Гімн приїжджих
Tuesday, 29 June 2010 10:40 amПочув, що київська влада збирається ощасливити нас кодексом киянина, котрий між іншим міститиме і неформальний гімн Києва: пісню на вірші Дмитра Луценка "Києве мій". Ну що ж, пісня приємна, мелодійна, легко запам"ятовується, але... Але є в ній такий рядок:
"Дорогими для мене стали схили Дніпра"...
Поет, до речі народився у селі Березова Рудка на території сучасної Полтавської області.
Отож! Стали! Стали - означає, що колись не були. Отже, ця пісня приїжджого. В цьому нічого поганого, бо без підживлення свіжою кров"ю місто існувати не може, тільки є один нюанс: міська культура має бути достаньо потужною, щоб місто перетравлювало хвилі приїжджих, а не навпаки.
Ще одна знакова для Києва пісня на вірші Андрія Малишка "Знову цвітуть каштани" (Київський вальс), то, взагалі, найвищий прояв совєцького еросу: там і ночі солов"їні, і молодість мила, і сади, і хвиля дніпровська, і ти прийдеш сюди, і нам би ще зустрітися і т.д. Так і бачиш дівчину, що не встигла на останній автобус, і хлопця, що вже має прописку в гуртожитку (або навпаки). І ось вони йдуть нічним Києвом, дніпровськими берегами, і як наближаються до садів-кущів, то рученька вже сповзає на талію і нижче і т.д. Хай буде гімном столиці?
Якщо пройтися по текстах інших пісень про Київ з сайту www.pisni.org.ua, то побачимо, що практично всі автори також не є киянами, крім двох, про котрих скромно не вказується місце народження, і кількох народних пісень або невідомого авторства. Абсолютна більшість, крім того, що приїжджі, є ще вихідцями з сел. Це має вплив на їхні вірші: в них дуже багато уваги приділяється природі, від квіточок, дерев до круч та хвиль. Саме місто проявляє себе тільки вогнями ліхтарів уночі.
http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%CA%E8%BA%E2%E5+%EC%B3%E9&obj=s
Київ - не галявинка у лісі на березі річки Вонючки, а щось більш менш схоже на місто у Матвійчука. І він, здається, киянин.
Знов таки, нічого поганого у тому, що більшість киян старшого віку мають походження з села. Погано, що в Києві майже не чути урбаністичної культури. Сільська культура вона ж неоднозначна: якщо люблю кручі та схили, дерева та квіточки, то завтра повирубаю дерева, побудую хату, посаджу дерева, котрі потрібні мені, квіточки, і милуватимусь краєвидом, поки сусід не прийде поряд повирубати дерева, побудувати хату, посадити сад, город, квіточки... Підпорядкованості приїжджих селян та різних скоробагатьків міській культурі, можна досягти тільки, якщо місто має свою органічну, автентичну, міцну культуру. Отже, гімн Києва ще не написаний. Доведеться трохи почекати, поки дозріють і автори, і аудиторія.
"Дорогими для мене стали схили Дніпра"...
Поет, до речі народився у селі Березова Рудка на території сучасної Полтавської області.
Отож! Стали! Стали - означає, що колись не були. Отже, ця пісня приїжджого. В цьому нічого поганого, бо без підживлення свіжою кров"ю місто існувати не може, тільки є один нюанс: міська культура має бути достаньо потужною, щоб місто перетравлювало хвилі приїжджих, а не навпаки.
Ще одна знакова для Києва пісня на вірші Андрія Малишка "Знову цвітуть каштани" (Київський вальс), то, взагалі, найвищий прояв совєцького еросу: там і ночі солов"їні, і молодість мила, і сади, і хвиля дніпровська, і ти прийдеш сюди, і нам би ще зустрітися і т.д. Так і бачиш дівчину, що не встигла на останній автобус, і хлопця, що вже має прописку в гуртожитку (або навпаки). І ось вони йдуть нічним Києвом, дніпровськими берегами, і як наближаються до садів-кущів, то рученька вже сповзає на талію і нижче і т.д. Хай буде гімном столиці?
Якщо пройтися по текстах інших пісень про Київ з сайту www.pisni.org.ua, то побачимо, що практично всі автори також не є киянами, крім двох, про котрих скромно не вказується місце народження, і кількох народних пісень або невідомого авторства. Абсолютна більшість, крім того, що приїжджі, є ще вихідцями з сел. Це має вплив на їхні вірші: в них дуже багато уваги приділяється природі, від квіточок, дерев до круч та хвиль. Саме місто проявляє себе тільки вогнями ліхтарів уночі.
http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%CA%E8%BA%E2%E5+%EC%B3%E9&obj=s
Київ - не галявинка у лісі на березі річки Вонючки, а щось більш менш схоже на місто у Матвійчука. І він, здається, киянин.
Знов таки, нічого поганого у тому, що більшість киян старшого віку мають походження з села. Погано, що в Києві майже не чути урбаністичної культури. Сільська культура вона ж неоднозначна: якщо люблю кручі та схили, дерева та квіточки, то завтра повирубаю дерева, побудую хату, посаджу дерева, котрі потрібні мені, квіточки, і милуватимусь краєвидом, поки сусід не прийде поряд повирубати дерева, побудувати хату, посадити сад, город, квіточки... Підпорядкованості приїжджих селян та різних скоробагатьків міській культурі, можна досягти тільки, якщо місто має свою органічну, автентичну, міцну культуру. Отже, гімн Києва ще не написаний. Доведеться трохи почекати, поки дозріють і автори, і аудиторія.
no subject
Date: Wednesday, 30 June 2010 12:08 am (UTC)Гадаю, що Київ не є оптимальним містом тому, що
- знаходиться далеко від географічного центру України, що створює конкурентні переваги для тих, кому ближче їхати, а, отже, є дискримінацією
- знаходиться глибоко всередині помаранчевої частини України і сам має дуже помаранчевий електорат, що дискримінує синю частину України (зокрема створює конкурентні переваги для помаранчевих майданарбайтерів)
- є мегаполісом, що ускладнює столичне функціонування, як то:
- самі кияни страждають від спричиненої столичним статусом дорожнечі і перезавантажености інфраструктури (транспортної, житловокомунальної, енергетичної, рекреаційної, водопостачання, ітн)
- природа навколо Києва безповоротно нищиться котеджними забудовами. Плавні Дніпра (Конча-Заспа, Козин, ітн) знищені намивами це взагалі злочин проти всього людства тому, що цей тип екосистеми - унікальний.
Перенесення столиці на кордон синьої і помаранчевої Україн
1) зміцнить (або сповільнить послаблення) терцілісность України
2) дасть можливість використати ефект нового заселення (нові переселенці мобільніші, креативніші, менш закомплексовані) столиці задля модернізації країни в цілому
3) дасть можливість звільнитися від впливу СРСРівської (і, частково, пострадянської) архітектури і планування Києва, що пригнічує, адже більшовики будували міста зокрема маючи на меті тримати населення у покорі за допомогою психологічного впливу зовнішнього вигляду населених пунктів.
4) дасть можливість звільнитися від тиску величезної кількости літніх людей у Києві, що голосують на місцевих виборах за деструктивні політсили, неефективно використовують житлову площу і, взагалі, забезпечують наступність совкових традицій у суспільстві.
5) дасть можливість сумістити скористатися позитивами від втечі з Києва і студентам у разі, якщо створити умови для якнайбільшого перенесення вишів (не тільки з Києва а і з сусіднього Дніпропетровська, ітн) до нової столиці і побудови велетенських студентських кампусів які, економлячи на ефекті масштабу, могли би надавати студентам багато можливостей. Істотня студентсько-викладацька частка населення нової столиці створювала би конструктивний вимогливий попит на правильну роботу політиків.
Можливо існують переваги перенесення столиці і з точки зору систем протиповітряної оборони, що мають захищати столицю від потенційної російської агресії.
no subject
Date: Wednesday, 30 June 2010 04:16 pm (UTC)Частково є рація у Ваших аргументах, але більшість недоліків отримає автоматично будь-яке столичне місто. Та й де в центрально-східній Україні є місто без совкової архетиктури? Де нема ретроградних песіонерів?
Та головне, що вся наша армада чиновників потребуватиме пілйомних, квартирних та таке інше. Спочатку треба перебудувати всю систему влади, скоротити зайві органи, а потім вже можна зайнятися переносом столиці. Така моя скромна думка.
no subject
Date: Wednesday, 30 June 2010 05:13 pm (UTC)Дивіться на межу україноетнічного заселення на 1640й, це і є помаранчево-синій кордон, що ми спостерігаємо на усіх виборах починаючи з виборів до Держдуми 1906го.