/ділам.

Але тут... не певен взагалі, чи справді існує той «клас», про який ви кажете. А якщо щось подібне і існує насправді, НАСКІЛЬКИ збігається воно із вашим уявленням про нього. Я просто знаю, що до нього ви зараховуєте і близьких мені людей, хоча у них немає нічого спільного навіть з їх оточенням (знати це і бачити як їх ліплять до якогось класу — це особлива забавка). Думаю, схожа ситуація має місце і у випадку з багатьма іншими із цього на око виведеного «класу». Тому думаю, він і не існує швидше за все — забагато допусків.

[kerbasi]

Буржуа ще Мольєр висміював (міщан). Нічого особливо незвичайного в таких узагальненнях немає, як і шкідливого. Стосовно себе, не персонально, а за верствою (може точніше сказати - за профілем, бо верстви в нас ще не оформлені), я також постійно читаю щось малоприємне, при чому від людей, з якими в мене доволі приязні стосунки.

Стосовно узагальнень по крові. Часто вони не правильні, але бувають і дуже навіть правильними. Залежить. Краще узагальнювати за їхньою кров'ю в сенсі походження, ніж потім за власною, вже пролитою.

[kerbasi]

Ще одне. Стосовно чиїхось образ через колективні сутності.
За час мого перебування у блогосфері часто виникали ситуації, коли десь з атаками на колективні сутності виступає відома особа, той самий Шкляр або Андрухович. Коли я на це вказував, публіка, що мене читає, здебільшого була не на моєму боці. От чого б це я тепер мав перейматися, що хтось образиться через мої узагальнення, якщо широкому загалу пофіґ, що відчуваю я, коли вони аплодують іншим узагальненням? Що б я тут не писав, я все одно не буду своім для більшості читачів (а може й для всіх, крим випадковостей). І я пишу не з фантазій, а тільки й виключно те, що знаю з досвіду й практики. Де теоретизування, там завжди я про це попереджаю. Практику заперечити неможливо. Її можна тільки пояснити. Коли мені дадуть переконливі пояснення, я відмовлюся від своїх узагальнень.

Порядний вірмен після моїх антивірменських постів піде виховувати свої маси. Це єдина здорова реакція. Інших тем мого критицизму це також стосується.