Портрети з минулого-2

[kerbasi]

Щось перемкнуло, раптом згадав про порт-пункт Октябрьскій та його начальника Крапиву. Пошукав, приємно: тепер називається Ольвія. Справжня Ольвія дійсно неподалік. Взагалі, це був військовий порт. Росіяни використовували донедавна.

А пан Кропива помер практично рік тому у віці 67 років. Він в 1994 був у складі делегації від портів, мерій та вузлів зв'язку на конференції в Каламар'ї (Салоніки) в рамках програми TACIS. Грецька вже не була моїм хобі, я її забув, але хотів купити собі фундаментальну грецьку граматику. Місцеві перекладачки порадили мені книгарню, я відпросився в мера й пішов. А Крапива впав мені на хвіст, щоб я йому допоміг якісь прикраси купити в ювелірній крамниці. Допоміг звісно, англійською там ніхто не тямив, довелося на пальцях та каліченою грецькою. А потім з тієі книгарні заблукали, питалися в перехожих, а вони - ніхто англійською, але через одного - французькою. Отже, на фреллінському домовилися.

Він мене заповажав, видно було, але не був би радянським керівником, якби в розмові по ходу нашого променаду про чорноморську воєнно-морську інфраструктуру не тицьнув мені, що він, взагалі, генерал (Кучма директорів "нагородив" званнями), а я, мовляв, ніхто, людина цивільна. Воєнно-морська кафедра та звання лейтенанту запасу саме морське, а не якийсь портовий генерал - це для нього не аргумент. Я вже не кажу про мої 2 роки строкової, чого не впевнений, що мав Крапива в біографії, бо їхнє покоління переважно не служило, хто з вищою освітою.

Від нього я дізнався, що воєнна доктрина України будується на положенні, що потенційний противник - Румунія.
Отака була людина. Що він робив у 2010-2013 та з початком війни - не знаю, мої зв'язки з "історичною батьківщиною" вже майже ніякі.

http://korabelov.info/2016/06/10153

Comments

[vladmradio]

помню-помню цей допис

[kerbasi]

нєтлєнку переношу сюди :-)