kerbasi: (Default)
[personal profile] kerbasi

В книжці Антона Санченка  [info]barcaroly  «Нариси бурси» є історія, як курсанти розбираються з потужною посудомийною машиною. Конфлікт відбувається по лінії механізація праці проти ручної праці. Виявляється, що вивести з ладу машину намагалася стара працівниця кухні, щоб довести свою значимість і необхідність свого робочого місця. Зі свого життєвого досвіду можу засвідчити, що якщо все дійсно так відбувалося в херсонській «Тюльці», то це дуже-дуже просунуте училище. У війську я побував у кількох військових частинах і жодного разу не бачив, щоб десь посудомийна або картоплеочисна машина використовувались. Скрізь вони були виведені з ладу начальниками їдалень, прапорщиками з мовчазної згоди командного составу, бо що то за солдат, котрий не чистить картоплі та не миє тарілки руками. Яка машина [censored]!

Вже у цивільному житті мені довелося зустріти жінку, цілком цивільну, родом з села, з чоловіком, котрий жодним чином не був пов'язаний з міліарними сферами, котра звісно мала вдома пральну машину, щоб «як у людей», але ніколи не використовувала сама і не дозволяла використовувати доньці, бо порядна господарка сама себе не поважатиме, якщо буде прати руками. До речі, ця дама працювала у галузі освіти.

Якщо якось розібратись в цих дивних технофобських інтенціях нашого простонароддя, тоді, можливо, вдасться знайти  й способи модернізувати нашу багатостраждальну країну.


Date: Tuesday, 10 August 2010 09:48 am (UTC)
From: [identity profile] barcaroly.livejournal.com
Справжні луддити в радянські часи мешкали на виробництві. Завод Патона колись розробив для ЛАЗа (щоб в нього колеса ніколи не відвалювалися) автомат для зварювання рам автобусів, що давало можливість звільнити 10 зварювальників. Пропрацював на заводі два тижні. З усієї автоматики залишився лише пристрій, який ті рами гнув, а далі все варилось вручну тими ж десятьма роботягами. В неофіційних балачках роботяги пояснили, що можете не ремонтувати, все одно зламаємо. Тут на цілу бригаду роботи, а ви хочете щоб один жевжик кнопки натискав :)

Власне, це одна з причин, з яких СРСР програв технічну гонку в усіх галузях.

Date: Tuesday, 10 August 2010 09:57 am (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
ну це, я ж кажу, просунута мотивація, бо я зустрічався і з іншою: мнє нє нада, щоб било за@бісь, мнє нада, шоб ви за@блісь.

Date: Tuesday, 10 August 2010 10:20 am (UTC)
From: [identity profile] barcaroly.livejournal.com
Ну, це дійсно військове, була в них приказка "А для чого тоді на флоті матроси" :) Людину (та ще й молоду) в замкнутому просторі не можна залишати без роботи, навіть безцільної. Нам безцільних завдань майже не загадували, було чим нас "озадачити" корисним. І вчитись було все ж треба.

Date: Tuesday, 10 August 2010 10:36 am (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Я служив за Полярним Колом, так там 8 місяців на рік також солдати були завжди зайняті завдяки природі, але решту чотири місяці вже треба було командирам креативити, отже, тут виведені з ладу машини дуже допомогали. :)
Втім, у простонароддя подібний феномен спостерігається, якась пиха з того, що не білоручка, чи щось таке.
ну а на річфлоті стармєх казав ро всю автоматику: "Почини, а як не впораєшся, то перемичку - і за борт"! Йому автоматика це просто був зайвий клопіт та зайві запчастини.

Date: Tuesday, 10 August 2010 11:17 am (UTC)
From: [identity profile] proidysvit.livejournal.com
Здається, вся справа в консервативності мислення і стереотипах. Це як багато людей за 50 у нас відмовляються освоювати комп, вважаючи, що це не підвладно їм, а ще може й не серйозно.

Date: Tuesday, 10 August 2010 07:05 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
А ще в вихованні. Якби людина не мала схильності свої стереотипи нав"язувати всім, як сверхцінну ідею, то кому є діло до індивідуальних дивацтв? А так виходить, що й іншим своє обмежене бачення нав"язують.

Це мабуть не така страшна проблема

Date: Tuesday, 10 August 2010 11:32 am (UTC)
From: [identity profile] bardus.livejournal.com
а ось:

"2 385 078 українців працездатного віку утримують родичі. Ще 437 тис. сидять без роботи й не намагаються її знайти."
http://jesfor.livejournal.com/691085.html

Re: Це мабуть не така страшна проблема

Date: Tuesday, 10 August 2010 07:06 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Дякую за підказку! Прийде час і цю тему обкашляю ))

Date: Tuesday, 10 August 2010 01:04 pm (UTC)
From: [identity profile] o-teren.livejournal.com
Здається причини такої поведінки досить різні: від цілком раціональних міркувань згаданих "луддитів" (в нашому випадку це здається якийсь покруч місцевої "промислової революції" з "наздоганяючою цивілізації") або задовбування солдатів, щоб всяка дурня в голову не лізла, до якихось цілком іраціональних речей. Здається і у Толстого було про це ж: "Чем долее Левин косил, тем чаще и чаще он чувствовал минуты забытья, при котором уже не руки махали косой, а сама коса двигала за собой все сознающее себя, полное жизни тело, и, как бы по волшебству, без мысли о ней, работа правильная и отчетливая делалась сама собой. Это были самые блаженные минуты." Це така форма медитації, чи що.
Ну і далі: "В сущности, в чем состояла борьба? Он стоял за каждый свой грош ... а они только стояли за то, чтобы работать спокойно и приятно, то есть так, как они привыкли. В его интересах было то, чтобы каждый работник сработал как можно больше, притом чтобы не забывался, чтобы старался не сломать веялки, конных граблей, молотилки, чтоб он обдумывал то, что он делает; работнику же хотелось работать как можно приятнее, с отдыхом, и главное - беззаботно и забывшись, не размышляя."
Це ж безперервне щастя практично - не думати. :)
ПС. Здається ви Толстого недолюблюєте, але от щось саме він згадався. :)

Date: Tuesday, 10 August 2010 07:14 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Якби в Росії письменник не був більше, ніж письменник, Толстому та іже з ним можна було майже все пробачити. А оскільки для русскіх та русофіліх художня література це і доктрина, і бойовий устав, і кримінальний кодекс, то незгідному остається або валити кудись подалі або збирати дрова на велике багаття.

Про "бесперервне щастя":
http://kerbasi.livejournal.com/37543.html

Date: Wednesday, 11 August 2010 08:09 am (UTC)
From: [identity profile] o-teren.livejournal.com
Не читав раніше про "безперервне щастя". Дійсно, це воно. :)

Date: Tuesday, 10 August 2010 02:45 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Може, не треба саме своїх співвітчизників так соромити? Бо ця риса не така вже й національна.
Є такий цикл творів для дітей канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (там головна героїня - руда дівчина Анна, дія відбувається на початку 20 ст.). Ця героїня постійно стикається з людьми, що вважають: для чистоти в домі потрібні не миючі засоби, а сумлінна щоденна праця (власна чи служниці). Шити за допомогою машини - профанація, такі роботи годиться виконувати лише вручну. Купувати готові консервації - Боже збав, все має бути домашнє. Такий погляд на речі і героїнею і авторкою всіляко схвалюється. Правда, не можу згадати, чи там згадується прання.
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Та я ж своїми дописами не соромлю нікого, крім себе. Принаймні, так би Вам відповів будь-хто з тої ж Канади та з західного світу, в цілому.

From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Ну що Ви :-)
А ця дама з освіти, можливо, розглядала працю саме як засіб виховання чи самовдосконалення, звідси й її дивацтва :-) Бо подумаймо: чого вчити учнів самостійно ділити-множити, якщо для цього є калькулятор, майструвати щось на уроках ручної праці, якщо дешевше ту табуретку чи блюзку купити готову, виробляти почерк, а не вчити відразу швидко набивати текст? Тут навіть так відразу і не знаєш, як заперечити :-)
Ну добре, зізнаюся у власному дивацтві. Я дуже не люблю сканувати тексти, мені треба їх самостійно набити і перекомпонувати. Мова, звичайно, не про занадто великі тексти.
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Та ні, той типаж скоріш ближчий до прапорщика. Там "не треба, щоб добре, головне - щоб павалились з ніг від втоми" - це я так перекладаю, в дописі - мовою оригіналу :) Вона ж не тільки собі пралку заборонила, а й доньцці також.
А як додаткова версія: возведена у чесноту технофобія немолодих жінок з патріархальних родин. Я колись про технофобію читав статтю, здається навіть у Вікіпедії, так там так і казали, що технофобія зазвичай такому типажу і притаманна.

Я також не без гріха. Я пішки ходив, хоча за посадою мені авто положено, поки в мого шефа не увірвався терпець, і він просто не узяв і не перерахував гроші на авто і не вказав, яке саме купити. Я виріс в сім"ї сторубльових інженерішків без продуктової бази у селі, тому про авто не тільки не йшлося, а навіть і не мріялося, тому й не було звички його використовувати. З"явилися гроші, став викликати таксі. Втім, я ніколи не закликав нікого від авто відмовитися.
Nota bene: Я не чиновник, я керівник представництва іноземної фірми - платники податків в Україні не постраждали.
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Ну бачите! Я теж підсвідомо вважаю гріхом їхати машиною, якщо можна дійти пішки :-)
А Вам не траплялося читати класифікацію психотипів, здійснювану Княжною? (здається [livejournal.com profile] kniazna) Є в неї кілька таких технофобських типажів, наприклад, Русалки - вони ну ніяк не можуть оволодіти найпростішою технікою, хоча зовсім не позбавлені інтелектуальних здібностей :-)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Проте тепер мене з машини не висадиш, так до смаку прийшлося ))) Втім, я також не боюся ходити пішки, тому нікому не заважаю ідиотичним паркуванням: для мене нема проблеми, якщо нема місця, проїхати зайвих сотню чи дві чи три метрів, знайти вільне місце і пройти пішки.

Княжну не читав.
В мене є ще така технофобія, суто електриківська, в мене як в багатьох людей з електро-технічною освітою вся електрика дома на шмарклях тримається. Я ще у війську шокував одного офіцера, коли він побачив, як я слухаю магнітофон. Магнітофон був, але шнур десь загубили, отож я зробив два "ланцюжки" з канцелярських скріпок і ними приєднав магнітофон до розетки. Приєднав,звісно ж не пальцями, а плоскогубцями з ізольованими ручками. Офіцер не був електриком, отже, з ним ледве не стався серцевий напад і він підняв величезний кіпіш.
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Зрозуміти його можна :-)
І, думаю, багато хто ще застав або й досі знає аматорів всю комп"ютерну техніку клепати власноруч? Бо як же її купувати готову, ні, от коли зібрати комплектуючі і потім самостійно на коліні... зовсім інший смак!
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Головне, щоб такі аматори такого ж не вимагала в інших.

А стосовно електрики, то на чому знаєшся, те не лякає... Он лікарям часто притаманний чорний гумор. Нещодавно приходжу до одного, а він мені каже, що все зі мною гаразд, з таким у труні лежати можна спокійно. З кимось іншим трапилася б істрерика, а мені такий гумор до вподоби, я його розумію, і мені самому він властивий. Хоча лікарям все ж таки порадив би бути обережнішими з такими жартами, бо різні бувають люди...
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Падаючи від сміху - запам"ятаю вираз!

Date: Tuesday, 10 August 2010 07:34 pm (UTC)
From: [identity profile] mantix.livejournal.com
Я служив у невеличкій частині, трохи більше двох сотень жовнірів. В нас була і картоплеочищувальна машина, і посудомийна, і обидві працювали. Але оскількі машини ці були радянського виробництва, то після них треба було й перечищати, й перемивати ... Тож не надто часто ними й користувалися.

Date: Tuesday, 10 August 2010 07:40 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Буває.

А ще, знаєте, в мене багато однокурсників було, котрі на людях казали, що в армії все було ніштяк, неподобства десь там, в інших підрозділах, а тільки на 23 лютого, під горілочку, коли хтось інший починав згадувати, раптом "кололися". І таке буває. В армії з чоловіком роблять таке, що ніяким боком не вписується у виховальні кліше, яким має бути справжній чоловік, у багатьох свідомість це ховає кудись подалі...

Date: Wednesday, 11 August 2010 06:45 am (UTC)
From: [identity profile] mantix.livejournal.com
Такого я ніколи не казав. ;) В армії було сумно і нудно, за виключенням деяких епізодів, що стосувалися справжньої служби, тобто бойової підготовки. На жаль, як це завжди було у РА, таких епізодів було дуже мало, а здебільшого ми займалися всіляким непотрібом, на кшалт нарядів, караулів, і тупої роботи.
Але картоплеочищувальна і посудомийна машина у нас дійсно були. І посудомийну машину навіть якось полагодили, коли вона зламалася. Щоправда, місяці через два чи три, але все ж таки ...

P.S. Там, де я служив, була "батальонна система", тобто один батальон - один призов. Таки чином, з дідівщиною я майже не стикався.

Date: Tuesday, 10 August 2010 08:03 pm (UTC)
From: [identity profile] iosaaris.livejournal.com
Цікава історія та спостереження.

Date: Tuesday, 10 August 2010 09:01 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Дякую!

Date: Thursday, 12 August 2010 06:03 pm (UTC)
From: [identity profile] terryshnaucer.livejournal.com
Першим і найбільшим враженням від Штатів було не різні там небошкряби, а мережа будівельних магазинів Home Depot. Такої кількості різноманітного інструменту, різних прибамбасів для полегшення роботи я в житті не бачив. Вже потім я знайшов пояснення цьому феномену. Справа в тім, що в Штатах в основному почасова оплата праці. Для прикладу, треба вирити довгу траншею під каналізацію. Виконавцю треба найняти працівників і заплатити їм за кожен день роботи. Якщо працівники будуть копати траншею лопатами і кірками, то це задоволення зробить виконавця жебраком. Якщо він винайме, або купить відповідний інструмент і тракторець Bobcat, то цю роботу працівники зроблять навіть з великими перекурами за короткий час. Коротко кажучи, почасова оплата праці призводить до широкого використання техніки. Як фінальний приклад, в мене вдома в Україні перекривали дах новим пластиковим шифером. Обіди, вечері, купування цвяхів - цей хорор тривав місяць. Наші ж українцські працівники цю роботу в Штатах роблять за 2-3 дні, звісно, використовуючи різні інструменти і присоблення. От і вся різниця в підході до роботи...

Date: Thursday, 12 August 2010 07:41 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
А ще реальний ринок праці з реальними розцінками. Просто фізична робота далеко не завжди дешева, бо часто потребує неабиякої фізичної сили, витривалості, точності руків, хисту - що, може, бути досить дефіцитним ресурсом. Мала механізація більш пересічний персонал.

Date: Thursday, 12 August 2010 09:27 pm (UTC)
From: [identity profile] terryshnaucer.livejournal.com
Враховуючи національну привичку шлангувати, "получати" зарплату, а не заробляти її, то реальні розцінки нічого не дадуть, це буде початком інфляції. В Китаю також зарплатаи малі, але нічого, економіка доганяє Штати...

Date: Thursday, 12 August 2010 09:34 pm (UTC)
From: [identity profile] terryshnaucer.livejournal.com
Якщо у виробничому процесі є велика частка дорогої фізичної і ручної праці, то можливі два варіанти - або це завод Роллс-Ройс, або треба гнати в шию технологів...

Date: Friday, 13 August 2010 05:59 am (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
В нашій корпорації я бачив приклади ручної праці. Спочатку це мене неприємно вражало, а потім зрозумів, що коли підрозділ торгує з негативною маржою, то не може дозволити собі капіталовкладення 120 млн доларів за складний верстат, тому хай працюють руками, поки не виправлять фінансову ситуацію, а корпорація за ці гроші може купити якусь невелику високотехнологічну компанію і отримати доступ до нових технологій і ринків.
Завжди все треба рахувати.

В американців не було народовольців, тому нефізична праця не вважається якоюсь особливою чеснотою, як в нас: якщо твоя роба не смердить і ти не брудний, виснажений і спітнілий,руки не в мозолях, а обличчя не в зморшках і не лущиться від сонця чи морозу, значить ти - нероба. Ну може якийсь великий письменник чи професор може собі дозволити не працювати руками, а решта - просто білоручки, тому й засіли по своїх кабінетах.Принаймні, для русоцентричної частини України таке мислення було типовим. Тепер це змінюється, переходить в інші форми. Тепер "нероби" їздять на авто з автоматичною коробкою передач, а "мужики" пишаються своєю вірністю "механіці".

Трохи оффтоп

Date: Sunday, 15 August 2010 08:07 am (UTC)
From: [identity profile] iosaaris.livejournal.com
В мене виникло питання стосовно грецької мови. Є одна пісня Теодоракіса "Поїзд від'їжджає о восьмій". Я звернув увагу, що написання її назви відрізняється у різних відео на YouTube.
Наприклад, тут (http://www.youtube.com/watch?v=ea5QoLF6pPs) вона пишеться як "Το τραίνο φεύγει στις οκτώ", а тут (http://www.stixoi.info/stixoi.php?info=Lyrics&act=details&song_id=4713) і тут (http://www.youtube.com/watch?v=Xq6N8Ia-YtY) як "Το τρένο φεύγει στις οχτώ". Яке написання вірне і чому вони відрізняются? Стосовно τρένο/τραίνο ще можна припустити, що слово італійського походження, тому не існують кілька написань, але чому відрізняются написання οχτώ і οκτώ?

Re: Трохи оффтоп

Date: Sunday, 15 August 2010 08:47 am (UTC)
From: [identity profile] iosaaris.livejournal.com
Помилка: тому існують кілька написань.

Re: Трохи оффтоп

Date: Sunday, 15 August 2010 01:20 pm (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
1. Потяг має писатись з епсілоном. Інший варіант, можливо, навіяний англійською орфографією.
Раджу:
http://www.komvos.edu.gr/dictionaries/dictonline/DictOnLine.htm

2. Згідно з фонетичними законами новогрецької мови гоморганні консонанти мають уподоблюватись обидва або один з них, власне "кт" має стати "хт", крім низки винятків, див. напр. тут:
http://www.media.uoa.gr/language/grammar/details.php?id=25

Втім, існує значна варіативність по діалектах, і до того ж настільки розповсюджена, що заради цілісності і "народності" новогрецької літературної мови її упорядкувальникам довелося йти на компроміси стосовно припустимості існування паралельних написань.

Класик новогрецького граматизму Маноліс Тріандафілідіс, відомий як запеклий прихильник дімотикі і противник кафаревуси, взагалі, рекомендує тільки "охто", хоча для "ефта" дозволяє варіант "епта".

Сучасні словники і граматики вже не так затято намагаються бігти подалі геть від кафаревуси як чорт від ладану, тому в словниках за посиланням в п.1 вже дозволяються обидві форми, як для вісімки, так для сімки.

Re: Трохи оффтоп

Date: Sunday, 15 August 2010 08:16 pm (UTC)
From: [identity profile] iosaaris.livejournal.com
Дякую за пояснення. Нажаль, не зможу скористуватися джерелами грецькою, тому що вивчав давньогрецьку, а не сучасну.

До речі, ві бачили мій пост про Кліо Денарду?

Re: Трохи оффтоп

Date: Monday, 16 August 2010 04:39 am (UTC)
From: [identity profile] kerbasi.livejournal.com
Я бачив. Я до кліпів з нею також придивляюся. Хоча я слухав чимало ретро-музики по грецькому радіо у 80-ті, чомусь її творчість пройшла повз мене. Тепер відкриваю.

Профіль

kerbasi: (Default)
Pro Nihilo

March 2022

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20 212223242526
2728293031  

Популярні теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Tuesday, 27 January 2026 09:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios