Гімн приїжджих

[kerbasi]

Почув, що київська влада збирається ощасливити нас кодексом киянина, котрий між іншим міститиме і неформальний гімн Києва: пісню на вірші Дмитра Луценка "Києве мій". Ну що ж, пісня приємна, мелодійна, легко запам"ятовується, але... Але є в ній такий рядок:

"Дорогими для мене стали схили Дніпра"...
 
Поет, до речі народився у селі Березова Рудка на території сучасної Полтавської області.

Отож! Стали! Стали - означає, що колись не були. Отже, ця пісня приїжджого. В цьому нічого поганого, бо без підживлення свіжою кров"ю місто існувати не може, тільки є один нюанс: міська культура має бути достаньо потужною, щоб місто перетравлювало хвилі приїжджих, а не навпаки.

Ще одна знакова для Києва пісня на вірші Андрія Малишка "Знову цвітуть каштани" (Київський вальс), то, взагалі, найвищий прояв совєцького еросу: там і ночі солов"їні, і молодість мила, і сади, і хвиля дніпровська, і ти прийдеш сюди, і нам би ще зустрітися і т.д. Так і бачиш дівчину, що не встигла на останній автобус, і хлопця, що вже має прописку в гуртожитку (або навпаки). І ось вони йдуть нічним Києвом, дніпровськими берегами, і як наближаються до садів-кущів, то рученька вже сповзає на талію і нижче і т.д. Хай буде  гімном столиці?

Якщо пройтися по текстах інших пісень про Київ з сайту www.pisni.org.ua, то побачимо, що практично всі автори також не є киянами, крім двох, про котрих скромно не вказується місце народження, і кількох народних пісень або невідомого авторства. Абсолютна більшість, крім того, що приїжджі, є ще вихідцями з сел. Це має вплив на їхні вірші: в них дуже багато уваги приділяється природі, від квіточок, дерев до круч та хвиль. Саме місто проявляє себе тільки вогнями ліхтарів уночі.

http://www.pisni.org.ua/search.php?phrase=%CA%E8%BA%E2%E5+%EC%B3%E9&obj=s

Київ - не галявинка у лісі на березі річки Вонючки, а щось більш менш схоже на місто у Матвійчука. І він, здається, киянин.

Знов таки, нічого поганого у тому, що більшість киян старшого віку мають походження з села. Погано, що в Києві майже не чути урбаністичної культури. Сільська культура вона ж неоднозначна: якщо люблю кручі та схили, дерева та квіточки, то завтра повирубаю дерева, побудую хату, посаджу дерева, котрі потрібні мені, квіточки, і милуватимусь краєвидом, поки сусід не прийде поряд повирубати дерева, побудувати хату, посадити сад, город, квіточки... Підпорядкованості приїжджих селян та різних скоробагатьків міській культурі, можна досягти тільки, якщо місто має свою органічну, автентичну, міцну культуру. Отже, гімн Києва ще не написаний. Доведеться трохи почекати, поки дозріють і автори, і аудиторія.

Comments

[22he-travnya.livejournal.com]

А на мій погляд таким і має бути столичний гімн, адже столиця має належати усім українцям, а не лише зареєстрованим у Києві.

Инша річ, що Київ не є оптимальним містом для столиці України, але ж грошей для перенесення столиці немає і не передбачається(

[kerbasi.livejournal.com]

Я був би радий дізнатися, яким критеріям столичності не відповідає Київ, і яке місто відповідає. Буду вдячний, якщо Ви прокоментуєте або дасте посилання.

[22he-travnya.livejournal.com]

Ні, посилання не дам, бо це - моя особиста думка.

Гадаю, що Київ не є оптимальним містом тому, що
- знаходиться далеко від географічного центру України, що створює конкурентні переваги для тих, кому ближче їхати, а, отже, є дискримінацією
- знаходиться глибоко всередині помаранчевої частини України і сам має дуже помаранчевий електорат, що дискримінує синю частину України (зокрема створює конкурентні переваги для помаранчевих майданарбайтерів)
- є мегаполісом, що ускладнює столичне функціонування, як то:

автомобільні корки;

забрудненість атмосфери (шумова зокрема);

висока ціна оренди житла для тих хто приїхав до столичних держустанов або посольств;

необхідність для столичних держслужбовців "заробляти" за київськими мірками, а не за середньоукраїнськими;

характерна для мегаполісів аморальщина впливає на загальнодержавних десижнмейкерів;

здорожчення антитерористичних заходів порівняно з меншим містом

важче зосередитися на державній роботі, чиновник постійно знає, що в разі звільнення зможе влаштуватися в недержавному секторі

у місті багато представників соціяльного дна, що створює естетичний, гігієнічний, ітн дискомфорт

- самі кияни страждають від спричиненої столичним статусом дорожнечі і перезавантажености інфраструктури (транспортної, житловокомунальної, енергетичної, рекреаційної, водопостачання, ітн)
- природа навколо Києва безповоротно нищиться котеджними забудовами. Плавні Дніпра (Конча-Заспа, Козин, ітн) знищені намивами це взагалі злочин проти всього людства тому, що цей тип екосистеми - унікальний.

Перенесення столиці на кордон синьої і помаранчевої Україн
1) зміцнить (або сповільнить послаблення) терцілісность України
2) дасть можливість використати ефект нового заселення (нові переселенці мобільніші, креативніші, менш закомплексовані) столиці задля модернізації країни в цілому
3) дасть можливість звільнитися від впливу СРСРівської (і, частково, пострадянської) архітектури і планування Києва, що пригнічує, адже більшовики будували міста зокрема маючи на меті тримати населення у покорі за допомогою психологічного впливу зовнішнього вигляду населених пунктів.
4) дасть можливість звільнитися від тиску величезної кількости літніх людей у Києві, що голосують на місцевих виборах за деструктивні політсили, неефективно використовують житлову площу і, взагалі, забезпечують наступність совкових традицій у суспільстві.
5) дасть можливість сумістити скористатися позитивами від втечі з Києва і студентам у разі, якщо створити умови для якнайбільшого перенесення вишів (не тільки з Києва а і з сусіднього Дніпропетровська, ітн) до нової столиці і побудови велетенських студентських кампусів які, економлячи на ефекті масштабу, могли би надавати студентам багато можливостей. Істотня студентсько-викладацька частка населення нової столиці створювала би конструктивний вимогливий попит на правильну роботу політиків.

Можливо існують переваги перенесення столиці і з точки зору систем протиповітряної оборони, що мають захищати столицю від потенційної російської агресії.

[kerbasi.livejournal.com]

Помаранчевість вже, здається, не актуальна.
Частково є рація у Ваших аргументах, але більшість недоліків отримає автоматично будь-яке столичне місто. Та й де в центрально-східній Україні є місто без совкової архетиктури? Де нема ретроградних песіонерів?
Та головне, що вся наша армада чиновників потребуватиме пілйомних, квартирних та таке інше. Спочатку треба перебудувати всю систему влади, скоротити зайві органи, а потім вже можна зайнятися переносом столиці. Така моя скромна думка.

[22he-travnya.livejournal.com]

Що значить не актуальна? 360 років була актуальною, а нині перестала?

Дивіться на межу україноетнічного заселення на 1640й, це і є помаранчево-синій кордон, що ми спостерігаємо на усіх виборах починаючи з виборів до Держдуми 1906го.

гімн столиці

[stefankhrabrov.blogspot.com (from livejournal.com)]

Ви ще не чули, які хороші варіанти (щоб не відмінювати в родовому відмінку, переніс у навершшя коменту) є
і який буде ))

[tin-tina.livejournal.com]

Господи, ще один з Березової Рудки. Просто Мекка якась.

[kerbasi.livejournal.com]

А хто ще???

[tin-tina.livejournal.com]

Та там тьма народу. Клан Закревських, в тому числі та Ганна Закревська, якій Шевченко присвятив "Немає гірше, як в неволі". Якщо пам"ятаєте Г.З. в присвяті, то це вона. Її внучка Марія Бенкендорф (і ще якось, вона кілька раз виходила заміж і мала кілька прізвищ, а, Будберг!), яка зіграла вельми значну роль в житті Горького і Герберта Уеллса, - героїня роману Н.Берберової "Залізна жінка". Її потомок Нік Клегг -теперішній британський прем"єр-міністр.
Ну і не в останню чергу sparrow_hawk

[kerbasi.livejournal.com]

Ого! Мабуть, туди колись приїхав харизматичний вчитель, чим визначив розвиток села на сторіччя уперед, прищепивши місцевим здатність мислити про абстрактні речі ні як про витребеньки.

[tin-tina.livejournal.com]

Або природне джерело якоїсь там енергетики. sparrow_hawk пояснив би краще. Там навіть своя піраміда є.

[kerbasi.livejournal.com]

Десь на початку "нульових" мені довелося перетнутися з кількома особами, що мають походження або безпосередньо або через родичів з Хоружівки. Ми навіть жартували в офісі, що, мабуть, там якась особлива енергетика, бо звідти стільки непересічних людей вийшло і також відомий політик. А потім виявилося, що саме на відомого політика життєдайного джерела і не вистачило...

[zhouck.livejournal.com]

Зачекаємо ). Може, коли будуть кияни в 6-8 поколінні, може вони й напишуть гімн Києва.

[kerbasi.livejournal.com]

Може, раніше, а може і ніколи. Київ змінюється, сюди приїжджає не тільки зуюожілий елемент на чорну роботу та чиновництво з Донбасу. Тут студентів багато залишається після випуску, творчі люди підтягуються. В них нема регіональних стереотипів. І своє більш широке бачення України вони повертають своїм родичам на малу батьківщину. Може, вони згодом напишуть гімн, а може, і без нього буде всім добре. Кажуть, у Парижу нема гімну. А в Британії нема конституції. І президента нема. А королева є. І нічого. )))

свой пятак

[stekunova-sem.livejournal.com]

мне кажется, не случайно о любви к Киеву или еще какой-либо большой/малой родине пишут в основном приезжие. Им любовь к месту, в котором они оказались уже взрослыми, в диковинку. Легче подобрать слова для выражения эмоций. О любви в том, в чем вырос, чем живешь, о том, что есть часть тебя, очень трудно говорить не фальшиво. Вот и поют о Киеве, как тот же Булгаков, в московской эмиграции ))) у него кручи Днепра везде прорывались ))) а пока жил в Киеве, писал просто - Город. И все )))

все так

[toi-samyi.livejournal.com]

точно

Re: свой пятак

[kerbasi.livejournal.com]

У Булгакова інша історія. В його Київ таки дійсно понаїхали, не один раз, але кожен раз на броневиках та тачанках з кулементами та порядних киян вішали.

А зараз хай гімн пише хоч за походженням китаєць чи нігериєць, аби тільки створювалися життєві символи близькі киянам і сучасним і майбутнім.

Re: свой пятак

[stekunova-sem.livejournal.com]

де вони, ті символи? )))

Re: свой пятак

[kerbasi.livejournal.com]

там, де і незалежна, соборна, демократична, європейська, заможна Україна після 19 років існування (((

Re: свой пятак

[stekunova-sem.livejournal.com]

ну так пусть цветут каштаны (((

Re: свой пятак

[kerbasi.livejournal.com]

і хвиля дніпровська б"є...

Re: свой пятак

[gloria-ma.livejournal.com]

А поки живеш не маєш можливості за цим сумувати:)
А від'їдеш..:((Я Булгакова дуже добре розумію.

[toi-samyi.livejournal.com]

хорошо сформулировано
мне понравилось

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[toprunner.livejournal.com]

КРЕЩАТИК
А я родился на Шулявке, на блатной.
И первый срок менты мне "шили" на Подоле.
- ось вам приклад "урбанцістичної культури". ;) "Урбаністичний" гімн Києва буде написано російською, тож марно шукати його на піснях орг.
І взагалі української попси зараз майже не пишуть і не співають. :(

[kerbasi.livejournal.com]

Я тут кільком дописувачам виклав свою думку, що все міняється. Блатняк це такий самий наслідок совку, як і шароварне, показне селючество. А міська культура з"явиться. Можливо, її буде більше російською, але головне, щоб з"явилася, а там вже і українське підтягнеться, бо вже є, тут у ЖЖ видно, достатньо молодих людей, що і є майбутнім городським класом.

[ferike.livejournal.com]

Написала відгук у себе в ЖЖ:

http://ferike.livejournal.com/203311.html

[kerbasi.livejournal.com]

Здорово! Слушні думки.

[lesya123.livejournal.com]

про те, що вразило легше висловитись.
киян у 4+ поколінні вже нічого не дивує - з них таких слів захоплення не витягнеш.
хіба що на чужину заїдуть..

столиця = киїі = місце паломництва.
чом би й ні?

[kerbasi.livejournal.com]

Цими піснями можна співати про будь-яке місто на Дніпрі з півночі і до самого синього моря, не редагуючи жодного слова, крім назви міста. Тому тут скоріше не захоплення приїжджого, а просто стандартні фрази не дуже підготовленого екскурсовода. Ясні причини цього. Вони у цензурі, що мала за мету навмисну редукцію українства до селюцтва.

А чому зараз нічого не народили такого, щоб в усіх на вустах було - то, може, просто історична мить не надішла.

Не виключно, що щось існувало, але воно десь приховано, і ми про нього не знаємо.
ferike влучно прокоментувала у себе в щоденнику. Посилання в її коментарі тут.

і стосовно паломництва

[kerbasi.livejournal.com]

Я розумію бажання християн (особливо, неофітів) бачити скрізь демонстрацію своєї віри, але враховуйте реальність: християнизація суспільного життя в нас можлива лише в одному напрямку, в напрямку козаків з нагайками, що вас "виховуватимуть" за те, що одяглися "як чоловік" тобто у джинси, або сусіда доніс, що пропустили недільну проповідь, "виховуватимуть" просто привселюдно на вулиці, де спіймають. Тут буде правосланий талібан з домостроєм і батогами, або світська держава з релігією - персональним ділом людей. Посередині нічого не буде. Не та тут культура. Обережніше з релігією, бо якби не довелося потім переховуватись в невірних від єдиновірців.

Re: і стосовно паломництва

[lesya123.livejournal.com]

паломниками бувають і мусульмани.
і навіть програмісти, які бажають долучитися до створення якогось нового проекту.

тобто я вжила слово паломництво у широкому смислі..

Re: і стосовно паломництва

[kerbasi.livejournal.com]

Он там у Ferike дописувачі вважають, що таке "паломництво у широкому смислі" означатиме, що Київ стане українською Москвою, а це, мовляв, для Київа погано, бо його прєлєсть саме у тому, що він не Москва, де всі символи концентруються, великий розмах, і всі мають у паломництво їхати.
Якщо чесно, я тоже не хотів пафосності Київу, тому нмд не варто поспішати з гімнами. Старі - смішні, совкові з вимушеноюю селючністю. Нові - штучні і нещирі. Тому краще буз них. В Києва є значно привабливіший напівусвідомлений символ: він зростає без московського апломбу. Про "панаєхавших" міркують тільки кілька фріків та й то в інтернеті, бо знають, що у реалі одержать по пиці в першу чергу від корінних киян. Київ - це такий собі плавильний котел з донечан і франківців, черкащан і миколаївців, де всі позбавляються стереотипів і повертають загальнонаціональну ідею до своїх малих батьківщин. І ніяких формальних символів він не потребує на даному етапі.

[alla-g.livejournal.com]

Ну от! знову Ви на нас, селюків, зводите наклеп! Посаджати - повирубувати... між іншим це мені дуже нагадує відношення нашого шановного сусіда, що так зверхньо звик відноситися до менших - "младшіх братьев".
А з пісень на сьогодні дійсно нічого в голову не приходить, окрім "Києве мій". Те ж, що схили "стали" дорогими... так ми ж усі приходимо в світ і рідним він стає поступово... )

[kerbasi.livejournal.com]

"Отже, ця пісня приїжджого. В цьому нічого поганого, бо без підживлення свіжою кров"ю місто існувати не може".

"Знов таки, нічого поганого у тому, що більшість киян старшого віку мають походження з села. Погано, що в Києві майже не чути урбаністичної культури".

Наступного разу повторю чотири рази і виділю розміром і кольором. ))

Так, ми всі приходимо, і щось нам стає дорогим. Але до чого тут власне Київ? Цими піснями можна співати про будь-яке місто на Дніпрі з півночі і до самого синього моря, не редагуючи жодного слова, крім назви міста.

[alla-g.livejournal.com]

))) поб'ємося?

[kerbasi.livejournal.com]

Та на шо? Я ж вестернізований вже давно. Я просто почну в американському стилі писати "disclaimers" на кожний запис, обсягом більшим за запис, як в наших корпоративних прес-релізах, і буде всім щастя )))

[a-rtishcheff.livejournal.com]

Це риторика. Гімн - в студію! Маєте? Ні? Отож.
При впертому непереборному (!!!) бажанні КМДА якомога скоріше мати такого гімна і тих варіантах, що ними 3 роки мордували конкурсні комісії автори (знаю, що кажу), пісня Луценка - порятунок. Якщо гімн усе одно буде за будь-яких обставин, то краще - цей, ніж нав"яжуть якусь фігню.
А щодо "стали", так стали ж: переважна більшість мешканців Києва - зайди. Хоч у метро проїдьте: уроджених киян же видно, принаймні, ми одразу одне одного бачимо. І ми - давно меншина.
На даний момент кращої пісні-символа для Києва не існує. З"явиться у майбутньому про іншій Києвраді - хай змінять, хто ж проти?

[kerbasi.livejournal.com]

Обізнані люди кажуть, у Парижі нема гімну.

Вже завтра напишу ще один аргумент. Там буде приклад з ділової сфери, а власне завтра у мене тут день ділової тематики. Але це буде пов"язано с сьогоднішньою темою.

[stekunova-sem.livejournal.com]

а у Вашингтона есть гимн, чтобы был на слуху? )))
вот думаю, не для того ли киевская влясть замутила это дело с, простите, гимном
для отвода глаз?

[kerbasi.livejournal.com]

Не знаю стосовно Вашингтона. Підозрюю, що існування гімну міста це не правило. А якщо і правило, то більше для країн недемократичних.

Завжди йдеться про гроші. І з гімна, пардон, їх можна зібрати чимало: тут і ради/наради і конкурси, і журі, і експерти з культурології, історії і музикознавства і т.д.

[gloria-ma.livejournal.com]

Ну, поки Київ зелений і є де погуляти - доти і буде ця пісня приходити на ум:). Особисто мені вона згадалася на днях, коли ми блукали після кіно нічним Києвом.
Не впевнена, що "ночі солов'їні і дніпровська хвиля" це неодмінно ознака селянськості. Імхо, до медитування-милування природою більше схильні горожани просто в силу того, що "природний" пейзаж для них в їхніх щоденних буднях не дуже-то звичний і цінується більше, ніж для селян - теж таки в силу щоденних занять:).
Селянам, можливо, навпаки, більше запам'ятовуються багатоповерхівки і багаторівневі розв'язки:).
"Стали" - ну, може вони йому проасоціювалися з тією дівчиною, з якою він гуляв цими схилами. Любов, щемливі спомини - от і стали схили по-особливому дорогими;)
Імхо, в такому разі загроза повирубати в "дорогих" місцях дерева і всадити туди хату, тобто зруйнувати дороге місце здаються перебільшеними:)

З іншої сторони важко не признати вашу правоту, що наш час потребує ще одного гімну.
Ще. Але не на заміну. Мені він дорогий - я з ним виросла:).

[kerbasi.livejournal.com]

Я також вмію будь-що виправдати та пояснити. Моя класна керівничка казала, що якщо ріка потече у зворотньому напрямку, я миттєво знайду пояснення )))

На щастя цей гімн не є формальним гімном, бо я сумніваюся, щоб комусь була б дорога пісня, котру виконували б під візити брюхатих дядьків у строях та краватках і під котри всі повинні були б стояти струнко.

А недолік його головний у тому, що він правдивий для будь-якого міста, що стоїть на Дніпрі чи навіть просто будь-якій річці.

Мені близька пісня "Ну что тєбє сказать про Сахалін", бо я також жбурляв свого часу камінці, хоча й не у "дальокому проліві Лаперуза", але не в менш романтичних і віддалених місцях, але це ажніяк не робить цю пісню гімном СРСР, Далекої півночі чи Далекого сходу чи навіть Сахаліну.

[gloria-ma.livejournal.com]

:)))
Дивлячись з чим напряму асоціювати. Якщо тільки з дядьками - то безумовно.
А якщо з чимось іншим - дитинством, літом, рідним містом, коханням, зорею на дніпровських схилах (таких та не таких, як всюди), білими пароплавчиками по Дніпру, київськими двориками - можливістю в центрі опинитися, як на тихому острові, подільським колоритом (якого вже немає), бузком квітучим і неповторними золотими банями київських церков - то дорога.

І теж вірно:). І я згідна (не пам'ятаю де саме це було тут чи в іншому ЖЖ), що пісні про Київ вони теж таки зріз епохи - свідомого пониження України до селючної республіки, а Київ - селючної столиці. І це є. Але й інше теж:).

Я не знаю пісню про Сахалін - не можу порівняти. Хоча, якщо жителям Сахаліна вона з якихось сентиментальних причин дорога - то може й робить?

Власне, оперуючи вашим методом, можна будь-який справжній гімн, замінивши пару слів, видати за будь-чий. Наприклад,
"Ще не вмерли Камеруна ні слава, ні воля!
Ще нам браття-камерунці усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженькі, як роса на сонці...

А в деяких гімнах взагалі нічого міняти, наприклад, "Марсельєзу" до кого завгодно можна приткнути...

[kerbasi.livejournal.com]

В Камеруні нема козацького роду ))) Тому доведеться більше редагувати.

В "Києве мій" жодним словом не знадуються бані церков, пароплавчики, двори. Там тільки природа, а з урбаністичного краєвиду - вогні.

Якщо Ви не знаєте пісню про Сахалін, це означає, що в Вас нема вірусу совєцького експансіонізму, з чим Вас вітаю! )))

Ось вона, ця пісня:
http://www.sovmusic.ru/download.php?fname=sakhalin

А чому мені резонує, трошки тут (це мій допис, але перенесений з іншого ресурсу і під іншим ніком):
http://barcaroly.livejournal.com/tag/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B8
і тут:
http://kerbasi.livejournal.com/13337.html

[gloria-ma.livejournal.com]

Ну, заміним на "шаманського роду" - і дєло в шляпє:))

Все тепер знаю:). Вірус від цього не з"явиться? *боюся*:)

Я зрозуміла, що Вам муляє. До речі, цю рецензію я, напевно, читала раніше, бо думка про "Україну - морську державу" і свідоме (чи несвідоме - допускаю, знов таки в силу вибудовування іміджу селючності України-українців, а селюки по морях-окіянах не плавають. чи треба сказати "ходять"?) відсторонення України від моря в радянський час запам"яталася - тому що здалася мені надзвичайно слушною.

як давньоєгипетською буде "компьютер"?

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, вірусом експансіонізму вже не заразитесь ))) Може прищепитися тільки здорова державницька амбітність.

Взагалі, з цим вірусом, оскільки українська свідомість не дає належного виходу його лихоманці, захворілим залишається лише або наступати на горло власній пісні, або ностальгувати за імперською державою.

Будь-яке державництво повинно мати мілітарний, героїчний, амбітний дух. Брак такого духу приводить до того, що "Украіна, друг Джордж, і нє государство вовсє" (с).

Києву не треба ставати портом 5 морів як Москва, але свої два моря він повинен опанувати.

PS: в російській мові дійсно "плаваєт толька параша в гальюнє, а корабль - ходіт", та й різниці між "кораблем" і "судном" освічена людина повинна ретельно дотримуватись. Як в українській, я не знаю, бо тут нема такого дискурсу. Це питання має такий самий сенс, як запитати, як давньоєгипетською мовою буде компьютер. Проте за роки життя у Києві я навчився відрізняти кукурудзозбиральний комбайн від зернозбирального :) Найсильніші технічні виставки - аграрні.