Моє ставлення до результатів виборів

[kerbasi]

Я не визнаю Януковича своїм президентом. Це не матиме практичних наслідків, оскільки я не олігарх, не політик, не громадський діяч. Це виключно належить до моєї духовної сфери.

Моє ставлення до ПР та тих, хто за неї та за їхнього лідера голосує, абсолюто однозначне. Це мої вороги.

Противсіхів я не засуджую. Я перечитав безліч дискусій у ЖЖ, більшість тих, хто там бере участь, згадують свої перші вибори у 2004-му чи у 1999-му. А у мене були вибори 1994, 1991 і перші вільні вибори СРСР у 1989. Я вже перехворів дитячими хворобами і перестраждав інтеліґєнтськими ілюзіями. Інші також мають право перехворіти і перестраждати. Хто я такий, щоб їм вказувати.

Стосовно ворожості до ПР все також дуже просто. Тут все знов про капелюхи та вуличну злочинність. Кажуть, що це все справи далекого минулого, глупої, голодної юності. Я знав Юрка Г., котрий тільки встиг стати молодим. За що його вбили, не відомо. Ніхто не покараний. Я знав Сергійка Ц., котрий не встиг пізнати молодість. Він встиг тільки вивчити три мови та вступити до престижного московського вишу. На перших канікулах, коли він приїхав додому , його зарізали на очах його подруги на тролейбусній зупинці. Він не захотів "падагнать самий децл мєлачі братанам". У мене по кілька разів на рік траплялися випадки, що я міг розділити долю Юрка та Сергійка. Врятовували різні обставини, вміння спілкуватись "їхньою" мовою та зрештою те, що будучи від народження слабким, хворобливим хлопчиком, я компенсував те, що мені недодала природа, потогінними тренінгами у спортивних залах, у підворотнях та лісосмугах, де ми завзято оволодівали різними системами самозахисту. Якщо у вас інший досвід, то подякуйте богові, що народились в кращому місці,раніше чи пізніше, або своїм батькам, що тримали над вами парасольку від злив бруду.

Під катом мій старий текст з "Народной правди" про слобідки. Більшість моїх постійних читачів вже його читали по моїх посиланнях. Я просто переношу його сюди, щоб був.

Слобідка-це не село.Це райони східних і південних міст, де за царів селилися рекрутовані з сіл на заводи селяни. Вони швидко декласувались та перетворювались на напівкримінальну спільноту. Влади в слободках не було,як наступала темрява. Зараз не все так брутально,але залишився характерний менталітет,субкультура. Синонімом слободських у нас на півдні є слово "жлобня". Янукович та його дружина-типова жлобня. Пригадайте її "наколотиє апєльсіни", одяг, манери. Там прононс, вжиток слів – все характерне.

Жлобня живе кланами – всі один одного підтримують (євреї відпочивають). Сімейні ради вирішують, кого ще долучити до клану: можуть вирішити, що, наприклад,не вистачає зв"язів з ОБХСС, тому незаміжній донці треба по зв"язках пошукати відповідну пару. Вони жили заможніше за міську інтелігенцію, бо всі були кровно пов"язані з завмагами, завбазами, завгарами, побутсервісом. Найбільша ганьба клану – це коли донька вийде заміж за "сторубльовава інженерішку" без зв"язків, тобото який "нє умєєт жить". Бо яка ж тоді перспектива? Не зможе він забезпечити, щоб жінка та діти "билі прікрити са фсєх старон", і доведеться клану "тряхнуть машной" ще й на чужинця.

Це слободським дуже подобається т.з. шансон, бо їхнє життя напівкримінальне. А "мєлочь с малалєток сбівать" або "шапкі с роботяг" – через це навіть їхні відмінники пройшли.

Принаймні в моєму місті "жлобські" клани майже розчинились протягом 90-х років. Але загальноміська естетика змінилась на користь саме колишніх жлобів, бо через бідність зник остаточно антипод жлобів – міська інтелігенція. Місто вже не місто колишньої індустріальної, воєнно-морської слави. Це місто зерноторговців і тримачів кіосків та базарних яток. В місті взагалі не залишилось нічого, що нагадувало б про колись дуже сильну морську романтику, про індустріалістський менталітет, про ліберально налаштованих інтелектуалів. Молодість Януковича прийшлася на пік криміналізації слободок. Коли я вчився, мої однокласники та однокурсники – "жлобчики", хоча і вживали характерний жаргон, інколи тримали "заточки" в рукавах та носили певний одяг, могли щось "стиріть", але вже готувались поступати в виші, непогано вчились, а деякі навіть були відмінниками.

Подібне явище є було в Росії, в Підмосков"ї:

"Осінь на Зарєчній вулиці"

http://www.pravaya.ru/column/11906

Менталітет схожий.

Дуже не раджу підтримувати ПР. Ця партія – не партія олігархів. Це партія слобідок...

Comments

[mahrovyj.livejournal.com]

Так

[ex-petrovyc.livejournal.com]

наче вони кудись подінуться від того, що Ви їх не сприймаєте. вороги? так. більші вороги ніж оті інші вороги? не факт.

ну тепер хоча б знаємо обличчя ворога. воно не дуже складне. ворог небезпечний, але прогнозований, знайомий. якось прорвемося.

ЗІ: не знаю жодної людини, що б голосувала за ПР. оточення таке ;)

[kerbasi.livejournal.com]

Я поки що не втрачав від білокомірцевих злочинців. А заточки в мене тицяли та пір"я сунули.
А, взагалі, я ж пояснив на початку:

"Це не матиме практичних наслідків... Це виключно належить до моєї духовної сфери."

Я у такому бізнесі, де більшість голосує за ПР. Ясно, що я не зупиню їм відвантаження...

[ex-petrovyc.livejournal.com]

Ви пояснили, я пояснив ;) Жити ж якось треба ..

[kerbasi.livejournal.com]

Та ясно ж... Житимемо. Нам не звикати. Я за совка жив у внутрішній еміграції, як тоді казали, потім так само при Кучмі, ну і зараз також - не в перший раз.
Почитайте допис шановного Гробена. Також вірний напрямок думок:
http://groben.livejournal.com/125640.html

[smijana.livejournal.com]

.. 5 років тому я теж винайшла цю формулу "еміграція", замислившись над тим що живу фактично на острівці найближчої родини, російської школи і всього іншого.

Але Ваша еміграція значно глибша.
не можу не зняти капелюшка. респект.

Дякую за те що пишете. Хоч це дійсно нічого не змінює, але знання що хтось має спільне бачення, додає сил і впевненості що на видноті часто шумовиння. Але це не означає що тих кого не видно - немає.

[kerbasi.livejournal.com]

У віці першого духовного пошуку (12-18) я формувався в умовах СРСР, до того ж, доперебудовного. Отже, глибока внутрішня еміграція була просто неминуча, якщо через якісь причини не сприймати офіційні "цінності".

Дякую Вам за добрі слова! Будемо спілкуватися :-)

[crema-catalana.livejournal.com]

Скажу Вам слово своєї підтримки!

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Щось згадуються тільки лівацькі пісні:
we shall overcome! we shall overcome!
we shall overcome! some da-a-a-a-a-ay!
deep in my heart, i do believe,
we shall ocercome some day!

[crema-catalana.livejournal.com]

Просто слово підтримки. Не на часі сперечатись з Вами, хоча є про що.
З повагою, Чегеваренко :))

[groben.livejournal.com]

З визначенням ПР як "партії слобідок" цілком згоден.

[kerbasi.livejournal.com]

Національний спектр політикуму, на жаль, цього феномену не розуміє, бо на заході та у центрі України такого просто нема, а ті з них, хто зі сходу та півдня - вони невиправні фольклористичні мрійники, котрі вірять у патріархальни ідилію, як президент. От і прогавили загрозу. І це дуже небезпечно для майбутнього країни, бо якщо задатись метою, то на базі субкультури слобідської жлобні можна і мову утворити, і фольклор, і ідеологію. Жлобня - це практично до-нація. Не треба було дозволяти комусь ставати лідером жлобні. Самі вони не схильні до самоорганізації, ПР спочатку була чисто бюрократична партія, ось і треба було її так тримати, а після помаранчевої революції, коли вони практично зникли, треба було щось інше сходу-півдню підсунути, але не дозволяти Я. повертатись у політику. Але це занадто абстрактно для носіїв вишиванок на купальщиків в ополонках, особливо, якщо вони вивчили такі слова, як "соборність", "єдність".

[groben.livejournal.com]

Згоден.

[andriyko.livejournal.com]

Я б не погодився з тим, що в моєму Києві немає слобідки - її і було, і є досить багато. Можна навіть порайонно назвати, причому деякі райони з культурно-мастерових на неї переродилися за останні 10-15 років, той самий Відрадний. Пригадуючи Львів, то чим не слобідка, наприклад, Сихів?

[kerbasi.livejournal.com]

Можливо. Тільки на півдні і сході слобідкам не 10-15, а 100-150 років. Там характерна субкультура. За певних обставин вона може перетворитися на націю. У цьому напрямку вже запрацювали різні табачники.
Якщо ще не читали, почитайте Олеся Ульяненка "Там де південь". Як миколаєвськихй підліток кінця 70-х початку 80-х підтверджую, що там все правда, за винятком географічних деталей та деяких неточностей у описанні місцевих феноменів, що були герметичні для приїжджого.

[maryxmas.livejournal.com]

ой, ну я вас благаю. на заході так само клани, і так само залучують потрібних людей.
особливо добре відомі клани митників.
з вуличними бандами трішки полегше, так, але не з криміналітетом загалом.

в мого брата два місяці тому однокласника вбили під під"їздом за мобільник. це в Луцьку.

[kerbasi.livejournal.com]

Корпоративні клани - це дещо інше.
Два місяці тому та й сьогодні можуть кого завгодно вбити, бо така ситуація з суспільством і органами. А я згадую 1983-1984.
Хай там як, але західна та центральна частина укр. нац. свідомих розумінням сходу не відрізняється, тому й екстремально непопулярна на сході. І повна фігня, що на сході всі зросійщені і не люблять Україну. Якщо у Києві і Львові є слобідки, як пише Андрійко, а у Луцьку є клани, як пишете Ви, то тоді нема пояснення тому, чому ж дотепер ніхто не спромігся сформулювати проблеми доброї половини України, запропонувати рішення та знайти спільку мову зі східняками.

[crema-catalana.livejournal.com]

А що з Вашої точки зору є екстремально популярним на Сході? Дві-три позиції (краще — п'ять :)). Ну, і аналогічно для Заходу (майте на увазі, Захід різний; про Схід не скажу, бо не знаю). Тоді може ми й самі проголосимо проблеми України? :))
P.S. Слобідки в Києві дуже колоритні: Мишоловка, Деміївка, Совки.

[kerbasi.livejournal.com]

Я вже казав, що схід урбаністичний та індустріальний. Русскіє пишаються своїми заводами, тим, що у космос літали, ВПК, нефтяниками Сибіру, а націонал-патріоти все це затаврували наслідками окупації, чим позбавили себе спільних цінностей зі східняками. Вибачте, але коли перший президент на зустрічі з представниками суднобудівної галузі каже: "Човники, на що нам човники", - то після цього не варто дивуватись, чому запрошують Лужкова посприяти тому, щоб РФ замовила добудування полишених військових замовлень.
Відкрийте будь-який підручник для молодших класів з рідної мови. Там скрізь про лани та комбайни. І це таким наші освітяни збираються виховувати дітей сталеварів та верстатобудівників? Хочуть, щоб українське сприймалося, як рідне? А фіг їм це станеться. Я колись усвідомив себе не русскім через те, що в підручниках було про озера та берези, а в моїй місцевості не було жодного озера, а берізки росли тільки біля одного пам"ятнику. Неактуальність агітації - ось це що. Ну а тепер на ті ж граблі.

[crema-catalana.livejournal.com]

Освіта — на сорок п'ятому місці все-таки. Ви маєте відчуття чогось найважливішого для східняка, особливо для східняка не сільского? Ну, от як для западенця — шмат власності, "моє".

[kerbasi.livejournal.com]

Можливо, маю. Інколи намагаюся сформулювати, але виходить, як свідчить досвід, непереконливо.
Як матимете час, може, почитаєте по наступних лінках?

http://www.narodnapravda.com.ua/discussions/469c974b3b6b7/

http://www.narodnapravda.com.ua/culture/49709fd1c8661/

[crema-catalana.livejournal.com]

Прочитав, дякую. Висновок: фаховість, як культура. Житечком-пшеницею чи клаптем землі не відбудешся, факт.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Читав читав, надихунв мене на одні спогади, сьогодні приведу їх до ладу в голові а завтра спробую написати.

[kerbasi.livejournal.com]

Цікаво! Пиши!

[toprunner.livejournal.com]

Влучно. Як і пост взагалі.
Поважаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я теж готовий не визнавати - але як це здійснити практично? Якщо янучара підпише указ про заборону пішоходам ходити по тротуарах (схожі зміни до ПДР розроблено), а я не визнаю цей указ, і мене задавить SUV, то...
Як безболісно і ефективно здійснити розкол країни? Не вірю, що ми ті слободки перевиховаємо, бо їх 50 відсотків і вони валом сунуть у Київ.
Іде міжетнічна війна і, як виявилося, українців на цій території в кращому разі чверть.
"Там, ґдє канава пратікаєт па слабодкє,
Там бил я в ґості пріґлашон к адной малодкє.
Нє помню дом, нє помню уліца какая,
Но помню там била сабака очінь злая".
І ця сабака дорвалася до керма.

[kerbasi.livejournal.com]

А з тої чверті добра половина укротрипільських націонал-бовдурів та й іншого штибу мрійників про ідилічне позахмарне село з гуманістичним варіантом патріархального способу життя. Українець - це більш культурне і ідеологічне поняття, ніж етнічне, тому ми більш-менш компактно розселені лише в інтернеті, а не по регіонах. Отже, розділ країни не вихід. Якщо відокремити захід, а там володарюватиме Балога, як воно?

[liniyka.livejournal.com]

Про слобідки дуже добре написано.
Взагалі, багато різних думок викликав цей допис. По-перше, загадала, як вперше голосувала, як серйозно до цього поставилася і навіть відчула якийсь момент сакральної причетності до чогось важливого і великого. Великий контраст емоцій порівняно з теперішніми виборами.
По-друге, теж знаю історію з чудовою людиною Богданом М., директором літографської майстерні, якого вбили на вулиці за 2 місяці до народження його першої дитини. А ці часи повернуться, неодмінно.

Ну, і окрім спогадів, сформулювала для себе одну з причин, чому в нас історична циклічність має такі короткі відрізки - гадаю, просто нема звички пам'ятати погане (це окрім повної нездатності в жлобів взагалі відрізняти добро і зло). Тому навіть деякі гомосапієнси зараз сліпо йдуть за якуновичами.

Я розділяю позицію вибору НЕянуковича. На жаль, бачу як фатально потребує наша більшість переконатися в тому, що таки є різниця між Ю та Я, переконатися на практиці, бо аналітика і навіть пам'ять минулих років відсутні.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

З сапієнсами проблема у тому, що попри високі прагнення та неабиякий інтелектуальний потенціал, вони насправді не залучені на посади у суспільстві чи економіці, які дійсно б розкривали їхній потнціал і накладали обов"язки, котрі були б їм по плечу. Через це амбіції залишаються нереалізованими, потенціал не розкритим, "м"язи" недонавантаженими. Це сильно наближує менталітет українських інтелектуалів до совєцької інтеліґєнції, котрій було притаманно ставити себе поза суспільством, над державою, усвідомлювати себе як равноцінний суб"єкт з державою і хоча б у фантазіях чи серед своїх на кухні вести уявний діалог з державою на рівних - таке собі державне мислення державного діяча без держави, генерала без армії. Самопроголошений генерал - це непогано рятує EGO, коли знаходишся у неприязному оточенні, але до генерала непогано б навчитись бути рядовим (копати окопи), сержантом (командувати невеликим підрозділом), лейтенантом (командувати групою невеликих підрозділів з використанням спеціальних знань військової науки), а вже далі - як пощастить на кар"єрних сходинках. Тоді по ходу набувалася б здатність до спільних дій з іншими і усвідомлення своєї причетності до справи.

Непогано пише Ірен Роздобудько:
http://bookvoid.com.ua/column/2010/02/08/151952.html

хоча б у фантазіях чи серед своїх на кухні вести уявний

[liniyka.livejournal.com]

Здається, у цих сапієнсів взагалі не вистачає фантазії, особливо політичної. Ну, а про здатність керувати годі вже й казати: це спадок совка - управлєнци-комсомольці кмітливі та пасіонарні, а інтелігенція чи пак тепер інтелектуали - домашні теоретики своєї справи.

Роздобудько почитаю, дякую.

[toprunner.livejournal.com]

При контакті з українською дійсністю відчуття інтелектуальної переваги над нашими керманичами зникає дуже швидко. Особливо коли натикаєшся на якогось "нєту у вас мєтодов протів Колі Саприкіна" або "а вас здєсь нє стояло". І що тут важить знання Чєхова або генофондів-геноцидів?

[kerbasi.livejournal.com]

Треба докладати зусиль, щоб бути вище представників цієї дійсності за соціальним статусом, статками, впливом, посадою і т.д. Коли вони дивляться знизу угору в них погляд змінюється. Влада належить совковим господарникам та всілякій інородній та асимілянтській пошесті, тому що абсолютна більшість корінних українців геть ні на що не здатна, ні до розумової праці, ні до фізичної, ні до здатності народити здорове потомство.

Тут як бува, хтось у дискусії починає зі мною зверхньо спілкуватись, хапати за язик, давити авторитетом, а дивишся у його профіль, а то перекладач, маркетолог, фінансист, ай-тішник, і десь там бідкається, що робота йому не подобається. Так отака особа повинна не совю зверхність мені демонструвати, а мерщій мені у приват сотні питань ставити, чи нема в мене для них вакансій, чи не можу комусь порекомендувати, як досягти успіху, як знайти гідну роботу, які критерії, що я знаю, як керівник представництва іноземної величезної корпорації і т.д. Так себе ведуть в тій самій Америці, шукають собі неформальних "менторів". А тут тільки одні понти та нібито великий розум... А зрештою, на роботу взяти нема кого.

[1asochka.livejournal.com]

Повірите, що впізнала в описі певну західноукраїнську спільноту (в Києві)? Все те саме.
Вони повсюди О_О!

[kerbasi.livejournal.com]

На сході і півдні слобідки створили субкультуру, тому що місцева урбаністична культура не виявилася достатньо потужною, щоб перетворити новоприбулих декласированих селян у міських жителів. Якщо киянам не вистачить потуги асимілювати новоприбулих, то "ожлоблення" Києва стане лише справою часу.

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Цікаве дослідження, дуже влучно. З центру та заходу (особливо) прйшло до нас поняття рагулів - наглих та малограмотних вихідців із сіл (див. "Диагноз: рагулизация" http://pan-baklazhan.livejournal.com/9151.html)
Рагулями є Кравчук, Кучма, Мороз, Литвин, Ющенко.
Боротьбу Юща та Яника у 2004 дехто хотів показати як боротьбу "гарадского пацика" і селюка. Але мені ця концепція не подобалась, бо ну яке до біса Єнакієво -місто? Це величезна слобідка із бараками! (Бачив такі, бо в мене родичі по бабці на Луганщині). Рагуль проти "слобідського" - отак було б вірніше.
А от хто тоді Юльця? Міська дівка? Щось не тягне все одно...

[kerbasi.livejournal.com]

У мої часи сільських називали "рОгами", а професійно-технічні училища, куди сільська молодь поступала, та де призвичаювалася до наркотиків та вуличних грабунків - "рогатниками".

Хто Юля? Слобідки бувають у вигляді "частного сєктора" або у вигляді хрущовок - нові слобідки. Я - з перших, Ю. - з других. Відмінниця, комсомолка. Вже майже місто, але б тільки приборкати випендрястість,бо справжнім городським вже не треба нічого нікому доводити...

Хай там як, а ми просуваємося східцями урбанізації. Президентам сільським прийшов на зміну президент слобідський. Може, наступний вже буде з міста. Аби тільки ця слобода на розвалила Україну...

[kerbasi.livejournal.com]

"Я - з перших. Ю. - з других. "
Я - Янyкoвич
Ю - Тимoшeнкo

[lena-ua-mk.livejournal.com]

Да,я теж з Миколаєва.В мене,правда,нема ностальгії за "за індустріальною славою" міста.Якраз голосувала проти всіх.Чому? Краще за мене це сказала Оксана Забужко - якщо буде вільний час прочитайте з цього приводу їїстаттю в моєму ЖЖ.

[kerbasi.livejournal.com]

Я читав. Позицію Забужко стосовно виборів без вибору знаю. У мене зовсім інший background й іншим чином проходить день, ніж в гуманітаріїв, тому й кут зору інший. Втім, вибори та хто як голосував - це вже історія. Вибори - це день, коли корабель національної за формою і ліберально-демократичної за сутністю концепції держави побудови 1991-го року потонув. Його не підняти, а міжнародне право в таких випадках дозволяє проголосити місце катастрофи колективною могилою, а відтак не дозволяється нікому чіпати. Ось я так собі проголосив і більше не сперечаюсь.