Моє ставлення до результатів виборів

[kerbasi]

Я не визнаю Януковича своїм президентом. Це не матиме практичних наслідків, оскільки я не олігарх, не політик, не громадський діяч. Це виключно належить до моєї духовної сфери.

Моє ставлення до ПР та тих, хто за неї та за їхнього лідера голосує, абсолюто однозначне. Це мої вороги.

Противсіхів я не засуджую. Я перечитав безліч дискусій у ЖЖ, більшість тих, хто там бере участь, згадують свої перші вибори у 2004-му чи у 1999-му. А у мене були вибори 1994, 1991 і перші вільні вибори СРСР у 1989. Я вже перехворів дитячими хворобами і перестраждав інтеліґєнтськими ілюзіями. Інші також мають право перехворіти і перестраждати. Хто я такий, щоб їм вказувати.

Стосовно ворожості до ПР все також дуже просто. Тут все знов про капелюхи та вуличну злочинність. Кажуть, що це все справи далекого минулого, глупої, голодної юності. Я знав Юрка Г., котрий тільки встиг стати молодим. За що його вбили, не відомо. Ніхто не покараний. Я знав Сергійка Ц., котрий не встиг пізнати молодість. Він встиг тільки вивчити три мови та вступити до престижного московського вишу. На перших канікулах, коли він приїхав додому , його зарізали на очах його подруги на тролейбусній зупинці. Він не захотів "падагнать самий децл мєлачі братанам". У мене по кілька разів на рік траплялися випадки, що я міг розділити долю Юрка та Сергійка. Врятовували різні обставини, вміння спілкуватись "їхньою" мовою та зрештою те, що будучи від народження слабким, хворобливим хлопчиком, я компенсував те, що мені недодала природа, потогінними тренінгами у спортивних залах, у підворотнях та лісосмугах, де ми завзято оволодівали різними системами самозахисту. Якщо у вас інший досвід, то подякуйте богові, що народились в кращому місці,раніше чи пізніше, або своїм батькам, що тримали над вами парасольку від злив бруду.

Під катом мій старий текст з "Народной правди" про слобідки. Більшість моїх постійних читачів вже його читали по моїх посиланнях. Я просто переношу його сюди, щоб був.

Слобідка-це не село.Це райони східних і південних міст, де за царів селилися рекрутовані з сіл на заводи селяни. Вони швидко декласувались та перетворювались на напівкримінальну спільноту. Влади в слободках не було,як наступала темрява. Зараз не все так брутально,але залишився характерний менталітет,субкультура. Синонімом слободських у нас на півдні є слово "жлобня". Янукович та його дружина-типова жлобня. Пригадайте її "наколотиє апєльсіни", одяг, манери. Там прононс, вжиток слів – все характерне.

Жлобня живе кланами – всі один одного підтримують (євреї відпочивають). Сімейні ради вирішують, кого ще долучити до клану: можуть вирішити, що, наприклад,не вистачає зв"язів з ОБХСС, тому незаміжній донці треба по зв"язках пошукати відповідну пару. Вони жили заможніше за міську інтелігенцію, бо всі були кровно пов"язані з завмагами, завбазами, завгарами, побутсервісом. Найбільша ганьба клану – це коли донька вийде заміж за "сторубльовава інженерішку" без зв"язків, тобото який "нє умєєт жить". Бо яка ж тоді перспектива? Не зможе він забезпечити, щоб жінка та діти "билі прікрити са фсєх старон", і доведеться клану "тряхнуть машной" ще й на чужинця.

Це слободським дуже подобається т.з. шансон, бо їхнє життя напівкримінальне. А "мєлочь с малалєток сбівать" або "шапкі с роботяг" – через це навіть їхні відмінники пройшли.

Принаймні в моєму місті "жлобські" клани майже розчинились протягом 90-х років. Але загальноміська естетика змінилась на користь саме колишніх жлобів, бо через бідність зник остаточно антипод жлобів – міська інтелігенція. Місто вже не місто колишньої індустріальної, воєнно-морської слави. Це місто зерноторговців і тримачів кіосків та базарних яток. В місті взагалі не залишилось нічого, що нагадувало б про колись дуже сильну морську романтику, про індустріалістський менталітет, про ліберально налаштованих інтелектуалів. Молодість Януковича прийшлася на пік криміналізації слободок. Коли я вчився, мої однокласники та однокурсники – "жлобчики", хоча і вживали характерний жаргон, інколи тримали "заточки" в рукавах та носили певний одяг, могли щось "стиріть", але вже готувались поступати в виші, непогано вчились, а деякі навіть були відмінниками.

Подібне явище є було в Росії, в Підмосков"ї:

"Осінь на Зарєчній вулиці"

http://www.pravaya.ru/column/11906

Менталітет схожий.

Дуже не раджу підтримувати ПР. Ця партія – не партія олігархів. Це партія слобідок...

Comments

[mahrovyj.livejournal.com]

Так

[ex-petrovyc.livejournal.com]

наче вони кудись подінуться від того, що Ви їх не сприймаєте. вороги? так. більші вороги ніж оті інші вороги? не факт.

ну тепер хоча б знаємо обличчя ворога. воно не дуже складне. ворог небезпечний, але прогнозований, знайомий. якось прорвемося.

ЗІ: не знаю жодної людини, що б голосувала за ПР. оточення таке ;)

[crema-catalana.livejournal.com]

Скажу Вам слово своєї підтримки!

[groben.livejournal.com]

З визначенням ПР як "партії слобідок" цілком згоден.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я теж готовий не визнавати - але як це здійснити практично? Якщо янучара підпише указ про заборону пішоходам ходити по тротуарах (схожі зміни до ПДР розроблено), а я не визнаю цей указ, і мене задавить SUV, то...
Як безболісно і ефективно здійснити розкол країни? Не вірю, що ми ті слободки перевиховаємо, бо їх 50 відсотків і вони валом сунуть у Київ.
Іде міжетнічна війна і, як виявилося, українців на цій території в кращому разі чверть.
"Там, ґдє канава пратікаєт па слабодкє,
Там бил я в ґості пріґлашон к адной малодкє.
Нє помню дом, нє помню уліца какая,
Но помню там била сабака очінь злая".
І ця сабака дорвалася до керма.

[liniyka.livejournal.com]

Про слобідки дуже добре написано.
Взагалі, багато різних думок викликав цей допис. По-перше, загадала, як вперше голосувала, як серйозно до цього поставилася і навіть відчула якийсь момент сакральної причетності до чогось важливого і великого. Великий контраст емоцій порівняно з теперішніми виборами.
По-друге, теж знаю історію з чудовою людиною Богданом М., директором літографської майстерні, якого вбили на вулиці за 2 місяці до народження його першої дитини. А ці часи повернуться, неодмінно.

Ну, і окрім спогадів, сформулювала для себе одну з причин, чому в нас історична циклічність має такі короткі відрізки - гадаю, просто нема звички пам'ятати погане (це окрім повної нездатності в жлобів взагалі відрізняти добро і зло). Тому навіть деякі гомосапієнси зараз сліпо йдуть за якуновичами.

Я розділяю позицію вибору НЕянуковича. На жаль, бачу як фатально потребує наша більшість переконатися в тому, що таки є різниця між Ю та Я, переконатися на практиці, бо аналітика і навіть пам'ять минулих років відсутні.

[1asochka.livejournal.com]

Повірите, що впізнала в описі певну західноукраїнську спільноту (в Києві)? Все те саме.
Вони повсюди О_О!

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Цікаве дослідження, дуже влучно. З центру та заходу (особливо) прйшло до нас поняття рагулів - наглих та малограмотних вихідців із сіл (див. "Диагноз: рагулизация" http://pan-baklazhan.livejournal.com/9151.html)
Рагулями є Кравчук, Кучма, Мороз, Литвин, Ющенко.
Боротьбу Юща та Яника у 2004 дехто хотів показати як боротьбу "гарадского пацика" і селюка. Але мені ця концепція не подобалась, бо ну яке до біса Єнакієво -місто? Це величезна слобідка із бараками! (Бачив такі, бо в мене родичі по бабці на Луганщині). Рагуль проти "слобідського" - отак було б вірніше.
А от хто тоді Юльця? Міська дівка? Щось не тягне все одно...

[lena-ua-mk.livejournal.com]

Да,я теж з Миколаєва.В мене,правда,нема ностальгії за "за індустріальною славою" міста.Якраз голосувала проти всіх.Чому? Краще за мене це сказала Оксана Забужко - якщо буде вільний час прочитайте з цього приводу їїстаттю в моєму ЖЖ.