Феномен виховального технофобства

[kerbasi]

В книжці Антона Санченка  barcaroly  «Нариси бурси» є історія, як курсанти розбираються з потужною посудомийною машиною. Конфлікт відбувається по лінії механізація праці проти ручної праці. Виявляється, що вивести з ладу машину намагалася стара працівниця кухні, щоб довести свою значимість і необхідність свого робочого місця. Зі свого життєвого досвіду можу засвідчити, що якщо все дійсно так відбувалося в херсонській «Тюльці», то це дуже-дуже просунуте училище. У війську я побував у кількох військових частинах і жодного разу не бачив, щоб десь посудомийна або картоплеочисна машина використовувались. Скрізь вони були виведені з ладу начальниками їдалень, прапорщиками з мовчазної згоди командного составу, бо що то за солдат, котрий не чистить картоплі та не миє тарілки руками. Яка машина [censored]!

Вже у цивільному житті мені довелося зустріти жінку, цілком цивільну, родом з села, з чоловіком, котрий жодним чином не був пов'язаний з міліарними сферами, котра звісно мала вдома пральну машину, щоб «як у людей», але ніколи не використовувала сама і не дозволяла використовувати доньці, бо порядна господарка сама себе не поважатиме, якщо буде прати руками. До речі, ця дама працювала у галузі освіти.

Якщо якось розібратись в цих дивних технофобських інтенціях нашого простонароддя, тоді, можливо, вдасться знайти  й способи модернізувати нашу багатостраждальну країну.

Comments

[mantix.livejournal.com]

Я служив у невеличкій частині, трохи більше двох сотень жовнірів. В нас була і картоплеочищувальна машина, і посудомийна, і обидві працювали. Але оскількі машини ці були радянського виробництва, то після них треба було й перечищати, й перемивати ... Тож не надто часто ними й користувалися.

[kerbasi.livejournal.com]

Буває.

А ще, знаєте, в мене багато однокурсників було, котрі на людях казали, що в армії все було ніштяк, неподобства десь там, в інших підрозділах, а тільки на 23 лютого, під горілочку, коли хтось інший починав згадувати, раптом "кололися". І таке буває. В армії з чоловіком роблять таке, що ніяким боком не вписується у виховальні кліше, яким має бути справжній чоловік, у багатьох свідомість це ховає кудись подалі...

[mantix.livejournal.com]

Такого я ніколи не казав. ;) В армії було сумно і нудно, за виключенням деяких епізодів, що стосувалися справжньої служби, тобто бойової підготовки. На жаль, як це завжди було у РА, таких епізодів було дуже мало, а здебільшого ми займалися всіляким непотрібом, на кшалт нарядів, караулів, і тупої роботи.
Але картоплеочищувальна і посудомийна машина у нас дійсно були. І посудомийну машину навіть якось полагодили, коли вона зламалася. Щоправда, місяці через два чи три, але все ж таки ...

P.S. Там, де я служив, була "батальонна система", тобто один батальон - один призов. Таки чином, з дідівщиною я майже не стикався.