Heвмиpyщi знaки

[kerbasi]

Тридцять років тому до моїх рук потрапила книжка Паоли Володимирівни Утевської "Невмирущі знаки". В книжці у популярній, доступній дітям формі розповідалося про кілька древніх та сучасних писемностей: давньоєгипетська, клинопис, писемність майя, критські писемності А, Б та ієрогліфи, грецька, латинка, кириліца, вірменська, а також про деякі дописемні форми передачі інформації, як то малюнкове письмо, кіпу. Книжка була написана професійно, коректно, тому варто її юнацтву читати і зараз, бо, на жаль, у сучасній Україні скоріш начитаєшся праукротрипільської маячні, тому молоді краще взагалі нічого не чітати. Принаймні, не загаджуватимуть свідомість і не ганьбитимуть себе агресивним невіглаством, якщо потраплять до кола справжніх інтелектуалів та спробуют порозмовляти на мовно-історичні теми.

Як буває у дитинстві, на шось натрапляєш випадково, а впливає на все життя. Писемності, мови і все, що з ними пов'язане залишається моїм хобі протягом усіх цих тридцяти років.

Про Паолу Утевську (1911-2001)  практично нема інформації в інеті.Навіть Вікіпедія мовчить. Є згадки, що вона з інтелігентної родини, що мала широкі зв'язки у літературних колах. Паола Володимирівна приятелювала з родиною письменника Віктора Некрасова. На "Читанці" є дві її книжки, деінде можна скачати і "Невмирущі знаки" другого видання. Є також якийсь сайт без вказання авторів та будь-якої інформації, тільки з викладеними книжками:

http://utevska.org.ua/

Можливо, цей сайт розвиватиметься далі. Не можна забувати таких письменників, як Паола Утевська.

Comments

[crema-catalana.livejournal.com]

З того, що вдалось нашкребти по інтернетах відомо, що Паола Утевська народилась 14 вересня 1911 року в Одесі. Її дядько — Абрам Вишняк досить-таки відома особистість (видавець, коханець і таке інше — за довідками до google). Утевська отримала філологічну освіту в Київському університеті, який закінчила 1941 року. Й зразу ж пішла на війну. На війні — до 1945 року — працювала на політичній роботі. Нагороджена орденами та медалями.

Про зйомки Утевської у фільмі Некрасова «Паола і роман» (http://books.google.com.ua/books?id=V-Fza0M_CFkC&pg=PA118&lpg=PA118&dq=%22%D0%9F%D0%B0%D0%BE%D0%BB%D0%B0+%D0%B8+%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%22&source=bl&ots=PiKkCiInGT&sig=SdLh_Jih39lWozQ-h_59VMUXW2A&hl=uk&ei=niE6S4HcGoXymwOCt63zBA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CAgQ6AEwAA#v=onepage&q=%22%D0%9F%D0%B0%D0%BE%D0%BB%D0%B0%20%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%22&f=false) див. також тут (http://magazines.russ.ru/znamia/2003/9/nekras.html) і тут (http://magazines.russ.ru/kreschatik/2005/1/fa47.html).

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую Вам ще раз!
Я дещо неполіткоректно висловлюсь.
Щоб написати книжку для українських розумних дітей, українцям потрібна одеська єврейка з досвідом партполітработи.
А все чому? Тому що Одеса - місто, а євреї - городяни, а компропагандисти хоч якоюсь діалектикою володіли.
А Україну будує село.

[crema-catalana.livejournal.com]

Хай будує, хто хоче. Аби мовою володіли так, щоб і через тридцять років пам'яталось. Як Ви, наприклад, зараз згадуєте пані Паолу.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

На жаль, нинїшнє село України не будує. А воно за певних історичних обставин багато чого могло б. Уся історія людства - це історія способів та методів визискування селянина, єдиного на планеті творця додаткової вартостї.

[kerbasi.livejournal.com]

В Україні не село, а пост-колгосп. І не міста, а слобідки. Крім, може, Одеси (у минулому), Львова та кількох західних містечок типу Франківська, але вони через чисто арифметичні фактори погоди не створюють. Звідси й причина того, що ми маємо у культурній сфері. А решта (економіка, політика, наука) - лише продовження культури.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Пост чи не пост, а в історії України та в історії людства бували періоди й гіршого розорення села. На жаль, тепер іде процес витискання власне селянина з сільськогосподарської діяльності. С/г виробництвом займаються корпорації. Нинішнє дрібнотоварне колохатнє виробництво історично приречене (якщо не прилетить Нібіру). Щодо суперечності город-місто, де город - ідейний спадкоємець грецького поліса, а необгороджене, неорганізоване місто - азіатський нащадок села, то цілком з вами згоден. Цікаво було б проаналізувати історію людства і під цим кутом - боротьба города й села. Бо, власне, так воно й було.